Палац Собанських (Ободівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ободівський палац

48°24′16″ пн. ш. 29°14′24″ сх. д. / 48.40444° пн. ш. 29.24000° сх. д. / 48.40444; 29.24000Координати: 48°24′16″ пн. ш. 29°14′24″ сх. д. / 48.40444° пн. ш. 29.24000° сх. д. / 48.40444; 29.24000
Тип палац
Країна  Україна
Розташування Ободівка (Тростянецький район), Вінницька обл
Тип будівлі палац
Архітектор Маєр ( 1900), Діонісій Міклер ( парк)
Будівник Михайло Собанський
Засновник Міхал Собанський
Засновано 1800
Відомі мешканці Собанські
Стан запущений
Палац Собанських (Ободівка). Карта розташування: Україна
Палац Собанських (Ободівка)
Палац Собанських (Ободівка) (Україна)
Мапа

CMNS: Палац Собанських у Вікісховищі

Палац Собанських або Ободівський палац — палац, розташований в Ободівці Гайсинського району. Перебуває в аварійному стані,[1] руйнується.[2]

Відомості[ред. | ред. код]

Колишнє містечко Ободівка знаходиться при впадінні річки Дохни в річку Берладинку, які утворюють там великий став. В 16 ст. називалося Бадівка і належало Ободенському. Пізніше містечко належало Коротким, князям Вишневецьким, Любомирським, магнатам Потоцьким. Станіслав Потоцький в 1786 році продав Ободівку з 20 іншими поселеннями Каєтану Собанському. Останнім дідичем Ободівки був граф Міхал Марія Собанський (пом. 1934[3]).

Ободівка поділялася на три частини: Піски, Лози, Кучугури (тут знаходився палац Собанських).

Перед Собанськими в Ободівці існував мурований замок. Першим резиденцію в Ободівці заклав Міхал Собанський, який наказав вмурувати мармурову стелу з позолоченим написом: 1800 цей дім збудував Міхал Собанський. Дружина Міхала — Вікторія з Орловських[4] — добудувала двоповерхову вежу.

В 19001908 Міхал Марія Собанський розширив і перебудував палац. Перебудовою займався французький архітектор Маєр. В палаці був червоний, жовтий, емпіровий салон. В Емпіровому залі були цінні картини родини Собанських. В палаці знаходився родинний архів з 16 ст. та бібліотека з 12 000 томів. Були в ній і книги з 16 ст. В палаці знаходилася також каплиця. Частину книг з бібліотеки було вивезено після Української революції до Києва та Вінниці. В Києві знаходилися також родинні портрети та картини.

Парк був закладений разом з палацом відомим Діонісієм Міклером. Парк займав площу у 18 гектарів котрий поділявся на три частини. Перед палацом знаходився великий газон з клумбами та фонтаном. Газон йшов до берегу річки Бернадинки. Нижче зі сходу стояв вибудуваний Міхалом Собанським в 1822 р. костел. У підвалах містилися гроби всієї родини Собанських. Біля костелу знаходилася в'їзна брама. Весь маєток оточував мур. В маєтку знаходилася також оранжерея. Біля ставу знаходилася пристань і біля неї ще одна в'їзна брама. Біля палацу знаходилися столи з кам'яними оздобленими лавами.

Після більшовицької окупації у палаці розмістили Бессарабську комуну. Згодом до 1941 року на місці палацу був Колгосп ім. Котовського, а після звільнення села від нацистських загарбників у ньому розташувалися райвиконком, райком КП (б)У та інші районні установи. У 1959 році палац і парк передали новоствореній Ободівській школі-інтернат.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Туристичні об'єкти Тростянецького району. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
  2. #khanasv (пʼятниця, 12 березня 2021 р.). Тернопіль сьогодні: Резиденція Собанських. Тернопіль сьогодні. Процитовано 12 березня 2021.
  3. Michał Maria Ka hr. (primog.) Sobański h. Junosza (ID: lu.6817) (пол.)
  4. Czeppe Maria. Sobańska z Rzewuskich Karolina Rozalia Tekla (1793 lub 1795—1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, PAU, 2000. — Tom XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 417—418. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]