Стенлі Болдвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стенлі Болдвін
Stanley Baldwin
Стенлі Болдвін
55-й Прем’єр-міністр Великої Британії
23 травня 1923 року — 16 січня 1924 року
Монарх: Георг V
Попередник: Ендрю Бонар Лоу
Наступник: Джеймс Рамсей Макдональд
57-й Прем’єр-міністр Великої Британії
4 листопада 1924 року — 5 червня 1929 року
Монарх: Георг V
Попередник: Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник: Джеймс Рамсей Макдональд
59-й Прем’єр-міністр Великої Британії
7 червня 1935 року — 28 травня 1937 року
Монарх: Георг V
Едуард VIII
Георг VI
Попередник: Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник: Невілл Чемберлен
Лідер опозиції
5 червня 1929 року — 24 серпня 1931 року
Монарх: Георг V
Попередник: Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник: Артур Гендерсон
Канцлер казначейства
27 жовтня 1922 року — 27 серпня 1923 року
Прем'єр-міністр: Ендрю Бонар Лоу
Монарх: Георг V
Попередник: Роберт Хорн
Наступник: Невілл Чемберлен
Канцлер казначейства
22 січня 1924 року — 4 листопада 1924 року
Монарх: Георг V
Попередник: Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник: Джеймс Рамсей Макдональд
Міністр торгівлі
1 квітня 1921 року — 19 жовтня 1922 року
Прем'єр-міністр: Девід Ллойд Джордж
Монарх: Георг V
Попередник: Роберт Хорн
Наступник: Філіп Канліфф-Лістер
 
Партія: Консервативна партія
Освіта: Бірмінгемський університет
Віросповідання: Англіканство
Народження: 3 серпня 1867 року
Б'юдлі, Вустершир
Смерть: 14 грудня 1947 року
Стаурпорт-он-Северн, Вустершир
Дружина: Люсі Рідсдейл
 
Автограф: Автограф

Сте́нлі Бо́лдвін (Stanley Baldwin; *3 серпня 1867 — †14 грудня 1947) — британський державний діяч, лідер консерваторів, співвласник великої сталеливарної фірми «Болдвін лімітед». Брав активну участь у політичному житті Англії з 1908. В 19231924, 19241929, 19351937 був прем'єр-міністром Великобританії.

Уряд Болдвіна відмовився від ратифікації англо-радянського договору 1924, в 1927 — розірвав дипломатичні відносини з СРСР.

У 1908 році, після смерті батька, який був членом парламенту, Болдвіна обрали на його місце від партії консерваторів.

У 1916 році Болдуін став парламентським секретарем Бонара Лоу, потім фінансовим секретарем казначейства та увійшов до складу кабінету міністрів повоєнного коаліційного уряду Ллойд Джорджа як міністр торгівлі.

У жовтні 1922 року, ставши спікером від Консервативної партії, він вирішив вийти з коаліції і вести передвиборчу боротьбу самостійно. Ллойд Джордж пішов у відставку і консерватори переконали Лоу повернутися до політики у якості їхнього лідера. Отримавши на грудневих виборах 1922 більшість голосів, Лоу став прем'єр-міністром, а Болдвін — міністром фінансів.

У 1923 році як міністр фінансів він підписав угоду про сплату боргів США за військовими кредитами, що спричинило хвилю критики в Англії.

Перше прем'єрство Болдвіна (він зайняв цю посаду у травні 1923 у зв'язку з хворобою Лоу) тривало лише кілька місяців. На загальних виборах Болдвін зазнав поразки, й до влади прийшов перший лейбористський уряд Рамсея Макдональда. Треті вибори 1924 знову привели Болдвіна до перемоги, друге його прем'єрство тривало з 1924 до 1929 року. У 1926 році в Англії було проведено перший загальний страйк. У 1927 році було ухвалено закон «Про промислові конфлікти і тред-юніон», який забороняв загальні страйки та розглядав їх як кримінальний злочин. Другий лейбористський уряд, який змінив консерваторів, був змушений діяти в умовах економічної кризи 1929 року. У 1931 році було сформовано коаліційний уряд на чолі з Макдональдом. Болдвін, який очолював найбільшу урядову фракцію — Консервативної партії, займав пост лорда-голови Ради, заступника прем'єра. Втретє він став прем'єр-міністром у 1935 році, після відставки Макдональда.

У галузі зовнішньої політики Болдвін дотримувався тактики вичікування, що виявилась абсолютно неприйнятною у напруженій обстановці кінця 1930-их років. Болдвін не прислухався до попереджень Вінстона Черчилля та інших політиків, які вказували на небезпеку, що походить з боку гітлерівської Німеччини. У 1937 році Болдвін відійшов від політики, але перед цим завершив справу зі зречення короля Едуарда VIII.

Коли почалась Друга світова війна, Болдвіна почали звинувачувати в тому, що він допустив послаблення обороноздатності країни.

Помер Болдвін в Естлі-голі (Стоурпорт-он-Северн) 14 грудня 1947 року.

Джерела[ред.ред. код]

Попередник:
Ендрю Бонар Лоу
Лідер Консервативної партії Великої Британії
19231937
Наступник:
Невілл Чемберлен
Попередник:
Ендрю Бонар Лоу
Прем’єр-міністр Великої Британії
19231924
Наступник:
Джеймс Рамсей Макдональд
Попередник:
Джеймс Рамсей Макдональд
Прем’єр-міністр Великої Британії
19241929
Наступник:
Джеймс Рамсей Макдональд
Попередник:
Джеймс Рамсей Макдональд
Прем’єр-міністр Великої Британії
19351937
Наступник:
Невілл Чемберлен


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.