Чорноминський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноминський палац
Палац графів Чарномських
Палац графів Чарномських
48°13′08″ пн. ш. 29°00′43″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 29.01194° сх. д. / 48.21889; 29.01194
Країна Україна Україна
Місто с. Чорномин
Розташування Піщанський район, Вінницька область
Тип палац
Тип будівлі палац
Стиль класицизм
Автор проекту невідомий
Будівельник Боффо Франц Карлович
Будівництво 1810 1820 роки
Основні дати:
1810—1820
Будівлі:

Чорноминський палац. Карта розташування: Україна
Чорноминський палац
Чорноминський палац
Чорноминський палац (Україна)
Чорноминський палац у Вікісховищі?

Палац графів Чарномських у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області. Дуже схожий на Білий дім у Вашингтоні. Пам'ятка архітектури, включена до Державного реєстру національного культурного надбання.

Красень-палац був зведений у 1810—1820 роках Миколаєм Чарномським. Керував будівельними роботами Франческо Боффо, серед творінь якого — палац графа Воронцова в Одесі. У 1890-х роках до палацу було прибудовано нову частину, що значно змінило архітектурну композицію. У 1916 році садибу відвідав визначний польський письменник Ярослав Івашкевич. Він згадував у своїх нотатках про чудовий каретний сарай, який справив на нього найбільше враження. В ньому знаходилось безліч екіпажів: карети, американські коляски, колимаги і чудові брички — справжній каретний музей. На жаль, він не зберігся до наших днів.

Старий палац у стилі пізнього класицизму, цегляний, прямокутний в плані. На північному фасаді — напівциркулярний ризаліт з восьмиколонним портиком іонічного ордену на високому цоколі. На парковому фасаді — шестиколонний портик іонічного ордену. Планування головної будівлі анфіладне з центрально розташованим залом. Воно було значно змінено під час пристосування будівлі під школу. Збереглося оздоблення ліпненням, яке відноситься переважно до кінця XIX століття — часу реконструкції палацу, лише частково простежується первинне оздоблення.

Нова частина палацу у формах неоренесансу. У плані — витягнутий прямокутник, поєднаний переходом зі старою будівлею. Планування коридорне. Обидві будівлі двоповерхові.

Деякі назви цього палацу: «Палац з двадцятидоларової банкноти», «Вінець розбитого кохання».

Нині палац використовується як сільська школа, а службовий флігель — як місцева лікарню.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]