Обговорення:Соціоніка

Ця стаття — колишній кандидат на вилучення, що була залишена. Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 вересня 2015. Повторне виставлення статті на вилучення без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА.

На сайті Міжнародного інституту соціоніки у рубриці "Новини МІС" http://socionic.info/soclinks.html надана інформація, що "По данным каталога DisserCat в период с 1996 г. по 2011 г. только в России было защищено не менее 770 диссертаций (из них 134 – докторских), в которых используются методы соционики и научные работы ведущих специалистов в этой области. Ссылки на некоторые диссертации: Диссертация Е.А.Румянцевой на соискание ученой степени кандидата педагогических наук "Формирование у будущих учителей коммуникативных умений на основе теории информационного етаболизма" (Кострома, 1996); Диссертация И.Г.Самойловой на соискание ученой степени кандидата психологических наук "Интегральный тип информационного метаболизма малой группы в производственной организации" (Ярославль, 1996); Диссертация Э.А.Бурчак на соискание ученой степени кандидата психологических наук "Психологические особенности формирования экстра- и интровертированных черт личности" (Москва, 1996); Диссертация В.К.Федоровой на соискание ученой степени кандидата педагогических наук "Использование педагогической соционики в решении конфликтных взаимодействий субъектов образовательного процесса" (Омск, 1998); Диссертация С.А.Богомаза на соискание ученой степени доктора психологических наук "Билатеральная модель структуры психики" (Томск, 1999); Диссертация А.И.Булыгиной на соискание ученой степени кандидата психологических наук "Психологические аспекты взаимодействия "преподаватель-студент" при индивидуально-дифференцированном подходе в обучении" (Казань, 1999); Диссертация Г.К.Букалова на соискание ученой степени доктора технических наук "Развитие теории взаимодействия текстильного продукта с нитепроводящими рабочими органами и методов повышения их износостойкости" (Кострома, 2001) Диссертация С.С.Пучнина на соискание ученой степени кандидата технических наук "Индивидуально-ориентированная мультимедийная программная система контроля знаний и методика ее практического применения" (Курск, 2001); Диссертация Д.А.Иванова на соискание ученой степени кандидата медицинских наук "Клинико-патологические особенности психического инфантилизма у военнослужащих срочной службы" (Киев, 2003); Диссертация Н.А.Решке на соискание ученой степени кандидата педагогических наук "Учет особенностей национального менталитета в процессе обучения русскому языку англоговорящих студентов"(Санкт-Петербург, 2002); Диссертация Р.А.Крамаренко на соискание ученой степени кандидата философских наук "Воспроизведение ценностей современного общества российским студенчеством: Социально-философский анализ" (Новосибирск, 2003); Диссертация И.А.Кирюшина на соискание ученой степени кандидата психологических наук "Тревожность у лиц с разными индивидуально-типологическими характеристиками и ее взаимосвязь с состоянием адаптации" (Хабаровск, 2004); Диссертация В.В.Бобкова на соискание ученой степени кандидата педагогических наук "Дифференцированный подход в обучении студентов программированию на основе оптимизации информационного взаимодействия субъектов образовательного процесса" (Красноярск, 2005); Диссертация О.В.Ариничевой на соискание ученой степени кандидата технических наук "Совершенствование методов управления ресурсами системы "экипаж - воздушное судно" путем снижения отрицательного влияния человеческого фактора на безопасность полетов" (Санкт-Петербург, 2008); Диссертация А.В.Иванова на соискание ученой степени доктора медицинских наук "Управление учебным процессом в высшем медицинском учебном заведении на основе мультимедийной тестовой технологии" (Тула, 2008); Диссертация А.С.Круль на соискание ученой степени кандидата социологических наук "Информационная структура социальных систем" (Уфа, 2010). На цьому сайті також згадані учбові курси, де викладають соціоніку: "Курс "Социоанализ педагогического общения" в КГУ им. Н.А.Некрасова (Кострома); Справка о проведении занятий "Информационный метаболизм абитуриентов" в Гимназии МИИТ; Практическое применение соционики и коучинга в корпоративных программах развития лидерства; Раздел "Использование соционики в управлении персоналом" в курсе "Управление персоналом" по специальности "Таможенное дело" Тюменского государственного университета". У мене таке питання: Якщо ця інформація відповідає дійсності, то чому на початку статті про соціоніку наголошується, що це НЕАКАДЕМІЧНА дисципліна? 10.06.2012. prolisock.

Бо захиститись по темі "соціоніка" Ви не зможете. --Барба Росса (обговорення) 21:18, 13 червня 2012 (UTC)

Не треба плутати науку та спеціальність, з якої захищаються дисертації. Соціоника вже давно сформована наука, перепони для неї- суто бюрократичні--Gelios1 (обговорення) 14:24, 10 липня 2012 (UTC)

А гриф "академічна" або "неакадемічна" дисципліна як раз і є наслідком цієї наукової "бюрократії". — Це написав, але не підписав користувач Барба Росса (обговорення • внесок) 18:31, 1 жовтня 2012.

Не нейтрально

Стаття є агітацією з боку прихильників соціоніки. Однак у середовищі психологів та соціологів наявна суттєва критика цього явища. Соціоніку називають як сумішшю знань з різних галузей науки із неперевіреними гіпотезами, так і відвертою псевдонаукою. Треба освітити це в статті. --Celegans (обговорення) 03:51, 22 травня 2013 (UTC)

Клавіатуру Вам до рук! Працюйте! Створіть окремий розділ та висвітліть цю тему. Захищати статтю немає жодного сенсу. Стаття потребує великого опрацювання. Шаблон вгорі про це й говорить. В неї безліч й без того проблем: азіровська абетка, биті посилання, брехливі твердження, або то досить вільне трактування джерел на які посилаються.--Dim Grits 13:31, 12 червня 2013 (UTC)

На жаль я з темою знайомився давно і маю тепер лише загальне враження, яке і описав. Часу на повторне вивчення зараз ніяк нема, але окремі пункти, звичайно допишу, де будуть зустрічатися джерела. Дійсно, захист тут мало допоможе, тому і вернувся за порадою до досвідчених користувачів. --Celegans (обговорення) 15:20, 12 червня 2013 (UTC)

Академічність

Я щось не зрозумів: Вам мало офіційної програми з соціології для 116 університетів міжуніверситецького об'єднання класичної освіти тІльки Росії, яка затверджена ректором МГУ академіком В.Садовничим та включає вивчення соціоніки? А це тільки частина: Соціоніка в навчальному процесі: деякі університети, програми, учбові плани]А є й інші! І не треба кафедри університетів з офіційними програмами підміняти «окремими викладачами». Все дуже змінилось, а рівень обізнаності декого з предметом аж ніяк! Навіщо перекручувати, та демонструвати упередженість?--93.74.31.151 23:53, 13 червня 2013 (UTC)

Ви, мабуть, читати не навчились? Тільки в наведеному вами джерелі кандидат наук з філософії, згідно автореферату, називає соціоніку — культурним явищем. Хай так і буде — культурне явище. Перші ж докази про викладання соціоніки в 116 університетах - зі стелі! Термін «алхімія» зустрічається в набагато більшій кількості затверджених програм навчання з дисципліни науки хімії. Але це доказ чого? Для прибирання шаблону про неакадемічний напрямок статті потрібно навести ПІБ доктора, кандидата наук з соціоніки будь-якої країни. В навчальному процесі і валеологія, і фізична культура, і закон божий.--Dim Grits 04:33, 14 червня 2013 (UTC)

Це помилка, або упередженість. Є багато наукових дісциплін, дисертації з яких захищаются по більш узагальнених дисциплінах. Соціоніка-не виключення. І це інструмент, який використований в сотнях дисертаций з усіх гуманітарних наук.--93.74.31.151 07:46, 14 червня 2013 (UTC)

Це просто неподобство - те, що робить Celegans. Він просто видаляє третину статті з академічними посиланнями, щоб "доказати своє"! Він розгорнув війну проти соціоніки - чи не пора схаменутися?--Gelios1 (обговорення) 14:23, 14 червня 2013 (UTC)

Ви щось плутаєте. Я прибрав лише пропагандистські емоційні заяви і переставив місцями розділи. Весь текст залишився тим же. Можливо, щось могло вилетіти через конфлікт редагувань, але ж те легко повернути, не кидаючись образами. --Celegans (обговорення) 14:45, 14 червня 2013 (UTC)

Авторитетність джерел

Вітаю всіх. Я додаю, що за відсутності авторитетних джерел певні твердження вилучаються. Книга доктора економічних наук у спірній ситуації (як оця) не може бути авторитетною для доведення визначення, адже автор і редактори не є фахівцями у галузі. (Читаємо про автора[1] з його книги" Ходаківського Євгенія Івановича – доктора економічних наук, професора Житомирського національного агроекологічного університету",) тому для підтвердження вашого твердження наведіть, будь ласка, авторитетні джерела за редакцією і авторством дійсних спеціалістів у темі психології. (про авторитетність цього джерела у даному питанні я взагалі мовчу Використання соціоніки для вдосконалення системи нематеріальної мотивації персоналу підприємств машинобудівної галузі // Машинобудування. Машинобудування? Ви жартуєте?!) --Helixitta (обг.) 23:47, 21 вересня 2015 (UTC)

Вітаю. Колега, це просто непорозуміння. Це економічна соціологія, а соціоніка стосується і психології і соціології, а також менеджменту. Але щоб зовсім не було сумнівів, додаю посилання на доктора психологічних наук, їснують і їнші джерела про соціоніку як науку.--Gelios1 (обговорення) 10:26, 25 вересня 2015 (UTC)

а IMHO псевдонаукова бздура під назвою "соціоніка" часом, борони боже, наук про Землю не стосується? %0) --Helgi (обговорення) 11:10, 25 вересня 2015 (UTC)

Ок. а не лише російськмовну літературу чи пов'язану з російсько-мовною літературою? Бо, вибачте, я бачу соціонічні портали які самі себе позиціонують як теорію створену литовкою Aushra Augustinavichute[2] [3]. Тобто, це міжнародна штука. Якщо лише російські джерела (і з ними пов'язані) позиціюють цю штуку як науку а не теорію то це каже про маргіналізацію російського вчення і є не нейтральною точкою зору. --Helixitta (обг.) 15:14, 25 вересня 2015 (UTC)

Я доповнив та перекомпанував посилання у преамбулі. Читайте також другий розділ у проф. Фінка--Gelios1 (обговорення) 12:04, 26 вересня 2015 (UTC)

Ну да, Fink G. пише «four models deserve special attention due to their importance in personality research and/or their appropriateness for the topic: Socionics...» не four scientific branches чи щось таке а «four models». Власне про що я і кажу. Соціоніка — теорія чи система чи модель. Але не наука. Наукою її називають лише російськомовні чи пов'язані з ними джерела і це робить їх маргінальними. --Helixitta (обг.) 19:22, 26 вересня 2015 (UTC)

Добре, спробую пояснити проблему з іншої точки зору.

Соціоніка базується на припущенні, що є соціотипи та вивчає взаємодію між ними. Є, можливо, різні варіанти ділення на соціотипи але того, що соціотипів немає, соціоніка не вирішує.

Тепер зроблю аналогію. Досить вузька нейронаука базується на багатьох теоріях. Наприклад на тому, що нервовий сигнал відбувається завдяки активності іонних каналів. Навіть якщо спростувати цю теорію (що дуже мало імовірно, але ми зараз припустимо) і скажімо сказати що нервовий сигнал проходить там завдяки взаємодією з пентакварками — нейронаука залишається. Вона змінює свій теоретичний склад, але все одно намагається пояснити, як працює нервова система за допомогою наукових методів.

Чи от наприклад розділ вузький психології як психологія розвитку може мати купу теорій та гіпотез, але намагається пояснити як змінюється людина впродовж онтогенезу. Які б моделі та теорії не були спростовані — пояснення змін поведінки людини впродовж життя залишається необхідністю і відповідно призводить до виникнення галузі психології, яка це вивчає.

А от соціоніка або є коли приймається за факт існування соціотипів (що не відповідає дійсності, адже багато критики і багато спеціалістів їх не признають) або вона незрозуміло де, коли існування соціотипів відхиляється. Для науки, навіть для вузькоспеціалізованої, це не припустимо. Треба база, об'єкт та суб'єкт досліджень, які так легко не рушиться — наприклад, є нейрон та нейроглія (для нейронаук) чи людина себе веде різно під час різних стадій життя (для психології розвитку). У соціології є типи. А їх не всі спеціалісти визнають.

Це робить соціоніку не наукою, а теорією чи моделлю. Хай дуже корисною, але не наукою. --Helixitta (обг.) 13:16, 27 вересня 2015 (UTC)

Як цікаво - "Наукою її називають лише російськомовні чи пов'язані з ними джерела і це робить їх маргінальними. --User:Helixitta". А Ви знаєте, як називається дискримінація за мовною ознакою, тим більше, що половина України розмовляє на російській мові?--Gelios1 (обговорення) 09:37, 28 вересня 2015 (UTC)

Будь ласка, відповідайте по темі а не переходьте на ad hominem. Це не аргумент. Російська/українська, не має значення, хоч суахілі. Головне — не міжнародне явище. Це я пояснила. Читайте уважніше мій аргумент за 15:14 і не видирайте фрази з контексту, будь ласка. --Helixitta (обг.) 11:03, 28 вересня 2015 (UTC)

Що написано, то написано. І написано достатньо ясно. Оскільки на російській мові зокрема видається наукова та їнша література і в Україні, і в Молдові, і в Біларусі, і в Казахстані та їн. і в цих країнах використовують та вивчають соціоніку, це автоматично міжнародне явище. Вважаю питання закритим. Хочу також нагадати, що деякі міркування та тим більше дії можуть підпадати під визначення Розпалювання міжнаціональної ворожнечі.--Gelios1 (обговорення) 15:52, 28 вересня 2015 (UTC)

Ще однина заява ad hominem без того, щоб торкнутися суті справи. Добре. Зроблю тезисно. Маю два звинувачення в бік твердження "соціологія – це наука":

• це твердження підкріплюється лише локальною частиною спеціалістів в галузі соціології, а не глобально. При тому абсолютно байдуже, якою саме локальністю (підкреслюю: це не питання якою саме мовою, питання що це локальні адепти соціоники так вирішили а їх весь інший світ не підтримує). Глобально самі послідовники соціоніки вважають цю галузь теорією/інструментом чи модельюab, а автор, наведений вами, пише «модель»
• фундаментальне питання: вузька галузь науки повинна вивчати певний об'єкт досліджень. Що робити, коли об'єкт досліджень — соціотипи — не визнається багатьма спеціалістами ширшої галузі науки (i.e. соціологами)?

При чому я прошу вас відповісти на ці запитання. Якщо в наступних ваших репліках будуть адресовані мої якості а не суть заданих мною питань, я буду вважати що по темі питань вам відповісти нічого, і ви спускаєтеся до нападів на особистості. Ergo, вам не вдається захистити тезу «соціологія — це наука» і я заміню це на «соціологія — це теорія» чи «соціологія — це модель». При чому я матиму на це джерела (див. вище).--Helixitta (обг.) 18:29, 28 вересня 2015 (UTC)

Це не джерела, а анонімні сайти, яких багато. Їх значимість дорівнює нулю. Щодо Фінка та Майрхофера, то це просто сленг, бо всім хто цікавиться, відомо, що в рамках соціоніки побудовані інформаційні моделі індивідуальної та соцієтальної психіки. Мабудь Ви просто не в курсі. І також маємо визначення соціоники як науки від докторів психології, соціології та спеціалістів з соціоніки. Засновник соціоніки Аушра Ауґустінавічюте: "Науку про соціон, соціонну структуру суспільства, про різні типи інформаційного метаболізму і різні форми відносин між ними, про структуру і функціонування моделі інформаційного метаболізму будемо називати соціонікою"http://en.socionicasys.org/biblioteka/statji/tipovedenije-i-socionika.--Gelios1 (обговорення) 19:25, 28 вересня 2015 (UTC)

угу, чергова «корупціометрія» і «огірківщина». немає у вас доказів, з посиланням на вторинні фахові АД, що це саме наука --Helgi (обговорення) 19:41, 28 вересня 2015 (UTC)

а)Якщо сайти ab ви не вважаєте джерелами, то тоді сайт en.socionicasys.org теж не є джерелом.
б) не займайтесь трактовкою джерел, що за "це просто сленг"? Вибачте, аргумент "вони написали те-то а мали на увазі зовсім інше" не приймається — думки і міжстроками тут ще ніхто читати не навчився.
в) з приводу другого питання відповіді я не отримала.
Отже: на перше моє питання-звинувачення в бік твердження "соціоніка — це наука" відповідь поганенька і не приймається, на друге відповіді взагалі немає. --Helixitta (обг.) 20:17, 29 вересня 2015 (UTC)

Сайт en.socionicasys.org є авторським і створений визнаним фахівцем в галузі соціоніки з публікаціями із спеціалізованого наукового журналу, що видається вже 20 років та реферується в усьому світі. А Ви, науковець, тицяєте мені анонімні любительські сайти як АД. Не розумію, про що ще можна говорити.--Gelios1 (обговорення) 10:26, 30 вересня 2015 (UTC)

Саме тому що я добре подивилась на сайт, я й кажу що він такий же за якістю як і інші. Але розберемося

Заснований «Школа системной соционики основана Владимиром Давидовичем Ермаком в ноябре 1991 года как неформальное научное объединение» — неформальне нічим не підріплене об'єднання, по суті приватна чи громадянська організація. Інформацію про автора я не знайшла. Хто це і чому ви вважаєте його експертом? Крім «украинский системолог, соционик, психолог» знайти інформацію про нього не вдається.

Далі про сайт: «В 2005 году под руководством И. М. Эглит был создан официальный сайт Школы» і про автора сайту «Ирина ЭГЛИТ … Закончила Гродненский государственный университет, филолог» — філолог?! це так званий «фахівець в галузі соціоніки»?

Потім, якщо ви про журнал «Соционика, ментология и психология личности», то він зареєстрований не у ВАК, чи чого б хотілося у скопусі^scopus, а «министерством Украины по делам прессы и информации» це робить його звичайним періодичним виданням. Але ніяк не науковим журналом. Тому для вашого твердження «спеціалізованого наукового журналу» та ще і «реферується в усьому світі» підстав і доказів немає.

Далі, що це за автори, «доктор философии в области соционики»? це де взагалі взята така спеціальність? Якщо це про кандидатів, то немає такої спеціальності [4] [5], якщо це про філософів, то філософія — не наука.

І взагалі міністерство не підтримує наукову спеціальність «соціоніка»^{НАКАЗ Про затвердження Переліку наукових спеціальностей}. Тому якщо ви продовжуєте наполягати на тому, що соціоніка — це наука, то доведеться робити висновок, що соціоніка — це псевдонаука. Адже визначення псевдонауки це «не наука, яка видає себе за науку». --Helixitta (обг.) 16:50, 30 вересня 2015 (UTC)

Ви можете писати що завгодно. Міжнародна наукова рада з соціоніки не знаходиться в українській юрисдикції і створена за європейськими принципами. Гарвардські дипломи українські чиновники теж не визнають. Журнал реферується в світових базах даних вже 20 років і цитується в багатьох наукових публікаціях. Щодо науки-ненауки, є низка наведених АД, а якщо буда більша низка їнших АД, тоді буде предметна розмова. А поки що, без Авторитетних Джерел, це просто пусті балачки на тему.--Gelios1 (обговорення) 18:40, 1 жовтня 2015 (UTC)

Навпаки, це ваші твердження постійно беруться зі стелі. Поки ви мене лише завалюєте словами, і при чому кожна ваша наступна версія не відповідає на мої питання попередні.

Запитую так:

• що за «доктор философии в области соционики»?
• що за «Міжнародна наукова рада з соціоніки»?
• «Журнал реферується в світових базах даних вже 20 років і цитується в багатьох наукових публікаціях». підтвердження, бо я вам дала посилання на скопус що його там немає. Повторю: scopus. Додам ще декілька Science Direct і вузькоспеціалізована Cognitive Science EPrint Archive
• підтвердження що сайт socionicasys.org авторитетний. Бо за його ж версією, його автори — філолог, а організатор школи «доктор философии в области соционики»
• Ну і нарешті питання проігнороване. Повторю: «вузька галузь науки повинна вивчати певний об'єкт досліджень. Що робити, коли об'єкт досліджень — соціотипи — не визнається багатьма спеціалістами ширшої галузі науки (i.e. соціологами)?»

--Helixitta (обг.) 13:23, 2 жовтня 2015 (UTC)

Я взагалі не збираюсь з Вами розмовляти, якщо у Вас є тільки міркування зі стелі без АД. У Вас є АД на цю тему і соціологів? А ви взагалі Статтю далі преамбули читали? У мене великий сумнів.--Gelios1 (обговорення) 18:29, 2 жовтня 2015 (UTC)

А може хтось просто не вміє читати ? У тексті чимало вторинних фахових АД.--Gelios1 (обговорення) 19:55, 28 вересня 2015 (UTC)

Нейтральність

Оскільки за 3 роки після виставлення шаблону ніхто не взявся привести статтю до нейтральної точки зору, беруся за роботу. Незгоди та прокляття на мою адресу прошу писати тут. :-) Пінгувати не треба, я все бачу. Беру пару тижнів на роботу, бо тексту дуже багато написали.--Brunei (обговорення) 13:25, 13 вересня 2016 (UTC)

А два тижні вже вийшли! А стаття закрита для редагувань. На жаль є системні помилки навіть у визначенні предмета. Воно не спирається на АД. А попереднє спиралось на численній ряд АД.--Gelios1 (обговорення) 12:41, 29 вересня 2016 (UTC)

Brunei (обговорення) у Вашому редагуванні багато оригінального дослідження, а посилання на статейку з Газети.Ру взагалі виходить за межі. Це неавторитетне джерело. До речі з багатьма помилками, почитайте коменти до статті. Визначення треба давати за АД. Щодо Ігнатьєва то це невіглас, який не розуміючи нефахового предмету захотів зайнятись соціонічними дослідженнями. --Gelios1 (обговорення) 21:14, 13 вересня 2016 (UTC)

Щодо думок А. Невеева. Думки в інтернеті не є Авторитетним Джерелом. таким є наукові праці. Крім того є аргументований аналіз доктора наук щодо діяльності Невеева як ненаукової. Тому це не є АД. див. Экспертиза деятельности Александра Невеева. Профессор Элбакян Е. С http://pandoraopen.ru/2016-05-05/ekspertiza-deyatelnosti-aleksandra-neveeva-professor-elbakyan-e-s/ Є багато матеріалів щодо діяльності цього інтернет троля.--Gelios1 (обговорення) 21:33, 13 вересня 2016 (UTC)

Фу, яке мерзотне посилання! Це сайт, на якому рекламується псевдонаукова антиукраїнська секта КОБ, лекції псевдовченого Жданова, телегонія та інша туфта. Будь ласка, утримайтесь від подібного спаму надалі. Щодо проф. Елбакян, то вона вивчає НРР і цілком справедливо критикує Нєвєєва за те, що психолог лізе не в свою (релігієзнавчу) сферу. Проте це інша тема.--Brunei (обговорення) 10:39, 15 вересня 2016 (UTC)

Фраза Науковості цієї концепції притримуються її численні прихильники у країнах колишнього СРСР, а за їх межами вона майже невідома.[2][3]не дуже коректна о огляду на викладання у 180-200 університетах Східної Європи. Це академічні кола і є прихільниками. А дісципліна що вивчається та цитується в наукових виданнях є академічною.--Gelios1 (обговорення) 22:32, 13 вересня 2016 (UTC)

До речі не треба копіювати стиль Російської Вікіпедії з викладання соціоніки, бо це не дуже гарно, там є редактори, що прямо признаються в особистій нелюбові до соціоніки та навіть фальсифікують Авторитетні Джерела. Пропоную орієнтнтуватись на англомовну версію--Gelios1 (обговорення) 18:42, 14 вересня 2016 (UTC)

• Вітаю. По-перше, я просив не пінгувати мене (=не називати мого ніку разом з посиланням), бо воно дратує. По-друге, на шаблоні в статті написано Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. Тому Ваше втручання на цьому етапі є неконструктивним і я його скасовую. Прошу далі такого не робити: Ви редагували статтю 3 роки, але не прибрали з неї десятки очевидних проблем. Будь ласка, наберіться терпіння на 2 тижні, дайте мені попрацювати, не чіпайте статтю, пишіть сюди на СО. --Brunei (обговорення) 10:34, 15 вересня 2016 (UTC)
• Тепер по критиці. Я не орієнтуюся на статтю англовікі (яка написана ще більш недбало ніж ця), не орієнтуюся на рувікі, бо не звик списувати російську заангажованість. На першому етапі вивчаю джерела у статті та поза нею та виходжу з необхідності зберегти наявні джерела та представити всі точки зору для дотримання ВП:НТЗ. Надалі з Вашою та інших користувачів допомогою оберемо найбільш авторитетні з цієї теми. Але поки прошу нічого не прибирати. Тим більше, тут неприпустимі подвійні стандарти. Навіть якщо припустити, що Ігнатьєв - невіглас, а Нєвєєв - негідник, то як назвати Горвуда і Мо (не професори, лише інтерни), які переплутали пострадянську та англомовну соціоніку та й посилаються на якісь попсові сайти в інтернеті в науковій статті? Чи можна вважати АД з соціоніки лекції престарілого фізика-ядерника Литвинова, який до того ж був ректором і в пострадянській традиції непідвладний рецензіям? І це я переглянув лише 10% з наявних 150 з хвостиком посилань. Отже, Ваші доводи я почув і готовий їх обговорювати після закінчення першого етапу роботи з джерелами. Ще раз прошу набратися терпіння. --Brunei (обговорення) 10:34, 15 вересня 2016 (UTC)
  • Вітаю! Вибачаюсь - просто Ви не відповіли і я дещо поправив найбільш кричуще. Я згоден утриматись від редагувань. Давайте обговорювати.--Gelios1 (обговорення) 12:02, 15 вересня 2016 (UTC)
  • Але щоб не дезінформувати читачів ці три неділі, щодо Невеева та Ігнатьєва пропозиція поки що зняти як одіозне явище. Я також дивився СО в русвікі. Там навіть дещо ангажований посередник відмовив в цитуванні цих опусів. Вони своїх кадрів навіть краще знають. Це ж стосується і цитування Газети Ру. Там просто переврано з русвікі і це цитувати як АД на фоні наукових праць не годиться.--Gelios1 (обговорення) 14:17, 15 вересня 2016 (UTC)

    Ще раз: мені байдуже, що обговорюють в рувікі. Газета.Ру має найкращий науковий відділ у російській пресі. Значить, є така думка, її треба висвітлити. Як поступка, переніс поки до критики. Щодо Нєвєєва - це численні публічні висловлювання спеціаліста-психолога. Мені його діяльність гарно відома, разом з тим, це не найгірше джерело у статті. Поки залишив фейкову "чеську" конференцію провінційної Плєтухіної, як і горе-хірургів з Вельсу. Забіжу наперед: є два шляхи - або знести статтю та написати наново, або переглянути всі джерела, оцінити їх на авторитетність. Я обрав другий шлях з поваги до праці всіх авторів. Але, якщо не дійдемо консенсусу, доведеться перейти до першого варіанту.--Brunei (обговорення) 21:13, 17 вересня 2016 (UTC)

    • Все ж таки це нефахове викладання та перекручення журналістки. Вона навіть наплутала про інформаційяий метаболізм: «Теория информационного метаболизма же говорит о том, что внешние информационные сигналы, воспринимаемые человеком, используются организмом как «пища» для энергетического метаболизма. Проще говоря, Кемпинский считал, что человеческая психика питается информацией и ее здоровье напрямую зависит от качества и количества этой информации. То есть энергетический метаболизм — это усвоение, обработка и передача информации психикой человека». Порівняйте цей абсурд з написаним А.Кемпинским: «В сигнальном метаболизме, т.е. в получении информации из окружения и реагировании на неё (реакция организма, в свою очередь, является сигналом для окружения), существуют законы, аналогичные законам энергетического метаболизма… Аналогия между энергетическим метаболизмом и информационным подтверждает верность известного выражения «психическое несварение» (вибачаюсь за цитату на їншій мові). І так далі. Тобто таке цитувати як АД аж ніяк не варто. --Gelios1 (обговорення) 20:33, 18 вересня 2016 (UTC)
• Щодо ВП:НТЗ https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Neutral_point_of_view#Due_and_undue_weight. Є домінуючі АД та нечисельні оцінки типу Волкова з пропорцією сотні проти одного.--Gelios1 (обговорення) 15:18, 15 вересня 2016 (UTC)
  • Я хочу поставити питання про неправильне згадування критиків соціоніки. Відомо тільки ТРИ автора, з кількасот, або тисячі, які називають соціоніку псевдонаукою. Це Ігнатьєв, Волков, та Невеев. На фоні сотні лише наведених в статті АД це дуже МАЛОВІСНО за правилами ВП. Взагалі лише у Гугл Академії є 3320 наукових та популярних статей та посилань на соціоніку. Тому фраза «Псевдонауковою соціоніку вважають низка дослідників[148]» більш ніж некоректна. А особиста позиція Невеева, яка не опублікована в жодному журналі, займає кілька строк. І некоректне посилання на безграмотну Газету. Ру, та ще як на числені публікації, ЯКИХ НЕМАЄ У ПРИРОДІ, виглядає зовсім дивно.--Gelios1 (обговорення) 23:18, 26 вересня 2016 (UTC)

    Питання почуте. Роботу продовжую. Якість твердження щодо сотні АД залишаю на майбутнє. --Brunei (обговорення) 11:52, 27 вересня 2016 (UTC)

    • Добре. А ще лише у http://elibrary.ru/defaultx.asp по запиту "соционика" знаходиться не сто, а 2500 наукових робіт та посилань, шо враховуються в SCIENCE INDEX. Вистачить на кілька монографій.--Gelios1 (обговорення) 16:02, 27 вересня 2016 (UTC)

      Так, це чудовий доказ на підтримку поширення соціоніки в Росії та російськомовних країнах. --Brunei (обговорення) 16:59, 28 вересня 2016 (UTC)

Ще трошки про джерела

Оскільки стаття зараз зависла в стані конфлікту, буду збирати критику наявних джерел у цьому розділі.

• В. В. Бегун, С. В. Широков, С. В. Бегун, Е. Н. Письменный, В. В. Литвинов, И. В. Казачков Культура безопасности в ядерной энергетике. Учебник для студентов технических вузов Украины. Издание второе, дополненное. Утверждено Министерством образования и науки, молодежи и спорта Украины как учебник для студентов высших учебных заведений (письмо МОНМС от 12.09.2012 р. № 1/11-14401) - тут іде мова про соціоніку в сенсі англомовного світу, а не в сенсі юнгівської типології.--Brunei (обговорення) 14:07, 30 вересня 2016 (UTC)
  • ОК, але соціоніка не є типологією і не класифікатор жуків, як в біології. Це і теорія інформаційних взаємодій між людьми. Поки не розберетесь у визначенні соціоніки, будуть ті ж самі граблі. У сучасній соціоніці є концепція психоінформаційного простору коллективу як аналог соціального поля. Тому до англомовної, точніше німецької соціоніки це не має відношення, бо у підручнику соціальна психологія--Gelios1 (обговорення) 18:11, 30 вересня 2016 (UTC)--Gelios1 (обговорення) 18:11, 30 вересня 2016 (UTC)
    • Щоб не виникало непорозумінь, ось робота, яку можна використовувати для самотестування компетенції у галузі соціоніки http://socionic.info/pdf/as-ol-502.pdf , і кожен може сам визначити свій рівень розуміння, та рівень редагування або дискусій.--Gelios1 (обговорення) 20:40, 30 вересня 2016 (UTC)

Деякі зарубіжні Авторитетні Джерела

• • Оця стаття із самісінької Америки :) http://library.socionic.info/protecting-the-purpose-of-personality-inventories?lang=en

• А ще є Україна як сучасний центр соціоніки. А Литва, Латвія, Естонія, Болгарія, Румунія як ЄС, дещо Австрія, Германія, Британія, Канада, США, дисертації в Індії та Еквадор.--Gelios1 (обговорення) 19:59, 28 вересня 2016 (UTC).

Betty Lou Leaver, Madeline Ehrman, Boris Shekhtman: Achieving Success in Second Language Acquisition. - Cambridge University Press, 2005. - 280 p. - ISBN 052154663X, 9780521546638 Authors: Betty Lou Leaver, Associate Dean and Chief Academic Officer for New York Institute of Technology at Jordan University for Science and Technology. Madeline Ehrman, Director of Research, Evaluation, Development at the Foreign Service Institute, US "Like the MBTI, soionics is a sixteen-type derivative of Jung's work. Unlike the MBTI, the socionics model, which is in wide use in Eastern and Western Europe, as well as throughout Eurasia, Central Asia, and the Baltic nations, strives to stay very close to the original descriptions and type labels suggested by Jung."--Gelios1 (обговорення) 20:45, 28 вересня 2016 (UTC) Ще деякі приклади.

Edward Wilson, Wes Unruh The Art of Memetics. - 2008. - 209 p. - ISBN 1435771389, 9781435771383 P.137, …for short term interactions we prefer Dr.Leary's system and for longer term relationships we would then attempt to establish the MBTI or socionic type.

Gwyneth Daniel UTMOST EXTRICATION. Why Henry Hellyer Shot Himself. - Willows Books Publishing, 2010. - 196 p. - ISBN 1901375196, 9781901375190

A 'socionic' analysis of the introverted 'feeling' and 'perceiving' type suggested the following,…

Harry Perdew It's More Than Words - Reading People from the Outside In: The Astonishing Power of Face Reading. - AuthorHouse, 2006. - 220 p. - ISBN 1425940749, 9781425940744 Об авторах: Harry Perdew Ph. D. the personality type theory Socionics uses ...

Sergei Moshenkov, Wing Tung Tang MBTI and Socionics: Legacy of Dr. Carl Jung. - CreateSpace, 2010. - 216 p. - ISBN 1452835640, 9781452835648 MBTI and Socionics are contemporary sister sciences that categorize and describe human personality types in accordance to the predominance of certain mental faculties called psychic functions by Dr. Carl Jung. These sciences have already received much approval in the business and the counseling communities around the world.

Yuan-Ting Chiu Follow Yourself: A Game of Personality, Habit and Change // A thesis submitted to the Interactive Telecommunications Program at New York University

As for personality types, there are several major theories. For example, DISC assessment, Enneagram of Personality, Four Temperaments, Humorism, Keirsey Temperament Theory, Myers-Briggs Type Indicator, Socionics, Type A and Type B Personality Theory, Big Five Personality Traits, Personality Psychology, and Trait Theory, to name a few.

Sophie Sabatier, Charles Oppenheim The ILS professional in the City of London personality and glass ceiling issues // Journal of librarianship and Information science. - 2001. - Vol. 33. - No. 3. - Pp.145-156. Abstract: Presents a literature review of the common theories of personality and the testing methods used to determine people’s personality types. Reports results of a survey of a sample of 53 librarians and their managers working in financial institutions in the City of London. The Integrated Psychological Type Indicator (IPTI) personality testing instrument was used to investigate the so-called ‘glass ceiling’ issues, the invisible barrier existing in organizations, particularly that discriminating against groups such as women. Findings indicated that the major glass ceiling issues are not related to gender as much as commitment, where library and information science (LIS) staff tend not to have sufficient commitment to corporate goals. The personalities of LIS staff differed from those measured in earlier studies. LIS staff in the City of London are extroverted and exhibit business qualities, reflecting the needs of their employers. Concludes that further research is needed to assess whether this reflects a trend throughout the profession, or simply reflects their particular field of employment.http://lis.sagepub.com/content/33/3/145.short

Spencer Stern Socionics Demystified: A New Social Psychology for Understanding Relationships. - 2007. - 240 p. - ISBN 184753595X, 9781847535955 Socionics, a comparatively new Social Psychology from the 1970's was exposed primarily by Lithuanian Sociologist Aushra Augusta. It also includes work from Carl Jung's Psychological Types, Sigmund Freud's work on the conscious and subconscious and incorporates Antoni Kepinski's informational metabolism theory. Socionics Demystified introduces us to the sixteen psychological or personality types broken down by their Jungian functions or attitudes.

Rod Novichkov, Julia Varabyova How to Find Yourself and Your Best Match. Socionics. The Modern Approach to Psychological Types. - 2007. - 88 p. - ISBN 1430328150, 9781430328155 Finally, there is a Socionics book in English. This book describes the four dichotomies: Perception - Conception, Extraversion - Introversion, Intuition - Sensing, Intellect - Emotions. It gives an elaborate description of Psychological Functions and Scales. The authors introduce a completely new approach to intertype relationships, subdividing the sixteen types of relationships into four clusters and seven compatibility levels. This book offers a unique and authentic method of Visual Identification of types, including references to pictures of real people placed face to face by their Psychological Functions. The reader should be able to instantly identify Psychological types by their facial features.Distribution tables show the distribution of Psychological Functions, Scales and Types in the population, as well as the probability of finding the best match for each type. List of celebrities by their types is included.

An Introduction to Mindset Theory Maurice Yolles Gerhard Fink, http://poseidon01.ssrn.com/delivery.php?ID=172086089029004064121122100003071000059080034086059056072084067074119105074093107027060049049026019123051108003108078113014077111025007016051085113012080091001097126069014049070004118017080118024099101023086088071088070114123121110076066067003118064094&EXT=pdf Fundamentals of Personality Type APTi Webinar Series October–November 2013 Peter Geyer Melbourne, Australia peter@petergeyer.com.au. https://www.researchgate.net/profile/Peter_Geyer/publication/264789814_Fundamentals_of_Personality_Type_5._Why_are_there_type_questionnaires_and_what_do_they_do/links/53f13ca00cf26b9b7dd0b60c.pdf

Еквадор (Південна Америка) UNIVERSIDAD SAN FRANCISCO DE QUITO Colegio de Administración para el Desarrollo Determination of whether different motivational factors are appropriate for persons based on the correlation between MBTI and the Purpose vs. Activities test by Professor Gerald Finch, Pd.D. Fernando Javier Ríos Maldonado Gerald L. Finch, Ph.D., Director de tesis Tesis de grado presentada como requisito para la obtención del título de Licenciado en Marketing Quito, mayo del 2013 http://repositorio.usfq.edu.ec/bitstream/23000/1570/1/106483.pdf

Канада: Mariya Lesiv: The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative, McGill Quin`s University Press, 2013, https://books.google.com.ua/books?id=_oSl31GETdYC&printsec=frontcover&dq=socionics&hl=ru&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=socionics&f=false

Ekaterina Kamenskaya, Georgy Kukharev Recognition of Psychological Characteristics from Face // Metody Informatyki Stosowanej. - 2008. - nr 1. - P.59-73. P.63: Physical appearance characteristics such as appearance of some facial features, of the skull, shoulders, hands, fingers, legs, type of mimics and voice may define personality traits. For example, it’s used in socionics (see Table 2) that is a branch of psychology based on Carl Jung’s work on Psychological Types.

Isaev V. Tetrasociology and socionics: Foundations for harmonious teams of dialog // Tetrasociology: from a sociological imagination through dialog to universal values and harmony. - Saint-Petersburg: SPBSTU Publishing House, 2003. - ISBN 5-7422-0445-Х Socionics approaches psychological functions as types of informational resources and of informational supplies (or metabolism, exchange), which are developed differently in different persons. Socionics distinguishes several levels of informational balance or harmony. The elementary level of harmony/balance is "dyad" ("dual"), formed by a pair of people whose respective types of informational exchange complement each other. The next level of harmony/balance is "quadra," formed by two mutually complementary and reciprocally activated dyads. The third level of harmony/balance is "socion," formed by four unconflicted, mutually complementary, and reciprocally activated quadras. Socion comprises all 16 types of psychological functions, which complement one another and represent the smallest unit of harmonious humankind, or a miniature model of harmonious society.

Kramarenko R.A., Davidson E.A. Russian national character. Socionic interpretation // Proceedings - 9th Russian-Korean International Symposium on Science and Technology, KORUS-2005, 26.06.2005-02.07.2005, Novosibirsk

Zilite L. Toward a Typology of Learning Styles Among Tourism Students / In book: Research, Planning and Policy: Emerging Trends in Baltic and Nordic Lifelong Learning. Editors: Ilsley P., Karing J., Kerulis M. - Published co-operation with University of Tampere, University of Tartu and Tallinn University, 2008. – 263p. - Pp.233-245.

Zilite L. Akademiska personala darba pievilcibas faktori (The factors of academic personnel work appeal) // Proceedings. 4th International Scientific Conference ”New Dimensions in the Development of Society”. September 25-26, 2008, Jelgava, Latvia. - 2008. - Pp. 294-301 - ISBN 978-9984-784-92-2 Abstract: Teaching staff is the most important study resource, available to students and that is why it is important that teaching staff itself is motivated and do the work which completely meets the interests and abilities. In the work to solve organization problems the use of social technologies (socionics and its western analogue Myers Briggs Type Indicator or MBTI) rapidly increases because the heads of enterprises and employees recognize their being useful. Knowledge of them facilitates negotiations about individual wishes and gives to the leader’s rational structure about the needs of organization’s people.

Zilite L. Socionika turisma izglitiba.// Jauni turisma produkti regionu attistibai [Elektroniskais resurss]: rakstu krajums. – Riga: Biznesa augstskola Turiba, 2007. - ISBN 9789984766935 Zīlīte, L. (2009). Personāla vadības pamati un socionika. Rīga: Jumava. 196 lpp. Modeling of individual-oriented teaching process and support of technology for adults Andra Jākobsone, Sarma Cakula Abstract : Adult education forms a part of the education system determined by all national and regional development needs, population structure, and abilities and interests of inhabitants. With the aim of getting a new perspective view on and understanding of what the future of adult education is, the study uses modern technological opportunities and basic theory of socionics. The accessibility of information and knowledge is essential together with a thirst for knowledge, perception skills and practical use of knowledge. The work with knowledge implies creation of content: generation of a new knowledge in order to stimulate the development of innovative processes. Index Terms: adult education, technologies, training models, sustainable innovations, knowledge management

L.Dobele, E.Grigorjevs Analysis of Organisation Management Influencing Factors in Micro-enterprise 172 ISSN 1691-3078; ISBN 978-9984-9997-6-0 Economic Science for Rural Development No. 25, 2011 Analysis of Organisation Management Influencing Factors in Micro-enterprise Lasma Dobele, PhD student, lecturer Faculty of Economics, Latvia University of Agriculture Eduards Grigorjevs, MBA, IT Project Manager "For an organisation to act as a perfect system it is necessary to follow these four functional principles, since due to the changes in the country, the organisation shall be able to adapt to the changing environment as quickly as possible and with minimum losses. Experience has shown that not all organisations succeed here. The internal cooperation of organisation systems depends on the organisation manager and responsible managers. If they cooperate just partly then an inadequate functioning is possible within the organisation. In order to promote understanding between employees, it is necessary to use socionics, since the methods of socionics provide reduction of internal tension in an organisation. Therefore, socionics will be used as a substantial tool in the further research".

THE FURTHER EDUCATION USING ONTOLOGY FOR E-LEARNING PERSONALIZATION Sarma Cakula1 , Andra Jakobsone2 1Vidzeme University of Applied Sciences Cesu Str. 4, Valmiera, LV-4200 2Liepaja University Liela Str. 14, Liepaja, LV-3401 KEYWORDS Ontology, socionics, e-learning, personalization, further education Modelling Knowledge Sharing According to Personal Characteristic//Recent Researches in Environment, Energy Systems and Sustainability CAKULA SARMA. STELCE AGNESE Faculty of Engineering Vidzeme University of Applied Sciences Cesu 4, Valmiera LATVIA sarma.cakula@va.lv http://www.va.lv http://www.wseas.us/e-library/conferences/2012/Algarve/EEESD/EEESD-05.pdf

Индия: MAPPING PERSONALITIES: THE BRAND AND CONSUMER By Imran Khan (220529) PGPCM II (2005-2007) Submitted to Mudra Institute of Communications, Ahmedabad In partial fulfilment of requirements of the Post Graduate Diploma in Communications Management Dissertation Supervisor Prof. Atul Tandon Director, MICA Mudra Institute of Communications, Ahmedabad Page 1 of 103 February 2006 "2.4 SOCIONICS Socionics is a relatively recent and developing branch of Psychology, based on: - Carl Jung’s work on Psychological Types - Sigmund Freud’s Theory of the Conscious and Subconscious - Antoni Kepinski’s Theory of Information Metabolism Aushra Augustinavichute is credited as the founder of this branch. The Lithuanian researcher in the late 1970s combined different knowledge bases of the human psyche into one structural theory and then a model. Socionics finally took form in the 1980s. It defines people’s characters through the fundamental belief that each is an accumulation of a ‘set of blocks’ called “psychological functions”. Differing behaviour types and character types are thus products of different ways of chaining and combining these functions, resulting in different ways of accepting and producing information. This structured approach to the functioning of the human psyche went beyond the basic psychological types. Socionics scores above theories in accurately predicting and anticipating the development of human relationships. The other major advantage of Socionics is that it is independent of Jung’s Physiology based theories or Kepinski’s concept of internal metabolism – which have been proven wrong over time. http://keic.mica-apps.net:1026/greenstone/collect/disserta/index/assoc/HASH0113/0473804c.dir/doc.pdf

Micelsone, V., L. (2004). Nepārveido sevi, tikai uzzini, kas esi! Rīga: Livilona. 255 lpp. Micelsone, V., L. (2007). Socionika. Nepārveido sevi, tikai uzzini, kas esi! Attiecību rokasgrāmata. Rīga: Biedrība Socionika. 309 lpp

Lytaev S., Voronov A. et al. War against Terrorism: New Challenges to Military Personnel Selection // Proc. 47th annual conference the International Military Testing Association (IMTA). - Singapore, 2005. Socionic types are based on information metabolism (IM), which is the process of perception and processing of information [2, 3, 10]. IM is described by eight elements characterizing information-, energy-, space-, and time relationships (Table). The functional model [9] allows analyzing characteristics of every type. The functions reflect zones of confidence, ignoring, creativity, norms, self-appraisal, problem solving, dependence, fears of a person

Prof. M.Laszlo-Kutiuk Ghid de autocunoastere. Elemente de socionica – Bucuresti, Grupul Drago Print, Fed Print SA, 2000. - ISBN 973-97141-5-3

Dr. Reinhard Landwehr «Bundestagwahl 2005: sozionisch gesehen» 16. September 2005 What can we learn from users of avatars in net environments? Brigitte Krenn Austrian Research Institute for Artificial Intelligence (ÖFAI) Schottengasse 3 A-1010 Vienna, Austria +43 1 53246212 brigitte@ai.univie.ac.at Erich Gstrein, Barbara Neumayr sysis interactive simulations ag Hasnerstrasse 123, A-1160 Vienna, Austria +43 1 95555 400 {eg,bn}@sysis.at Martine Grice Institute of Phonetics Saarland University, P 1150 D-66041 Saarbrücken, Germany +49 681 302 4696 mgrice@coli.uni-sb.de http://www.ofai.at/~brigitte.krenn/papers/krenn_etal_AAMAS_2002.pdf

Казахстан: Procedia - Social and Behavioral Sciences Volume 114, 21 February 2014, Pages 900–905 4th World Conference on Psychology, Counseling and Guidance (WCPCG-2013)

Paper Network Dynamics of Bullying in a Classroom On the Function and Stability of Negative Relationships in the Social Network Yohji G. KIMURA, Shigeki MATSUO, Futoshi WATANABE A network model to explain the "Ijime"(bullying) in the classroom are presented in terms of "socion" dynamics. Socion is our term to denote a functional knot of the social network, including an individual, a group or a symbolic object as well. The dynamics and formation of 4 socions (an aggressor, a victim, friends and a teacher) are discussed. Structural conditions are analized to stabilze the network dynamics in terms of trions. We found some different patterns of the negative interaction. One is real (or seriously defined) aggres- sion, and the other is playfully (but not mutually) defined bullying-game. Secondly, we constructed 7 types of "balanced" model of socion network, which involves negative relationships such as hating antagonism. Tricky mechanism of "self-fulfilling" persecution will be glimpsed. Keyword: socion, bullying, play, network, classroom, trion, communication, semio-weight, subworld, multiple reality, exclusion, solidarity http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042813054451

Болгария: проф., д-ра Александрова Н.Х., Бояджиева Н., Сапунджиева К., Коларова Ц.Д. Социониката в социалната сфера - София : Унив. изд. Св. Климент Охридски, 2004. - 149 с.www.helikon.bg/books/50/-Социониката-в-социалната-сфера_31662.html("Ефективността на социалнопедагогическата работа предполага задълбочено и цялостно познаване на човека, както и насоките за изучаване на междуличностните взаимоотношения между хората, техните възможности за съвместна професионална и жизнена дейност. Компетентното познаване на човека, на способности му - скрити и явни, дава възможност както за адаптация му към другите и средата, така и за появата на техните най-добри качества.Надежден инструмент за оптимизиране и разкриване личността на хората, за проучване на техните професионални компетенции, е социониката. По своята същност социониката ориентира човека в неговия жизнен път как да реализира себе си, как професионално да се изяви или да намери работа, която да отговаря на неговите виждания и желания. Според типа личност може да се определи професионалната пригодност и на човека и неговите способности - даже тези, за появата на които не е имало подходящ случай. Особената привлекателност на социониката е в това, че тя е понятна, може да се изучи и да се прилага във всичко, което се отнася до дейността на човека. В дадения случай това ще даде възможност да се оптимизира социалнопедагогическата работа, както и подготовката на студентите - социални педагози. По своята същност социониката е един нов подход към личността и анализ на отношенията между хората; тя е една възможност цялостно и всестранно да разбираш другите и себе си, да приемаш другите и себе си, а също така и умение за създаване и установяване на нужното взаимодействие с различни хора. Задълбоченото и подробно описание на различните типове хора (социотипове) и тяхното поведение е предпоставка както за осъществяването на една резултативна социалнопедагогическа работа, от една страна, така и, от друга страна, е надеждна основа за усъвършенстване и подобряване образованието и подготовката на социалнопедагогически кадри).

Гошева М.И. Социониката като инструмент в консултирането на учениците от гимназиален етап на образование // е-Обр@зов@ние. - 2010. - № 37. - С.47-56 Социониката е наука, изучаваща обмен на информация между човека и външния свят, т.е по какъв начин хората възприемат, преработват и изнасят информация. „По своята същност социониката е един нов подход към личността и анализ на отношенията между хората; тя е една възможност цялостно и всестранно да разбираш ругите и себе си, да приемаш другите и себе си, а също така и умението за създаване и установяване на нужното взаимодействие с различни хора” (1)

Литов Д., Янев К. Хората като типове и техните взаимоотношения //Инсайт. - София, 2006. - № 12.

Казахстан: Kalybayeva Assem Sarmantayevna, THE MODERN CONCEPT OF TEAM LEADERSHIP AND COLLECTIVE LEADER TEAM FORMING//Экономикс,Выпуск № 3 / 2014, http://cyberleninka.ru/article/n/the-modern-concept-of-team-leadership-and-collective-leader-team-forming National Mentality of Kazakhs in the Context of Ecology Culture: Tradition and Innovation ☆ Kaupenbaeva Samala, Zhanabaeva Dinarab, Gabitov Tursunc, Saule Ibekeevaa, Procedia - Social and Behavioral Sciences Volume 114, 21 February 2014, Pages 900–905

Krul A. SEMANTICS ASPECT OF INFORMATION IN THE COMMUNICATIONS OF SOCIAL INTERACTIONS//Austrian Journal of Humanities and Social Sciences, № 1-2 / том 2 /2014. In this paper considers influence of the type of information on the process and outcome of communicative interactions. The possible options communicative interactions based on identifying the types of information transmitted messages. We determine semantic aspects of information messages as one of the factors that determines the process and result of communication and social interactions. Through research, we can say that in the process of information exchange formed a semantic space that can determine the process and the result of communications. The type of information message determines the choice of communication strategy communication management, possible social structures. Knowing the model of communication interactions, which is based on semantic analysis, you can manage communication processes in society. Keyword: INFORMATION , MESSAGE, UNDERSTANDING, COMMUNICATION, TYPES OF INFORMATION MESSAGES, THE SEMANTICS OF INFORMATION MESSAGES, THE TYPE OF COMMUNICATIVE INTERACTION,

Social development AD E. Afonin, O. Bandurka, Parlamentarian Publishing House, 2000, 308 p. An Inquiry Into the Philosophical Foundations of the Human Sciences. Alfred Claassen. New York, 2007 Science & Military 2/2014 DEVELOPMENT OF NUCLEAR EDUCATION STANDARDS Sergij V. BEGUN, Vasilij V. BEGUN Abstract: If we analyze the causes of severe accidents in the world nuclear industry, we find in most cases common root causes: project deficiency, human error. The fundamental remedy of these root causes is only possible through improvement of nuclear education. Development of the nuclear education standards for the nuclear industry staff and the certification system for teaching staff are proposed. Recommendations with mandatory for the nuclear industry staff disciplines, appropriate knowledge and skills were developed. Propositions for the principles and structure of the certification system for teaching staff are formulated. The risk of emergency situations and accidents in nuclear industry will be significantly reduced. "3. The basic concepts of socionics and sociometry";

Teaching of Nuclear Power Plant Safety at the National Technical University of Ukraine Within the New Course in Safety Culture Vasilij V. Begun, Sergij V. Begun and Olena O. Kilina Paper No. ICONE20-POWER2012-54814, pp. 423-429; 7 pages doi:10.1115/ICONE20-POWER2012-54814 From: 2012 20th International Conference on Nuclear Engineering and the ASME 2012 Power Conference Volume 2: Plant Systems, Structures, and Components; Safety and Security; Next Generation Systems; Heat Exchangers and Cooling Systems Anaheim, California, USA, July 30–August 3, 2012 ISBN: 978-0-7918-4496-0, http://proceedings.asmedigitalcollection.asme.org/proceeding.aspx?articleid=1762238 DETERMINATION OF THE CURRENT LEVEL OF SAFETY CULTURE BASED ON OBSERVED NUCLEAR POWER PLANT SAFETY INDEXES//International Nuclear Safety Journal. Vol.3, №1, (2014), ABOUT THE AUTHORS S. I. Azarov, A.V. Taranovski, V.V. Begun, V.V. Lytvynov ABSTRACT The analysis of mathematical and expert techniques that can be used to address the objectives of the evaluation of safety culture level, including:• the method of mathematical modelling, including variants of GMAA (Group Method of Argument Account);• the multivariate statistical analysis methods;• the social field based methods;• the latent variable methods and others.The algorithm of the quantitative assessment of safety culture level is developed. This algorithm is based on the analysis and processing of data on performance indexes, indexes of safety and human errors which are collected at the divisions of Nuclear Power Plant. For the analysis and processing of collecteddata, the computer code based on GMAA is proposed.To automate the process of quantitative estimationof the level of safety culture at nuclear facilities it is proposed to develop the libraries or additional code package for the GMAA code which are based on indexes of operational performance, safety and human errors collected at the divisions of Nuclear Power Plant during the period of study. ABOUT THE AUTHORS S. I. Azarov, Institute of Nuclear Research NASU, Kyiv, Ukraine Ukraine, The analysis of mathematical and expert techniquesthat can be used to address the objectives of theevaluation of safety culture level, including:• the method of mathematical modelling, includingvariants of GMAA (Group Method of ArgumentAccount);• the multivariate statistical analysis methods;• the social field based methods;• the latent variable methods and others.The algorithm of the quantitative assessment ofsafety culture level is developed. This algorithm isbased on the analysis and processing of data on performanceindexes, indexes of safety and human errorswhich are collected at the divisions of Nuclear PowerPlant. For the analysis and processing of collecteddata, the computer code based on GMAA is proposed.To automate the process of quantitative estimationof the level of safety culture at nuclear facilitiesit is proposed to develop the libraries or additionalcode package for the GMAA code which arebased on indexes of operational performance, safetyand human errors collected at the divisions of NuclearPower Plant during the period of study. A.V. Taranovski Institute of Nuclear Research NASU, Kyiv, Ukraine Ukraine V.V. Begun National Technical University “KPI”, Kyiv, Ukraine Ukraine V.V. Lytvynov Institute of Mathematical Machines & Systems Problems NASU, Kyiv, Ukraine.

Соціоніка та психологія. Визначення соціоніки в АД

Людмила Дмитриевна Столяренко - кандидат психологических наук, доктор филос. наук, автор нескольких учебников. "Психология делового общения и управления". Учебник. — Ростов н/Д: Феникс, 2005. — 416 с. "В учебнике излагаются психологические основы делового общения, взаимодействия и управления людьми с учетом их темперамента, характера, психосоциотипа, позиции в общении. Рассматриваются закономерности лидерства и руководства, условия и критерии эффективной деятельности менеджера. Анализируется этикет и этика деловых отношений. Учебник освещает методы управления коллективом и пути преодоления конфликтов, содержит психологический практикум. Предназначено для студентов колледжей, изучающих курс «Психология и этика деловых отношений», «Психология управления»; соответствует Госстандарту РФ."

http://elibrary.ru/item.asp?id=21806098 ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПОДХОД К АНАЛИЗУ ПСИХИКИ КАК СИСТЕМЫ ПЕШКОВА ВАЛЕНТИНА ЕВГЕНЬЕВНА

Информационный подход лежит в основе дисциплин, которые называют когнитивными (когнитивная нейрология, когнитивная психология, когнитивная социология и др.), соционики, психололингвистики и т. д.

http://elibrary.ru/download/24266793.pdf ИСТОРИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ: ПРЕДМЕТ И СТРУКТУРА (ОПЫТ НАУЧНОЙ РЕФЛЕКСИИ) КОРОЛЕВ А.А.1 Московский гуманитарный университет,

Историческая психология до сих пор связана с такими смежными дисциплинами, как отечественная и всеобщая история, социальная психология,
история психологии, социальная, политическая психология, соционика и т.д. 

Проф., д.п.н. Спирин Л.Ф., Румянцева Е.А., Румянцева Т.А. Соционика - учителям и родителям. (Как обрести взаимопонимание, согласие, дружбу). /Под ред. д.пед.н. М. И. Рожкова. -М.: Международная педагогическая академия, 1999. - Рецензенты: В.В.Новиков, д.псих.наук, профессор; П.В.Конанихин, д.пед.наук, профессор, "Соционику еще определяют и как науку об устойчивых типах личностей и закономерностях отношений между ними. Ее выводы строятся на основе анализа информационного метаболизма (обмена) между людьми, что, в частности, происходит в любой педагогической системе и явлется одним из главных аспектов ее работы". как науку о межличностных отношениях. Цель соционики - оптимизировать взаимоотношения людей.Словарь иностранных слов.-2006 Комлев Н.Г..

соционика это
научное направление, разрабатывающее такую модель общества, в которой для каждого индивида, представляющего определенный психологический тип, находится соответствующее место в обществе и социальной деятельности; как новейшую теорию психологических типов и межличностных отношений, находящуюся на стыке психологии, социологии и информатики и отмечают, что в педагогике появились разработки организации учебно-воспитательного процесса на основах соционики. Педагогический словарь. — М.: Академия. 2005 Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. 

Соционика — объектом своего изучения имеет типологию людей. Может быть использована в психотерапии и психокоррекции. Моделирует взаимоотношения между людьми, предсказывает поведение человека в общении … Терминологический словарь библиотекаря по социально-экономической тематике Приведу еще ряд цитат из различных АИ – монографий.

Никандров В.В. Психология: учебник. – М.: Волтерс Клувер, 2009. - 1008 с. - ISBN 978-5-466-00413-7 Об авторе: Никандров Виктор Викторович – кандидат психологических наук, доцент факультета психологии СПбГУ Рецензенты: Рецензенты: В.М. Аллахвердов, д-р психол. наук, В.Д. Балин, д-р психол. наук, А.Б. Вольнова, д-р биол. наук, К.С. Пигров, д-р филос. наук ссылки: 54. Аугустинавичюте А. Соционика. Т. 1: Введение; Т. 2: Психотипы. Тесты. - СПб, М., 1998. … 205. Гуленко В.В., Тыщенко В.П. Юнг в школе…. 706. Седых Р.К. Информационный психоанализ. Соционика как метапсихология. - М., 1994. … 821 822 Филатова Е.С.

« На типологии Юнга базируется относительно новое направление в практической психологии, именуемое соционикой»

Лысова Н.Ф., Айзман Р.И., Завьялова Я.Л., Ширшова В.М. Возрастная анатомия, физиология и школьная гигиена: Учебное пособие. - Новосибирск: Сибирское университетское издательство, 2010. - 398 с. - ISBN-978-5-379-01629-6 Рекомендации: Рекомендовано УМО по специальностям педагогического образования в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений, обучающихся по педагогическим специальностям: «А. Аугустинавичюте назвала модифицированную типологию К. Юнга соционикой, считая, что каждый из типов выполняет в … отношений в семье и влюбом коллективе.Для определения соционического типа можно выполнить следующий тест.»

Псядло Э.М. Темперамент и характер в истории медицины и психологии: Учебно-справочное пособие. — О.: Наука и техника, 2007. — 232 с. - ISBN 978-966-8335-56-3 Псядло Эдуард Михайлович, д.биол.наук, проф.кафедры клинической психологии Одесского нац.университета им.И.И.Мечникова Рецензенты: Лисобей В.А. - д.мед.наук, зам.дир.НИИ медицины транспорта МЗУ; Херсонский Б.Г. - проф., зав.кафедрой клинической психологии Одесского национального университета им.И.И.Мечникова Основоположниками современной отечественной соционики стали Аушра Аугустинавичюте из Литвы (1979), Н.Н. Медведев (1987)... Соционика базируется на четырех основных аспектах человеческой натуры...

Сисекин В.М. Психология управления : конспект . - Калининград : Изд-во БИЭФ, 1998. - 126 с. Об авторах: Сисекин Владимир Михайлович, кандидат психологических наук Рекомендации: НОУ ВПО "Балтийский институт экономики и финансов" Содержание:Психология человеческих взаимоотношений, Поведение человека в организации, Группа как объект управления и основа организации, Личность в группе, Лидерство и руководство, Соционика, Коммуникации в организации

Танаев В., Карнаух И. Практическая психология управления - М. : АСТ-Пресс, 2003. - 293 с. - ISBN 5-462-00021-9 Литовская исследовательница Аушра Аугустинавичуте соединила две разные области знания - теорию психотипов и информатику, и в результате появилась новая наука - соционика… Ее безусловной заслугой является разработка системы моделей и знаков, аналитического аппарата для описания информационной структуры психики человека, а также изучение информационных взаимодействий между психотипами, которые получили название интертипных отношений.

Сидорина Т.В. Практическое применение соционики в оценке и моделировании профессиональных групп // Вестник интегративной психологии. - 2007. - Вып. 5., Сидорина Т. В., профессор кафедры управления персоналом Сибирской Академии государственной службы Соционика, информационная бионика, первой из гуманитарных наук использовала модель как "инструмент" изучения и прогнозирования экологии человеческих отношений, поведения и развития таких сложных объектов, какими в соверменном мире являются человек и человеческие общества. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога: Справочное издание. - С. Пб.: Сова, 2004. - 924 с. - ISBN 5-699-01577-9 Виктор Львович Таланов — психолог, президент Северо-Западного Центра социальных технологий, Ирина Германовна Малкина-Пых — психолог, доктор физ.-мат. наук в области системного анализа и математического моделирования сложных биофизических систем: Развитием типологии Юнга в России, Прибалтике, на Украине и в других странах СНГ занимается соционика — молодая наука, возникшая в 70-х годах прошлого века на стыке психологии, социологии и информатики. Основатель соционики — литовский ученый, педагог, экономист Аушра Аугустинавичюте — соединила типологию Юнга с информатикой, разработав систему знаков и моделей, которая составила аналитический аппарат для изучения структуры человеческой психики (Аугустинавичюте, 1997, 1998) и описала взаимодействия между типами личностей, названные интертипными отношениями.

Лукашевич Н.П. Теория и практика самоменеджмента. Учебное пособие. — К.: МАУП, 1999. — 360 с. - ISBN 966-7312-69-0 Рекомендации: Рекомендовано Министерством образования Украины Идеи К. Юнга о психологических типах положили начало новой отрасли знаний о человеке — соционике. Соционика изучает инвариантные (устойчивые) типы мышления, поведения людей, коллективов, общностей различного уровня, интертипные отношения как между отдельными личностями, так и между коллективами, общностями людей, которые также могут быть описаны структурой того или иного социотипа. В своей основе соционика опирается на восьми-элементную модель личности, предложенную А. Аугустинавичюте. Эта модель является аналогом человеческой психики в информационном аспекте взаимодействия человека с окружающей природой и социальной средой. Соционика — отрасль знания, которая с помощью формально-логического и математического аппаратов изучает происходящие в обществе информационные процессы.

Шарков Ф.И. Коммуникология. Энциклопедический словарь-справочник .- М. : ИТК "Дашков и К", 2009 . ISBN 978-5-394-00101-7. Таратухина Ю.В., Легалов И.А. Социально-психологические составляющие технологий тайм – менеджмента // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. — 2010. — № 8. — С. 362-366. Общеизвестно, что соционика – это наука об информационном взаимодействии человека с окружающим миром. Ее основы были заложены австрийским психологом К. Г. Юнгом [1, 15]. Позднее существенный вклад в формирование и развитие соционики внесла литовская исследовательница Августа Аугустинавичюте [1, 23]. Согласно соционической теории, все мы отличаемся друг от друга способом переработки информации, поступающей в наше сознание из внешнего мира. В этом контексте принято выделять восемь аспектов информационного потока, которые каждый индивид воспринимает со свойственной ему спецификой. Таким образом, благодаря соционике, появилась возможность установить причины межличностной дифференциации.

Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления. - 2001. "Соционика — "наука общения, понимания и согласия", как определяют ее создатели, продолжила мысль Юнга. Новизна соционики — "в отходе от специально-психологических понятий. Во внимание берутся, собственно, не одни только психические реакции (как было у Юнга), но и все многообразие связанной с ними деятельности человека".

Никонова М.А., Родина Е. Н. Перспективы соционики в современном обществе // Человек – Общество – Культура (по материалам 48-х Евсевьевских чтений) : сб. науч. тр. / редкол. : Г. Г. Зейналов (отв. ред.) и [др.]. Мордов. гос. пед. ин-т. – Вып. 4. – Саранск, 2012. – 120 с. - С.82–85 Соционика – это наука, изучающая процесс обмена информацией между человеком и внешним миром, то есть каким образом люди воспринимают, перерабатывают и выдают информацию. Прикладное ее значение заключается в правильной оценке собственного потенциала и нахождении адекватных путей самореализации, профессионального выбора, подходящих по психотипу и темпераменту, а так же в объективном восприятии возможностей и способностей окружающих, чтобы строить более гармоничные взаимоотношения с ними

Струкчинская Е.М., Струкчинский С.З., Разгоняева Е.В. Соционика. Учебное пособие Алт. гос. техн. ун-т, БТИ. - Бийск : Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2011. - 183 с. ISBN 978-5-9257-0205-5 Рецензенты: О.В. Попова, доктор педагогических наук, профессор, директор Бийского филиала СГА (г. Москва); Ю.В. Клюева, кандидат психологических наук, БТИ АлтГТУ. Соционика – наука об информационном взаимодействии психики человека с миром и с другими людьми. Порцевский А.К. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие. — М., 2006. Соционика - наука, позволяющая прогнозировать поведение и взаимоотношения людей на основе анализа структуры их психики и законов информационного обмена. Исаева Н. Н. Изучение психологической совместимости курсантов в Санкт-Петербургском военном институте внутренних войск МВД России // Вестник торгово-технологического института. – 2010. – Вып.3 - С. 277–279. ISBN 978-5-93388-051-6. Автор - канд. пед. наук Соционика — это научное направление в социальной психологии, изучающее основы взаимодействия людей в обществе с позиций информационного обмена, основанное на теории К. Г. Юнга о психологических типах.

Силин А.Н. Социальный менеджмент: Словарь-справочник: учебное пособие. - М.: Университетская книга, 2009. - 176 с. - ISBN-978-5-98704-431-6 Рецензенты: В.В.Маркин, д.социол.наук, проф.; А.П.Егоршин, д.экон.наук, проф.; О.М.Рой, д.социол.наук, проф. Рекомендации: Допущено УМО вузов России по образованию в области менеджмента в качестве учебного пособия по специальности "Менеджмент организаций" "Соционика – наука об устойчивых типах мышления и поведения человека (социотипах), общностей людей, закономерностях отношений между представителями разных социотипов. Новая наука возникла на стыке психологии, социологии, философии в рамках социального менеджмента. Ее предтечей следует считать швейцарского психолога Карла Густава Юнга (1875-1961 гг.), а непосредственным создателем литовского исследователя Аушру Аугустинавичюте в начале 70-х гг. 20 в. Соционика позволяет выявить тип человека, прогнозировать его отношения с представителями других типов (всего 16 социотипов, образующихся из разных сочетаний экстравертов и интравертов, рационалистов и иррационалистов, логического, этического, сенсорного или интуитивного типов). Для выявления типов применяют разный инструментарий, но главным образом наблюдение и тестирование, в частности, такие известные тестовые методики, как MBTI, Бунс, семантический дифференциал. В последние годы соционический инструментарий все более активно используется российскими компаниями для подбора персонала" Трофимов С. Командообразование и соционика // "Бизнес Академия" № 8, 2001 Соционика изучает отношения между различными психологическими типами как формы информационного обмена. Любой акт человеческой деятельности содержит в себе обмен информацией. Обмен информацией (информационный метаболизм – ИМ) происходит на основе взаимодействия психических функций индивидов. А.Аугустинавичюте разработаны модели типов информационного обмена, описаны взаимоотношения между этими типами. Необходимо подчеркнуть, что соционическая типология не сводится к описанию характеров как у Юнга, это типология различных видов интеллектуальной деятельности.

Журбенко Л.Н., Нуриев Н.К., Старыгина С.Д. Мониторинг качества подготовки будущего инженера (бакалавра, магистра в компетентностном формате): учебное пособие. - КГТУ, 2007. - 80 с. - В соционической классификации выделяют шестнадцать возможных типов специалистов...

Проф. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. - К.: Освіта України, 2005. - Рецензенты: Н.Л.Коломінський, доктор психологічних наук, професор; М.І.Приходько, доктор педагогічних наук, професор. Соціоніка – це наука, що розглядає людей як носіїв певних типів інформаційного метаболізму, що взаємодіють один з одним на основі об’єктивних соціальних законів. Л.Г. Дротянко, д-р філос. наук, проф., ДИВЕРСИФІКАЦІЯ НАУКОВОГО ЗНАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕРУ (Гуманітарний інститут Національного авіаційного університет З часом зародилися науки на перетині природничих і суспільних галузей (соціоніка, соціобіологія тощо), когнітивних, гуманітарних та суспільних (соціолінгвістика, психолінгвістика) та інші.

Ходаківський Є. І., Богоявленська Ю. В., Грабар Т. П. Психологія управління. Підручник. 3-тє вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 664 с. ISBN 978-966-364-949-8 За редакцією заслуженого діяча науки і техніки України, доктора економічних наук, професора Ходаківського Є. І. Рецензенты: М.К. Орлатий, д. екон. н., професор Академії державного управління при Президентові України; В.К. Данилко, д. екон. н., професор, проректор з наукової роботи Житомирського державного технологічного університету Соціоніка є наукою про стійкі типи мислення та поведінки людини, а також про людські спільності, закономірності відносин, що виникають у процесі взаємодії між окремими людьми і колективами в цілому.

Богданова І.М. Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів // Наукa і освіта. – 2011. — №4. — Ч. 1. — С. 34–36. Об авторах: Богданова І.М., – д.п.н., професор, Південноукраїнський нац. пед. ун-тет імені К. Д. Ушинського, м. Одеса, Україна. Соціонічний підхід базується на з'єднанні трьох наук: психології, як науки про душу; соціології, як науки про стосунки в людському суспільстві та інформатики як науки про обмін інформацією. Оскільки наука соціоніка містить аналітичний аппарат для опису інформаційної структури людської психіки, завдяки якому кожному психологічному типу, а їх виділено шістнадцять, можна поставити у відповідність певну модель обробки інформації, отже її іноді називають інформаційним психоаналізом.

Вихристюк М.О., Юхнов Б.Ю. Використання соціоніки для вдосконалення системи нематеріальної мотивації персоналу підприємств машинобудівної галузі // Машинобудування. — 2011. — № 7–8. ISSN 2079 – 1747 Соціоніка – це наука, що вивчає процес обміну інформацією між людиною і зовнішнім світом, тобто яким чином люди сприймають, переробляють і видають інформацію. Також можна визначити соціоніку як науку про типи психоінформаційних систем (людина, колектив, етнос, держава) і взаємодії між ними [4].

Рыжиков Ю.И. Работа над диссертацией по техническим наукам. - СПб.: БХВ-Петербург, 2007. - 512 с. - ISBN-978-5-9775-0138-5 Рецензенты: Р.М.Юсупов, член.-корр. РАН, генерал-майор, директор Санкт-Петербургского института информатики и автоматизации Рекомендации: Для аспирантов, докторантов и соискателей ученых степеней, студентов технических вузов и преподавателей "Для руководителей научных коллективов весьма интересен раздел[194] об интертипных отношениях. Как самые перспективные направления соционики рассматриваются исследование и формирование малых групп, а также применение ее к большим коллективам".

Соціоніка в соціології

Рева Г.В., Врублевський В.К., Ксьонзенко В.П., Мариніч І.В. Український соціум: загрози екстремальних ситуацій / за ред. проф. В.К.Врублевського. – К.: Інформаційно-видавничий центр “Інтелект”, 2003. – С. 236–272. - ISBN 966-646-072-6 Об авторах: В.К. Врублевський, проф., д. экон.наук; Рецензенты: Курас И.Ф., академик НАН Украины; Чухно А.А., академик НАН Украины; Саенко Ю.И., д.экон.н.; Чурилов М.М., д.социол.н. Рекомендации: Рекомендовано к печати Ученым советом Института социологии НАН Украины Оглавление 10.2. Системний підхід та інформаційний метаболізм психіки

Моделі типів інформаційного метаболізму (ТІМ) психіки 11.2. Інтегральний тип інформаційного метаболізму (ІТІМ) української національної психіки 11.4. Соціон - модель соціуму»,

Україна: інтелект нації на межі століть. Кол. монографія / Керівник авторського колективу В.К. Врублевський. – К.: ІВЦ “Інтелект”, 2000. – 516 с. - ISBN 966-646-000-9 Об авторах: В.М. Ворона (академик НАН України, д.экон.н., дир.ин-та социологии НАН України), В.К. Врублєвський (проф., д. ек.н.), Ю.М. Канигін, В.П. Ксьонзенко, І.Ф. Курас, І.В. Маринич, Є.К. Марчук, В.В. Медведчук, О.О. Негода, В.Г. Панчук, В.І. Хорошковський С.297, цитата: «Рис. 3. Модель ТІМ психіки ЕСІ (етико-сенсорний інтроверт) Наявність типів інформаційного метаболізму психіки зовсім не означає, що всі реальні люди одного ТІМ психіки однакові»

Донченко Е.А. Социетальная психика. - К.: Наукова думка, 1994. - 208 с. - ISBN 5-12-004665-7 Рекомендации: Утверждено к печати Ученым советом Института социологии НАН Украины, Донченко Е.А. Фрактальная психология. — К.: Знання, 2005. — 323 с. - ISBN 966-8148-74-6 Донченко Елена Андреевна, доктор социологических наук, зав.лаб. психологии масс и организаций Института социальной и политической психологии АПН Украины Рецензенты: В.О.Татенко, д.психол. н., профессор, член-корр. АПН Украины; Ю.И.Яковенко, д.социол.н., профессор Рекомендации: Рекомендовано Ученым советом Института социальной и политической психологии АПН Украины "Все 16 ТИМов в совокупности образуют "социон", целостность которого обусловливается взаимозависимостями между ТИМами. Теория информационного метаболизма выделяет 16 типов взаимозависимостей"

==Соціоніка та педагогіка

Олена БІЛА, ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ У МЕЖАХ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ//ВИПУСК 103 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ  НАУКОВІ ЗАПИСКИ file:///F:/Downloads/Nz_p_2012_103_11.pdf Перспективним внеском у поглиблення уявлень про сучасні підходи до класифікації професій соціономічної сфери можна розцінювати результати досліджень соціонічного напрямку ( А. Букалова, В. Гуленка, М. Лукашевича, В. Тищенка та ін.) : "Выпускники и преподаватели МПФ с благодарностью вспоминают выдающегося российского учёного в области педагогической науки, доктора педагогических наук, профессора Л. Ф. Спирина, который бескорыстно оказывал научные консультации многим преподавателям факультета в научных исследованиях...Под научным руководством Л. Ф. Спирина в 1997 году состоялась защита кандидатской диссертации Е. А. Румянцевой «Формирование у будущих учителей коммуникативных умений на основе теории информационного метаболизма» по специальности 13.00.08 – теория и методика профессионального образования. Научная новизна и теоретическая значимость исследования состоят в том, что впервые разработаны основы педагогической теории построения процесса формирования коммуникативных умений у будущих учителей с использованием идей информационного метаболизма (информационного обмена); предложено новое содержания определенного спектра понятийного аппарата научной педагогики с привлечением понятий из соционики; впервые произведена адаптация эвристической программы социоанализа педагогических ситуаций как средства общепедагогической подготовки будущего учителя. Практическая значимость исследования состоит в разработке спецкурса «Социоанализ педагогического общения»; в апробации методики диагностирования социотипов учителя и ученика в направлении совершенствования самопознания и самоконтроля учителя"http://www.ksu.edu.ru/index.php?option=com_content&view=category&id=94&Itemid=686 Плетухина Е.Г.(сост.) Методические аспекты оптимизации деятельности педагога-музыканта средствами соционики Учебное пособие/Саратов: Издательство Научная книга, 2007. 94с. Изложены методологические аспекты применения в педагогической практике нового научного направления - соционики, которая объясняет закономерности процессов информационного обмена в обществе, строит типологию людей и отношений между ними и на этом основании позволяет осуществлять на практике индивидуальный подход к ученикам и студентам.

Соционика как составная часть инновационных технологий в средней школе: file:///F:/Downloads/Tvo_2015_1_5.pdf

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ МЕДИЦИНСКОГО ЭКСПЕРТА С ПОЗИЦИИ СОЦИОНИЧЕСКОГО ПОДХОДА.

"Исследования авторов, в ходе которых были опрошены около 300 врачей, показали, что медицинскому эксперту для успешного выполнения своих обязанностей необходим определенный набор психологических качеств. Определяющим качеством является структурная логика, которая должна доминировать в структуре личности. Для экспертной деятельности оптимальным психотипом является только логико-интуитивный интроверт. Для успешной экспертной деятельности необходимо также создать качественную систему подготовки экспертов, которая включает подготовку по основной специальности и подготовку по экспертизе в соответствии со специальностью, развитие навыков экспертного анализа, принятия экспертного решения, индивидуальной работы в экспертной группе, управления экспертным решением, формирования потребности в самосовершенствовании; психологический тренинг; постоянное усовершенствование по основной специальности и экспертизе".КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:МЕДИЦИНСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА, MEDICAL EXPERTISE, МЕДИЦИНСКИЙ ЭКСПЕРТ, MEDICAL EXPERT, ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КАЧЕСТВА, PSYCHOLOGICAL QUALITIES, СОЦИОНИКА, SOCIONICS http://elibrary.ru/item.asp?id=16460012 --Zurek 20:39, 30 сентября 2015 (UTC)

"ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ: КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ С ПРИМЕНЕНИЕМ СОЦИОНИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ"http://elibrary.ru/item.asp?id=12833996, КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ ПО ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ОРИЕНТАЦИИ: ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА, КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ТЕОРИЯ ЧЕРТ И ФАКТОРОВ, ТЕОРИИ РАЗВИТИЯ, СОЦИОНИКА, ИНТУИЦИЯ, СЕНСОРИКА, ЛОГИКА, ЭТИКА, ТИП ИНФОРМАЦИОННОГО МЕТАБОЛИЗМА ЛИЧНОСТИ, УСТАНОВКА НА ВИД ДЕЯТЕЛЬНОСТИ http://elibrary.ru/item.asp?id=12329151, ИДЕНТИФИКАЦИОННО-СТРУКТУРНЫЙ ПОДХОД К СОЦИОНИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКЕ: http://elibrary.ru/item.asp?id=17336640, СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ: http://elibrary.ru/item.asp?id=15003858,

МОДЕЛИРОВАНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЯ НА ОСНОВЕ СОЦИОНИЧЕСКОГО ПОДХОДА:

"Из вышесказанного следует, что соционический подход позволяет построить 16 идеальных моделей психологических типов, отражающих эмоциональную, когнитивную и мотивационную сферы психики на разных уровнях ясности сознания. Преимущество соционического подхода над западной типологией MBTI заключается в том, что различные сочетания моделей «А» в пространственном варианте позволяют моделировать отношения между людьми, принадлежащими к разным типам. Возникает вопрос: а как связать все вышеизложенное с экономикой? Постараемся кратко ответить на этот вопрос. Любая экономическая деятельность требует наличие субъекта деятельности (персонал) и механизма принятия решения с целью получения конечного результата. Работник и руководитель, исходя из выполняемых ими функций, вступают в коммуникации с другими людьми. Соционический подход позволит им повысить эффективность этих коммуникаций, а значит и эффективность принимаемого ими решения. Механизм принятия экономического решения предполагает сбор, обработку, анализ внутренней и внешней информации об окружающей среде сознанием индивидуума (субъекта экономической деятельности). Как нами показано, поведение людей (участников экономической деятельности) в этом информационном пространстве сугубо индивидуально и зависит от их социо- и психотипов. Моделируя поведение людей (в том числе и экономическое), появляется возможность влиять на технологию и механизм принятия решения своих коммуникационных контрагентов в различных экономических ситуациях (ведение переговоров, обучение, стимулирование, прогнозирование и т. д.) Мало того, соционический подход позволяет, определив интегральный социотип некоего социума (группы, коллектива, народа), с большей или меньшей степенью достоверности находить решения некоторых социальных и экономических задач". http://elibrary.ru/item.asp?id=16950094 –

ВРЕМЕННЫЕ МАСШТАБЫ ВИРТУАЛЬНОГО НАБЛЮДАТЕЛЯ И НАЦИОНАЛЬНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ: КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: НАЦИОНАЛЬНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ, NATIONAL SAFETY, МОДЕЛЬ, ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ВОЙНА, INTELLECTUAL WAR, ВРЕМЕННЫЕ МАСШТАБЫ ВИРТУАЛЬНОГО НАБЛЮДЕНИЯ, THE TEMPORAL SCALE OF VIRTUAL OBSERVER, СОЦИОНИКА, MATRIX http://elibrary.ru/item.asp?id=14344137, ПРОБЛЕМА СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ОТБОРА АВИАЦИОННОГО ПЕРСОНАЛА. АННОТАЦИЯ: "В работе рассматривается проблема совершенствования профессионального психологического отбора авиационного персонала, в первую очередь пилотов. Обоснована актуальность проблемы. Предложен подход к её решению на базе соционической диагностики. Рассмотрена соционическая статистика по авиационному персоналу, собранная авторами. Дан её подробный анализ".http://elibrary.ru/item.asp?id=11716928 - 23. Товароведение: СОЦИОНИКА, учебное пособие для студентов специальности 080401 "Товароведение и экспертиза товаров"http://elibrary.ru/item.asp?id=20110336  П. П. ВОЛИНЕЦЬ, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри управління оперативно-розшуковою діяльністю Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, До питання про зміст навчальної дисципліни “психологія управління персоналом оперативно- розшукових підрозділів//Психологічні науки, № 3(68) 2013

”Виходячи з особливостей оперативно-розшукової роботи на державному кордоні, на наш погляд, керівник ОРП також повинен володіти: комплексними організаційними технологіями прихованого психологічного впливу на особистість у процесі здійснення ОРД; методикою розвитку стабільного колективу ОРП та соціонікою персоналу оперативно-розшукового відділу".file:///F:/Downloads/znpnapv_ppn_2013_3_30.pdf

Спорт

SUCCESS IN FOOTBALL REFEREEING WORK OF PEOPLE WITH DIFFERENT PERSONALITY STRUCTURES, FILIPKIN A.1, POLOZOV A.A.Н, SHURMANOV E.G.1 1 Institute of physical culture, sport and youth policy, Ural federal university named after the first president B.N. Yeltsin of the Russia, Yekaterinburg, http://elibrary.ru/item.asp?id=22895208& , http://elibrary.ru/author_items.asp?authorid=13404 и т.д.

Архітектура

информационное оформление жизненного пространства: Соціально і культурно орієнтована стратегія гармонічного розвитку архітектурного середовища file:///F:/Downloads/dprmu_2013_24_15.pdf

Журналистика

І.О. Вялкова, ПРЕСА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 1991–2011 РР. У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ//Серія: Гуманітарні науки, 2013 р., № 2–3 (33–34)

"Теория и практика прессы должны изучаться в тесной связи и на основе глубокого использование таких общественных наук, как философия, политология, соционика, социология, основы государства и права, опираясь на их новейшие достижения. Кроме того, теория ипрактика прессы немыслимы без органической связи с такими науками, как психология, органиция и экономика народного хозяйства, экономики СМИ, с теоретическими и историческими литературоведческими и лингвистическими дисциплинами "[25, - Москаленко А. Теорія журналістики : навч. посіб. / А. Москаленко. − К. : ЕксОб, 2003. −

236 с. с. 33]."

Мовознавство

Сусов И.П. Введение в языкознание. Учебник. - М.: Восток – Запад, 2006. - 383 с. - (Лингвистика и межкультурная коммуникация: золотая серия) - ISBN-5-478-00347-6 Сусов Иван Павлович - Тверской гос.университет Рецензенты: Редактор д. филол.наук, проф. В.В.Богданов (СПбГУ). Рецензенты: д. филол. наук, проф. И.А.Стернин (Воронежский гос.университет); д. филол. наук, проф. С.А.Сухих (Кубанский гос.университет)

2.5. Соционический тип говорящего: Экстраверт / Интроверт; Сенсорик / Интуит; Логик / Этик; Рационал / Иррационал

==А ще учбовий університетський курс на англійській мові== http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/magistr/classes_stud/English/First%20year/Pedagogy%20and%20Art%20of%20Teaching/06%20Personality%20types.htm Це тільки частина.--Gelios1 (обговорення) 21:24, 28 вересня 2016 (UTC)

Цікава дисертація про соціоніку

Соционическая культура личности http://www.dissercat.com/content/sotsionicheskaya-kultura-lichnosti --Gelios1 (обговорення) 10:51, 29 вересня 2016 (UTC)

Зауваження до колеги

Колега, мені здається що Ви зводите соціоніку до типології, називаючи її типологією Аугустінавічюте. Але це СИСТЕМНА ПОМИЛКА, що призводить до помилок у статті. СУЧАСНА соціоніка - це наука про інформаційні процеси у психіці як індивідуальній, так і соцієтальній. Про це свідчать численні Авторитетні Джерела. А типи інформаційного метаболізму - ТИМи є системним наслідком соціонічної теорії.--Gelios1 (обговорення) 11:16, 29 вересня 2016 (UTC)

Я пропоную Вам скасувати свої останні редагування на цій сторінці. Це неможливо читати й розбирати. Якщо Ви вирішили завалити мене посиланнями, щоб я відмовився від поліпшення статті, то цього не буде. Якщо ж Ви хочете реальної роботи, то приберіть звідси дуплікації того, що вже є в статті, систематизуйте по темах, розділіть на розділи, приберіть фальсифікації джерел (чого повно в самій статті, і що Ви продовжуєте робити). Сподіваюсь на Ваш здоровий глузд. --Brunei (обговорення) 17:28, 29 вересня 2016 (UTC)

Я виклав це, щоб була база для нових посилань. Завалювати Вас я не збирався. А щоб розібрати по темах, потрібен час, почекайте. Збігів з існуючими джерелами небагато. Але на мої змістовні зауваження ПО СУТІ Ви не відповіли.--Gelios1 (обговорення) 23:39, 29 вересня 2016 (UTC)

Добре, як Вам такий варіант подобається. Якщо Ви не дочекалися кінця моєї роботи, я також видаляю те, що не вважаю АД. Авторитетними джерелами не можуть бути статті в пострадянських мурзилках та самвидавних нерецензованих книжках. Також АД не можуть бути твори авторів київського приватного інституту в самвидавних нерецензованих журналах цього інституту. Явно не АД: точки зору інтернів-хірургів, академіків-фізиків та математиків. Єдиним АД з менеджменту можуть бути австрійські професори, які стверджують, що наукової літератури з використання соціоніки в менеджменті немає в природі. --Brunei (обговорення) 10:24, 30 вересня 2016 (UTC)

Ви просили дві неділі. Сьогодні 17 днів. Ви збираєтесь воювати з тисячями АД, звернусь до адміністраторів. Згідно з Блютнером та Хохландером та РІНЦ, SCIENCE INDEX, соціонічні журнали є наукові, рецензовані, мають 3000 посилань. По менеджменту низка посібників. А Фінк просто не в курсі.--Gelios1 (обговорення) 11:03, 30 вересня 2016 (UTC)

Це фантазії про самвидав офіційно зареєстрованих журналів що видаються 20 років.--Gelios1 (обговорення) 11:11, 30 вересня 2016 (UTC)

Зареєструвати можна все, що завгодно. Є докази рецензування цих журналів? --Brunei (обговорення) 11:15, 30 вересня 2016 (UTC)

Зайдіть на сайт, зареєструйтесь як автор і побачите.--Gelios1 (обговорення) 11:21, 30 вересня 2016 (UTC)

Ясно, тобто їх нема. Будь ласка, скасуйте всі свої останні редагування, бо ті джерела вже явно менш авторитетні, аніж рецензована стаття Ігнатьєва та персональна сторінка московського психіатра. Ви займаєтесь неконструктивною діяльністю і я змушений апелювати до адміністраторів. --Brunei (обговорення) 11:25, 30 вересня 2016 (UTC)

Це Ви не обізнані з предметом. Спочатку треба його вивчити, а потім редагувати. Ось офіційне свідотцтво РІНЦ http://elibrary.ru/title_about.asp?id=26622 , http://elibrary.ru/title_about.asp?id=9361 , http://elibrary.ru/title_about.asp?id=55836 --Gelios1 (обговорення) 11:35, 30 вересня 2016 (UTC)

У чеського журналу фіктивних конференцій російською мовою, який я не встиг поки вилучити зі статті, теж є свідоцтво РІНЦ. Але РІНЦ - це мєстєчкова російська паранаука, він був спеціально введений як російський каталог мурзилок, яких не беруть у Web of Science. Проблема в тому, що я обізнаний з предметом. --Brunei (обговорення) 12:22, 30 вересня 2016 (UTC)

• Ще раз прошу припинити нищити результати моєї незавершеної роботи. Це стаття не Ваша особиста, а праця спільноти. Ви не маєте монополії на істину. --Brunei (обговорення) 12:25, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Не треба спекулювати на Web of Science. Ми не в Америці. Є нормальна наукометрія і там є тисячі посилань. Все їнше є фантазією, що суперечить правилам. В Ваших правках багато перекручень. Достатньо подивитись на виклад проф. Фінка та Майрхофера, та там ще була знищена цитата яка свыдчить про перекручення. А цитування бульварної преси та інтернет самвидаву показує, що вимагання Web of Science є просто прівідом для спотворення статті та протягування власної думки.--Gelios1 (обговорення) 13:27, 30 вересня 2016 (UTC)

    Я публікуюсь в журналах, індексованих у Web of Science в Україні. Чому дослідники соціоніки не можуть? --Brunei (обговорення) 13:37, 30 вересня 2016 (UTC)

    • Вони не забовязані це робити. Як захочуть. В правилах ВП таких вимог немає. Тому це спекуляція на неіснуючій проблемі.--Gelios1 (обговорення) 13:43, 30 вересня 2016 (UTC)

      Звісно, що нема в правилах. Але я питаю: чому? Чому з усіх інших розділів психології та соціології є, а тут раптом нема? Вас уже питали вище кілька років тому: чому нема згадок у Scopus? Як так сталося? Якщо це таке широке поле, чому не знайшлося одного-двох, хто б захотів повідати про соціоніку світу? Щоб валійські хірурги не плутали два терміни, хоча б. --Brunei (обговорення) 13:52, 30 вересня 2016 (UTC)

      • А Ви багато бачили українських або російських ГУМАНІТАРНИХ журналів у Scopus? Але вони все одно наукові та цитовані. Для ВП це все одно АД. Навіщо займатись пустопорожніми спекуляціями? Щоб не було війни правок, пропоную співпрацю з обговорення тих правок, що плануються, тут, на СО. З можливим використанням наведених вище АД.--Gelios1 (обговорення) 14:26, 30 вересня 2016 (UTC)

Оцінка джерел

Головна проблема подібних статей - це оцінка авторитетності джерел і можливості їх застосування. Мав підозру, що подібні обгворення були і в інших вікіпедіях, заглянув на російську, там приблизно те ж саме, що й у нас, тільки значно в більших масштабах. Ось який підсумок був у однго із обговорень:

При определении статуса соционики в соответствии с правилом ВП:МАРГ анализировался уровень ее признания в научном сообществе на основании приведенных источников и аргументов. Я ознакомился с доступными мне источниками по соционике. Могу констатировать следующее. Методология соционики используется в ряде диссертаций, по крайней мере некоторые из которых можно считать в той или иной мере независимыми, хотя некоторые независимыми назвать нельзя. Диссертация — это авторитетный источник, но уровень авторитетности невысок. в Целом анализ авторефератов доступных диссертаций демонстрирует, что ряд авторов применяют соционику в решении тех или иных научных проблем. Вместе с тем не удалось обнаружить независимых диссертаций, подробным образом рассматривающих соционику как свой предмет. Имеются публикации в авторитетных научных журналах (приблизительно от 100 до 200 в зависимости от строгости требований) по применению соционики в различных областях знания. Тематика большинства журналов и публикаций — непрофильная для психологии. По большей части применение соционики затрагивает область менеджмента, управления персоналом, маркетинга, педагогики и др. Есть отдельные случаи публикаций в журналах по психологии. Некоторые из этих публикаций носят критический характер. Существует ряд учебных пособий и справочных изданий по психологии, которые можно рассматривать как независимые и авторитетные. В них соционика рассматривается как научное направление, как новая дисциплина, как одна из концепций типологии личности и т. п. Число таких изданий не очень велико. Существует ряд учебных пособий по непрофильным специальностям, в которых используется или упоминается соционика. Существуют критические отзывы, ставящие под сомнение соционику, ее научный статус, ее выводы. Однако число таких источников невелико. Это можно рассматривать с одной стороны как отсутствие заметного интереса к соционике в научном сообществе, но одновременно и как отсутствие достаточных оснований делать однозначные выводы о псевдонаучности, отвергнутости соционики научным сообществом. Отсутствуют упоминания соционики в высокоавторитетных академических справочных изданиях. Отсутствуют сколь-либо авторитетные западные независимые АИ по соционике. Соционические публикации цитируются в других академических работах. Общее число цитирования невысоко. Есть основания предполагать, что число проанализированных источников, хотя и не покрывает все существующие публикации, но составляет существенный процент от всех имеющихся публикаций. На основании этого можно сделать следующие выводы. Соционика распространена практически исключительно на постсоветском пространстве (главным образом это Россия и Украина). Значительного внимания специалистов соционика в России не получила. Многие публикации по соционике носят неакадемический характер. Соционика развивается преимущественно вне академического поля. Вместе с тем, некоторое крайне ограниченное внимание к соционике среди специалистов имеется. Заметно большее внимание есть среди авторов, применяющих соционику в решении прикладных задач. Соционика ограниченно применяется в решении прикладных проблем, главным образом образом в сфере менеджмента, маркетинга, управления персоналом, что подтверждается наличием публикаций в авторитетных научных журналах по соответствующим областям науки. Все это говорит о том, что соционику можно рассматривать как получившую крайне ограниченное признание концепцию, причем признание это выше среди неспециалистов. Среди специалистов такое признание еще менее значительное. Соционика далека от того, чтобы быть законченной концепцией. В то время как можно выделить некоторые базовые идеи соционики, которых придерживается большинство ее представителей, существует значительный разброс мнений по ряду принципиальных положений, методов и понятий соционики. То ограниченное признание, которое имеет соционика в независимых источниках касается в первую очередь этих базовых идей и связано с подходом к соционике как к концепции типологии личности и интертипных отношений. Вместе с тем, в рамках указанного широкого разброса мнений в соционике имеют место и явно маргинальные концепции. При написании статьи следует уделить основное внимание общепризнанным идеям соционики, не уделяя значительного места отдельным ее разделам и концепциям. Большинство таких концепций в полной мере подпадают под ограничение правила ВП:МАРГ и должны упоминаться в Википедии исключительно на основании независимых от соционики авторитетных источников. В отношении основных идей соционики правила ВП:МАРГ следует применять следующим образом. Допускается ограниченное упоминание соционики в не связанных с ней непосредственно статьях, но не ее содержания, понятий и результатов. Упоминание допускается только в статьях близкой тематики, только на основе независимых АИ, демонстрирующих значимость такого упоминания в контексте рассматриваемой темы. При этом в соответствующих статьях ей не должен придаваться чрезмерный вес. Например, краткое упоминание соционики допустимо в статьях MBTI, Типология личности или Типология Юнга, но не в статьях интуиция или логика. Указание социотипов в персоналиях не допускается. Для определения значимости статей о понятиях и направлениях соционики и других связанных с ней темах следует использовать исключительно независимые вторичные авторитетные источники. Допускается применение аффилированных источников при описании содержания учения соционики и других вопросов, но не при описании статуса и признания соционики. При этом при выборе из аффилированных источников предпочтение следует отдавать тем источникам, которые могут рассматриваться как вторичные и общепризнанные в рамках соционики. При наличии вторичных независимых источников предпочтение следует отдавать именно им, а не аффилированным источникам. Во всех спорных случаях следует учитывать указанную иерархию авторитетности. Первичные источники следует по возможности исключать и использовать ограниченно. Учитывая, что самостоятельная трактовка первичных источников грешит оригинальным исследованием, использование первичных источников в идеале должно быть ограничено лишь их приведением в качестве иллюстрации к сказанному во вторичных источниках. В любом случае использование первичных источников должно быть корректным. То есть для приведения того или иного спорного положения в первичном аффилированном источнике следует явно показать, что это положение действительно значимо и заслуживает упоминания, а его интерпретация является распространенной (хотя бы в виде неоднократного упоминания в других известных соционических работах, а еще лучше — в виде подтверждения в независимых вторичных источниках), а не является лишь частным мнением одного из авторов. Атрибуция критических суждений. Учитывая наличие как критических, так и нейтрально-положительных суждений в независимых вторичных АИ по соционике, суждения эти (как критические, так и положительные и нейтральные) следует приводить с атрибуцией, если показано наличие разных оценок в таких источниках, либо такие расхождения можно с высокой степенью уверенности предполагать. Если по какому-либо вопросу все известные независимые источники сходятся во мнении, то атрибутировать такие суждения не следует. Настоящий итог носит предварительный характер. Если появятся новые соответствующие правилам Википедии аргументы, он может быть скорректирован в ту или иную сторону.--Abiyoyo 15:15, 5 августа 2012 (UTC)

Думаю, що не варто марнувати чужу працю, пропоную розглянути цей підхід і якщо не буде суттєвих зауважень дотримуватись його. Тоді вже на підставі цього підходу переписати статтю. --yakudza 13:01, 30 вересня 2016 (UTC)

1. Не варто наслідувати та копіювати Російську ВП. У нас тут створюють російський філіал? 2. Цей текст 2012 року застарів, бо вже тоді був сумнівний, бо було доступно кілька сот наукових робіт, і тепер 3500 наукових робіт є в бібліометричних базах даних, а соціоніку вивчають в числених державних університетахЇ. І правило МАРГА у нас не існує. Це тоталітарні вигадки росіян. Чи вже забули про історію кібернетики та генетики?--Gelios1 (обговорення) 13:39, 30 вересня 2016 (UTC)

Приклад генетики вдалий. Була така радянська генетика, яка викладалася та вивчалася лише в СРСР, а потім і в країнах-сателітах. Їй симпатизували окремі біологи за межами соцтабору (наприклад, Голдейн), тому якби ми писали статтю про лисенківщину десь у 1956 році, то була б саме така ситуація: більшість "АД" з СРСР, НДР, ПНР, КНР, трохи робіт французьких та американських ламаркістів та статті Голдейна десь до 1949 року (далі комуніст Голдейн переборов себе і визнав Лисенка псевдонауковцем). Критики було мало, бо про лисенківщину в світі знали лише ті, хто цікавився станом науки в СРСР. --Brunei (обговорення) 13:49, 30 вересня 2016 (UTC)

Цікава трактовка історії генетики. Який же ми неосвічені... А "продажная девка империализма" генетика це про що? https://uk.wikipedia.org/wiki/Генетика#.D0.9A.D0.B0.D0.BC.D0.BF.D0.B0.D0.BD.D1.96.D1.8F_.D0.B1.D0.BE.D1.80.D0.BE.D1.82.D1.8C.D0.B1.D0.B8_.D0.BF.D1.

Кампанія боротьби проти генетики в СРСР. У 1948 році керівництвом СРСР було розгорнуто кампанію боротьби проти генетики, яку було оголошено «буржуазною псевдонаукою». Початок кампанії було покладено на т. зв. серпневій сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Лєніна (ВАСГНІЛ), що проходила 31 липня — 7 серпня 1948 року і стала тріумфом «народної агробіології». У доповіді президента ВАСГНІЛ Трохима Лисенка, яку було попередньо схвалено особисто Сталіним, розвінчувався «реакційний вейсманізм-менделізм-морганізм» і завдавався нищівний удар по генетиці, клітинній теорії, фізіології вищої нервової діяльності та інших біологічних дисциплінах. Цей ідеологічний ярлик був пов'язаний із іменами видатних західних вчених Августа Вейсмана, Грегора Менделя та Томаса Моргана. Після згаданої сесії почався справжній погром у радянській біології та генетиці. Зокрема, в серпні-жовтні 1948 року в Україні пройшли республіканська та обласні наради працівників біологічної, сільськогосподарської і медичної наук за участю практиків-мічурінців. На них різко критикувалися провідні вчені-біологи, зокрема Микола Холодний, Дмитро Третьяков, Микола Гришко, Сергій Гершензон (Київ), Ілля Поляков, Лев Делоне, Євген Фінкельштейн (Харків), Михайло Попов, Роман Чеботарьов (Львів), Дмитро Кальянов (Дніпропетровськ) та ін. Учених змушували зрікатися своїх поглядів і переконань, засуджувати «власні помилки і прорахунки», відмежовуватися від «менделізму-морганізму як прояву ворожої зарубіжної ідеології в біологічній науці…»У всіх вищих навчальних закладах України було вилучено підручники і навчальні посібники, написані прихильниками генетики. Переглянуто програми з біологічних та інших суміжних наук, знято курси «Генетика з основами селекції», «Динаміка розвитку організму», «Вступ до біології», «Дарвінізм», «Генетика розведення сільськогосподарських тварин».Лише протягом двох місяців, що минули після серпневої сесії ВАСГНІЛ, у вишах СРСР з роботи звільнено 115 осіб, у тому числі: 10 деканів, 65 завідувачів кафедр і ще 9 професорів, 23 доценти та 8 асистентів.

--Gelios1 (обговорення) 14:50, 30 вересня 2016 (UTC)

То не «трактовка», то факти. Перепрошую, але я історію генетики трохи знаю краще, ніж написано в тій статті. Все руки не доходять її докорінно переписати, бо ось з ненейтральними статтями з помилками цитування вожуся. Наприклад, «Початок кампанії» - це коли Левитський, Карпеченко, Вавилов були багато років мертві. У 1948 році вже добивали недобитків. І якраз тоді «мічурінська біологія» нагадувала сучасну соціоніку за характером публікацій: прибічники Лисенка теж вважали за дурний тон публікуватися за межами соцтабору. Звісно, вплив і значення «мічурінської біології» ніяк не можна порівняти з соціонікою, зрозумійте мене правильно: я кажу тільки про особливості публікації робіт.

Ви спочатку детально познійомтесь із теорією соціоніки бо зараз она у Вас типологія. Соціоніка розвивається та починає використовуватись і на Заході. На все потрібен час. А порівнювати її з лисенківщиною може тільки дуже особлива уява.--Gelios1 (обговорення) 18:31, 30 вересня 2016 (UTC)

Про кібернетику.https://ru.wikipedia.org/wiki/Кибернетика_в_СССР

В начале 50-х годов в научной, научно-популярной и партийной печати появилось несколько критических статей:Буржуазная печать широко разрекламировала новую науку — кибернетику. Эта модная лжетеория, выдвинутая группкой американских «учёных», претендует на решение всех стержневых научных проблем и на спасение человечества от всех социальных бедствий. Кибернетическое поветрие пошло по разнообразным отраслям знания: физиологии, психологии, социологии, психиатрии, лингвистике и др. По утверждению кибернетиков, поводом к созданию их лженауки послужило сходство между мозгом человека и современными сложными машинами.

— Ярошевский М. «Кибернетика — «наука» мракобесов», «Литературная газета», 1952, 5 апреля. № 42(2915), стр.4

В «Философский словарь» 1954 года издания попала характеристика кибернетики как «реакционной лженауки»[2][3]. Там кибернетика была определена как универсальная наука «…о связях и коммуникациях в технике, о живых существах и общественной жизни, о „всеобщей организации“ и управлении всеми процессами в природе и обществе». Однако кибернетике в статье даются весьма нелестные, даже зловещие характеристики, например: «реакционная лженаука», «форма современного механицизма», «отрицает качественное своеобразие закономерностей различных форм существования и развития материи», «рассматривает психофизиологические и социальные явления по аналогии… с электронными машинами и приборами, отождествляя работу головного мозга с работой счётной машины, а общественную жизнь — с системой электро- и радиокоммуникаций», «по существу своему… направлена против материалистической диалектики, современной научной физиологии, обоснованной И. П. Павловым»

Так от цей тоталітарний стиль мені нагадує деякі статейки, які пропонуються в АД. Ментальність не сховаєш. Потім буде соромно...--Gelios1 (обговорення) 15:01, 30 вересня 2016 (UTC)

Суть не в тому, як цькували та забороняли і генетику, і кібернетику, а в тому, що час і практичні набутки цих двох наук показали істинність новітніх відкриттів і застосування їх швидко змінило нашу реальність. Те, що вважалося в певних наукових колах лженауковим, згодом на очах перевернуло якісно світ...Взагалі наукові кола завжди консервативні, як і будь-яка система, і все нове і незвичне одразу сприймається з недовірою. Але це не заважає новому і незвичному торувати свій шлях на практиці. Теоретично нікому ще не вдалося нічого довести, і авторитети, і цитування - це тільки аби показати ерудицію. Кількість "за" і "проти" не означає істинність. Тільки практичний результат показує що справді працює, а що відпадає, як порожній домисел. І якщо генетика і кібернетика якісно перевернули світ, то що тоді чекає на соціоніку? Звичайно, науці про людину важче показати результати практичного застосування, адже це не так вочевидь, як механізми і генетичні різновиди організмів... Щоб побачити реально результати слідування соціонічним закономірностям, потрібно організаторські зусилля і час, потрібно залучати соціологічні методи для збору статистики. Для цього необхідно ширше впроваджувати соціоніку і в педагогіку, і в усі галузі, де важливий людський чинник, а час покаже можливості новітньої теорії інформаційного метаболізму: адже з таким твердженням не сперечаються..., що є еквівалентом точного терміну соціоніка. --Lifechange (обговорення) 19:02, 30 вересня 2016 (UTC)

• Gelios1, давайте відволічемось від генетики і повернемось до соціоніки. Мій невеликий і неглибокий пошук за англомовними джерелами у scholar.google підтвердив висновок російського посередника. Знайшлось декілька десятків згадок з 0-1 цитуванням, декілька книг без цитувань, і дві доволі фахових і добре цитованих оглядові статті, в яких серед інших згадується соціоніка А.Аугустінавічюте. Тобто незалежні джерела є навіть серед англомовних і навіть цих джерел цілком вистачає, щоб написати повноцінну енциклопедичну статтю, не кажучи про те, що можна додати україно- та російськомовних джерел. Зараз стаття, на мою думку, переобтяжена, містить багато зайвого, в тому числі того, що шкодить сприйняттю соціоніки серед науковців. Зокрема, я погоджуюсь із Д.Литовим, що згадки про нагородження маргінальною медаллю маргінальної академії РАЕН лише шкодять статті. Тому я пропоную дати користувачу Бруней час, щоб довести статтю до певних енциклопедичних норм. --yakudza 22:39, 30 вересня 2016 (UTC)
  • Не маю нічого проти вилучення про РАЕН. Давайте вилучимо. Проте, як показав досвід, треба знати предмет, бо буде профанація. Будь ласка, пропонуйте тут зміни, обговоримо, щоб не було конфліктів. Соціоніка дуже розвинута та многогранна наука. Тому зводити її до типології, як це роблять в деяких роботах не треба. Я дивився 17 діб і вжахнувся результату, як перепису з рос. ВП річної давнини плюс жовта преса. На мій погляд треба почати з визначення. Воно було на числених АД. Зараз воно взято зі стелі без жодних АД. Це чисте ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ --Gelios1 (обговорення) 23:06, 30 вересня 2016 (UTC)

Потім доповнити преамбулу на підставі Фінка,Блютнера, Лу Лівер із співаторами та їн. Я виклав вище англомовні та їнщі АД саме для цього.--Gelios1 (обговорення) 23:34, 30 вересня 2016 (UTC)

• • • І це не нейтральний стиль, а з підковиркою: «У підручнику «Психологія управління» доктор економічних наук, професор Є. І. Ходаківський зі співавторами присвячують соціоніці цілий розділ, переконуючи читача в її науковості.[3]» Про проф. Фінка я писав вище.--Gelios1 (обговорення) 23:19, 30 вересня 2016 (UTC)
      • Оскільки всі заявлені строки вийшли, і ніхто нічого не висказав більш конструктивного, вважаю за можливе повернутись до редагування статті на підставі АД, а не зі стелі. Всі конструктивні зауваження ми можемо обсудити тут.--Gelios1 (обговорення) 16:53, 12 жовтня 2016 (UTC)

Безладне звалище інформації

Стаття у такому вигляді порушує одне із основоположних правил: Вікіпедія — не безладне зібрання інформації. Зараз вона містить якісь незрозумілі анотації, рецензії, списки авторських колективів книг, якісь цитати. Статтю буде захищено на тиждень у скороченому від подібних нашарувань вигляді. І за цей час пропоную обговорити концепцію статті. Запрошую користувачів @Brunei, Helixitta та Gelios1: та інших до обговорення. --yakudza 16:00, 4 жовтня 2016 (UTC)

Добре, але на мої попередні зауваження про явну ненейтральність нових правок Brunei та перекручення АД ніхто не відповів. І вище я вже пропонував почати з визначення соціоніки за АД, а не із стелі, як це в теперішньому варіанті Brunei--Gelios1 (обговорення) 16:13, 4 жовтня 2016 (UTC)

Анотації та рецензії можна сховати, але не вилучати, бо час від часу нові користувачі починають прискіпуватись до джерел, не розуміючи контексту їх походження. Тоді стаття стане більш компактною. Але в основній англомовній ВП матеріалу теж багато, втім це нікого не бентежить, бо соціоніка вивчається для застосування у багатьох дисциплінах і на різних факультетах.--Gelios1 (обговорення) 19:53, 4 жовтня 2016 (UTC)

Зауваження Gelios1 вважаю слушним. З повагою, prolisock.

@Yakudza:Все по новій. Користувач Gelios1 зі впертістю, гідною кращого спрямування, займається поверненням статті в попередній стан. Замість прибрати з неї мотлох, він додає ще. На критику джерел він, до речі, теж не відповідає. Треба захистити статтю не на тиждень, а до тих пір, поки не настане консенсус. --Brunei (обговорення) 07:23, 13 жовтня 2016 (UTC)

• Статтю захищено безстроково (тобто до тих пір поки сторони не домовляться). --yakudza 09:23, 13 жовтня 2016 (UTC)

Пропозиція структури статті

Пропоную статтю захистити від редагувань, а тут створити підсторінку, де писати її наново, оскільки реформуванню наявна стаття не підлягає, а конструктиву в захисників теперішнього стану статті не спостерігається.

Розділи пропоную такі:

• Соціоніка в науковій літературі
  • Соціоніка на пострадянському просторі - тут про рецензовані наукові публікації в несоціонічних виданнях з психології та соціології, які чітко описують ставлення до соціонічної парадігми (не деталі, не епізодичні згадки)
  • Соціоніка в світовій науці - тут про рецензовані наукові публікації в міжнародних (Європа, Північна Америка) несоціонічних виданнях з психології та соціології, де згадується соціоніка (не вигадки хірургів чи фізиків)
• Основні постулати соціоніки - тут про парадигму, термінологію, методологію, теоретичні підвалини; посилання на праці самих прибічників соціоніки щодо її суті (а не використання) з можливою частковою оцінкою незалежних від соціоніки джерел (якщо такі знайдуться), наукові дослідження основ соціоніки
• Історія соціоніки - тут все зрозуміло, історичний розвиток проблеми
• Центри соціоніки - найбільш впливові представники соціоніки та їхні організації й видання
  • Викладання соціоніки - власне викладання, але лише за сутнісними джерелами (а не «рекомендована програма для 180 вишів»).
  • Практичне використання соціоніки - перелік найбільш відомих (за незалежними джерелами) діячів, що застосовують соціонічні методи для певних цілей
• Критика - існує критика в ЗМІ та в науковій спільноті, від неї не можна відмахуватися.

• • • Це скоріше структура дисертації про соціоніку, якщо напишете диссер, буде цікаво. Ї Ви все тичете про пострадянський простір, що за советские фантомні дриги. Це типове ОРИГ. Дослідження і некоректні видумки. Є ЄС, Україна та СНД. Перші чотири пункти надумані з комплексу меншовартості. Тобто це не структура енциклопедичної статті про суть цієї науки. Беремо Англійський або Німецький варіант та робимо аналогічно, за західними цивілизованими стандартами. --Gelios1 (обговорення) 16:51, 14 жовтня 2016 (UTC)

Лише наповнення з нуля дозволить перетворити цю статтю на енциклопедичну, а не те звалище посилань, що створюють хибне уявлення про всесвітнє визнання соціоніки.--Brunei (обговорення) 07:23, 13 жовтня 2016 (UTC)

• • • Писати з нуля розтягнеться на роки. Пропоную почати з визначення і преамбули. Теперішнє визначення незадовільнє, вузьке, зводить соціоніку до банальної типології, яких десятки. Я, спираючись на АД, запропонував наступне:

Соціо́ніка — наука, що вивчає процес обміну інформацією між людиною і зовнішнім світом, тобто те, в який спосіб люди сприймають, переробляють і видають інформацію. Також визначають соціоніку як науку про типи психоінформаційних систем (людина, колектив, етнос, держава) і взаємодію між ними.Соціоніку визначають ще як науку про стійкі типи мислення і поведінки людини, а також про людські риси характеру, закономірності відносин, що виникають у процесі взаємодії між окремими людьми і колективами загалом. Її висновки і рекомендації ґрунтуються на аналізі закономірностей обміну  інформацією . Теорію соціоніки  було запропоновано у 1970-х роках литовською радянською вченою в галузі економіки та соціології Аушрою Ауґустінавічюте на основі типології особистостей Карла Юнга, концепції інформаційного метаболізму Антонія Кемпінського, соціології та кібернетики.  На підставі інформаційної моделі психіки, як системи з психічних функцій, А. Ауґустінавічюте та її послідовники виділяють 16 варіантів – тіпів інформаційного метаболізму, або соціонічних типів, виводячи з теорії та спостережень певні особливості характеру та поведінки для кожного типу, а також закономірності відносин між цими типами.

і доповнення

До середини 80-х років 20-го сторіччя соціоніка розвивалась у руслі дослідження особистості та особистих інтертипних стосунків. Однак у другій половині 80-х років в роботах Київської школи соціоніки (А. В. Букалова, В. В. Гуленко, В. Д. Ермака, та їн.), у рамках більш ширшої - інтегральної соціоніки - була відкрита можливість застосування теоретичного аналітичного апарату соціоніки до опису систем з соцієтальною психікою - колективів, соціальних груп, етносів, держав, що дало змогу використання методів соціоніки в управлінні, менеджменті, тимбілдінгу (створенні колективів),  соціології, політології, етнології, та їн., а методи соціонічного інформаційного аналізу інформаційної продукції людини застосовувати у низці гуманітарних наук (лінгвістика, філологія, літературознавство, правознавство, та їн.), а також у криміналістиці . Розвивається також напрямок дослідження та практичного застосування законів інформаційної взаємодії людини з технічними, або інформаційними системами. У зв'язку з цим розділяють соціоніку особистості, та інтегральну соціоніку, яка зокрема включає в себе  етносоціоніку та технічну соціоніку

Пропоную обговорення.--Gelios1 (обговорення) 10:50, 13 жовтня 2016 (UTC)

Примітки

• Ви одразу переписали вже те саме, що було в статті. Давайте подивимось на джерела: (1)(7) - сумнівна авторитетність, братська могила з Житомира на чолі з доктором економічних (!!) наук, (2) - нормальне АД, (3) - нормальне АД, (4)(6) - одне джерело, це практики, їх не цікавить сутність соціоніки, тому в цьому питанні не АД, (5)(8)(11) - одне джерело, інтерпретації провідного прихильника соціоніки, для преамбули не є незалежним АД, (9) - очевидно, те ж саме, що й попереднє, (10) - якесь мегаузагальнення про все та ні про що, для даної теми не АД.
• Пропоную відкласти преамбулу на кінець роботи, а зараз взятися до розділів статті, якщо запропонована структура не викликає заперечень. Крім того, прошу одне джерело в примітки відправляти 1 раз, використовуючи тег <ref name=""></ref>, <ref name=""/>. А то від 150 приміток опускаються руки. --Brunei (обговорення) 11:23, 13 жовтня 2016 (UTC)
  • 1. Річ у тому, що спочатку ми повинні визначитись з предметом, що таке сучасна соціоніка. Бо з цього випливає іі опис та ін. Оскільки зводити до типології це помилка, яка тягне за собою інші.

    Предмет очевидний - соціоніка. Статус її викликає сумніви повсюди, окрім Вашої голови, де є остаточна впевненість, що блокує впродовж 4-5 роки приведення статті до ладу. Тому я пропоную відкласти сумнівне питання на потім, а поки розібратися з сутністю явища, розібравши джерела.--Brunei (обговорення) 16:34, 13 жовтня 2016 (UTC)

    • • Слово «Соціоніка» вочевидь має різні значення для нас, тому без вирішення цього головного питання важко щось робити. Це система координат, як кажуть фізики. Щодо статусу, то крім власної думки нефахівця, двох-трьох сумнівних коротких тез та жовтого інтернету Вам надати НІЧОГО проти 3,5 ТИСЯЧ АД, двох сотень держуніверситетів, та рецензованих наукових журналів і монографій, а ОБИВАТЕЛЬСЬКІ НЕФАХОВІ СУМНІВИ неіки є предметом Вікі.--Gelios1 (обговорення) 19:21, 13 жовтня 2016 (UTC)
      • До речі, навіть ті сумнівні нечислені тези стосуються лише одного розділу сучасної соціоніки - соціоніки особистості в аспекті її застосування нефахівцями. До Інтегральної, Технічної, Педагогічної, Соціологічної, Авіаційної, Етносоціоніки, та їн. розділов соціоніки, це взагалі не має ніякого стосунку.--Gelios1 (обговорення) 22:17, 13 жовтня 2016 (UTC)

• • 2. Щодо Ходаківського то ви мабуть не в курсі, що багато соціологів має ступені кандидата чи доктора економічних наук, тому що є економічна соціологія, такі гримаси ВАКівської номенклатури. І це вторинне АД, тому зверхність до науковців Житомира безпідставна і ПРОТИРІЧИТЬ ЗАКОНАМ УКРАІНИ, якщо так вже пішло. Тому вимоги в Укрвікі щодо дискримінації АД або науковців будуть розглядатись і з боку відповідності Конституції України, закону про науку, та їн. До речі, закон України про наукову діяльність наділяє рівними правами державні та недержавні наукові установи, як це і робиться в цивілізованому світі. Тому вимоги або дії "по понятіям", що протирічать законам України будуть розглядатись як незаконні та безпідставні.

    Ну хоч трісніть - а він нефахівець: докторська «Економіко-організаційні аспекти управління працею в первинних структурах сільськогосподарського виробництва (регіон Нечорноземної зони України. Нові умови господарювання)», професор кафедри економічної теорії та інтелектуальної власності. Економіст аграрний: [6].--Brunei (обговорення) 16:37, 13 жовтня 2016 (UTC) Я вже не буду коментувати «спеціаліст з застосування дисипативних структур»... --Brunei (обговорення) 16:39, 13 жовтня 2016 (UTC)

    • • Вибачте, не Вам це вірішувати. За це відповідає МОН, раніше ВАК. Я вже помітив постійну вибірковість в оцінці та цитуванні АД. І знов типове знакове перекручення. У Ходаківського докторська дисертація зі спеціальністі 08.00.05 – «Економіка, організація, управління, планування н.г. (с.г.), тобто із менеджменту, де і вивчається,і застосовується соціоніка, і ніякий він не "економіст аграрний". І ще одна монографія «Економіка та менеджмент праці» це підтверджує. Крім того, монографія колективна. Може вже годі видумувати причини для прискіпування до українських, російських, болгарських та їнших академічних АД?--Gelios1 (обговорення) 18:59, 13 жовтня 2016 (UTC)
  • 4. Взагалі АД про соціоніку як окрему науку десятки, приклади вище.
  • 3. Ви пропонуєте редагування статті за російськими правилами про маргінальність, я правильно Вас зрозумів?--Gelios1 (обговорення) 13:16, 13 жовтня 2016 (UTC)

    Ні, я пропоную редагування за правилами світової науки, де нема місця "науковому визнанню" на теренах окремих держав і корумпованих паранаукових спільнот. Правило щодо маргінальних концепцій потрібно не для соціоніки (бо ми не визначаємо її тут як маргінальну, лише як суперечливу), а для псевдонаукових ідей, що наповнюють укрвікі.--Brunei (обговорення) 16:34, 13 жовтня 2016 (UTC)

    • • Редагування за правилами світової науки дивимось статтю у головній Англовікі, там поважають всіх вчених, а не Російську, де їх дискримінують--Gelios1 (обговорення) 18:59, 13 жовтня 2016 (UTC)

Ну от Вам іще 11 АД з визначеннями соціоніки 1. Гошева М.И. Социониката като инструмент в консултирането на учениците от гимназиален етап на образование // е-Обр@зов@ние. - 2010. - № 37. - С.47-56

Социониката е наука, изучаваща обмен на информация между човека и външния свят, т.е по какъв начин хората възприемат, преработват и изнасят информация. „По своята същност социониката е един нов подход към личността и анализ на отношенията между хората; тя е една възможност цялостно и всестранно да разбираш ругите и себе си, да приемаш другите и себе си, а също така и умението за създаване и установяване на нужното взаимодействие с различни хора” (1)

2. http://elibrary.ru/item.asp?id=21806098 ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПОДХОД К АНАЛИЗУ ПСИХИКИ КАК СИСТЕМЫ ПЕШКОВА ВАЛЕНТИНА ЕВГЕНЬЕВНА

Информационный подход лежит в основе дисциплин, которые называют когнитивными (когнитивная нейрология, когнитивная психология,   когнитивная социология и др.), соционики, психололингвистики и т. д.

3. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. - К.: Освіта України, 2005. - Рецензенты: Н.Л.Коломінський, доктор психологічних наук, професор; М.І.Приходько, доктор педагогічних наук, професор.

соціоніка – це наука, що розглядає людей як носіїв певних типів інформаційного метаболізму, що взаємодіють один з одним на основі об’єктивних соціальних законів.

4. http://elibrary.ru/download/24266793.pdf ИСТОРИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ: ПРЕДМЕТ И СТРУКТУРА (ОПЫТ НАУЧНОЙ РЕФЛЕКСИИ) КОРОЛЕВ А.А.1 Московский гуманитарный университет,

Историческая психология до сих пор связана с такими смежными дисциплинами, как отечественная и всеобщая история, социальная психология,
история психологии, социальная, политическая психология, соционика и т.д. 

5. Проф., д.п.н. Спирин Л.Ф., Румянцева Е.А., Румянцева Т.А. Соционика - учителям и родителям. (Как обрести взаимопонимание, согласие, дружбу). /Под ред. д.пед.н. М. И. Рожкова. -М.: Международная педагогическая академия, 1999. - Рецензенты: В.В.Новиков, д.псих.наук, профессор; П.В.Конанихин, д.пед.наук, профессор, академик НПА.

Соционику еще определяют и как науку об устойчивых типах личностей и закономерностях отношений между ними. Ее выводы строятся на основе анализа информационного метаболизма (обмена) между людьми, что, в частности, происходит в любой педагогической системе и явлется одним из главных аспектов ее работы.

6.

Соционику определяют как науку о межличностных отношениях. Цель соционики - оптимизировать взаимоотношения людей

Словарь иностранных слов.-2006 Комлев Н.Г.. 7.

соционика это
научное направление, разрабатывающее такую модель общества, в которой для каждого индивида, представляющего определенный психологический    тип, находится соответствующее место в обществе и социальной деятельности; как новейшую теорию психологических типов и межличностных отношений, находящуюся на стыке психологии, социологии и информатики и отмечают, что в педагогике появились разработки организации учебно-воспитательного процесса на основах соционики. Педагогический словарь. — М.: Академия. 2005 Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров.

8. Силин А.Н. Социальный менеджмент: Словарь-справочник: учебное пособие. - М.: Университетская книга, 2009. - 176 с. - ISBN-978-5-98704-431-6 Рецензенты: В.В.Маркин, д.социол.наук, проф.; А.П.Егоршин, д.экон.наук, проф.; О.М.Рой, д.социол.наук, проф. Рекомендации: Допущено УМО вузов России по образованию в области менеджмента в качестве учебного пособия по специальности "Менеджмент организаций"

Соционика – наука об устойчивых типах мышления и поведения человека (социотипах), общностей людей, закономерностях отношений (энерго-информационного обмена) между представителями разных социотипов. Новая наука возникла на стыке психологии, социологии, философии в рамках социального менеджмента. Ее предтечей следует считать швейцарского психолога Карла Густава Юнга (1875-1961 гг.), а непосредственным создателем литовского исследователя Аушру Аугустинавичюте в начале 70-х гг. 20 в. Соционика позволяет выявить тип человека, прогнозировать его отношения с представителями других типов (всего 16 социотипов, образующихся из разных сочетаний экстравертов и интравертов, рационалистов и иррационалистов, логического, этического, сенсорного или интуитивного типов). Для выявления типов применяют разный инструментарий, но главным образом наблюдение и тестирование, в частности, такие известные тестовые методики, как MBTI, Бунс, семантический дифференциал. В последние годы соционический инструментарий все более активно используется российскими компаниями для подбора персонала  

9. Струкчинская Е.М., Струкчинский С.З., Разгоняева Е.В. Соционика. Учебное пособие Алт. гос. техн. ун-т, БТИ. - Бийск : Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2011. - 183 с. - ISBN 978-5-9257-0205-5 Рецензенты: О.В. Попова, доктор педагогических наук, профессор, директор Бийского филиала СГА (г. Москва); Ю.В. Клюева, кандидат психологических наук, БТИ АлтГТУ. Рекомендации: Рекомендовано Сибирским региональным учебно-методическим центром высшего профессионального образования для межвузовского использования в качестве учебного пособия для студентов специальности 080401 «Товароведение и экспертиза товаров»

Соционика – наука о соционе, соционной структуре общества и соционной природе человека, о типах информационного метаболизма, моделях и формах отношений между ними, о структуре и функционировании модели информационного метаболизма психики.

10. Танаев В., Карнаух И. Практическая психология управления - М. : АСТ-Пресс, 2003. - 293 с. - ISBN 5-462-00021-9

Литовская исследовательница Аушра Аугустинавичуте соединила две разные области знания - теорию психотипов и информатику, и в результате появилась новая наука - соционика… Ее безусловной заслугой является разработка системы моделей и знаков, аналитического аппарата для описания информационной структуры психики человека, а также изучение информационных взаимодействий между психотипами, которые получили название интертипных отношений.

11. Шарков Ф.И. Коммуникология. Энциклопедический словарь-справочник. Учеб. пособие . - М. : ИТК "Дашков и К", 2009. - 766 с. - ISBN 978-5-394-00101-7 Рекомендации: Рекомендовано секцией “Российская энциклопедия” РАЕН, УМС по связям с общественностью УМО вузов Российской Федерации по образованию в области международных отношений при МГИМО(У) МИД России в кач. учеб. пособия для подготовки бакалавров и магистров рекламы и связей с общественностью

Соционика — отрасль знания, которая с помощью формально-логического и математического аппаратов изучает происходящие в обществе информационные процессы

Якщо мало, ще підкину із 3500 АД.--Gelios1 (обговорення) 23:08, 13 жовтня 2016 (UTC)

Побіжний аналіз додаткових 11 джерел

(1) - джерело не є незалежним, (2) - АД, але згадка побіжна, несуттєва, (3) - можливо АД, треба перевіряти глибину згадки, (4) - АД, але згадка несуттєва, (5) - не є незалежним, (6) - неАД, словник іноземних слів, (7) - АД, (8) - АД, (9) - схоже на АД, але треба дивитися на контекст, (10) - невідомо чи рецензовано, (11) - АД.

Таким чином з 11 джерел максимум 5-6 є АД, що стосуються теми, а надійно - лише 3. Згідно з (7) соціоніка - "науковий напрям", згідно з (8) - наука, згідно з (11) - "галузь знання". Тобто єдності в джерелах нема, треба розбиратися. (Якщо хочете чіплятися за слова, спробуйте ті ж визначення підставити до молекулярної біології чи соціології.) --Brunei (обговорення) 14:03, 14 жовтня 2016 (UTC)

Я ж попередив, що АД з визначеннями соціоніки багато, можу ще додати для змістовних посилань. Це для того, щоб не було хибних заяв про якусь типологію Аугустінавічюте. Якщо Ви зрозумієте, що сучасна соціоніка як окрема наука має власний аналітичний апарат, моделювання, методологію, розділи, доволі широкий спектр застосування в різних гуманітарних та деяких технічних науках, і цим вона відрізняється від психології, соціології, та їн, хоча і повязана з ними, тоді буде діло.

Ось почитайте автореферат дисертації з визначенням соціоніки.

Соционика – одна из областей социально-психологического знания, возникшая из психологической типологии личности К.Г. Юнга, которая изучает процессы обмена информацией между человеком и внешним миром; это наука о типах психоинформационных систем (человек, коллектив, этнос, государство) и взаимодействиях между ними (интертипных отношениях).http://www.tmnlib.ru/jirbis/files/upload/abstract/24.00.01/3479.pdf 

--Gelios1 (обговорення) 15:08, 14 жовтня 2016 (UTC)

Проміжний підсумок дискусії щодо структури статті

Отже користувач Gelios1 замість роботи над структурою статті продовжує закидувати посиланням на праці різного ступеню авторитетності, незалежності, повноти висвітлення проблеми. Очевидно, на його думку, я маю сидіти й розбирати 3500 джерел на якість. При цьому він себе позицінує як знавець соціоніки, проте не може вибрати з наявної в нього бази головне, авторитетне, незалежне й сутнісне. Оскільки часу на все це не наберешся, я беру на себе зобов'язання створити статтю у власному просторі та винести її на розгляд спільноти. Готовий розділити з усіма зацікавленими розділи статті для пришвидчення цієї роботи. Роботу розпочну за тиждень, а поки давайте розберемо доцільність запропонованої мною структури.--Brunei (обговорення) 14:03, 14 жовтня 2016 (UTC)

Пробуйте.

1. Але є Англовікі і має сенс оріентуватись на неї.

2. І будь ласка, не перекручуйте АД під свої уявлення, як наприклад тут https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соціоніка&diff=18960137&oldid=18960055, або з Фінком та Майрхофером, де замість моделі особистості з'явилась типологія, бо вже набридло виправляти. І Ви повинні знати, що такі навчальні програми є однаковими і діючими в усіх тих 116 університетах.

3. Нерецензованні Інтернет - надписи на заборах прохання більше не пропонувати: згідно з правилами, персональні веб-сторінки, блоги, форуми, матеріали Usenet-груп, які, як правило, неприйнятні як джерела. Те ж стосується популярної преси, яка зазвичай пише очевидні дурниці. Те ж стосується тез з однократним згадуванням терміну "соціоніка".

4. Орієнтуйтесь також на фахові рецензовані видання до яких ВІДСИЛАЮТЬ читачів Блютнер та Хохландер в своїй статті, і це пряма рекомендація з АД http://elibrary.ru/, http://elibrary.ru/title_about.asp?id=26622 , http://elibrary.ru/title_about.asp?id=9361 , http://elibrary.ru/title_about.asp?id=55836 та Гугл Академію. Спекуляції про Скопус та їн. прохання не повторювати, тим більше що апеляційний суд України однозначно заборонив МОНу та їн. незаконні вимоги з селекції наукометричних баз.

5. Іще до відома 100 вибраних дисертацій з використанням методів соціоніки http://socionic.info/ru/list/socbest.html

6. Не називайте провідних фахівців з соціоніки, на праці яких є тисячі посилань і які мають непоганий Ґірш, можливо вище Вашого, "прихільниками соціоніки".

7. Тобто некоректні дії не пройдуть. Але якщо Вам знадобляться ще посилання на АД, звертайтесь, надам, скільки потрібно. --Gelios1 (обговорення) 16:13, 14 жовтня 2016 (UTC)

Пройшло вже два місяця і нічого користувачем Brunei із заявленого не зроблено. Він мабуть втратив інтерес до теми. Прошу @Yakudza: розблокувати статтю.--Gelios1 (обговорення) 16:23, 17 грудня 2016 (UTC)

До структури статті поки не прийшло жодного сутнісного зауваження, нікому нецікаво. Тому пишу потихеньку, з часом покажу. Очевидячки буде флуд з боку єдиного зацікавленого, тому покажу лише цілий скелет статті. --Brunei (обговорення) 17:01, 17 грудня 2016 (UTC)

Цікавий спосіб мислення за всіх, та за всіх вирішувати, що і кому цікаво. Як щодо термінів, бо це може бути на роки, а стаття заблокована. Це неприйнятно.--Gelios1 (обговорення) 13:17, 20 грудня 2016 (UTC)

Сумнівні та нормальні джерела

Шановні колеги, виникла проблема. У статтю був поставлений тенденційний текст, зроблений рашистами у рувікі, а потім вони його частково переклали та поставили в англовікі. На жаль користувач Rajaton Rakkaus ^обг , який цього не знав, поставив його в україномовну версію, але після нашого обговорення на його сторінці [7] він дав дозвіл на прибирання цих сумнівних джерел. Ось цей текст: "Багатьма дослідниками вважається псевдонаукою. На жаль користувач Brunei (обговорення) цього не знав, та повернув текст, а також відхилив більше 20 незалежних авторитетних джерел із різних країн, які я поставив. [8] Декілька зауважень по першим сумнівним джерелам. Вони здебільшого в моїх поясненнях по прибиранню кожного джерела. Але головне: вони, на мою думку, не мають ніякої якості. Всі ці джерела ніяк не розглядають соціоніку, а лише одним словом побіжно згадують її. Вони написані нефахівцями у сфері психології або соціології, є навіть географ та філолог. Половина цих авторів навіть не має ніякого наукового ступеню, є навіть студент. І всі вони тільки з однієї сумнозвісної країни. Це все, що смогли нашкребти рашистські автори із 6270 наукових робіт в Гугл-Академії по цій темі [9]. Тобто вага цих сумнівних джерел дуже мізерна і по кількості, і по якості. На відміну від наведених мною джерел з розлогими описами та визначенням соціоніки, у тому числі наукових довідників [10]. Майже всі вони написані навіть не кандидатами, а докторами наук. А також по їншим наведеним мною джерелам. Тому виникає питання по правильності їх цитування в статті. --ChatXYZ (обговорення) 22:47, 3 квітня 2023 (UTC)

Я зауважу, що не «дав дозвіл», бо тут ніщо нікому не належить. Я лише сказав, що не маю достатньо аргументів на користь своїх дій, щоб вам надати, і тому закликав порушити питання в обговоренні. @Brunei, хотів би вас попросити пояснити. -- Rajaton Rakkaus ^обг 06:28, 4 квітня 2023 (UTC)

Коли зі статті прибирають 10 джерел, це викликає підозру. Коли автори рувікі оголошуються рашистами автоматично (статтю там писали Купріянов і компанія, здається, ще десь до 2008, коли російське суспільство не було настільки зомбованим), це викликає подвійний сумнів. Якщо існує 10 наукових і філософських джерел про предмет статті, від них не варто відмахуватися. Це порушення ВП:НТЗ. До речі, статтю Сергєєва в збірнику "В защиту науки" не можна вважати неавторитетним джерелом, навіть якщо він рашист. Не забуваймо, що Гайдеґер і Шпеман були нацистами, однак їхні аргументи в філософії та ембріології від того не зникають. Навколо цієї статті було багато конфліктів раніше, колись я її намагався привести до тями, але мені це не вдалося через постійні провокації нині заблокованого користувача Gelios1 та його ляльок. З тих пір я не редагую цю статтю, проте слідкую, щоб у ній не було продовження агітації псевдонауковців. Якщо дотримуватися НТЗ, тоді можна її поліпшувати. З перших кроків нового користувача не видно бажання писати об'єктивно. --Brunei (обговорення) 06:48, 4 квітня 2023 (UTC)

Давайте не будемо гарячкувати, а спокійно розберемось. Колега Brunei пише: "Коли зі статті прибирають 10 джерел, це викликає підозру". Але ж я вилучив не старі, а нові джерела, нещодавно поставлені колегою Rajaton Rakkaus ^обг, які мені здалися дуже сумнівніми. Це дуже важливо в цій справі. Тим більше за згодою того, хто їх поставив. Я мав на це право як кожний користувач. Я згоден, що зробив велику помилку, бо не написав про це на сторінці обговорення. Тепер по цих сумнівних джерелах. Головна проблема з ними полягає в тому, що жодне з цих джерел взагалі не розглядає соціоніку, не дає ніяких пояснень по цій темі. Вони лише побіжно один раз згадують слово "соціоніка". Давайте розберемось більш детально. 1) Mineev, V. V. (2014). Введение в историю и философию науки. Побіжне одноразове згадування соціоніки у філософських раздумах, та ще їз попередженням, що те, що сьогодні вважається псевдонаукою, завтра може бути науковим напрямком. Тобто наведена цитата ще й вирвана із контексту. А тепер порівняємо це джерело з їншим підручником по філософії, де дійсно розглядається соціоніка, якій присв'ячений цілий розділ: Kalmykov V.N. Fundamentals of Philosophy: Study Guide Minsk: Vysh. school (Higher School), 2003. - 541 p. (2nd ed., revised and expanded) ISBN 985-06-0725-4."Since the 70s of the XX century, socionics has been developing - the science of human capabilities and the relationship of people." 2) Sergeev, A. G. (2017). Синекдоха отвечания, или Защита гомеопатическая. Географ без наукової ступені написав публіцістичну статтю про гомеопатію та в ній побіжно згадав соціоніку як псевдонауку. Як це можна розглядати як АД, коли є числені праці фахових докторів та кандидатів наук. 3) Sokol'chik, V. N. (2017). Феномен паранауки и проблема демаркации знания в постнеклассической науке [The phenomenon of parascience and the problem of demarcation of knowledge in post-nonclassical science]. Філософіня побіжно згадала соціоніку без будь-яких пояснень. 4) Zhilina V. A.; Nevelev A. B.; Kamaletdinova A. Ya. (2017). Философия, наука, лженаука и наукообразность [Philosophy, science, pseudoscience and sciolism]. Вестник Челябинского государственного университета. Це запис розмови 3 філософів, де одна філософіня в репліці раптом побіжно згадує соціоніку. Зрозуміло, що без будь-якого аналізу. Хоча вона не фахівець із психології чи соціології. Тобто це на кшалт "чув дзвін, та не знаю де він". 5) Salpagarova L. A. (2019). Самоопределение современной науки: проблема демаркации и ее социальный смысл [Self-determination of modern science: the problem of demarcation and its social meaning. Філософіня також побіжно згадала соціоніку без будь-яких пояснень. 6) Podymov L. I. (2018). Псевдонаука. Разоблачение обмана и заблуждений. Це нефахова людина без наукового ступеню написала якийсь научпоп. 7)Volkov E. N. (2008). Воздействие психолога: принципы выбора мировоззренческой позиции и профессионального поведения. Тези до конеренції з побіжним згадуванням соціоніки. Це джерело, хоча і малої ваги, вже є в статті в розділі "Критика" 8) E.Ivashechkina; G.Chedzhemov (2019). Соционика: наука или псевдонаука? Основы соционики. Студенка та викладач без наукового ступеню намагаються писати про соціоніку. 9) V. Ignatjev (2013). Соционика -- псевдонаука в облике новейшей отрасли психологии.Вестник Рязанского государственного университета им. С. А. Есенина. Цей філософ сам вірішив по інтернету вивчити соціоніку, щось не зрозумів в ній, та образився на це. Але ж він не психолог, тобто не фахівець. 10) T. Abashkina (2015). Формирование психологических терминов на основе прецедентной концептосферы. Це аспірант-філолог. З нею ще смішніше, бо трохи пізніше вона вже пише про соціоніку як науку та аналізує терміни як філолог. Abashkina T. L. 2015. «PROPER NOUN AS A SCIENTIFIC CONCEPT (BASED ON SOCIONIC’S TERMS) То хіба можна серьозно розглядати такі писання як вагомі АД?ВП:ВАГА"Відповідно до правила про нейтральну точку зору та наведеного вище загального принципу виваженості, в статті мають бути неупереджено представлені всі суттєві точки зору, до того ж приділення уваги до тієї чи іншої думки повинно відповідати розповсюдженості в авторитетних джерелах. Описуючи різні існуючі відмінності в підходах, не варто викладати висловлені позиції невеликої меншості, як думку більшості. Надавати надмірного значення точці зору явної меншості або викладати в статті думки жалюгідної меншості — означає створити хибне уявлення про масштаб дискусії й тему статті в цілому". Висновок: наведені джерела не відповідають критеріям нормальних АД. Можливо тільки Мінеев, але вага незначна у порівнянні з підручником Калмикова, а Волков вже цитований у розділі "Критика." Крім того, прошу усіх порівняти ці джерела з більш вагомими, написаними докторами наук, професорами із різних країн:

Тому у мене прохання до колеги Rajaton Rakkaus ^обг подивитись, чи є доцільність цитування тих джерел, що він поставив, та ще й в преамбулі статті. Тобто це пропозиція повернення статті в попередній стан до її недавного редагування Rajaton Rakkaus^{.--ChatXYZ (обговорення) 14:34, 4 квітня 2023 (UTC)}

• Переглянув дві версії вступу, як на мене, обидві мають суттєві недоліки. У першій версії доволі тенденційно і огульно підібрані джерела. Я переглянув два перші, одне - лише згадка у якійсь незначущій статті, а у другій прямо не називається псевдонаукою, хоча подано певний критичний огляд, що може бути корисним для нас. Ще одна, Ігнатьєва, просто переказ всласного негативного досвіду використання тощо. Друга версія - це щось схоже на викладення концепції соціоніки очима її прихильників. Такого теж не повинно бути у Вікіпедії. Точніше може бути але лише з атрибуцією джерела. У вступі має бути коротко передано зміст статті, щоб у читача склалось перше враження про тему. У доданому ChatXYZ тексті я цього не побачив. Як на мене, обидві версії тим чи іншим чином не відповідають НТЗ. --yakudza 15:21, 4 квітня 2023 (UTC)

  Мабуть тим більше підстав повернути статтю в сталий стан до останніх редагувань без цих спірних сумнівних 10 джерел, та обговорювати нову редакцію. --ChatXYZ (обговорення) 16:02, 4 квітня 2023 (UTC)