Олександрівський сад (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 55°45′09″ пн. ш. 37°36′27″ сх. д. / 55.75250° пн. ш. 37.60750° сх. д. / 55.75250; 37.60750

Олександрівський сад
Фільовська лінія
Alsad-mm.jpg
Загальні дані
Тип Колонна чотирипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 7,4 м
Стара назва Вулиця Комінтерну, імені Комінтерну, Калінінська, Воздвиженка
Кількість 2
Тип берегові
Форма на дузі, радіус викривлення 750 м
Дата відкриття 15 травня 1935 року
7 листопада 1958 (повторне відкриття)
Архітектор(и) А. И. Гонцкевич(рос.), С. Сулин(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів П. П. Файдыш (рос.), С. П. Лавров (рос.), консультант В. А. Щуко (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) В. И. Дмитриев (рос.)
Станція споруджена Шахта 31-32 Мосметробуду (нач. Г. Климов, М. Терпигорев, И. Зубков) (рос.)
Пересадка на Moskwa Metro Line 3.svg Арбатська ,
Moskwa Metro Line 1.svg Бібліотека імені Леніна
А: м1, м2, м3, м6, м27, 144, К; Н1, Н2
Виходи до вул. Воздвиженка, Мохова вул., Боровицька площа
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 054, АС
Фільовська лінія
оборотні тупики
СЗГ до АПЛ
Кунцевська
Піонерська
Фільовський парк
оборотні тупики
Багратіонівська
ТЧ-9 «Філі»
Філі
Кутузівська
Студентська
Міжнародна
Виставкова
оборотні тупики
Київська
Смоленський метроміст
р. Москва
Смоленська
Арбатська
Олександрівський сад
СЗГ СЛ
СЗГ до АПЛ
Схема колійного розвитку станції Олександрівський сад

«Олександрівський сад»  — кінцева станція Фільовської лінії Московського метрополітену. Отримала своє нинішнє ім'я за назвою розташованого біля західної стіни Кремля Олександрівського саду, до виходу до якого веде перехід від станції. Раніше (до 24 грудня 1946) мало назву «Вулиця Комінтерну», до 5 листопада 1990 — «Калінінська». У 1990 на кілька днів отримала офіційну назву «Воздвиженка»[1].

Станція розташована під південною частиною вулиці Воздвиженки, між будівлею Російської державної бібліотеки і проїжджою частиною.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — Колонна чотирипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 7,4). Платформи берегові на дузі, радіус викривлення — 750 м.

Пересадки[ред. | ред. код]

Станція є частиною найбільшого пересадного вузла в Московському метрополітені, у сладі з чотирьох станцій. З неї можна здійснити перехід на станції «Арбатська» Арбатсько-Покровської лінії і «Бібліотека ім. Леніна» Сокольницької лінії в східному торці станції, там же є поєднаний вихід з цими станціями на Мохову вулицю. А через ці станції можна перейти і на станцію «Боровицька» Серпуховсько-Тимірязівської лінії. Прямого переходу на станцію «Боровицька» немає[2].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Відмінними рисами є зігнутість платформ, єдина серед станцій першої черги, і берегове розташування платформ, з'єднаних арочним містком[2].

Станція є кінцевою на Фільовській лінії, оборот поїздів здійснюється через перехресний з'їзд, за обома коліями.

Обидві платформи забезпечені інформаційними табло, попереджувальними у разі, якщо потяги слідують до станції «Міжнародна», в таких випадках також проводиться оголошення по гучномовному зв'язку[3].

Колії, що ведуть зі станції в тупикову частину Фільовської лінії в напрямку Кремля, з'єднуються зі станцією «Площа Революції» Арбатсько-Покровської лінії, а колії від першої платформи ще й зі станцією «Охотний ряд» Сокольницької лінії[4]. Проте, на початок ХХІ сторіччя, ці колії не застосовуються для перевезення пасажирів і використовуються тільки в технічних цілях.

З протилежної західної частини станції з платформ ведуть сходові марші, спочатку призначені для з'єднання з ще одним вестибюлем, проте так як він не був побудований, то ці проходи закриті для пасажирів, і ведуть в службове приміщення метрополітену[2].

Як і інші станції Фільовської лінії, може використовуватися шестивагонними потягами з модернізованих для наземної експлуатації вагонів типів Е, Еж и Ем або чотиривагонними потягами з вагонів типу 81-740.1/81-741.1 «Русич»[5].

Історія[ред. | ред. код]

Згідно початковим проектам, на місці, яке зараз займає станція, передбачалося побудувати двоколійний перегінний тунель. Проте коли було прийнято рішення про будівництво станції «Вулиця Комінтерну» і включення її в Арбатський радіус, траса вже була погоджена і затверджена, і над нею вже почалися роботи, тому для скорочення числа змін у проекті і перебудови вже зведених ділянок було вирішено звести станцію з викривленими бічними платформами, що дозволило залишити проект колій без змін. Станцію з бічними платформами довелося будувати через вимогу професора В. Л. Ніколаї і коменданта Кремля Р. А. Петерсона, щоб колії розташовувалися між Манежем і Кутаф'єю вежею[2][3].

Будівництво самої станції почалося в липні 1934 і було завершено у рекордні терміни, менш ніж за 6 місяців (Для порівняння, сьогодні найкоротший термін будівництва станції в Москві — 15,5 місяців, у Києві — 13 місяців). Зведенням станції займалася шахта 31-32 Мосметробуду (керували будівництвом Г. Климов, М. Терпигорєв, І. Зубков). При будівництві довелося вирішувати складну інженерну задачу перекладки потужного каналізаційного колектора під однією з ділянок майбутньої станції з тендітної гончарної труби в міцну металеву на довжину 40 метрів. Станція була здана в експлуатацію вже 31 січня 1935, а відкрита для пасажирів була одночасно з іншими станціями першої черги 15 травня 1935[2].

З моменту відкриття в 1935 і до 1938 поїзда від «Вулиці Комінтерну» слідували до станції «Сокольники», а в 1938 році, після продовження Арбатського радіусу до станції «Курська» у східному напрямку і початку його функціонування окремо від Фрунзенського, поїзда від нинішнього «Олександрівського саду» стали їздити до цієї станції[2][5].

Спочатку переходу на станцію «Бібліотека ім. Леніна» не було, проте був загальний з цією станцією тимчасовий наземний вестибюль на розі Мохової вулиці і Воздвиженки, на даний час не зберігся. У 1937 році був організований тимчасовий перехід. Сучасний перехід з'явився тільки в 1938 , коли після відкриття ділянки «Вулиця Комінтерну» — «Курська» Арбатсько-Покровська лінія виділилася в окрему[3].

Будівництво нового постійного вестибюля планувалося завершити до 1940, проте, оскільки станція не справлялася з пасажиропотоком, було вирішено спочатку провести реконструкцію станції, що включає розширення переходів, зменшення підйомів і спусків та будівництво арочного містка над коліями. Але почалася німецько-радянська війна, що змусила переглянути ці плани. Будівництво постійного вестибюля в будівлі нинішньої Російської державної бібліотеки та реконструкція станції були завершені тільки до 1946 році. У тому ж році, 24 грудня, станція була перейменована в «Калинінську»[2].

5 квітня 1953 після будівництва нових станцій глибокого закладення «Арбатської» і «Смоленської», станція «Калінінська» була закрита для пасажирів, а вестибюль в будівлі бібліотеки був використаний для станції «Арбатська». Сама ж станція була частково реконструйована, зокрема було знищено два із трьох проходів на платформу[2].

Після завершення будівництва нової Фільовської лінії до станції «Кутузівська» станція «Калінінська» знову була відкрита 7 листопада 1958[3].

У 1990 станція була перейменована, причому станція була спочатку названа «Воздвиженка» і носила цю назву кілька днів, протягом яких були навіть віддруковані схеми з такою назвою, але з якихось причин ця назва не устоялося, і з 5 листопада 1990 станція отримала своє нинішнє ім'я «Олександрівський сад»[2].

При будівництві в 1995–1996 роках торгово-рекреаційного комплексу «Охотний ряд» під Манежною площею, одна з колій (від платформи № 2) до станції «Охотний ряд» було розібрано і засипано[2].

Оздоблення[ред. | ред. код]

Стіни станції покриті рожевим мармуром[3]. Оздоблення стін закінчується на невеликій висоті, і таблички з назвою станції розміщені на побіленій стіні. Колони бічних рядів також оздоблені мармуром. Центральний ряд колон навмисно не був облицьований, щоб не акцентувати увагу на коліях, прокладених у центрі платформового залу. Перехідні коридори оздоблені білим і жовтим мармуром, білою плиткою. У фойє, що сполучає вихід на вулицю Воздвиженка, ескалаторний нахил до станції «Арбатська» і міст через колії «Олександрівського саду», зберігся бюст М. І. Калініна, встановлений після того, як станція стала називатися «Калінінська».

Унікальність[ред. | ред. код]

Станція, можливо, лідирує в Московському метрополітені за кількістю параметрів, за якими станція є унікальною.

  • Єдина станція першої черги і єдина підземна станція з береговими платформами.
  • Єдина кінцева станція з береговими платформами.
  • Єдина в Москві чотирипрогінна колонна станція мілкого закладення[6].
  • Одна з трьох Московських станцій, на яких частково присутній лівосторонній рух («Міжнародна», «Алма-Атинська»). Потяг прибуває на першу колію і відразу ж з другої другий їде в протилежну сторону.
  • Одна з двох кінцевих станцій Московського метрополітену, яка не планувалася як кінцева при будівництві (друга — «Кунцевська» — на іншому кінці цієї ж Фільовської лінії).
  • Одна з п'яти станцій Московського метрополітену, що закривалися на тривалий термін.
  • Одна з шести станцій Московського метрополітену з криволінійною в плані платформою (інші — «Кутузовська», «Зябликово», «П'ятницьке шосе», «Міжнародна» і «Виставкова».)
  • Станція, в грудні 2008 вийшла на перше місце за тривалістю перебування кінцевої.
  • Відстань по коліям до наступної станції ("Арбатська") Фільовська лінії становить 510 метрів, цей перегін був найкоротшим в Московському метрополітені з моменту відкриття метрополітену до відкриття станції «Міжнародна» 30 серпня 2006.
  • На станції зберігалися останні стрілочні інтервальні годинник, демонтовані приблизно в 2003.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заяц Д. В. Судьба одной линии. geo.1september.ru. Процитовано 2010-06-11. 
  2. а б в г д е ж и к л Свириденков В. Александровский Сад. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-08-28. Процитовано 2010-03-20. 
  3. а б в г д Александровский Сад. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 2011-08-28. Процитовано 2010-03-30. 
  4. Схема путевого развития Московского метрополитена
  5. а б Филевская линия. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-08-28. Процитовано 2010-05-27. 
  6. См. описания всех станций на официальном сайте Московского метрополитена
Попередня станція Лінія Наступна станція
Арбатська   Філевська лінія   Кінцева