Ганс Шпеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ганс Шпеман
нім. Hans Spemann
Hans Spemann nobel.jpg
Народився 27 червня 1869(1869-06-27)[1][2][…]
Штутгарт, Королівство Вюртемберг
Помер 12 вересня 1941(1941-09-12)[4] (72 роки)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг
Поховання
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німецький рейх
Діяльність біолог, зоолог, викладач університету, лікар
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Eberhard-Ludwigs-Gymnasiumd
Галузь ембріологія
Заклад університет Фрайбурга, HU Berlin і Ростоцький університет
Відомі учні Гільда Мангольд, Отто Мангольд
Членство Леопольдина, Гайдельберзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Баварська академія наук і Національна академія наук США
Відомий завдяки: відкриття ембріональної індукції
Батько Wilhelm Spemannd
Брати, сестри Gottfried Spemannd і Grete Spemannd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1935)

CMNS: Ганс Шпеман у Вікісховищі

Шпéман Ганс (Spemann Hans, 27 червня 1869, Штутгарт — 9 вересня 1941, Фрайбург) — німецький ембріолог, директор Інституту біології[en] Товариства кайзера Вільгельма у Берліні, потім професор біології у Фрайбургу. Встановив, що протягом розвитку зародку (ембріона) окремі тканини взаємодіють фізично та хімічно, причому формування органів залежить від так званої організації в цих органів (теорія ембріологічної індукції). Одержав Нобелівську нагороду 1935. Став членом Гайдельберзької академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1914-1918 роках Шпеман був співдиректором Інституту біології Товариства кайзера Вільгельма у Берліні разом з ботаніком та засновником генетики Карлом Корренсом. У 1919 році він переїхав до Фрайбургу, де очолив кафедру зоології Фрайбурзького університету.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118616056 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. NobelPrize.orgNobel Foundation.
  5. Hamburger, Viktor (1984). Hilde Mangold, co-discoverer of the organizer. Journal of the History of Biology 17 (1): 1–11. ISSN 0022-5010. doi:10.1007/BF00397500. 

Посилання[ред. | ред. код]