Російське громадянство
Громадянство Російської Федерації' — стійкий правовий зв'язок особи з Російською Федерацією, що виражається в сукупності їхніх взаємних прав та обов'язків[1].
Гражданами Росії, тобто фізичними особами, що володіють громадянством Російської Федерації, за чинним законодавством є:
- особи, які мають громадянство Росії на день набрання чинності Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» 2002 року (тобто на 1 липня 2002 року[1]), і в подальшому не припинили громадянства Росії;
- особи, які набули громадянства Росії відповідно до Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» 2002 року.
До 1 вересня (14 вересня) 1917 року, дати прийняття Постанови Тимчасового уряду[2] про заснування в Росії республіканської форми правління, в Російській Імперії існував інститут підданства, що закріплював правову нерівність підданих, яка багато в чому склалася в феодальну епоху Середньовіччя.
Піддані Російської імперії до жовтня 1917 року підрозділялися на кілька розрядів з особливим правовим статусом:
- природні піддані, у складі яких, своєю чергою, виокремлювалися:
- дворяни (потомствені та особисті);
- духовні особи (поділялися за віросповіданнями);
- міські обивателі (розбивалися на групи: почесні громадяни, купці, міщани і цехові);
- сільські обивателі;
- інородці (східні народи і євреї);
З приналежністю до тієї чи іншої категорії підданих імперське законодавство пов'язувало вельми істотні відмінності в правах і обов'язках. Наприклад, чотири групи природних підданих ділилися на осіб податного і неподатного стану. Особи неподатного стану (дворяни і почесні громадяни) користувалися свободою пересування і отримували безстрокові паспорти для проживання на всій території Російської імперії; особи податного стану (міщани і селяни) такими правами не володіли[3].
- фінляндські|фінляндські обивателі.
Після Жовтневої революції Рада Народних Комісарів і Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет 10 (23) листопада 1917 року ухвалили Декрет «Про знищення станів і цивільних чинів»[4].
Прийнята V Всеросійським з'їздом Рад 10 липня 1918 року Конституція Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки віднесла видання загальних постанов про набуття та втрату прав російського громадянства і про права іноземців на території Республіки до предметів ведення Всеросійського з'їзду Рад і ВЦВК (п. «р» ст. 49). За місцевими Радами Конституція закріпила повноваження «без усяких скрутних формальностей» надавати права російського громадянства, «виходячи із солідарності трудящих усіх націй», тим іноземцям, які проживали в Республіці «для трудових занять, належали до робітничого класу або до селянства, що не користується чужою працею» (ст. 20)[5].
З утворенням Союзу Радянських Соціалістичних Республік було запроваджено загальносоюзне громадянство СРСР. У главі II Основного Закону (Конституції) СРСР 1924 року «Про суверенні права союзних республік і про союзне громадянство» було встановлено, що для громадян союзних республік встановлюється єдине союзне громадянство[6].
28 листопада 1991 року у зв'язку з розпадом СССР Верховною Радою РРФСР був прийнятий закон «Про громадянство РРФСР»[7], який використовують з моменту опублікування - 6 лютого 1992 року. За фактом, сутність російського громадянства полягає в тому, що Російська Федерація позначила себе правонаступником і правонаступником Російської держави, Російської республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР) та Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР); інститут російського громадянства співвіднесено з принципом безперервності (континуїтету) російської державності.
- ↑ а б Федеральний закон від 31 травня 2002 року № 62-ФЗ «Про громадянство Російської Федерації. www.consultant.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2010. Процитовано 24 травня 2010.» // Російська газета № 100, 5 червня 2002 року (з послідуючими змінами та доповненнями)» // Російська газета № 100, 5 червня 2002 (з послідуючими змінами та доповненнями)
- ↑ {Постанова про проголошення Росії республікою (рос.). НВП «Гарант-Сервіс». 1 вересня 1917. ru/history/act1600-1918/5203/ Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Козлова О. І., Кутафін О. Є. Конституційне право Росії: Підручник. - М.: Юристъ, 1996. - 480 c. - C. 155.
- ↑ Декрет ВЦВК, СНК від 10 (23) листопада 1917 року «Про знищення станів і цивільних чинів. www.consultant.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.» // Газета Тимчасового Робітничого і Селянського Уряду. - № 9. - 12 (25) листопада 1917 року.
- ↑ Конституція (Основний Закон) Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки // СУ РРФСР. - 1918. - № 51. - ст. 582.
- ↑ Основний Закон (Конституція) Союзу Радянських Соціалістичних Республік // СУ РРФСР. - 1923. - № 81. - ст. 782.
- ↑ Закон РРФСР від 28 листопада 1991 року № 1948-1 «Про громадянство РРФСР» //Цей закон опублікований з порушеннями термінів публікації відповідно до закону РРФСР № 464-I від 27.12.1990р. в Российская газета. - № 30. - 6 лютого 1992 року, і Відомості РНД РФ ВС РФ від 06.02.1992 р.
- Кутафін О. Є.' Російське громадянство. - М.: Юристъ, 2004. - 589 c.
- Корж Н. Я.' Я.%20Гражданство%20Российской%20Федерации:%20историко-правовой%20аспект.%20СПб.,%202004.&pg=PA1#v=onepage&q&f=false Громадянство Російської Федерації: історико-правовий аспект. books.google.ru (рос.). Процитовано 13 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання). - С-Пб.: ВД «НЕВА», 2004. - 160 с. - ISBN 5-7654-3316-2. - Авакьян С. А.' Громадянство Російської Федерації. - М.: Рос. Юрид. вид. дім, 1994. - 128 с.
- Авак'ян С. А.' Росія: громадянство, іноземці, зовнішня міграція. - С-Пб.: Юрид. центр Прес, 2000. - 643 с.
- Бархатова Е. Ю. Громадянство і реєстрація: Москва, Росія, СНД / 3-е изд., перераб. і доп. - М.: Проспект, 2009. - 480 с.
- Мостовий А. Поверни громадянство! (практичне керівництво для 27 000 000 співвітчизників). - М.: «РУсская панорама», 2003. - 320 с.
- Текст Постанови Тимчасового уряду Росії від 1 (14) вересня 1917 р. про проголошення Росії республікою. www.rusconstitution.ru (рос.). Процитовано 13 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Текст Постанови Конституційного Суду Російської Федерації від 16 травня 1996 р. № 12-П у справі про перевірку конституційності пункту «г» статті 18 Закону Російської Федерації «Про громадянство Російської Федерації» у зв'язку зі скаргою А. Б. Смирнова // СЗ РФ 1996. № 21. Ст. 2579. cikrf.ru (рос.). Процитовано 13 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Федеральний закон «Про громадянство Російської Федерації» від 31.05.2002 N 62-ФЗ. www.consultant.ru (рос.). Процитовано 15 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) // КонсультантПлюс. - Апеляційна ухвала від 17 лютого 2012 року Кемеровського обласного суду у справі № 33-1929. sudact.ru (рос.). Процитовано 13 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) // Банк судових рішень.
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
