Португальська Східна Африка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Португальська Східна Африка
Estado da África Oriental
колонія Португальської імперії
Мономотапа Flag
1498 – 1975 Народна Республіка Мозамбік Flag of Mozambique (1975-1983).svg

Прапор Португальської Східної Африка

Прапор

Розташування Португальської Східної Африка
Столиця Лоуренсу Маркеш
Мови португальська
Державний устрій колонія Португальської імперії
Історія
 - Засновано 1498
 - Ліквідовано 1975
Лоуренсу Маркеш в 1905

Португальська Східна Африка (офіц. порт. Estado da África Oriental[1]) — назва колоніальних володінь Португальської імперії в Східній Африці. Нині — Мозамбік.

Історія[ред.ред. код]

У 1498 Васко да Гама, слідуючи до Індії, висадився на території Мозамбіку[2]

Софала в 1683

У 1505 португальці почали колонізацію Мозамбіку, заснувавши місто Софала.

У 1558 заснований перший форт Сан-Себастьян, де зупинялися судна, що йдуть в Індію або з Індії, і відправлялися експедиції в пошуках золота. До 1572 територією Португальської Східної Африки управляв губернатор Гоа.

11 червня 1891 укладений англо-португальська договір, згідно з яким території колонії сильно скорочена. Причиною договору послужили військові сутички на кордонах Британської та Португальської Східних Африк.

Після військового перевороту в Португалії, відомого як Революція гвоздик, країна здобула незалежність 25 червня 1975.

Географія[ред.ред. код]

Велика частина прибережної зони колонії була розташована в низовині. Малися піщані дюни і болота. У прибережних водах росли коралові рифи. У внутрішніх районах були розташовані гірські масиви та плоскогір'я. Круглий рік спекотно. Сезон дощів тривав з листопада по березень, у квітні-серпні сухо.

Економіка[ред.ред. код]

У колонії було розташовано кілька дрібних портів, а головний порт колонії, столиця — Лоуренсу Маркеш — була пов'язана залізницею з Трансваалем. Головним постачальником золота було місто Бейра. Воно пов'язане залізницею з Іньямбане, Шинде, Келімане, Бо та провінцією Мозамбік. Крім того, багато великих рік і озеро Ньяса були шляхами сполучення. З Європи (Португальська колоніальна імперія, Німецька імперія та Британська імперія) в Португальський Мозамбік ходили пароплави.

За сприяння майора Фрейре де Андраде колонія добилася великих успіхів у розвитку. У 1892 його статок оцінювався в 4 951 реал, у 1901 — 21 542[3]. Завдяки йому в 1892-1899 столиця колонії була розширена в 10 разів.[3]

Внутрішня торгівля здійснювалася тубільцями[3]. На узбережжях колонізатори будували англійські будинки. В Португальському Мозамбіку використовувався державний лад Британської Східної Африки, який був створений на основі королівського указу. Все ж колонія залишалася нерозвиненою через брак коштів[3].

Територія Португальської Східної Африки була багата корисними копалинами. У великих кількостях вироблявся цукор. В обширних лісах росли дерева цінних порід.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія Португальської Східної Африки ділилася на такі провінції: Мозамбік, Замбезі, Тете, Іньямбане, Лоуренсу-Маркеш та військовий округ Газа. Кожною провінцією керував губернатор, резиденція генерал-губернатора була в Лоуренсу Маркеш.

Суспільство[ред.ред. код]

Корінним населенням колонії була група народів Банту, чисельністю 3 000 000 осіб. Число білих жителів у колонії становило всього кілька тисяч[3].

Територія колонія була поділена на 7 судових округів, на чолі яких стояли 3 судді. Кожне місто мало свою єпархію, які, в свою чергу, підпорядковувалися Патріархату Ост-Індій[pt], розташованому в Гоа.

Судовий контроль здійснювався колоніальними військами та річковою поліцією. Митниці підпорядковувалися уряду. Лише у великих містах були початкові школи.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Португалії Це незавершена стаття про Португалію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор Мозамбіку Це незавершена стаття про Мозамбік.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.