Очікує на перевірку

Франтішек Ржегорж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ржегорж Франтішек)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франтішек Ржегорж
Народився16 грудня 1857(1857-12-16)[1][3], 16 липня 1857(1857-07-16)[2] або 16 грудня 1852(1852-12-16)[4]
Stěžeryd[1][2][5]
Помер6 жовтня 1899(1899-10-06)[1][2][…]
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2][…]
·туберкульоз
ПохованняОльшанський цвинтар
Діяльністьетнограф, письменник

Франті́шек Рже́горж (чеськ. František Řehoř, 16 грудня 1857(18571216) — 6 жовтня 1899) — чеський етнограф; дослідник українського народного побуту, народної медицини і фольклору в Галичині. Медик за спеціальністю[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня 1857 року містечку Стежери (чеськ. Stěžery). Освіту отримав у гімназії м. Градець-Кралове.

Дослідження в Галичині

[ред. | ред. код]

Жив, зокрема в селі Вовків (нині Пустомитівський район) та у Стрию у 1877—1890 роках.

У 1891 році у Тисові (нині Болехівська міська рада) досліджував реліктові залишки патріархального ладу.[7]

Спілкувався з Наталею Кобринською, яка жила в Болехові. Робив фотографії Болехова.[7]

Був прихильником українського відродження, почесний член «Просвіти» (1895). Автор близько 120 праць і статей, друкованих у чеських збірках, журналах (зокрема у журналі Slovanský přehled) і газетах, про народні звичаї українського населення Галичини, зокрема лемків, бойків і гуцулів, про народний календар, медицину, демонологію, природознавство, як також понад 160 українознавчих гасел і статей для «Ottův slovník naučný», опрацьованих з допомогою українських учених.

Мешкаючи в Празі, листуючись з українськими діячами, вказував свою адресу так: «Прага, Злата вуличка 9. Русинське консульство». Він і справді був першим представником України в Європі.

Зустрічався і листувався з багатьма українськими науковцями і письменниками, у тому числі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Володимиром Шухевичем, о. Михайлом Зубрицьким, Ольгою Кобилянською, Євгенією Ярошинською. Із зібраних Ржегоржом етнографічних колекцій був створений окремий український відділ у Празькому промисловому музеї (колишньому ім. Напрстка), включений потім до етнографічного відділу Національного музею у Празі, де зберігається також українознавча бібліотека Ржегоржа. Бібліотека, подарована ним Львівській «Просвіті», зберігається тепер у фондах Наукової бібліотеки у Львові.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г д The Fine Art Archive — 2003.
  3. а б в г regional database of the Research Library in Hradec Králové
  4. regional database of the Municipal Library of Hradec Kralove
  5. regional database of the Research Library in Hradec Králové
  6. Сумцовъ Н. Ө. Современная малорусская этнографія. Часть 1-ая (съ портретомъ А. А. Потебни).— Кіевъ: Изданіе редакціи журнала «Кіевская старина», 1893.— С. 167.
  7. а б Кляшторна Н. Бойківське сузір'я. Словник персоналій Бойківщини: народилися бойками; мешкали на Бойківщині; прислужилися бойкам. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. — 80 с.: іл. — С. 55. — ISBN 978-966-668-291-1.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]