Семаківці (Чортківський район)
| село Семаківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Білобожницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060010170058267 |
| Облікова картка | Семаківці |
| Основні дані | |
| Населення | 198 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 1.378 км² |
| Густота населення | 164.01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48530 |
| Телефонний код | +380 380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′46″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 49.06278° пн. ш. 25.69778° сх. д.Координати: 49°03′46″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 49.06278° пн. ш. 25.69778° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Калинівщина |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 |
| Карта | |
  Семаківці | |
 Семаківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Семакі́вці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Білобожницькій сільраді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[2]
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване на берегах р. Білий Потік (права притока Серету, басейн Дністра), за 11 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.
Назва[ред. | ред. код]
За легендою, колись давно на горі біля лісу мешкали люди, які у посушливі роки йшли до річки по воду. З часом переселилися на ту місцину жити. Першим поселенцем був Семен, його ще називали Семко. Від цього імені, очевидно, походить назва села.
Історія[ред. | ред. код]
Село відоме від початку XVII ст.
1785 — у Семаківцях проживало 440 осіб.
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Владиславові Охоцькому.
У Семаківцях у 1900 р. — 564 жителі, 1910—556, 1921—540, 1931—548 жителів; 1921 р. — 102, 1931—118 дворів.
За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з польською мовою навчання; за Польщі збудовано приміщення школи, згодом спорудили Народний дім.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 18 жителів села:
- Йосип Гажицький (нар.1919),
- Ян Гандалишин (нар.1905),
- Казимир Годима,
- Андрій Гриб (нар.1910),
- Іван Деркач (нар.1919),
- Степан Деркач (нар.1908),
- Михайло Домінік (нар.1920),
- Григорій Дубчак (нар.1921),
- Василь Єдинороз (нар.1915),
- Павло Єдинороз (нар.1919),
- Володимир Зарівний (нар.1919),
- Йосип Зюбрак (нар.1906),
- Корній Ребенчук (нар.1917),
- Юзеф Сівак,
- Михайло Талоха (нар.1912),
- Антон Чорний (нар.1925),
- Степан Чорний (нар.1899) ,
- Ілля Шмадило (нар.1913).
В УПА воювали Іван Проник, Василь Сенків та інші жителі села.
1978 — закрито початкову школу, 1987 —школу реконструйовано під дитячий садок, який працював до 1998 року.
З 4 вересня 2015 року Семаківці належать до Білобожницької сільської громади.[3]
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Святої Тройці (ПЦУ[4]; 1939).
У селі є костел Преображення Господнього (1895).
Скульптура святого Яна Непомука[ред. | ред. код]
Виготовлена із каменю.
У 1930-х роках розташовувалася на місці, де вулиця звертає до церкви, нині — після повені розміщена на території храму.[5][6][7]
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
| 564 | 556 | 540 | 548 | 202 | 198[1] | ||||||||||||||
Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]
Діяли філія товариства «Просвіти», «Сільського господаря», «Рідної школи» та інших товариств.
1949 — в Семаківцях примусово створено колгосп (голова правління Федір Атаманчук). 1958—1960 — об'єднаний із господарствами сіл Калинівщина та Білобожниця.
1969 — в селі побудовано торговий заклад.
Нині працюють клуб, ФАП, фольклорний ансамбль «Бабограй», ПП «Семаківці», торговий заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Толоха Євген (нар. 1958) — господарник, «Почесний залізничник» (2004).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Святої Тройці -
Костел Преображення Господнього -
Клуб -
Крамниця -
Сільський краєвид
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
- ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- ↑ Сакральна скульптура Тернопільщини / упоряд. : С. Грабовий, В. Зацна, В. Салук, Л. Строцень, М. Ягодинська. — Тернопіль : «Підручники і посібники», 2020. — С. 325. — ISBN 978-966-07-3814-0.
- ↑ Блаженко, А. Як святий Ян погоду в селі Семаківцях благословляє // Чортків.City. — 2019. — 12 вересня.
- ↑ Блаженко, А. Як на Чортківщині в сусідніх селах збіглись докупи ювілеї двох храмів та їхнього настоятеля // Чортків.City. — 2019. — 1 грудня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Греськів Я., Ханас В. Семаківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 239. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В., Федечко М. Семаківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 503. — ISBN 978-966-457-246-7.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||