Полонинський хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полонинський хребет
Riaba skala 03.JPG

48°35′00″ пн. ш. 23°15′00″ сх. д. / 48.58333333336077686226417427° пн. ш. 23.250000000028° сх. д. / 48.58333333336077686226417427; 23.250000000028Координати: 48°35′00″ пн. ш. 23°15′00″ сх. д. / 48.58333333336077686226417427° пн. ш. 23.250000000028° сх. д. / 48.58333333336077686226417427; 23.250000000028
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Регіон Україна[1]
Тип geomorphological regiond і гірський хребет[1]
Висота 576 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 696667
Полонинський хребет. Карта розташування: Україна
Полонинський хребет
Полонинський хребет
Полонинський хребет (Україна)
CMNS: Полонинський хребет у Вікісховищі
Гори у північно-західній частині Полонинського хребта

Полони́нський хребе́т (інша назва Полонинські Бескиди; пол. Beskidy Połonińskie) — гірський масив (система хребтів) у внутрішній смузі Українських Карпат, у межах Закарпатської області.

Вид на гору Стій

Простягається з північного заходу на південний схід між річками Ужем і Тересвою (за іншими джерелами: між річками Ужем і Тисою) на понад 150 км. На південному заході від Полонинського хребта простягаються Вигорлат-Гутинський хребет і Верхньотисинська улоговина, на північному сході — Вододільний хребет і масив Ґорґани. Переважні висоти 1400—1500 м, найвища — г. Стій (1681 м). Долинами річок Ужа, Латориці, Вічі, Тереблі, Тересви розчленований на окремі високі та широковерхі масиви, вершинні поверхні яких займають полонини (хребти) — Полонина Руна, Лаутанська Голиця, Гостра Гора, Боржава, Красна, яким властиві круті схили. У геоструктурному відношенні відповідає Дуклянському та Поркулецькому покривам. Складається з флішу. Полонинський хребет відзначається великими коливаннями відносних висот (до 1000—1200 м). Південно-східні схили більш пологі ніж інші.

Між горами масиву беруть початок річки: Тур'я, Люта, Боржава, Мала і Велика Уголька, Лужанка та інші.

Для Полонинського хребта характерна ярусність ландшафтів. Найпоширеніший ярус крутосхилового лісистого середньогір'я (до висоти 1200 м), який займає до 70% загальної площі. Тут переважають букові та буково-ялинові ліси на буроземах. Вище 1200—1400 м виділяється ярус полонинського середньогір'я з пустищними луками на гірськолучних і торф'яних ґрунтах. Вершини вкриті субальпійською рослинністю. Район рекреації. Північно-західна частина хребта лежить у межах Ужанського національного природного парку, у верхній течії річки Тереблі лежить частина Національного природного парку «Синевир», а у верхів'ях річок Угольки та Лужанки — Угольсько-Широколужанський заповідний масив (частина Карпатського біосферний заповідника).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г GEOnet Names Server — 2018.

Джерела[ред. | ред. код]