Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Огастас Фіцрой
Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton
Огастас Фіцрой
Прапор
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
14 жовтня 1768 року — 28 січня 1770 року
Монарх: Георг III
Попередник: Вільям Пітт старший
Наступник: Фредерік Норт
Прапор
3-й Герцог Графтон
1757 — 1811
Попередник: Чарльз Фіцрой, 2-й герцог Графтон
Спадкоємець: Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон
 
Народження: 28 вересня 1735(1735-09-28)
Смерть: 14 березня 1811(1811-03-14) (75 років)
Юстон Холл, Саффолк
Батько: Лорд Огастас Фіцрой
Мати: Єлизавета Косбі
Дружина: Анна Лідделл
Єлизавета Ротслі
 
Автограф: Автограф

Огастас Генрі Фіцрой 3-й герцог Графтон (англ. Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton; 28 вересня 1735(17350928) — 14 березня 1811) — 11-й прем'єр-міністр Великої Британії з 14 жовтня 1768 до 28 січня 1770 року.

Між 1747 та 1757 роками Огастас був відомий як граф Юстон і був британським ліберальним державним діячем Георгіанської доби. Він був одним з числа герцогів, які служили прем'єр-міністром.

Біографія[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Він був сином лорда Огастаса Фіцроя та Елізабет Косбі, дочки полковника Вільяма Косбі, який служив колоніальним губернатором Нью-Йорка. Батько Огастаса був третім сином 2-го герцога Графтона й леді Генрієтти Сомерсет, за якою Фіцрой був праонуком і 1-го герцога Графтона, і маркіза Вустера. Огастас був також нащадком короля Карла II і 1-ї герцогині Клівленд. Його молодший брат був 1-м бароном Саутгемптоном. Після смерті дядька у 1747 році, він став графом Юстоном як прямий спадкоємець діда.

Лорд Юстон здобував освіту у Вестмінстерській школі й отримав ступінь у Пітергаусі (Кембриджшир).

29 січня 1756 року він одружився з Анною Лідделл (17371804), дочкою 1-го Барона Рейвенсворта. У них було троє дітей:

Герцог і герцогиня Графтон розлучились за парламентським актом у 1769 році. 24 червня 1769 року герцог одружився вдруге з Елізабет Ротслі (1 листопада 1745- 25 травня 1822), дочкою сера Річарда Ротслі. Їхні діти:

Політична кар'єра[ред.ред. код]

У 1756 році він зайняв місце у парламенті від маленького містечка Боробріджа; за кілька місяців він змінив виборчий округ на Бері Сент-Едмондс, яким керувала його родина. Однак, за рік, його дід помер, і він став 3-м герцогом Графтоном та увійшов до палати лордів.

Відомість у політиці йому принесло протистояння з лордом Б'ютом, фаворитом короля Георга III. Графтон об'єднався з герцогом Ньюкаслом проти Б'юта, який недовго пробув на посту прем'єр-міністра.

У 1765 році герцога Графтона було призначено таємним радником; потім він зайняв посаду секретаря Північного Департаменту у першому уряді маркіза Рокінгема. Однак, він вийшов зі складу уряду наступного ж року, після чого новий кабінет сформував Вільям Пітт (на той час граф Четем). У цьому уряді Графтон посів посаду Першого лорда казначейства.

Хвороба Четема наприкінці 1767 року, призвела до того, що реальним керівником уряду став Графтон, проте політичні суперечки й нападки Джаніуса призвели до його відставки у січні 1770 року. Окрім того, у 1768 році, Графтон став канцлером Кембриджського університету. Пізніше він зайняв посаду Лорда-хранителя Печатки в уряді лорда Норта (1771), але пішов у відставку 1775 року, що зіграло на користь примирення з американськими колоністами.

У другому кабінеті Рокінгема у 1782 році, він знову став Лордом-хранителем Печатки.

На честь Огастаса Фіцроя названо графство Ґрафтон у Сполучених Штатах, а також місто Графтон у Новому Південному Уельсі (Австралія).

Попередник
Чарльз Фіцрой, 2-й герцог Графтон
Герцог Графтон
1757-1811
Спадкоємець
Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон
Попередник
Вільям Пітт старший
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1768-1770
Наступник
Фредерік Норт

Джерела[ред.ред. код]