Свидницький музей української культури
| Музей української культури словац. Múzeum ukrajinskej kultúry  | |
|---|---|
 | |
| 49°18′21″ пн. ш. 21°34′14″ сх. д. / 49.30591667002777712° пн. ш. 21.57061111002778020° сх. д.Координати: 49°18′21″ пн. ш. 21°34′14″ сх. д. / 49.30591667002777712° пн. ш. 21.57061111002778020° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Тема | Українці у Словаччині |
| Склад | Dezider Milly Galery, Svidníkd і Svidnik skansend |
| Частина від | Словацький національний музей |
| Країна |
 Словаччина |
| Адреса | Свидник |
| Засновано | 1956 |
| Відкрито | 1956 |
| Директор | Ярослав Джоганик |
| Сайт | snm.sk/muzea-snm/muzeum-ukrajinskej-kultury/muzeum-ukrajinskej-kultury/o-muzeu |
  Свидницький музей української культури (Словаччина) | |
 | |
Музей української культури (словац. Múzeum ukrajinskej kultúry)[1] — краєзнавчий музей і науково-дослідна установа на Пряшівщині (Словаччина), належить до структури Словацького національного музею.
Історія[ред. | ред. код]
Заснований у 1956 році у Пряшеві, пізніше у Красному Броді і остаточно в містечку Свиднику. Директор — Ярослав Джоганик.
Музей має відділи історії, культури і письменства, мистецтва (головним чином ікони), етнографії (матеріальна культура), фольклору та бібліотеку.
Музей видає «Наукові збірники» (головний редактор Микола Мушинка, до 1972 вийшло 6 томів у 8 книгах) та інші матеріали, організує тематичні виставки і провадить експедиції для записування фольклору та інших досліджень.
До музею перенесено деякі українські церковно-архітектурні артефакти з сіл краю, зокрема із с. Полянка.
Тут зберігаються твори народного різьбяра Емануїла Смеречанського.
Структура[ред. | ред. код]
В склад музею входять постійні експозиції:
- культурно-історична експозиція головного корпусу музею серед пішохідної зони в центрі міста на площі 1700 квадратних метрів. Крім базової інформації у «Вступі» та короткої характеристики кліматичних умов у частині «Людина та природа» охоплює в частині «Слідами предків» історичний розвиток оселення південної Лемківщини, в тому числі портрети видатних постатей (напр. Федора Корятовича, графа Юрія Другета), найдавніші пам'ятки духовної культури (напр. Спиські кириличні уривки євангелія з 14 століття, Остружницьке євангеліє з 1492 року), макети давних споруд (напр. Зборівський замок, Краснобрідський монастир). У частинах «Традиційна народна культура» та «Чехо—словацький період» показує одяг, ремесла, народне мистецтво, галузь освіти національної меншини, книговидавання.
- художньо-історична експозиція в Галереї ім. Дезидерія Миллого, яка включає три частини: іконописне мистецтво 16-19 століть, світське мистецтво 20 століття, творчість Дезидерія Миллого.
- етнографічна експозиція під відкритим небом (скансен у Свиднику) біля амфітеатру, бере свій початок у 1975 році. На площі понад 11 гектарів знаходиться майже 50 пам'яток народного будівництва та понад 10 тисяч етнографічних предметів. Найціннішими пам'ятками є
- дерев'яна греко-католицька церква святої Параскеви із села Нова Полянка з 1766 року,
- селянська садиба з половини 18 століття із села Улич-Криве,
- сільська корчма із заїздом та магазином з початку 19 століття із Свидника,
- пожарня добровільної пожежної команди з першої половини 19 століття із села Нижні Репаші,
- млинарська садиба з половини 19 століття із села Боґлярка,
- селянська садиба з другої половини 19 століття із села Снаків,
- селянська садиба з кінця 19 століття із села Рівне,
- селянська садиба з кінця 19 століття із села Остурня,
- селянська садиба з кінця 19 століття із села Нижні Репаші,
- селянська садиба з початку 20 століття із села Тополя,
- селянська садиба з початку 20 століття із села Ряшів,
- селянська садиба з початку 20 століття із села Кечківці,
- селянська садиба з початку 20 століття із села Якуб'яни,
- селянська садиба з початку 20 століття із села Сулин,
- кузня з початку 20 століття із села Старина,
- дерев'яна школа із села Курів з 1928 року,
- будівля сезонного житла з віддалених гірських полян села Литманова з початку 20 століття,
- вівчарська колиба з початку 20 століття з віддалених гірських полян села Завадка,
- водяна пила (тартак) з початку 20 століття із села Лівів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Múzeum ukrajinskej kultúry. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- дані про музей на сайті Словацького національного музею [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.]
- І. В. Євсеєнко. Музей української культури у Свиднику // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 116. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сополига Мирослав: Музей українсько-руської культури у Свиднику. Путівник. Словацький національний музей - Музей українсько—руської культури у Свиднику, Свидник, 2006.
- Сополига Мирослав: Путівник по Етнографічній експозиції під відкритим небом СНМ - Музею української культури. Словацький національний музей - Музей українсько-руської культури у Свиднику, Свидник, 2008, ISBN 978-80-89392-02-5
Посилання[ред. | ред. код]
- «Науковий збірник музею української культури у Свиднику» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 107.
- Офіційний сайт
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |