Отмарштейн Юрій Оттович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Отмарштейн
 Полковник (14.9.1917)
 Полковник
Загальна інформація
Народження10 квітня 1890(1890-04-10)
Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть2 травня 1922(1922-05-02) (32 роки)
Щипйорно, Польща Польська республіка
Alma MaterАкадемія Генерального штабу
Військова служба
Приналежність УНР
Війни / битви
Командування
Начальник штабу Армії УНР у Другому Зимовому поході
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Ю́рій О́ттович Отмарште́йн (Отмарштайн, (10 квітня 1890, Тирасполь, нині Молдова — 2 травня 1922, Щипйорно) — український військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР, начальник штабу Осадного корпусу СС, начальник генерального штабу Повстанської армії УНР Другого зимового походу, шеф штабу Начальної команди УВО.

Життєпис

[ред. | ред. код]
В часі служби в Січових Стрільцях
Юрій Отмарштейн у таборі в Польщі
Відвідини Євгеном Коновальцем штабу 11-ї дивізії Січових Стрільців (командир Роман Сушко), Шепетівка, серпень-вересень 1919 р. Зліва направо сидять: 2-й Михайло Матчак, далі Марко Безручко, Євген Коновалець, Роман Сушко, Юрій Отмарштейн

Народився у Тирасполі Херсонської губернії (нині у складі невизнаної Придністровської республіки, офіційно — у складі Молдови). Батько був шведом, а мати грекинею.

У 1916 році закінчив Миколаївську військову академію Генштабу в Петербурзі. У роки Першої світової війни (1914—1918) служив у російській армії.

Військовий аташе Української Народної Республіки в Румунії.

У період Гетьманату командував Сердюцьким кінним Лубенським полком. 20 листопада 1918 під час антигетьманського повстання перейшов на сторону Директорії УНР. У грудні 1918 очолював штаб Осадного Корпусу Січових Стрільців під час боїв за Київ.

На початку 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, з липня 1919 — начальник штабу Другої дивізії Січових Стрільців.

У листопаді 1921 — начальник штабу Повстанської армії УНР у Другому зимовому поході[1].

Військові звання — полковник російської армії, полковник Генерального штабу Армії УНР.

Член Української військової організації (з 1920). Координував діяльність УВО на території УСРР.

Загибель

[ред. | ред. код]

Помер 2 травня 1922 за нез'ясованих обставин під час відвідання польського табору для українських військовополонених у Щипйорні (Польща). На думку деяких дослідників, загинув від кулі агента Дефензиви. Інші припускають, що Отмарштейна могли вбити агенти ЧК, що діяли в оточені Симона Петлюри. Детальніше про це розповідається у книзі Романа Сушка «Хто вбив полковника Отмарштайна»[2].

У журналі «Літопис Червоної Калини» (Ч. 10 від жовтня 1937) є світлина могили Юрка Оттмарштайна на цвинтарі Каліша.[3]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У листопаді 2018 року в Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890—1922).[4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юрій Юзич. До річниці Другого зимового походу та Базару. Невідомий документ Ю. Тютюнника «Історична правда»
  2. Сушко Р. Хто вбив полковника Отмарштайна?. — Прага : Ukrajinske oddeleni tiskarny Polenskyho v Praze, 1933. — 74 с.
  3. Отмарштайн / Журнал «Літопис Червоної Калини». — Ч. 10 від жовтня 1937. — С. 13 [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].
  4. У Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890 - 1922). Facebook. Переглянути все
    . 18 листопад 2018. Процитовано 8 листопада 2023.
    {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Нестеренко А. Час збирати забуті імена героїв // Голос України. — 2018. — № 219 (6974) (20 листопада). — С. 1, 6. — (День).

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]