Рогнідинська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рогнідинська вулиця
Київ
початок вулиці
початок вулиці
Місцевість Бессарабка
Район Печерський
Назва на честь Рогніди, дружини великого князя Володимира Святославича
Колишні назви
Бульйонська вул.,
Маловасильківський пров.,
вул. 12-го грудня
Загальні відомості
Протяжність 230 м
Координати початку 50°26′18″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.438528° пн. ш. 30.521000° сх. д. / 50.438528; 30.521000Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.438528° пн. ш. 30.521000° сх. д. / 50.438528; 30.521000
Координати кінця 50°26′24″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.440250° пн. ш. 30.519056° сх. д. / 50.440250; 30.519056
Поштові індекси 01004
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 55, 69
Тролейбуси Тр 3, 14, 15, 40
Маршрутні таксі Мт 171, 411, 427
Зупинки громадського транспорту «Станція метро „Палац Спорту“»
Рух односторонній (від початку до вул. Шота Руставелі),
двосторонній (від вул. Шота Руставелі до кінця)
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11450
У проекті OpenStreetMap r422262
Мапа
CMNS: Рогнідинська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Рогні́динська вулиця[1] — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Бессарабка. Пролягає від Великої Васильківської до Еспланадної вулиці.

Прилучається вулиця Шота Руставелі.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1850-х роках відповідно до першого генерального плану Києва 1837 року. Первісна назва — Бульйонська вулиця. Назва на честь Рогніди (Рогнеди), дружини великого князя київського Володимира Святославича — з 1869 року[2]. У 2-й половині XIX ст. згадується також як Маловасильківський провулок. З 1938 року — вулиця 12-го Грудня[3], на честь дати перших виборів у Верховну Раду СРСР. Сучасну історичну назву вулиці відновлено у 1944 році[4].

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • № 1 — Колишній будинок князя Мещерського, нині житловий будинок, 2-га пол. XIX ст.;
  • № 2 — Житловий будинок, 1910–1911;
  • № 2 — Житловий флігель, поч. ХХ ст.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Шолому Алейхему на Рогнідинській вулиці
  • № 1 — меморіальна дошка Київському літературно-артистичному товариству. Літературно-артистичне товариство існувало в будинку впродовж 1896–1901 років. Першим головою правління був архітектор Володимир Ніколаєв. Членами правління були Микола Лисенко, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Микола Василенко, Орест Левицький, Іван Стешенко. Серед членів — Леся Українка.
  • № 3 — меморіальна дошка Гелію Снєгірьову (1927–1978), українському письменнику-правозахиснику. Відкрито у 2001 році, скульптор О. А. Михайлицький, архітектор П. Г. Снєгірьов.
  • № 3 — пам'ятник Шолом-Алейхему (1857–1916). Відкритий у 1997 році, скульптор В. Медвєдєв, архітектор Ю. Лосицький.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві (буд. № 4)
  • Київський міський будинок природи (буд. № 3)
  • Кінологічна спілка України (буд. № 3)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За текстом постанови 1944 року про найменування — Рогніденська вулиця.
  2. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]