Кандидати в добрі статті

Саката Ґінтокі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке йде після нього: іменем цієї особи є Ґінтокі, а прізвищем — Саката.
Саката Ґінтокі
Gintama
Ґінтокі на обкладинці 53 тому манґи Gintama
Перша поява Gintama. Том 1. Глава 1: «Кучеряві люди поганими не бувають»
Остання поява Gintama. Том 77. Глава 704: «Такого поняття, як "кучеряві люди поганими не бувають", не існує»
Автор Сораті Хідеакі
Сейю Суґіта Томокадзу[1]
Томацу Харука[2] (при зміні статі)
Накаї Кадзуя (у тілі Хідзікати)
Інформація про персонажа
Прізвисько «Сірояся» (яп. 白夜叉, білий демон)
Гін-сан
Вік 27 років
29 років (наприкінці фільму Gintama: The Very Final)
Стать Чоловіча
Дата народження 17 жовтня
Зріст 177 см
Вага 65 кг
Рід занять Самурай (раніше)
Фрілансер
Предмети Бокуто
Катана
Навички Фехтування (кендзюцу)

Саката Ґінтокі (яп. 坂田銀時, Саката Ґінтокі) — персонаж комедійної манґи Gintama, створеної Сораті Хідеакі, та заснованої на ній аніме-франшизи.

Ґінтокі — головний герой твору, чиє ім'я послужило основою назви «Gintama» (укр. «Срібна душа»). Він колишній бунтівний самурай, який живе у вигаданій версії Японії 1860-х років, в яку вторглися іншопланетяни. Ґінтокі усвідомив безглуздість боротьби з загарбниками та вирішив заробляти на життя фрилансером у столиці Японії Едо разом зі своїми друзями Сімурою Сінпаті та Каґурою.

Першим прототипом Ґінтоки був Хідзіката Тосідзо[en], віце-капітан військово-поліцейського загону Сінсенґумі, який діяв у Японії 1860-х років, якого Сораті на пропозицію редакторів зробив «срібноволосим» самураєм. Пізніше автор змінив концепцію, не ставши пов'язувати головного героя зі службою в будь-якій організації та переробивши дизайн персонажа.

Ґінтокі з'являється в більшості серій аніме, а також у фільмах, відеоіграх та оригінальних відео-анімаціях, пов'язаних з франшизою. В аніме Ґінтокі озвучив Суґіта Томокадзу; в ігрових фільмах його зіграв Оґурі Сюн. Персонаж отримав переважно позитивні відгуки від різних оглядачів та видань манґи, аніме та інших ЗМІ, та став улюбленцем шанувальників Gintama, посідаючи перші місця в опитуваннях популярності.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Персонаж з'явився під час роботи Сораті Хідеакі над манґою про вигадану версію військово-поліцейського підрозділу Сінсенґумі, що діяв у 1860-х роках у Японії. Заради підвищення попиту він хотів скористатися ажіотажем навколо японської дорами Shinsengumi![en] з акторами-айдолами у головних ролях. Планувалося, що версія манґаки буде максимально нереалістичною: до організації мали входити як чоловіки, так і жінки, що мають химерні риси і не мають нічого спільного з оригінальним Сінсенґуми; пізніше вони стали прототипами персонажів остаточної версії манґи. Одним із них був «срібноволосий» чоловік, прототипом якого став віце-капітан підрозділу Хідзіката Тосідзо. На створення персонажу автора надихнуло питання редактора: «Як ви думаєте, „срібний“ самурай був би крутим?»[3] Сораті подобалася зовнішність «срібноволосого» Хідзікати і він дуже хотів зробити його головним героєм серії, попри відсутність подібності до реального прототипу[4].

Коли початкову концепцію Сінсенґумі було відкинуто, манґака під впливом редактора збирався відмовитися від героя, який йому так сподобався, але зрештою вирішив, що «срібноволосий» персонаж буде повністю оригінальним головним героєм, а Сінсенґумі стане комедійним доповненням. Сораті дав персонажу прізвисько «Ґін-сан», остаточно зруйнувавши початкову концепцію «срібноволосого» віце-капітана підрозділу Хідзікати, і з нуля відтворив героя, зробивши його лінивим фрілансером[4]. Ім'я головного героя вплинуло на рішення Хідеакі назвати мангу «Gintama» (укр. «Срібна душа»)[3]. Згідно з концепцією автора, Ґінтоки — це сильна людина, яка не належить до жодної організації та схильна ігнорувати правила. Деякі риси персонажа було запозичено із образу героя японського фольклору Сакати Кінтокі, також відомого як Кінтаро[5]. На відміну від інших персонажів манґи, Ґінтокі не розвивається, бо в минулому деякі речі в його житті змінилися через вторгнення інопланетян Аманто, а деякі він не хоче міняти сам[6].

В аніме Ґінтокі озвучив японський сейю (актор озвучення) Суґіта Томокадзу, який намагався максимально відповідати характеру персонажа[як?]. Однак пізніше зрозумівши, що герой живе за підтримки близьких людей, актор змінив стиль озвучування[як?][7]. У 275 серії аніме Ґінтокі змінили стать — його жіночу версію, відому як Саката Ґінко, озвучила Томацу Харука[2].

  • Прототипи Ґінтокі
  • Хідзіката Тосідзо, віце-капітан військово-поліцейського підрозділу Сінсенґумі
    Хідзіката Тосідзо, віце-капітан військово-поліцейського підрозділу Сінсенґумі
  • Кінтаро або «Золотий хлопчик» — японський герой фольклору, що з дитинства мав надлюдську силу.
    Кінтаро або «Золотий хлопчик» — японський герой фольклору, що з дитинства мав надлюдську силу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Саката Ґінтокі — фрілансер та колишній самурай, що живе в епоху, коли інопланетяни Аманто захопили Землю, перемігши самураїв під час бойових дій, відомих як «війна Дзьої». У дитинстві Ґінтокі навчав самурай Йосіда Сьойо, а його однокласниками були Кацура Котаро і Такасуґі Сінсуке, майбутні союзники у війні Дзьої[8]. Сьойо несправедливо звинуватили у спробі зібрати армію та заарештували, а Ґінтокі з друзями вступили у війну, щоб врятувати вчителя[9]. Через срібне волосся та білий плащ, який він носив у бою, Саката став відомий як «Сірояся» (яп. 白夜叉, білий демон), що в купі з вражаючими здібностями фехтувальника зробило його відомим серед товаришів і вселяло страх в Аманто[10]. Наприкінці війни Саката, Кацура і Такасуґі були захоплені організацією інопланетян Тендосьо, і щоб урятувати товаришів від страти, Ґінтокі був змушений відрубити голову вчителю у них на очах[джерело?].

Після смерті вчителя Ґінтокі вирішує відкрити власний бізнес, стає «майстром на всі руки», але продовжуює жити за самурайським кодексом. Він наймає на роботу сина та учня самурая Сімуру Сінпаті та інопланетянку Каґуру, і згодом зближується з обома[11][12]. У групи часто виникають проблеми зі щомісячною орендною платою домовласниці Ґінтокі Отосе, яку він поклявся захищати після того, як з'їв підношення, призначені для могили її чоловіка[13].

Характеристика

[ред. | ред. код]

Незважаючи на свій вік, Ґінтокі часто поводиться по-дитячому. Зокрема, він відчуває ненаситну пристрасть до солодкого[14] та одержимий читанням журналу-антології манґи Weekly Shonen Jump[15]. Попри те, що Ґінтокі добре володіє мечем, більшу частину часу він поводиться миролюбно, намагаючись уникнути непотрібного кровопролиття через травму, отриману від втрати більшості друзів і союзників під час війни Дзьої. При цьому він має садистські нахили, аналогічні командирові 1-го загону із Сінсенґумі Соґо Окіти, з яким він товаришує; Соґо також прихильний до Ґінтоки і звертається до екс-самурая як до «боса». Герой жорстоко ставиться до Кацури, Сарутобі та Хідзікаті, та схильний «кидати» інших персонажів у небезпечних ситуаціях, отримуючи від цього задоволення. З іншого боку, Гінтокі шанобливо ставиться до пам'яті свого вчителя Йосіди Сьойо і, наприклад, відкриває школу для бідних дітей, в якій Ґінтокі був першим учнем[16].

Як член Чотирьох Небесних Королів, лідерів повстанців часів війни Дзьої, Ґінтокі є надзвичайно сильним фехтувальником. Протягом усієї манґи він демонструє величезну майстерність у японському мистецтві володіння мечем кендзюцу. Він здатний битися на рівних з Уцуро, злою особистістю свого вчителя, якого Ґінтокі так і не зміг перемогти в бою, або іншими Аманто, що вважаються найсильнішими у своєму роді. Стиль фехтування Ґінтоки досить жорсткий. Його дерев'яний меч бокуто має назву «Хосікудаки» (яп. 星砕, «Зоряний руйнівник»), а у разі його поломки Ґінтокі купує новий через телевізійну програму (однак, за всю манґу таке трапилося лише один раз)[17]. За допомогою дерев'яного меча він здатний різати, розбивати, відхиляти і навіть знищувати набагато міцніші предмети, такі як металева гармата, або відхиляти променевий меч без помітних ушкоджень. У жорстокіших битвах Ґінтокі використовує справжні мечі, такі як катана[18]. Хоча Ґінтокі легко здатний перемогти могутніх воїнів Аманто та інших самураїв, він без вагань використовує хитрощі та маніпуляції, якщо це гарантує швидку та легку перемогу[19].

В інших творах

[ред. | ред. код]

Ґінтокі виступає головним героєм додаткових історій спіноф-аніме 3-Z Ginpachi-Sensei, де він — вчитель середньої школи, а інші персонажі — його обділені розумом учні[20][21]. Ґінтоки також з'являється в двох OVA-серіях, у першій з яких він бере участь у кількох побічних історіях, а в другій — у війні проти прибульців[22].

Ґінтоки — головний герой трьох аніме-фільмів. У першому, Gintama: The Movie, що є переказом арки Бенідзакури з аніме, Ґінтокі вирушає на пошуки свого друга Кацури Котаро, а також таємничого меча «Бенідзакура». За сюжетом другого фільму, Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya, Ґінтокі вирушає в майбутнє, де Едо був зруйнований, а він повинен зупинити загрозу, що занапастила місто[23]. Третій, Gintama: The Final, є прямим продовженням аніме[24]. В ігрових фільмах роль екс-самурая виконав Оґурі Сюн[25].

Ґінтоки також з'являвся у відеоіграх, заснованих на Gintama[26]. Він є грабельним бійцем у файтингах Jump Super Stars і Jump Ultimate Stars, в яких зібрані персонажі манґи з журналу Weekly Shonen Jump, обидва рази разом з Каґурою[27][28]. Він також з'являється як персонаж, якого можна вибрати для гри в J-Stars Victory Vs і The King of Fighters All Star[29][30]. Костюм Ґінтокі використовується у відеогрі God Eater 2 як альтернативний скін (вигляд персонажа)[31].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Популярність

[ред. | ред. код]

Згідно з опитуванням журналу Weekly Shonen Jump, Ґінтокі є найпопулярнішим персонажем манґи. Його зображення використовується в різних товарах, пов'язаних із франшизою[32][33], таких як фігурки[34], брелоки[35] або плюшеві іграшки[36]. У японському журналі Newtype Ґінтокі фігурував у першій десятці найкращих чоловічих персонажів, посідаючи 7-8 місця[37][38]. В одному з опитувань Newtype, проведеному в березні 2010 року, Ґінтокі був визнаний восьмим за популярністю чоловічим персонажем аніме 2000-х років[39]. Опитування Anime Grand Prix підтвердили цей статус Ґінтокі. Також герой отримав нагороду Anime Grand Prix у категорії «Найкращий чоловічий персонаж» 2009 року[40][41]. Японський музичний дистриб'ютор Recochoku провів два щорічні опитування на тему «Персонаж, якого я хочу бачити своїм нареченим». Ґінтокі зайняв друге, а потім перше місце в цій категорії[42][43]. Опитування від Niconico та «ranking.goo.ne.jp» (популярні японські сайти опитувань) продемонстрували, що фанатки проголосували за Ґінтокі як за другого за привабливістю чоловічого персонажа в цілому та за сьомого з Weekly Shonen Jump в аніме відповідно[44][45]. Музиканти Айк і Момікен з японської рок-групи SPYAIR зазначили, що Ґінтокі був їх улюбленим персонажем аніме, оскільки вони обидва вважали його крутим[23].

Критика

[ред. | ред. код]
Пародії

Під час аніме 2016 року Gintama° Ґінтокі пародіював японського політика Нономуру Рютаро[en], який став героєм інтернет-мема, ридаючи у відповідь на звинувачення на нецільове використання бюджетних коштів[46]. Хоча це не мало негативних наслідків, співробітники видавництва манґи Shueisha зізналися, що мали певні побоювання.

У сезоні аніме 2017 року автор спародіював японське еротичне шоу Gilgamesh Night[en], тому що аніме стали показувати пізно вночі, в той же час, коли показували шоу[47].

Ґінтокі отримав переважно позитивні відгуки від різних оглядачів та видань манґи, аніме та інших засобів масової інформації. При читанні п'ятого тому манґи Карло Сантос із Anime News Network зауважив, що Ґінтокі є одним із найбільш комедійних персонажів у серії, відзначивши його манеру мови та поведінку[48]. Описуючи серії, де Ґінтокі страждає на амнезію, Сантос заявив, що інша особистість героя в такому стані робить його «рішуче не смішним»[49].

Майкл Аронсон з Manga Life розкритикував вираз обличчя Ґінтокі у перших томах манґи, заявивши, що він не відображає його емоції у діалогах. Він також зазначив, що автору особливо вдаються сцени з роботою Ґінтокі, але деякі бої з іншими персонажами зовсім не сприяють успіху манґи[50].

Під час огляду першого фільму Кріс Гомер із The Fandom Post заявив, що Ґінтокі — «типовий сьонен-герой, трохи тупий, але з добрим серцем і здатний отримати доступ до сили, коли йому потрібно захистити своїх друзів», та додав, що Каґура привабливіша для читачів[51]. Інші негативні коментарі стосувалися боїв, таких як протистояння Хідзікати та Ґінтокі[52].

Сценарист Anime News Network Емі Макналті відчувала змішані почуття від роботи англійського актора озвучування Майкла Дейнджерфілда, оскільки голоси Ґінтокі, Хідзікату та Кацуру вийшли дещо схожими[53]. Проте інший рецензент Anime News Network Майк Тул визнав роботу Дейнджерфілда настільки ж гарною, як і роботу японця Суґіти Томокадзу[54].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Косплей Ґінтокі
  • Ґінтокі Саката
    Ґінтокі Саката
  • Ґінко — жіноча версія Ґінтокі
    Ґінко — жіноча версія Ґінтокі
  • Ґінтокі Саката та Кагура
    Ґінтокі Саката та Кагура
  • Ґінтокі Саката
    Ґінтокі Саката
  • Ґінтокі з дерев'яним мечем
    Ґінтокі з дерев'яним мечем

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Director: Такамацу Сіндзі (4 квітня 2006). てめーらァァァ!!それでも銀魂ついてんのかァァァ. Gintama. TV Tokyo.
  2. ↑ а б Upcoming Gintama Episode Features Gender-Swapped Characters.
  3. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  4. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 126. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  5. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 50. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  6. ↑ Quick Japan (яп.). № 86. Otashuppan. October 2009. с. 22—41. ISBN 978-4778311940.
  7. ↑ Gintama Shinyaku Benizakura Hen. Aniplex. 2010.
  8. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Lesson 97. Gin Tama, Vol. 12. Viz Media. ISBN 978-1-4215-2396-5.
  9. ↑ Sorachi, Hideaki (2012). Lesson 97. Gin Tama, Vol. 45. Shueisha. ISBN 978-4-08-870428-9.
  10. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 6. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  11. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 3. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  12. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 13. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  13. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 4. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  14. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 1. Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  15. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Lesson 53. Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  16. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 9. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  17. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Lesson 35. Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  18. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Lesson 94. Gin Tama, Vol. 11. Viz Media. ISBN 978-1-4215-2395-8.
  19. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Lesson 8. Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  20. ↑ Ōsaki, Tomohito (2006). 3年Z組銀八先生. Shueisha. ISBN 4-08-703164-0.
  21. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. с. 204–205. ISBN 978-1-4215-1359-1.
  22. ↑ 銀魂 ジャンプアニメツアー2008&2005 DVD (яп.). Процитовано 12 липня 2009.
  23. ↑ а б Vol.279 ロックバンド SPYAIR (яп.). OKWave. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 19 серпня 2013.
  24. ↑ Tan, Bryan (18 березня 2021). Gintama: The Very Final review: A fitting though confusing tribute to a Shounen icon's end. sg.news.yahoo.com (англ.). Процитовано 15 червня 2024.
  25. ↑ Gintama Manga Gets Live-Action Film Adaptation in 2017 Starring Shun Oguri. Anime News Network. 30 червня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  26. ↑ Gintama Gin-San to Issho. GameSpot. Процитовано 10 липня 2009.
  27. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP SUPER STARS(ジャンプスーパースターズ） (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  28. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP ULTIMATE STARS(ジャンプアルティメットスターズ） (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  29. ↑ Romano, Sal (26 червня 2013). J-Stars Victory VS adds Gintoki, Ryo-san. Gematsu. Процитовано 22 липня 2013.
  30. ↑ 銀魂×KOF ALLSTAR コラボ特設サイト THE KING OF FIGHTERS ALLSTAR. kofallstar.netmarble.jp (яп.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
  31. ↑ Romano, Sal (9 липня 2013). Gintama's Gintoki & Kagura Join God Eater 2 Game. Anime News Network. Процитовано 24 серпня 2013.
  32. ↑ 雑貨(紙札・造形)バックナンバー cards, page 3 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  33. ↑ 雑貨 caps (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  34. ↑ Amazon.com: Ichibansho - Gintama 2 - Masterlise - Gintoki Sakata Figure : Toys & Games. www.amazon.com. Процитовано 3 червня 2024.
  35. ↑ Amazon.com: EBTY DREAMS Inc. - Set of 3 Gintama Acrylic Keychain Gintoki Sakata, Katsura Kotarou, Elizabeth : Clothing, Shoes & Jewelry. www.amazon.com. Процитовано 3 червня 2024.
  36. ↑ Great Eastern Entertainment Gintama S3- Gintoki 8" H Plush : Buy Online at Best Price in KSA - Souq is now Amazon.sa: Toys. www.amazon.sa. Процитовано 3 червня 2024.
  37. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (8). July 2009.
  38. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (9). August 2009.
  39. ↑ NT Research. Newtype. Kadokawa Shoten (4). March 2010.
  40. ↑ Anime Grand Prix 32nd. Animage (яп.). Gakken (6). May 2009.
  41. ↑ Anime Grand Prix 2006-2007. Animage (яп.). Gakken (6). May 2007.
  42. ↑ Survey: K-ON's Mio, Reborn's Hibari are #1 Bride, Groom. Anime News Network. 14 жовтня 2008. Процитовано 12 червня 2009.
  43. ↑ Recochoku Poll: Which Anime Character Do You Want to Marry. Anime News Network. 28 травня 2011. Процитовано 21 червня 2012.
  44. ↑ 女子441人が選んだマンガに登場する「イケメン」 ベスト5. Niconico. 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2013.
  45. ↑ 男の色気がすごい！ジャンプキャラランキング 1位から10位 (яп.). 27 квітня 2019.
  46. ↑ Crying Japanese politician resigns as investigation into expenses broadens. The Guardian (англ.). 11 липня 2014. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 червня 2024.
  47. ↑ Nakamura, Toshi (14 січня 2017). Gintama Starts Strong with Fourth Wall-Breaking Humor. Anime Now. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  48. ↑ Santos, Carlo (4 квітня 2008). Gin Tama, vol. 5 review. Anime News Network. Процитовано 25 червня 2009.
  49. ↑ Santos, Carlo (8 липня 2008). RIGHT TURN ONLY!! Strange Times. Anime News Network. Процитовано 8 липня 2009.
  50. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 25 червня 2009.
  51. ↑ Homer, Chris (3 січня 2013). Gintama The Movie UK Anime DVD Review. The Fandom Post. Процитовано 19 лютого 2017.
  52. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  53. ↑ McNulty, Amy (6 лютого 2017). Gintama Episode 321. Anime News Network. Процитовано 19 лютого 2017.
  54. ↑ Toole, Mike (19 лютого 2017). The Mike Toole Show Where to Be-GIN with Gintama. Anime News Network. Процитовано 19 лютого 2017.
Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саката_Ґінтокі&oldid=42827258