Роттердам плюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Роттердам+)
Перейти до: навігація, пошук

«Роттердам+» або «Роттердам плюс» — методика формування ціни на паливну складову (вугілля) при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Введена в дію у травні 2016 року.[1]

Передумови і обґрунтування[ред.ред. код]

Методика введена в умовах втрати Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну на сході України. Майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС України, після окупації Донбасу опинилось на непідконтрольній території. Відтак, аби забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було прийнято рішення купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.[2]

Нова формула ціноутворення була затверджена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 3 березня 2016, опублікована 23 березня 2016 року.

Представники НКРЕКП заявляли, що затверджена ними методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.[3]

Теплова генерація електроенергії складає близько 20% в енергобалансі України.[4] Паливна складова при тепловій генерації становить понад 80% вартості.[5]

Розрахунок та формування цін[ред.ред. код]

Відповідно до методики, вартість палива визначається за формулою «ціна вугілля у портах АмстердамРоттердамАнтверпен + вартість його доставки в Україну».[1] В вартість доставки включене транспортування до українського порту та залізничний транспорт територією України на склади ТЕС.

При цьому ціна на покупку вугілля визначається на підставі середньої ціни на Європейському ринку за 12 місяців, що передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни (тому порівнювати її з ціною на біржі Роттердама на певну дату некоректно).

Формула розрахунку ціни «Роттердам+» застосовується як для ТЕС, що спалюють антрацитову (дефіцитну) групу вугілля, так і для станцій, що спалюють газову групу вугілля.[1]

З січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії зросла у два рази.[6]

Критика та оцінки[ред.ред. код]

За деякими оцінками, введення цієї формули призвело до здорожчання української електроенергії для бізнесу, що відбилося на ціні продукції українських виробників. Попри те, що у 2016 році лише 5% використаного на ТЕС вугілля було імпортним, методика застосовується до всього вугілля, яке споживають ТЕС.[1] Оскільки 70% потужностей ТЕС контролює компанія ДТЕК (головний власник — Рінат Ахметов), а більшість видобутку вугілля в Україні також контролює ДТЕК, у цьому вбачають корупційну складову та джерело надприбутків для виробників теплової електроенергії.[1][7][5]

У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам плюс» і що «хоче почути позицію Уряду щодо вирішення цієї проблеми».[8]

У січні 2017 року міністр енергетики України Ігор Насалик визнав, що формула «Роттердам плюс» не зняла проблему диверсифікації поставок енергетичного вугілля.[9]

У березні 2017 року віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович спрямував лист до Петра Порошенка, у якому розкритикував формулу «Роттердам плюс» і зазначив, що запропонована Національній комісії експертна допомога з боку ЄС заледве використовувалася.[10]

У травні 2017 Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що формула «Роттердам плюс» становить корупційну загрозу для держави та закликав Верховну Раду «ухвалити закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу».[11]

У серпні 2017 року видання ЛІГА.net назвало «Роттердам плюс» корупційною схемою номер один в Україні.[1]

За словами Андрія Геруса, експерта у сфері енергетики, щомісяця формула «Роттердам плюс» збирає надлишковий мільярд гривень.[12]

Судовий позов[ред.ред. код]

У березні 2017 року Київський апеляційний господарський суд відхилив позов чотирьох осіб, що оскаржували дію формули «Роттердам плюс».[8]

Розслідування[ред.ред. код]

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Нацкомісії у зв'язку з формулою «Роттердам плюс», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.[13]

10 липня, в рамках кримінального провадження, Солом'янський районний суд міста Києва відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ про тимчасовий доступ до документів десяти банків, які стосуються рахунків та руху грошових коштів «Центренерго» та «ДТЕК Дніпроенерго».[14] 6 вересня той же суд надав детективам НАБУ тимчасовий доступ до рахунків енергокомпанії «ДТЕК Дніпроенерго» в «Укрсоцбанку».[15]

17 серпня НАБУ провело обшуки в будівлі НКРЕКП.[3]

Альтернативи[ред.ред. код]

У 2016 році Ігор Насалик стверджував, що його міністерство виступає за формування ціни на вугілля за польськими котируваннями, оскільки в них не закладено транспортну складову, а шахти міністерства видобувають лише вугілля газової групи.[4]

Лев Підлісецький, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, вважає за найкраще створити вільний ринок електроенергії, за якого споживачі самостійно могли б обирати постачальника та вигідні тарифи.[8]

Андрій Герус вважає, що є кілька можливих рішень для виправлення формули розрахунку ціни на вугілля. Зокрема з формули можна прибрати вартість доставки, а також ввести коефіцієнт знижки на нижчу якість вугілля (високий вміст сірки, тощо).[12]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Схемы против Независимости: 26 примеров системной коррупции в Украине // Liga.NET, 2017. (рос.)
  2. Роттердамський детектив: міністри не розберуться, яка вартість вугілля в Україні // Телеканал «24», 16.02.2017.
  3. а б НАБУ проводить обшуки в будівлі НКРЕКП у справі «Роттердам+» // УНІАН, 17.08.2017.
  4. а б Ігор Насалик: Приходиш на Кабмін, а тут — чик-чик — список невиконаних доручень // Економічна правда, 20.10.2016.
  5. а б Олег Перетяка (14 серпня 2017). Непохитний «Роттердам+»: як «еліта» пошила у дурні всіх українців. epravda.com.ua. Економічна правда. Процитовано 9 січня 2018. 
  6. Тариф для ТЕС Ахметова знову побив рекорд завдяки «Роттердам+» // Економічна правда, 14.11.2016.
  7. Прибутковий показник ДТЕКу Ахметова рвонув угору до 4 мільярдів у останньому кварталі // Наші гроші, 04.12.2016.
  8. а б в «Роттердам+» не діє, але формулу не скасують: що не так з ціною на вугілля для України // Телеканал «24», 18.03.2017.
  9. Насалик: «Ротердам+» не зняв проблему диверсифікації поставок вугілля // Економічна правда, 12.01.2017.
  10. Вице-президент Еврокомиссии раскритиковал формулу "Ротердам +". ДОКУМЕНТ // БизнесЦензор, 20.03.2017. (рос.)
  11. Формула «Роттердам+» становить корупційну загрозу — Луценко // Економічна правда, 24.05.2017.
  12. а б «Роттердам плюс»: чому у формулі не знаходять порушень та яка альтернатива // Слово і діло, 24.10.2017.
  13. Катерина Чурилова. НАБУ розслідує зловживання при запровадженні формули «Роттердам+» // ZAXID.NET, 05.04.2017.
  14. «Роттердам+»: суд не дав НАБУ доступ до даних 10 банків про «Центренерго» та «Дніпроенерго» // Finbalance.com.ua, 06.08.2017.
  15. Суд надав НАБУ доступ до рахунків компанії Ахметова в рамках справи «Роттердам+» // УНІАН, 14.09.2017.

Посилання[ред.ред. код]