Палац Вітославських — Львових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чернятинський палац
Чернятинський парк 0.jpg

49°02′ пн. ш. 28°05′ сх. д. / 49.033° пн. ш. 28.083° сх. д. / 49.033; 28.083Координати: 49°02′ пн. ш. 28°05′ сх. д. / 49.033° пн. ш. 28.083° сх. д. / 49.033; 28.083
Тип палац
Країна

Україна Україна

Розташування Чернятин, Вінницька обл
Тип будівлі палац
Архітектурний стиль Неоготика
Архітектор Генрік Іттар (?), Діонісій Міклер (парк)
Засновник Гнат Світославський
Засновано 1830 ( ? )
Відомі мешканці Світославські
Стан збережений, потребує реставрації
Палац Вітославських — Львових is located in Україна
Палац Вітославських — Львових
Палац Вітославських — Львових (Україна)

CMNS: Палац Вітославських — Львових на Вікісховищі

Історія[ред.ред. код]

Четнятинські землі належали Свірчам .

за деякими джерелами — палац був побудований ще у XVII ст. В Реєстрі архітектурних пам'яток України записано, що палац та господарський флігель поруч з'явились тут у 1830-му році, в епоху романтизму (звідси і мода на неоготику), за господарювання Вітославських. Ймовірно, тоді ж споруджується надзвичайно репрезентативна в'їздна брама. Коли шгрунтовий шлях замінила залізниця, якраз навпроти брами зупинявся потяг, якщо ним їхали поміщик або його гості. Збереглися пілони воріт. Масивні високі пілони збудовані з цегли на кам'яному цоколі, оштукатурені та декоровані на всю висоту вставками з тесаного пісковику. Над чотирискатним залізним дахом піднімаються кам'яні шари, які чітко вирізняються серед зелені парку.

Відразу за брамою, праворуч — фруктовий сад, відокремлений невеликим прошарком паркової рослинності; одразу за величезними та кремезними старими деревами біжать вглиб здичавілих рослин дві дороги-алеї. Ліворуч — пряма, обсаджена кінськими каштанами, дугою в'ється вона понад яром, що заріс деревами. Яку б алею не вибрали, обидві підходять з півдня до галявини, що розкривається в бік палацу. З боків галявини — кілька величезних сріблястих тополь зі стовбурами у 4-5 обхватів.

Описи палацу[ред.ред. код]

Історична гравюра палацу

На гравюрі з «Тижневика ілюстрованого» (Tygodnika Ilustrovanego) можна побачити палац після першого етапу побудови. Саме будівництво палацу проходило в декілька етапів. З самого початку було зведене південне крило з декоративною романтичною баштою, прикрашеною ренесансною короною з зубцями. Над іі верхівкою підіймали, за старою лицарською традицією, вимпел-прапор з гербом власника. Інший корпус «приєднаний» до цієї частини за допомогою аркадної галереї. Він декорований в стилі неоготика. Автором неоготичних фасадів чернятинського палацу міг бути польський архітектор Генріх Іттар, мальтієць за походженням, який навчався у Римі. Будівля, попри певну архітектурну еклектику, вражала сучасників стрункістю і витонченістю ліній. Свідчення тому — фото палацу із захопленими коментарями було вміщене у Атласі Подільської губернії, виданому у 1842 році. Південний і західний фасади отримали над другим поверхом високий аттік і прямокутні вікна, декоровані фронтончиками. Готична стрільчатість всіх вертикалей мала за мету створити ілюзію більшої висоти. На центральному вході між парою мармурових левів підіймаються гранитні сходи. Раніше кожний лев опирався правою лапою на геральдичний щит з гербом власника. Герби було знищено під час більшовицького перевороту 1917 р. і погромів дворянських маєтків.

Хоча в інших місцях герби збереглися: над головним входом, у вестибюлі з розкішною кам'яною підлогою у біло-сиву шахову клітинку, великим каміном-піччю з гермами а-ля гротеск з боків; є герби і в центрах трьох розеток вестибюля.

Опис інтер'єрів[ред.ред. код]

Інтер'єр палацу в Чернятині

Звідти тримаршеві сходи ведуть на другий поверх, де розмістилися голанські пічки з кахлями тонких малюнків. Ліплений декор стелі теж виконано в неоготичному стилі. За сходами — аванзал, де на стелі є велика розетка, схожа на розу готичних соборів. У кожній з її 8 частин розміщено геральдичний щит з гербом гілок родини. З аванзала проходили у найбільший зал палацу, прикрашений ліпним карнизом. В анфіладі йде далі кругла вітальня з ліпним фризом з гірлянд та маскаронів сатирів, є також шаблі та перначі.

Інтер'єр палацу в Чернятині

Залишки парку[ред.ред. код]

Палац Вітославських розташований в пейзажному парку, створеному Діонісієм Маклером. На жаль, від парку залишилось небагато. Були знищені всі паркові павільйони і альтанки, не стало багатої панської бібліотеки палацу. І лише поодинокі колекціонери екслібрисів зберігають рідкісні книги з цієї бібліотеки.


З архівних документів відомо, що у 1865 р. Вітославські продали Чернятин і сусідні Маньківці Марії Михайлівні Львовій. Саме нові володарі маєтку перенесли головний вхід до палацу з північного боку. Навпроти нього розмістився будинок економа. А залишки вензелів під короною, які складені з літер М і Л, і зараз подекуди помітно на ажурних створках воріт. На одному з етапів перебудов, які перетворили вілу на палац, з'явилося східне крило, за часів СРСР надбудоване. Історичний фронтон через це було втрачено.

Сумна сучасність[ред.ред. код]

Відомо, що онучка Вітославського, жива і мешкає в Амстердамі.

У приміщенні палацу зараз розміщено один з корпусів Чернятинського аграрного технікуму.

З кожним роком, палац поступово втрачає свою красу і значення, перетворюючись на затьмянілу туманом історії будівлю. На базі Чернятинського технікуму було колись створено музей палацу Вітовських, та на жаль, він береже свою таємницю від широкого кола людей під масивним засувом. Ось чому більшість, не знає йому справжньої ціни.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Zbigniew Hausner, Jacek Tokarski "Ilustrowany przewodnik po zabytkach kultury na Ukrainie", Tom 3, s. 48, 49; Warszawa 2001