Стенлі Болдвін

Стенлі Болдвін Stanley Baldwin
55-й Прем'єр-міністр Великої Британії
23 травня 1923 — 16 січня 1924
Монарх:	Георг V
Попередник:	Ендрю Бонар Лоу
Наступник:	Джеймс Рамсей Макдональд
57-й Прем'єр-міністр Великої Британії
4 листопада 1924 — 5 червня 1929
Монарх:	Георг V
Попередник:	Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник:	Джеймс Рамсей Макдональд
59-й Прем'єр-міністр Великої Британії
7 червня 1935 — 28 травня 1937
Монарх:	Георг V Едуард VIII Георг VI
Попередник:	Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник:	Невілл Чемберлен
Лідер опозиції
5 червня 1929 — 24 серпня 1931
Монарх:	Георг V
Попередник:	Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник:	Артур Гендерсон
Канцлер скарбниці
27 жовтня 1922 — 27 серпня 1923
Прем'єр-міністр:	Ендрю Бонар Лоу
Монарх:	Георг V
Попередник:	Роберт Хорн
Наступник:	Невілл Чемберлен
Канцлер скарбниці
22 січня 1924 року — 4 листопада 1924
Монарх:	Георг V
Попередник:	Джеймс Рамсей Макдональд
Наступник:	Джеймс Рамсей Макдональд
Міністр торгівлі
1 квітня 1921 — 19 жовтня 1922
Прем'єр-міністр:	Девід Ллойд Джордж
Монарх:	Георг V
Попередник:	Роберт Горн
Наступник:	Філіп Канліфф-Лістер
Народження:	3 серпня 1867(1867-08-03)[…] Bewdleyd, Wyre Forestd, Вустершир, Англія, Сполучене Королівство
Смерть:	14 грудня 1947(1947-12-14)[…] (80 років) Bewdleyd, Wyre Forestd, Вустершир, Англія, Велика Британія
Поховання:	Worcester Cathedrald
Країна:	Велика Британія і Сполучене Королівство
Релігія:	Англіканство
Освіта:	Триніті-коледж (Кембридж), Бірмінгемський університет, Школа Герроу, Лондонський університет і Hawtreysd
Партія:	Консервативна партія
Батько:	Alfred Baldwind
Мати:	Louisa Baldwind
Шлюб:	Люсі Рідсдейл
Діти:	Oliver Baldwin, 2nd Earl Baldwin of Bewdleyd, Arthur Baldwin, 3rd Earl Baldwin of Bewdleyd, Lady Diana Lucy Baldwind, Lady Leonora Stanley Baldwind, Lady Pamela Margaret Baldwind і Lady Esther Louisa Baldwind
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Сте́нлі Бо́лдвін (англ. Stanley Baldwin; 3 серпня 1867 — 14 грудня 1947) — британський державний діяч, лідер консерваторів, співвласник великої сталеливарної фірми «Болдвін лімітед». Брав активну участь у політичному житті Англії з 1908. В 1923—1924, 1924—1929, 1935—1937 був прем'єр-міністром Великої Британії.

Уряд Болдвіна відмовився від ратифікації англо-радянського договору 1924, в 1927 — розірвав дипломатичні відносини з СРСР.

Життєпис

У 1908 році, після смерті батька, який був членом парламенту, Болдвіна обрали на його місце від партії консерваторів.

У 1916 році Болдуін став парламентським секретарем Бонара Лоу, потім фінансовим секретарем казначейства та увійшов до складу кабінету міністрів повоєнного коаліційного уряду Ллойд Джорджа як міністр торгівлі.

У жовтні 1922 року, ставши спікером від Консервативної партії, він вирішив вийти з коаліції і вести передвиборчу боротьбу самостійно. Ллойд Джордж пішов у відставку і консерватори переконали Лоу повернутися до політики як їхнього лідера. Отримавши на грудневих виборах 1922 більшість голосів, Лоу став прем'єр-міністром, а Болдвін — міністром фінансів.

У 1923 році як міністр фінансів він підписав угоду про сплату боргів США за військовими кредитами, що спричинило хвилю критики в Англії.

Перше прем'єрство Болдвіна (він зайняв цю посаду у травні 1923 у зв'язку з хворобою Лоу) тривало лише кілька місяців. На загальних виборах Болдвін зазнав поразки, й до влади прийшов перший лейбористський уряд Рамсея Макдональда. Треті вибори 1924 знову привели Болдвіна до перемоги, друге його прем'єрство тривало з 1924 до 1929 року. У 1926 році в Англії було проведено перший загальний страйк. У 1927 році було ухвалено закон «Про промислові конфлікти і тред-юніон», який забороняв загальні страйки та розглядав їх як кримінальний злочин. Другий лейбористський уряд, який змінив консерваторів, був змушений діяти в умовах економічної кризи 1929 року. У 1931 році було сформовано коаліційний уряд на чолі з Макдональдом. Болдвін, який очолював найбільшу урядову фракцію — Консервативної партії, займав пост лорда-голови Ради, заступника прем'єра. Втретє він став прем'єр-міністром у 1935 році, після відставки Макдональда.

У галузі зовнішньої політики Болдвін дотримувався тактики вичікування, що виявилась абсолютно неприйнятною у напруженій обстановці кінця 1930-х років. Болдвін не прислухався до попереджень Вінстона Черчилля та інших політиків, які вказували на небезпеку, що походить з боку гітлерівської Німеччини. У 1937 році Болдвін відійшов від політики, але перед цим завершив справу зі зречення короля Едуарда VIII.

Коли почалась Друга світова війна, Болдвіна почали звинувачувати в тому, що він допустив послаблення обороноздатності країни.

Помер Болдвін в Естлі-голі (Стоурпорт-он-Северн) 14 грудня 1947 року.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.