Протозойні хвороби
Протозойні хвороби | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Причини | найпростіші |
Препарати | пентамідин[1] і diclazurild[2] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F5Z |
DiseasesDB | 28851 |
eMedicine | ped/1914 |
MeSH | D011528 |
SNOMED CT | 95896000 |
Протозойні хвороби (також протозойні інфекції, протозоози[3], англ. Protozoan diseases, infections) — паразитарні хвороби, які спричинюють найпростіші.
До Protozoa відносять організми, які на всіх стадіях життєвого циклу існують у вигляді однієї клітини і цим відрізняються від багатоклітинних тварин (Eumetazoa). Наразі[коли?] описано понад 45 000 видів найпростіших. З них приблизно 20 000 належить до викопних форм. Із 25 000 сучасних видів близько 7000 є паразитами різних тварин і рослин[джерело?].
Термін «найпростіші» зазвичай не використовують у сучасних біологічних науках, тоді як ця термінологія продовжує використовуватися в медицині[джерело?]. Це пояснюється консервативним характером медичної класифікації та необхідністю проведення ідентифікації організмів на основі їхньої морфології.
Важливість найпростіших з медичної точки зору визначається тим, що багато хто з них спричинюють захворювання, в тому числі тяжкі, у людини: малярію, трипаносомози, амебіаз, діентамебіаз тощо.
Види найпростіших представлені великою кількістю підвидів, рас і варіантів. З практичної точки зору найважливіші штамові відмінності паразитичних найпростіших по вірулентності та антигенними властивостями. Так, відмінності у вірулентності штамів збудника грають, мабуть, істотну роль в епідеміології амебіазу і токсоплазмозу. Не меншу важливість представляють і антигенні відмінності. Так, при сонній хвороби людини збудники Trypanosoma gambiense і Т. rhodesiense утворюють «рецидивні штами» — антигенні варіанти, що виникають у відповідь на формування антитіл у хазяїна. Антитіла пригнічують основну популяцію паразита, але не діють рецидивний штам, що виник, і розмноження якого призводить до чергового рецидиву у хазяїна. Зміна рецидивних штамів повторюється багаторазово в процесі хвороби. Деякі особливості епідеміології малярії можуть бути поставлені в зв'язок з антигенними відмінностями штамів малярійних паразитів. Доросле населення гіперендемічних осередків має частковий імунітет до місцевих штамів збудника і не хворіє на малярію в гострій формі. Однак, якщо в осередку з'явиться новий штам збудника, серед населення можуть виникати гострі випадки малярії.
У здорових осіб діареї протозойної природи як правило нетривалі (від декількох днів до 2 тижнів) і закінчуються самовільним одужанням. Однак в осіб з імунодефіцитами, особливо у хворих на СНІД, діареї, спричинені протозойними збудниками, можуть тривати кілька місяців і навіть більше року, супроводжуватися вираженою втратою маси тіла, порушеннями кишкового всмоктування і призводити до смерті пацієнтів.
Біологічна класифікація[ред. | ред. код]
Наразі протозойні збудники включають організми, які зараз класифіковані до супергруп (царств) Excavata, Amoebozoa, SAR (Harosa) та Archaeplastida.
До царства Excavata належать такі представники, що часто спричинюють протоози та протозоози:
- ряд Diplomonadida — Giardia intestinalis (лямблії), Hexamita salmonis і Histomonas meleagridis. Лямблії спричинюють лямбліоз, Hexamita salmonis є паразитом риб, Histomonas meleagridis — паразит індиків.
- ряд Parabasilia — Trichomonas foetus, Dientamoeba fragilis і Trichomonas vaginalis. Trichomonas foetus спричинює мимовільний аборт у великої рогатої худоби, Dientamoeba fragilis — діарею у людини (діентамебіаз), Trichomonas vaginalis — захворювання, що передається статевим шляхом (трихомоноз).
- ряд Евгленові (Euglenozoa) — рід Leishmania, до якого входять збудники лейшманіозів; вид Trypanosoma cruzi, який породжує трипаносомози.
До царства Amoebozoa належать такі представники, які часто спричинюють протоози та протозоози:
- ряд Entamoebidae — Entamoeba histolytica, збудник амебіазу; Naegleria fowleri та Acanthamoeba, збудники первинного амебного менінгоенцефаліту (негреліазу) і гранульоматозного амебного енцефаліту (акантоамебіазу).
До царства SAR належать такі представники, які часто спричинюють протоози та протозоози:
- ряд Гетероконти — Phytophthora infestans, збудник тяжкого ураження картоплі (фітофтороз); Blastocystis hominis, який спричинює ураження у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
- ряд Rhizaria — плазмодіофориди та галоспоридії, які відповідно спричинюють пухлини на картопляній бульбі та абсцеси і пустули у деяких морських безхребетних.
До царства Archaeplastida належать вкрай мало збудників протозойних хвороб. Зокрема це Prototheca moriformis з підтипу Chloroplastida. Ця зелена водорість втратила хлорофіл і перейшла до паразитизму. Знаходиться в стічних водах і ґрунті. Спричинює захворювання, яке називається прототекозом, в основному вражає велику рогату худобу та собак, проявляється ентеритом та маститом.
Класифікація протозойних збудників згідно з механізмом передачі[ред. | ред. код]
Передача найзначніших для патології людини найпростіших за механізмами передачі така:
- Фекально-оральний механізм передачі — Балантидій кишковий, Giardia lamblia, Dientamoeba fragilis, Cryptosporidium oocystes, Токсоплазма, Cyclospora cayetanensis, Мікроспоридії.
- Статева передача — Трихомонада вагінальна.
- Трансмісивний механізм передачі — Theileria microti та інші бабезії (тейлерії), Плазмодій, Leishmania, Trypanosoma gambiense і Т. rhodesiense.
- Інші способи передачі — Naegleria fowleri, Акантамеба, Balamuthia mandrillaris, Токсоплазма.
Токсоплазма є єдиним патогенним фекально-оральним найпростішим, яка не асоціюється з гастроентеритом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NDF-RT
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Цю назву використовують для означення хвороб тварин, які спричинюють найпростіші.
Джерела[ред. | ред. код]
- Enrique Chacon-Cruz (26 квітня 2017). Russell W Steele (ред.). Intestinal Protozoal Diseases: Background, Pathophysiology, Epidemiology. Medscape. Процитовано 2 серпня 2022.[Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Parasitic Diseases. Medline Plus. [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
|