Ніна Снейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніна Снейт
Ім'я при народженні англ. Nina Claire Snaith
Народилася 1974
Країна  Велика Британія
Діяльність математик
Alma mater Бристольський університет
Заклад Бристольський університет[1]
Науковий керівник Jonathan Keatingd[2]
Аспіранти, докторанти Julio Cesar Bueno de Andraded[3]
Sandro Bettind[3]
Duc Khiem Huynhd[3]
Amy Masond[3]
Батько Victor Snaithd
Брати, сестри Даніел Снейт
Нагороди
Особ. сторінка bristol.ac.uk/maths/people/nina-c-snaith/

Ніна Клер Снейт (англ. Nina Snaith) — британська математикиня, викладає у Бристольському університеті, працює над теорією випадкових матриць та квантовому хаосі.

1998 року Ніна Снейт і Джонатан Кітінг придумали значення для провідного коефіцієнта асимптотики за допомогою функцій Зета Рімана. Значення Кітінга та Снейт для константи базувалося на теорії випадкових матриць. Ця тенденція мала початок з гіпотези кореляції пари Монтгомері. Роботи Кітінга та Снейт розширили роботи Конрея, Гоша та Гонека, а також інформацію щодо евристики чисел; Конрі, Фермер, Кітінг, Рубінштейн і Снейт пізніше вигадали надали терміни в асимптоти ці. Робота Снейт була продовжена в її докторській дисертації «Теорія випадкової матриці» та зетових функцій.

Сім'я[ред. | ред. код]

Світ Ніни був повний чисел з моменту її народження. Вона сестра математика і музиканта Дена Снейта. Її батько — математик, її мати та дідусь — вчителі математики, а брат має ступінь доктора математичних наук. Ніна не вірить, що це просто збіг, і не вважає це суто генетичним; вона зазначила, що її сестра Анна — професорка літератури ХХ століття в Коледжі Кінга.

Попри оточення, Ніна ніколи не думала, що вона стане такою. У шкільні роки вона відвідувала математичні клуби, брала участь в олімпіадах з математики та захоплювалась дослідженнями свого батька та діда.

Освіта[ред. | ред. код]

Ніна здобула ступінь бакалавра теоретичної фізики в університеті Макмастера, у Лондоні. Потім вона переїхала до Сполученого Королівства наприкінці 1990-х, щоб розпочати докторські дослідження з Джоном Кітінгом. У 2000 році в Бристольському університеті Ніна захистила дисертацію з математики.

Сфера досліджень: Зв'язок між теорією випадкової матриці та певними теоретичними функціями, такими як zeta-функція Рімана та L-функції. Цей зв'язок виникає через статистику нулів цих функцій і може бути використаний, що дозволяє вивчати zeta та L-функції, використовуючи методики з теорії випадкової матриці.

PHD проекти: Ніна Снейт керує докторськими програмами в теорії випадкових матриць. Математика може бути дуже різноманітною, колишні проекти включають методи імовірності, аналізу, маніпулювання матричними детермінантами, комбінаторики та обчислення. Окрім того, вона разом з іншими науковцями обговорюють розвиток біології та досліджують хромосоми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.