Рубін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рубін
Ruby cristal.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Оксид алюмінію з хромом Al2O3
Ідентифікація
Колір Червоний, червоно-коричневий, червоно-пурпурний
Сингонія Тригональна
Злам несправжній Злам
Твердість 9
Блиск Скляний
Колір риси Біла
Питома вага 3,97 ÷ 4,05
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення ~1,762÷1,770
CMNS: Рубін у Вікісховищі

Рубі́н (лат. rubens, rubinus — червоний; рос. рубин; англ. ruby; нім. Rubin m) — мінерал, різновид корунду, червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Належить до класу оксидів тригональної сингонії.

Застаріла назва — сардіс, лал.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Al2О3

Рубіни мають твердість 9,0 за шкалою мінералів Мооса. Серед природних дорогоцінних каменів тільки муассаніт і алмаз твердіше, алмаз має твердість 10,0, а муассаніт — 9,5 і таким чином знаходиться між корундом (рубіном) і алмазом за твердістю. Густина рубіну 3,97 — 4,05 (докладніше див. корунд). Від червоної шпінелі відрізняється за формою кристалів, в інших випадках відрізняють інструментально, наприклад під мікроскопом. Червоне забарвлення додає домішка хрому. Червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром. Світлофарбований сапфір або безбарвний корунд ювелірної якості носить назву лейкосапфір. «Зірчасті» різновиди рубіна й сапфіра з добре вираженим ефектом астеризму обробляються у вигляді кабошону.

Родовища[ред. | ред. код]

Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово-гідротермальний мінерал при процесах скарнування мармурів (родовища у М'янмі, Таїланді, Пакистані). Зустрічається у жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів і ультраосновних порід (родовища у Танзанії, Кенії). Головний промисловий тип родовищ — елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи ближнього зносу.

Окрім Антарктиди, зустрічається на всіх континентах. Цінуються в основному азійські рубіни.

Головними країнами-експортерами рубінів на сьогодні є, у порядку спадання: Мадагаскар, Мозамбік, М'янма, Таїланд, Шрі-Ланка, В'єтнам та Камбоджа. Користуються попитом також рубіни з Східної Африки, з таких країн, як Танзанія. З найдавніших часів видобувається на Памірі (родовище Кухілал, Таджикистан).

З часів середньовіччя найбільшу славу отримали рубіни Могоку (Північно-Східна М'янма). Тут в «долині рубінів» протягом майже п'ятнадцяти століть (до самого нашого часу) видобували найкращі у світі рубіни відтінку «голубиної крові» (чистий, яскравий, глибокий червоний колір). Ж. Кессель у книзі «Долина рубінів» стверджував: «Усі рубіни, про які повідомляють найдавніші тексти — Коран, Пісня над піснями, китайські літописи й індійські веди, — усі рубіни, які з одвічних часів одягали на себе князі, королі й імператори, усі рубіни, що прикрашали діадеми, тіари й корони, а також незліченні скарби раджів, — усі ці рубіни, усі до останнього, найдавнішого, прийшли до нас з долини Могоку».

Застосування[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Передбачається, що рубіни видобували вже у бронзовій добі у Бірмі. Воїни давної Бірми вживлювали собі під шкіру рубіни, вірячи що це зробить їх невразливими для ворожої зброї. 2000 років тому рубіни цінувалися і в Індії, та використовувалися як талісмани. Рубін на санскриті носить назву "ратнарадж" - цар каменів. Знали рубіни також стародавні єгиптяни, греки й римляни. Київський князь Святослав Хоробрий носив сережку з рубіном і перлиною.

1800 року в Європі відкрили спорідненість рубіна до сапфіра. 1835 року почали виготовляти штучні рубини.

В українській науковій літературі вперше описаний у лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.). Назва — від лат. «rubeus» — червоний.

Марновірство[ред. | ред. код]

За старих часів рубіни славилися як «камені життя і любові». Вважалося, що володіння таким каменем додає господареві більше влади, сміливість і гідність. Рубінами сподівалися захиститися від біса й від чуми. Рубін є знаком зодіаку Скорпіона, Лева і Козерога.

Фактори, що впливають на цінність рубінів[ред. | ред. код]

Рубіни, як і інші дорогоцінні камені, оцінюються з використанням критеріїв, відомих як «чотири C» (color, cut, clarity and carat): колір, ограновування, прозорість та вага в каратах. Рубіни також оцінюються на основі їх країни походження.

При оцінці кольорових дорогоцінних каменів колір є найважливішим фактором. Колір ділиться на три компоненти: відтінок, насиченість і тон. Прозорі дорогоцінні камені зустрічаються в чистих спектральних відтінках червоного, оранжевого, жовтого, зеленого, синього, фіолетового. Колір рубіна — червоний. Всі інші різновиди корунду називаються сапфірами.

Облагородження рубінів[ред. | ред. код]

Фактично 95% рубінів на ювелірному ринку проходять процедуру облагородження. Завдяки термічній обробці покращується зовнішній вигляд каменю. Рубін внаслідок екстремальних температур набуває насиченого кольору та товарного виду. Саме облагородження за допомогою тільки нагрівання не вважається негативним явищем, оскільки натуральність каменя від цього не втрачається.[1] Втім, найвищу ціну та інвестиційну привабливість мають камені, не облагороджені ніяким чином. Деякі види облагродження, як наприклад, заповнення мікротріщин рубіна свинцевим склом за високих температур, чи насичення поверхневого шару вже ограненого каменя берилієм для надання йому певного забарвлення, дуже знижують ціну каменя в порівнянні з необлагородженим, чи облагородженим тільки нагріванням. Втім, ці методи використовуються тільки для неякісної сировини, яка не потрапила б в продаж, не будучи облагородженою таким чином. Каменів, облагороджених методом заповнення свинцевим склом в торгівельній мережі абсолютна більшість.

Знайти в магазинах прикраси з рубінами, що не проходили нагрівання, фактично неможливо. Трапляються тільки поодинокі випадки, що представляються в основному на аукціонах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]