П'ятничанський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'ятничанський замок-палац
Палац Грохольських
Пятничани ендокрин дисп.jpg
П'ятничанський замок

49°14′58″ пн. ш. 28°27′22″ сх. д. / 49.24944° пн. ш. 28.45611° сх. д. / 49.24944; 28.45611Координати: 49°14′58″ пн. ш. 28°27′22″ сх. д. / 49.24944° пн. ш. 28.45611° сх. д. / 49.24944; 28.45611
Тип шато
Країна

Україна Україна

Місто Вінниця
Тип будівлі палац
Архітектор Льойфер (2-га перебудова)
Будівник Міхал Грохольський
Скульптор Ревицький (маляр)
Засновник Міхал Грохольський
Відомі мешканці Грохольські
Стан запущений, потребує реставрації
Адреса вулиця Мічуріна, 32
П'ятничанський замок is located in Україна
П'ятничанський замок
П'ятничанський замок (Україна)
П'ятничанський замок is located in Вінницька область
П'ятничанський замок
П'ятничанський замок (Вінницька область)

CMNS: П'ятничанський замок на Вікісховищі

П'ятнича́нський за́мок-пала́ц (інші назви — П'ятничани, Палац Грохольських) — колишній маєток Грохольських. Розташований у колишньому селі П'ятничани — тепер частині міста Вінниця, на вулиці Мічуріна, 32.

Географія[ред.ред. код]

Замок розташований на правому березі річки П'ятничанки, яка впадає у Південний Буг.

Історія[ред.ред. код]

Замкові будівлі
Вінниця, П'ятничани (маєток) Павільйон 01.jpg

Замок-палац у П'ятничанах був закладений суддею земським брацлавським Міхалом Грохольським (? —1765) разом з старшим сином — брацлавським воєводою Марціном (1727–1807). Будівля збудована як оборонний замок-палац. На деякій відстані від самого замку були розміщені башти, від яких ішов рів та вал. До замку вели ворота з двома будинками. На рові та валах стояла ще одна циліндрична башта.

Марцін був одружений з Цецилією Мишкою-xолоневською. Після Марціна в палаці мешкав його син Міхал Грохольський (17651833, староста звенигородський[1]). Його дружина Марія Сліжньовна сприяла перебудові замку ззовні, наказала змінити декорації стін всередині. Будинок був підвищений та були добудовані 2 бічні павільйони. Також у цей час були збудовані нові стайні, возовня, голуб'ятник та інші господарські будівлі. Їхній син Генрик Кипріян закінчив перебудову та оздоблення салонів. Останнім власником маєтку був його внук — Здзіслав Грохольський (18811968).

Незважаючи на перебудови, головний корпус носив на собі сліди замку і до кінця називався «П'ятничанський замок». Був він квадратний за формою. В замку були зали: мисливська, чорна, арабська, турецька, гербова, столова, помпейська, в замку містилась також каплиця. Крім того, була велика бібліотека на 10 000 томів французькою, польською і англійською мовами та багато родинних портретів відомих майстрів, а також інших картин різних майстрів. Була в замку колекція зброї та лицарських лаштунків.

На території замку містилась стайня для расових коней. В стайні було 36 коней арабської породи, рід яких ішов від арабських коней Вацлава Жевуського. Біля стайні стояла кругла башта. Возовня містила колекцію старих карет.

До замку вела липова алея, посаджена на честь відвідин 17 листопада 1781 року короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовскі. Алея проіснувала до 40-х років XX ст.

Парк займав 8 га. Старосвітський парк був перероблений Діонісієм Міклером близько 1830 року. В парку існувала оранжерея. На відстані півтора кілометра від замку розташовувався Чорний ліс, в якому містився звіринець. В звіринцю було 150 оленів. В замковій псарні тримали хортів та гончих псів (огири).

Перед замком існували 2 газони. Сам замок-палац мав каналізаційну систему, містив кілька лазень. Вода надходила з криниці завглибшки 84 м, з яких 40 були прорубані в скелі.

17 січня 1918 року палац був спалений. У часи гетьмана Скоропадського Здзіслав, граф Грохольський, повернувся до П'ятничан, приблизно тоді ж він покрив мури дахом.

Сучасність[ред.ред. код]

Сьогодні на території маєтку розташований Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, а в самому будинку — адміністрація центру.

На основі фортеці був раніше денний стаціонар ендокринологічного диспансеру, тепер тут кафе «Княжий град».

Парк при садибі[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. K.Rolle. Grocholski Marcin (1727–1807) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960.— Tom VIIІ/4. — Zeszyt 39. — S. 587.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Україна. Путівник»,— Київ, Балтимор; 1993 р.; стор. 83.

Посилання[ред.ред. код]