Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон

Огастас Фіцрой Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton
Огастас Фіцрой
Прапор 11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
14 жовтня 1768 року — 28 січня 1770 року
Монарх:	Георг III
Попередник:	Вільям Пітт старший
Наступник:	Фредерік Норт
Прапор 3-й Герцог Графтон
1757 — 1811
Попередник:	Чарлз Фіцрой, 2-й герцог Ґрафтон
Спадкоємець:	Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон
Народження:	28 вересня 1735(1735-09-28)[…] Лондон, Королівство Велика Британія
Смерть:	14 березня 1811(1811-03-14) (75 років) Юстон-Голл, Eustond, Сент-Едмендсберіd, Саффолк, Англія, Сполучене Королівство
Країна:	Королівство Велика Британія
Релігія:	Унітаріанство
Освіта:	Коледж св. Петра, Вестмінстерська школаd і Newcome's Schoold
Партія:	Віги
Рід:	Стюарти
Батько:	Лорд Огастас Фіцрой
Мати:	Єлизавета Косбі
Шлюб:	Анна Лідделл Єлизавета Ротслі
Діти:	Джордж Фіцрой, 4-й герцог Ґрафтон, Lord Charles FitzRoyd, Lord William FitzRoyd, Lord John FitzRoyd, Lord Henry FitzRoyd, Georgiana Fitzroyd, Elizabeth FitzRoyd, Augusta FitzRoyd, Isabella FitzRoyd і Lady Frances FitzRoyd
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Огастас Генрі Фіцрой 3-й герцог Графтон (англ. Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton; 28 вересня 1735(17350928) — 14 березня 1811) — 11-й прем'єр-міністр Великої Британії з 14 жовтня 1768 до 28 січня 1770 року.

Між 1747 та 1757 роками Огастас був відомий як граф Юстон і був британським ліберальним державним діячем Георгіанської доби. Він був одним з числа герцогів, які служили прем'єр-міністром.

Біографія

Родина

Він був сином лорда Огастаса Фіцроя та Елізабет Косбі, дочки полковника Вільяма Косбі, який служив колоніальним губернатором Нью-Йорка. Батько Огастаса був третім сином 2-го герцога Ґрафтона й леді Генрієтти Сомерсет, за якою Фіцрой був праонуком і 1-го герцога Ґрафтона, і маркіза Вустера. Огастас був також нащадком короля Карла II і 1-ї герцогині Клівленд. Його молодший брат був 1-м бароном Саутгемптоном. Після смерті дядька у 1747 році, він став графом Юстоном як прямий спадкоємець діда.

Лорд Юстон здобував освіту у Вестмінстерській школі й отримав ступінь у Пітергаусі (Кембриджшир).

29 січня 1756 року він одружився з Анною Лідделл (1737—1804), дочкою 1-го Барона Рейвенсворта. У них було троє дітей:

• Леді Джорджіана Фіцрой (8 травня 1757-18 січня 1799), вийшла заміж за Джона Сміта (12 лютого 1748- 12 лютого 1811) 4 червня 1778 року.
• Джордж Генрі Фіцрой, 4-й герцог Графтон (1760—1844)
• Генерал Лорд Чарльз Фіцрой (14 липня 1764-20 грудня 1829), вперше одружився з Францискою Манді (1773-9 серпня 1797) 20 червня 1795 й мав одного сина. Удруге він одружився з леді Францискою Стюарт (24 червня 1777- 9 лютого 1810) 10 березня 1799 року, цей шлюб приніс трьох дітей. Його син сер Чарльз Фіцрой (1796—1858) був губернатором Нового Південного Уельсу.

Герцог і герцогиня Графтон розлучились за парламентським актом у 1769 році. 24 червня 1769 року герцог одружився вдруге з Елізабет Ротслі (1 листопада 1745- 25 травня 1822), дочкою сера Річарда Ротслі. Їхні діти:

• Лорд Генрі Фіцрой (9 квітня 1770-7 червня 1828), священнослужитель; одружився з Кароліною Пігот (пом. 1 січня 1835), 10 вересня 1800, мав п'ятьох дітей.
• Леді Августа Фіцрой (1779-29 червня 1839), вийшла заміж за Джорджа Тавела (пом. 1829) 19 листопада 1811.
• Леді Франциска Фіцрой (1 червня 1780 — 7 січня 1866), вийшла заміж за барона Черчилля 25 листопада 1801.
• Адмірал Лорд Вільям Фіцрой (1 червня 1782-13 травня 1857), одружився з Джорджіаною Райкес (пом. 2 грудня 1861) у 1816, шлюб приніс двох дітей.
• Леді Елізабет Фіцрой (пом. 13 березня 1839), вийшла заміж за свого кузена генерал-лейтенанта Вільяма Фіцроя (1773—1837), сина 1-го Барона Саутгемптона, 4 липня 1811.

Політична кар'єра

У 1756 році він зайняв місце у парламенті від маленького містечка Боробріджа; за кілька місяців він змінив виборчий округ на Бері Сент-Едмондс, яким керувала його родина. Однак, за рік, його дід помер, і він став 3-м герцогом Графтоном та увійшов до палати лордів.

Відомість у політиці йому принесло протистояння з лордом Б'ютом, фаворитом короля Георга III. Графтон об'єднався з герцогом Ньюкаслом проти Б'юта, який недовго пробув на посту прем'єр-міністра.

У 1765 році герцога Графтона було призначено таємним радником; потім він зайняв посаду секретаря Північного Департаменту у першому уряді маркіза Рокінгема. Однак, він вийшов зі складу уряду наступного ж року, після чого новий кабінет сформував Вільям Пітт (на той час граф Четем). У цьому уряді Графтон посів посаду Першого лорда скарбниці.

Хвороба Четема наприкінці 1767 року, призвела до того, що реальним керівником уряду став Графтон, проте політичні суперечки й нападки Джаніуса призвели до його відставки у січні 1770 року. Окрім того, у 1768 році, Графтон став канцлером Кембриджського університету. Пізніше він зайняв посаду Лорда-хранителя Печатки в уряді лорда Норта (1771), але пішов у відставку 1775 року, що зіграло на користь примирення з американськими колоністами.

У другому кабінеті Рокінгема у 1782 році, він знову став Лордом-хранителем Печатки.

На честь Огастаса Фіцроя названо графство Ґрафтон у Сполучених Штатах, а також місто Графтон у Новому Південному Уельсі (Австралія).

Джерела

• Historyhome
• Everything2.com
• Victorianweb.orgl^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• The Peerage.com

Попередник Чарлз Фіцрой, 2-й герцог Ґрафтон

Герцог Ґрафтон 1757-1811

Спадкоємець Джордж Фіцрой, 4-й герцог Ґрафтон

Попередник Вільям Пітт старший

11-й Прем'єр-міністр Великої Британії 1768-1770

Наступник Фредерік Норт