Піщане (заповідне урочище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заповідне урочище місцевого значення «Піщане»
 
Категорія МСОПVI (Територія контрольованого природовикористання)
48°39′05″ пн. ш. 39°38′56″ сх. д. / 48.651388890027774892° пн. ш. 39.64888889002777717° сх. д. / 48.651388890027774892; 39.64888889002777717Координати: 48°39′05″ пн. ш. 39°38′56″ сх. д. / 48.651388890027774892° пн. ш. 39.64888889002777717° сх. д. / 48.651388890027774892; 39.64888889002777717
Розташування: Станично-Луганський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто: Сіверськодонецьк
Площа: 98,0 га
Водні об'єкти: Сіверський Донець
Заснований: 12 липня 1980
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Заповідне урочище місцевого значення «Піщане». Карта розташування: Луганська область
Заповідне урочище місцевого значення «Піщане»
Заповідне урочище місцевого значення «Піщане»

Піщане — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Розташування[ред. | ред. код]

Заповідне урочище розташоване за 2 км на північній схід від села Вільхове в Станично-Луганському районі Луганської області, на території Піщаного лісництва державного підприємства «Станично-Луганське лісомисливське господарство». Координати: 48° 39' 05" північної широти, 39° 38' 56" східної довготи[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заповідне урочище місцевого значення «Піщане» оголошено рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 р.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Заповідне урочище «Піщане» загальною площею 98,0 га являє собою цінне високопродуктивне насадження сосни звичайної віком 80 років на другій боровій терасі Сіверського Дінця. Середня висота дерев —23,0-25,0 м, середній діаметр стовбурів — 25,0-30,0 см. Ділянка є еталоном лісових культур на малопродуктивних супіщаних ґрунтах у степовій зоні України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтень 2013. Процитовано 1 жовтень 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]