Starstreak

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Starstreak
Starstreak.JPG
ракета Starstreak на виставці Africa Aerospace & Defence, вересень 2006 року
Тип переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження Велика Британія Велика Британія
Історія використання
На озброєнні 1986 — т. час
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розроблено 1980-і
Виробник Thales Air Defence[en]
Виготовлення 1986
Виготовлена
кількість		 ~ 7 000
Характеристики
Вага 14 кг
Довжина 1,397 м (ракета)
Діаметр 0,13 м
Обслуга 1
Дульна швидкість Більше 4 Махів на другій стадії вигорання
Дальність вогню
Ефективна 300-7 000 м
Максимальна 7 000 м
Приціл оптичний приціл
Двигун Твердопаливний ракетний двигун
Система
наведення
 SACLOS
Commons-logo.svg Starstreak у Вікісховищі

Старстрік (англ. Starstreak, [’sta:stri:k], буквально зоряний слід) — британський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження вертольотів та літаків противника, що низько летять. Також позначають Starstreak HVM (від скор. англ. High Velocity Missile — високошвидкісна ракета). В 1997 році прийнята на озброєння британської армії. Позиціонується виробником як багатоцільовий комплекс.

Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 Махів, відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які наводяться далі за принципом «лазерної стежки» (напівавтоматичне командне наведення лазерним променем, так званий «осідланий промінь», який називають SACLOS beam-riding). Використання в бойовій частині трьох кінетичних вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою скалкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Довжина ракети: 1,39 м
  • Діаметр корпусу: 0,13 м
  • Розмах крила: 0,27 м
  • Маса ракети: 14 кг[1]
  • Максимальна швидкість: ~3,5 M
  • Дальність дії: 300-7000 м
  • Час польоту: 8 с
  • Бойова частина: три проникні вольфрамові субелементи (так звані «дротики»), що мають скалкові БЧ
    • Маса субелемента: ~0,9 кг

Варіанти[ред. | ред. код]

  • ATASK («повітря — повітря» Starstreak): Для використання з гелікоптера. Розроблено в поєднанні з електронікою McDonnell-Douglas та Lockheed-Martin у період з 1995 по 1998 рік спеціально для використання з AH-64 Apache. На озброєння не надійшов.
  • LML: Випускається з легкої багаторазової пускової установки (LML), яка містить три ракети, готові до стрільби, і може використовуватися як стаціонарний пусковий блок або встановлений на легкий транспортний засіб, такий як Land Rover або HMMWV (Humvee) .
  • Seastreak для військово-морського використання — кріплення, подібне до LML, але містить 6 або 24 ракети.
  • Самохідний (SP) HVM: Розміщений на Alvis Stormer AFV, з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
  • Starstreak Avenger: Створена відповідно до вимог армії США на початку 1990-х років, ця система інтегрувала ракету Starstreak в автомобіль Boeing Avenger, замінивши 1 капсулу ракет Stinger на 1 капсулу з 4 Starstreak і відповідно змінивши систему управління вогнем.
  • Starstreak Mark II: покращена Starstreak.
  • THOR/Multi Mission System (MMS): Чотириракетна вежа, встановлена на позашляховому шасі Pinzgauer (6×6)[2], представлена Thales в 2005 році[3].
  • RapidRanger — Пускова установка RapidRanger на автомобілі URO VAMTAC.

Stormer HVM[ред. | ред. код]

Alvis Stormer (HVM SP) стріляє Starstreak в 2014

Комплекс встановлено на шасі Alvis Stormer.

Може знищувати повітряні цілі на висоті до 7 км, та на відстані до 7 км. Але при цьому дальність виявлення повітряної цілі типу «літак» може складати до 18 км, дальність виявлення повітряної цілі типу «вертоліт» — до 8 км[4].

ЗРК Stormer HVM має боєзапас в 12 ракет Starstreak, окрім 8 ракет безпосередньо в пускових установках[4].

з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Українські військові збили російський гелікоптер за допомогою британських ракет Starstreak (англ. Dramatic moment Ukrainian troops shoot down Russian helicopter using British ‘Starstreak’ missiles), The Sun
Бойове застосування Stormer HVM на східному напрямку, серпень 2022 року

Україна отримала ПЗРК Starstreak від Великої Британії як матеріально-технічну допомогу для відбиття російської навали.

1 квітня 2022 року в мережі Інтернет з'явилось відео, на якому було показано знищення одного Мі-28Н російських загарбників. Це сталось неподалік Попасної в Луганській області. Пара вертольотів виконувала стрільбу некерованими ракетами з кабрування (так званий «танок страху»)[5].

На відео добре видно, що перший вертоліт — Ка-52 відстрілює НУРСи, потім аналогічний маневр повторює Мі-28Н, який попри відстрілювання теплових пасток все-таки отримує ракетою під хвостову балку внаслідок чого хвостова частина відокремилась від основної частини корпусу й він майже одразу впав на землю[5].

За твердженням низки британських ЗМІ в даному випадку вертоліт був збитий британським ПЗРК Starstreak. Цілком імовірно, цей випадок став бойовим хрещенням для британського ПЗРК[6]. За даними ЗМІ, на той момент ПЗРК Starstreak перебували на озброєнні українських військових в зоні бойових дій вже близько тижня. На думку журналістів та опитаних ними фахівців на поширеному відео видно, що хвостову балку перебито саме вольфрамовими дротиками зенітної ракети цього ПЗРК[7][8].

Оператори[ред. | ред. код]

Карта операторів Starstreak
Велика Британія Велика Британія
  • HVM SP — орієнтовно 40 систем.
  • HVM LML — орієнтовно 16 систем.
ПАР ПАР
  • LML — 8 LML пускових систем.
Таїланд Таїланд
  • замовлено в 2012[9].
Індонезія Індонезія
  • в січні 2014 року укладено контракт на оснащення п'яти батарей ракетами Starstreak.
Малайзія Малайзія
  • У липні 2015 року замовив нерозкриту кількість LML та транспортних варіантів.
Україна Україна
Вогнева позиція ПЗРК «Старстрік LML» на навчаннях в Дартмурі, Англія.

Україна[ред. | ред. код]

Окрім ПЗРК Starstreak, Україна отримала від Великої Британії Stormer HVM та «сотні ракет» до них[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Starstreak High Velocity Missile (HVM). Рекламний проспект (англ.). Thales. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 7 грудня 2011. 
  2. ↑ Thor – Multi-Mission air defense. defense-update.com. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 22 лютого 2009. 
  3. ↑ Focus Archive. www.thalesuk.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 22 лютого 2009. 
  4. ↑ а б Британські "невидимі" ЗРК Stormer HVM для ЗСУ вже прибули на фронт (фото). Defense Express. 24 липня 2022. 
  5. ↑ а б "Танок страху" не допоміг: збито найновіший ударний вертоліт Ми-28 рашистів (відео). Defense Express. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  6. ↑ Liam James (2 квітня 2022). UK missile shoots down Russian helicopter in Ukraine for first time, report says. The Independent. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  7. ↑ Charlie Parker, Larisa Brown (1 квітня 2022). UK missile shoots down first Russian helicopter in Ukraine war. The Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  8. ↑ Chris Matthews (2 квітня 2022). British-made portable Starstreak missile 'shoots down Russian helicopter in its first use in Ukrainian battlefield'. Mail Online. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  9. ↑ Royal Thai Army selects STARStreak [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.] — Armyrecognition.com, 16 November 2012
  10. ↑ Міноборони Британії підтвердило поставку ПЗРК Starstreak Україні. Українська правда. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  12. ↑ Велика Британія почала постачати ЗРК Stormer HVM для ЗСУ. Defense Express. 21 липня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

ППО ВПС
ППО СВ
ППО ВМС

Україна — зброя української розробки та/або виробництва.

  1. ↑ а б станом на 2022 рік знято з озброєння.
  2. ↑ а б трофей захоплений у ЗС РФ.
  3. ↑ перспективний комплекс, станом на 2022 на озброєння не прийнятий.
  4. ↑ а б в г заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Starstreak&oldid=36936075