Природні заповідники України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Природні заповідники України — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження. Заповідники є в кожному великому природному комплексі.

Станом на жовтень 2013 року на території України налічується 19 природних заповідників.

Прибережна акваторія Азовського моря оголошена гідрологічним заказником загальнодержавного значення "Приморський" [1]. Відповідний Указ 11 квітня 2019 року підписав Президент України Петро Порошенко. Площа заказника - 13 тисяч 115 гектарів уздовж морського узбережжя від Бердянського і до Приазовського району.

Історичні та статистичні відомості[ред. | ред. код]

Одним з найстаріших на території України є Кримський природний заповідник. Початком заповідання території, що входить нині до його складу, вважається створення 1913 року «Заказника імператорських полювань». Після встановлення в Криму влади Рад, 30 липня 1923 року Декретом Ради Народних Комісарів РРФСР на місці царського заповідника було створено заповідник площею понад 16 тисяч га. Наразі Кримський заповідник є найбільшим природним заповідником України, загальна площа заповідника (включаючи територію філії «Лебедячі острови») становить 44 175 га.

Найменший за площею заповідник України — Мис Мартьян. Заснований 1973 року. Площа заповідника — 240 га (включаючи і прилеглу до мису акваторію Чорного моря).

Сумарна площа території природних заповідників України становить 1 916,6 км².

З 19 природних заповідників у зоні мішаних лісів знаходяться 4 (Поліський, Рівненський, Древлянський, Черемський), у лісостеповій зоні — 3 (Розточчя, Медобори, Канівський), у степовій зоні — 7 (Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опукський, Український степовий, Єланецький степ, Михайлівська цілина), у Карпатах — 1 (Ґорґани), у Кримських горах — 4 (Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський).

Перелік природних заповідників[ред. | ред. код]

Нижче представлений список природних заповідників на території України.

Вигляд Назва Розташування Площа, га Дата створення Кількість видів, занесених до
Червоної книги України:
флори/фауни[2]
Прим.
1 Gorgany11.jpg Природний заповідник «Ґорґани» Івано-Франківська область 5 344,2 01996-09-1212 вересня 1996 15/20 [3]
2 ДніпровськоОрільськийЗаповідник.jpg Дніпровсько-Орільский природний заповідник Дніпропетровська область 3 766,2 01990-09-1515 вересня 1990 9/24 [4]
3 Narodychi 13.jpg Древлянський природний заповідник Житомирська область 30 872,8 02009-12-1111 грудня 2009 12/7[5] [5]
4 Єланецький степ.jpg Природний заповідник «Єланецький степ» Миколаївська область 1 675,7 01996-07-1717 липня 1996 17/77 [6]
5 Kazantyp.jpg Казантипський природний заповідник Автономна Республіка Крим 450,1 01998-05-1212 травня 1998 18/17 [7][8]
6 Kaniv tg0709 7.jpg Канівський природний заповідник Черкаська область 2 027 01923-07-3030 липня 1923 26/74 [9][10]
7 Karadag evening.jpg Карадазький природний заповідник Автономна Республіка Крим 2 874,2 01979-08-099 серпня 1979 77/83 [7][11]
8 Chuchel pass.jpg Кримський природний заповідник
Філії: «Лебедині острови»
Автономна Республіка Крим 44 175 01923-07-3030 липня 1923 79/53 [7]
9 Луганський природний заповідник.jpg Луганський природний заповідник
Філії: Станично-Луганський заповідник, «Провальський степ», «Стрільцівський степ»
Луганська область 2 122 01968-11-1212 листопада 1968 32/19 [12][13]
10 Medobory zap.jpg Природний заповідник «Медобори» Тернопільська область 10 517 01990-02-088 лютого 1990 29/20 [14]
11 Михайлівська цілина.jpg Природний заповідник «Михайлівська цілина» Сумська область 882,9 02009-12-1111 грудня 2009
12 Nikitsky Botanical Garden 1.jpg Природний заповідник «Мис Мартьян» Автономна Республіка Крим 240 01973-02-2020 лютого 1973 36/35 [7]
13 Opuk.jpg Опукський природний заповідник Автономна Республіка Крим 1 592,3 01998-05-1212 травня 1998 14/9 [7][15]
14 Р. Жолобниця.jpg Поліський природний заповідник Житомирська область 20 104 1968 17/53 [16][17]
15 Roztocca1.jpg Природний заповідник «Розточчя» Львівська область 2 084,5 01984-10-055 жовтня 1984 32/19 [18]
16 Рівненський Природний Заповіднк.jpg Рівненський природний заповідник Рівненська область 42 288,7 01999-04-033 квітня 1999 29/33[19] [20][19]
17 Хомутовская 01.jpg Український степовий природний заповідник
Філії: «Хомутовський степ», «Кам'яні могили», «Крейдяна флора»
Донецька, Запорізька області 3 145,6 1961 46/25 [21][22]
18 Cherem1.jpg Черемський природний заповідник Волинська область 2 975,7 02001-12-1919 грудня 2001 [23]
19 Yaltinskij zapovednik.jpg Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник Автономна Республіка Крим 14 523 01973-02-2020 лютого 1973 82/36 [7]
Карта природних заповідників України

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Президент створив на території Запорізької області новий природний заповідник. Ukr.Media (uk). 2019-04-14. Процитовано 2019-04-15. 
  2. біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки україни. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-29. 
  3. Природно-заповідний фонд України → Івано-Франківська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  4. Природно-заповідний фонд України → Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  5. а б Офіційний сайт заповідника «ПЗ Древлянський». Архів оригіналу за 2 листопад 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  6. Природно-заповідний фонд України → Миколаївська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  7. а б в г д е Природно-заповідний фонд України → Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  8. Офіційний сайт заповідника «Казантипський природний заповідник». Архів оригіналу за 7 грудень 2013. Процитовано 13 червень 2018. 
  9. Природно-заповідний фонд України → Черкаська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  10. Офіційний сайт заповідника «Ка́нівський приро́дний запові́дник»
  11. Офіційний сайт заповідника «Карадазький природний заповідник Національної академії наук України»
  12. Природно-заповідний фонд України → Луганська область. Архів оригіналу за 14 жовтень 2013. Процитовано 13 червень 2018. 
  13. Офіційний сайт заповідника «Луганський природний заповідник Національної академії наук України». Архів оригіналу за 27 березень 2018. Процитовано 13 червень 2018. 
  14. Природно-заповідний фонд України → Тернопільська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  15. Офіційний сайт заповідника «Опукський природний заповідник»
  16. Природно-заповідний фонд України → Житомирська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  17. Офіційний сайт заповідника «Поліський природний заповідник»
  18. Природно-заповідний фонд України → Львівська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  19. а б Офіційний сайт заповідника «Рівненський природний заповідник». Архів оригіналу за 14 червень 2018. Процитовано 13 червень 2018. 
  20. Природно-заповідний фонд України → Рівненська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  21. Природно-заповідний фонд України → Донецька область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  22. Природно-заповідний фонд України → Запорізька область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 
  23. Природно-заповідний фонд України → Волинська область. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 13 червень 2018. 

Див. також[ред. | ред. код]