Чорноминський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноминський палац (село Чорномин)
Chopnomyn palace 07.JPG
48°13′08″ пн. ш. 29°00′43″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 29.01194° сх. д. / 48.21889; 29.01194
Країна Україна, Піщанський район, Вінницька область
Село Чорномин, Піщанський район, Вінницька область Чорномин
Тип будівлі палац
Стиль класицизм
Автор проекту невідомий
Будівельник Боффо Франц Карлович
Будівництво 1810 1820 роки
Основні дати:
1810—1820
Будівлі:

Чорноминський палац  (село Чорномин). Карта розташування: Україна
Чорноминський палац  (село Чорномин)
Чорноминський палац (село Чорномин)
Чорноминський палац (село Чорномин) (Україна)
Чорноминський палац (село Чорномин) у Вікісховищі?

Чорноминський палац — палац графів Чорномських у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області. Дуже схожий на Білий дім у Вашингтоні. Пам'ятка архітектури, включена до Державного реєстру національного культурного надбання [1].

Зведений у 1810—1820 роках. Керував будівельними роботами Франческо Боффо, серед творінь якого — палац графа Воронцова в Одесі. У 90-ті роки XIX ст. до палацу було прибудовано нову частину, що значно змінило архітектурну композицію. У 1916 р. садибу відвідав визначний польський письменник Я. Івашкевич. Він згадував у своїх нотатках про чудовий каретний сарай, який справив на нього найбільше враження. В ньому знаходилось безліч екіпажів: карети, американські коляски, колимаги і чудові брички - справжній каретний музей. На жаль, він не зберігся до наших днів.

Старий палац у стилі пізнього класицизму, цегляний, прямокутний в плані. На північному фасаді - напівциркулярний ризаліт з восьмиколонним портиком іонічного ордену на високому цоколі. На парковому фасаді - шестиколонний портик іонічного ордену. Планування головної будівлі анфіладне з центрально розташованим залом. Воно було значно змінено під час пристосування будівлі під школу. Збереглося оздоблення ліпненням, яке відноситься переважно до кінця XIX ст. - часу реконструкції палацу, лише частково простежується первинне оздоблення.

Нова частина палацу у формах неоренесансу. У плані - витягнутий прямокутник, поєднаний переходом зі старою будівлею. Планування коридорне. Одидві будівлі двоповерхові.

Деякі назви цього палацу: «Палац з двадцятидоларової банкноти», «Вінець розбитого кохання».

Палац використовують як сільську школу, службовий флігель — як місцеву лікарню.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]