Публій Корнелій Лентул (консул 162 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Корнелій Лентул
лат. Publius Cornelius Lentulus
Народився близько 206 до н. е.
Рим
Помер 120 до н. е.
Сицилія
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій
Посада консул-суфект
Термін 162 рік до н. е.
Попередник Публій Корнелій Сціпіон Назік Коркул
Наступник Марк Валерій Мессала
Рід Корнелії Лентули
Батько Луцій Корнелій Лентул
Діти 2 сини та 1 донька

Публій Корнелій Лентул (лат. Publius Cornelius Lentulus; 206 — після 120 р. до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул-суфект 162 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Луція Корнелія Лентула, консула 199 року до н. е.

У 172 році до н. е. увійшов до складу посольства, яке було спрямовано до Греції з метою створити союз проти Македонії. Безпосередньо Лентул був на о. Кефалонія та у державах західному Пелопонесі. У 171 році до н. е. на посаді військового трибуна служив під орудою консула Публія Ліцинія Красса, воював проти царя Персея Македонського. На чолі загону у 3 тисяч легіонерів рушив на Фіви, після цього взяв в облогу місто Галіарт, але припинив дії за наказом претора Гая Лукреція.

У 169 році до н. е. став курульним еділом. У 168 році до н. е. — один з посланців консула Луція Емілія Павла, які вели перемовини з царем Персеєм на Самофракії стосовно його капітуляції. У 165 році до н. е. його обрано міським претором. За наказом сенату повернув землю, захоплену приватним особами у Кампанії до державної власності. У 162 році до н. е. обрано консулом-суффектом після того, як обрані консули — Публій Корнелій Сціпіон Назіка Коркул та Гай Марцій Фігул — склали свої повноваження через релігійні помилки, які були допущені при їхньому обрані.

У 156 році до н. е. призначено послом до Азії, але швидко повернувся до Риму, щоб повідомити про напад царства Віфінії на Пергам.

У 125 році до н. е. обраний принцепсом сенату. Того ж року притягнув до суду Манія Аквілія за отримання хабара від Мітридата V, царя Понту. Втім не зміг переконати суд. У 121 році до н. е. був серед активних учасників придушення руху Гая Гракха, через що став непопулярним у народі. У 120 році до н. е. щоб уникнути судового розгляду під приводом вільного легатства відправився до Сицилії, де помер того ж року від рани, отриманої 121 року до н. е.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: Cornelius [I 41] C. Lentulus, P. // Der Neue Pauly (DNP). Band 3, Metzler, Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01473-8, Sp. 174.