Останнє танго в Парижі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Останнє танго в Парижі M:
Ultimo Tango a Parigi
Last tango in Paris.jpg
Жанр драма
мелодрама
еротика
Режисер Бернардо Бертолуччі
Продюсер Альберто Грімальді
Сценаристи Бернардо Бертолуччі, Франко Аркаллі, Аньєс Варда
У головних
ролях
Марлон Брандо, Марія Шнайдер
Оператор Вітторіо Стораро
Композитор Гато Барб'єрі
Кінокомпанія Produzioni Europee Associati[d]
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 116 хв.
Мова англійська, французька
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1972
Дата виходу

14 жовтня 1972 (New York Film Festival)

15 грудня 1972
Кошторис 1,250,000 $
Касові збори 96,301,534 $
IMDb ID 0070849
Останнє танго в Парижі у Вікісховищі?

«Останнє танго в Парижі» (італ. Ultimo Tango a Parigi) — еротична драма режисера Бернардо Бертолуччі за мотивами роману Роберта Еллі, що вийшов на екрани в 1972 році.

Опис фільму[ред.ред. код]

Він, Поль, — 45-річний американець, який живе в Парижі, важко переживає самогубство дружини. Вона, Жанна, — приваблива 20-річна парижанка, заручена з молодим кінорежисером, що знімав фільм з нею в головній ролі про життя жінки. Вони знайомляться в квартирі, що збиралися обоє винаймати, яка потім перетворилась на їх притулок, де стерлись імена, соціальні статуси, минуле й існували тільки він і вона — чоловік і жінка. Їх відносини не зобов'язують, але їх нестабільність й невизначеність дратують головну героїню. В кінці фільму таємничість стерто, слова кохання промовлені в ресторані, де вони танцюють останнє танго. Проте правда все спотворює. Вона розуміє, що майбутнього в них не буде й намагається втекти від нього. Поль наздоганяє Жанну в її квартирі, питається про її ім'я, а вона вбиває його з револьвера свого батька.

У ролях[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Початково Бертолуччі змонтував версію тривалістю близько 4 годин
  • Більша частина реплік Пола — імпровізація Брандо.
  • Сцена «зґвалтування Святого Сімейства» стала першою у великому (непорнографічному) кіно сценою анального сексу і одночасно першою сценою відвертого богохульства в кольоровому кіно (з часів чорно-білих фільмів Бунюеля).

Театральна вистава[ред.ред. код]

Київський театр «Сузір'я» зробив театральну постанову «Останнє танго в Парижі». Прем'єра відбулася 26 листопада 2008.[1]

  • Сценічна версія — Наталія Грабовська
  • Сценографія та костюми — Валентина Кузьмічова
  • Пластичне рішення — Яна М'яснікова

Дійові особи та виконавці:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]