Ольшанський Костянтин Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Федорович Ольшанський
Olshanskiy k.jpg
Народження 8 (21) травня 1915(1915-05-21)
Приколотне,
(зараз Харківська область)
Смерть 27 березня 1944(1944-03-27) (28 років)
Миколаїв, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Рід військ Морська піхота
Роки служби 19361944
Партія КПРС
Звання старший лейтенант
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Олександра Невського Орден Червоної Зірки
Ольшанський Костянтин Федорович у Вікісховищі?

Костянти́н Фе́дорович Ольша́нський (нар. 8 (21) травня 1915(19150521), Приколотне — пом. 27 березня 1944, Миколаїв, Українська РСР) — Герой Радянського Союзу (1945, посмертно), в роки радянсько-німецької війни командир роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, старший лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 (21 травня) 1915 року в селі Приколотне (нині селище міського типу Великобурлуцького району Харківської області України, в сім'ї службовця. Українець. Закінчив 10 класів. Працював автослюсарем.

У Військово-морському Флоті з 1936 року. Служив на Чорному морі: у школі Навчального загону Чорноморського флоту, після закінчення якої, залишений в ній викладачем. У 1941 році закінчив курси молодших лейтенантів. Член ВКП(б) з 1942 року. Учасник радянсько-німецької війни з 1941 року.

Пам'ятний камінь на місці висадки десанту під командуванням Костянтина Ольшанського в селі Юр'ївці
Пам'ятник у Мангуші на Алеї Слави
Пам'ятник у морському порту Миколаєва

Обороняв місто Севастополь. Потім був направлений в електромеханічну школу, — готувати фахівців для флоту. На початку 1943 року він — командир роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту. Брав участь в обороні міста Єйська. При відвоюванні міста Таганрога (30 серпня 1943 року) — начальник штабу десантного загону, а при відвоюванні міста Маріуполя (10 вересня 1943 року) — командир 1-го десантного загону.

У ніч на 26 березня 1944 року на чолі десантного загону, що складався з моряків-добровольців, саперів, зв'язківців і провідника, висадився в тил противника в районі села Ковалівка, звідки був здійснений марш-кидок в порт міста Миколаєва.

Зайнявши декілька будівель порту і пристосувавши їх до оборони, загін дві доби до підходу своїх військ вів бій, відбивши вісімнадцять запеклих атак противника.

Старший лейтенант Костянтин Ольшанський поліг смертю хоробрих у бою 27 березня 1944 року.

Похований у братській могилі в місті Миколаїв у сквері 68-ми десантників.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенантові Ольшанському Костянтину Федоровичу посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу, як і 55-и полеглим і живим десантникам його загону.

Нагороджений орденом Леніна, орденами Олександра Невського, Червоної Зірки.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Герой Радянського Союзу К. Ф. Ольшанський навіки зарахований до списків військової частини. У місті Миколаєві відкритий Народний музей бойової слави моряків-десантників, споруджений пам'ятник, в їх честь названа вулиця. Бюсти Героя встановлені у середній школі в селищі Приколотне, на території морського порту в Миколаєві. Його ім'я носить великий десантний корабель Військово-Морських Сил України, судно Міністерства рибного господарства СРСР і вулиця в селищі Мала Корениха Миколаївської області України. На його честь названо селище міського типу Миколаївського району Миколаївської області — Ольшанське. Ім'я Героя — на Дошці пам'яті в Музеї Чорноморського флоту в Севастополі. Його ім'ям названа мала планета 2310 Olshaniya.

Література[ред. | ред. код]

  • Архипенко В. К. Созвездие ольшанцев. 2-е изд., доп. М., 1980 (рос.);
  • Бешанов В. Десять Сталинских Ударов. Минск, 2003 (рос.);
  • Бодров М. П. Подвиг отряда. М., 1968 (рос.);
  • Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977 (рос.);
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
  • Доценко В. Д. Морской Биографический Словарь. C-П, 1995 (рос.);
  • Доценко В. Д. Словарь Биографический Морской. C-П, 2000 (рос.);
  • Жигалов И. М. Флотская доблесть. М., 1983 (рос.);
  • Зарево над Бугом. Одесса, 1974 (рос.);
  • Медведев Н. Я. Нас было 68. М., 1966 (рос.);
  • Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период ВОВ 1941—1945 (рос.).