Семаківці (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Семаківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Білобожницька сільська громада
Код КОАТУУ 6125580704
Облікова картка Семаківці 
Основні дані
Населення 198 (на 1.01.2018)[1]
Територія 1.378 км²
Густота населення 164.01 осіб/км²
Поштовий індекс 48530
Телефонний код +380 380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°03′46″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 49.06278° пн. ш. 25.69778° сх. д. / 49.06278; 25.69778Координати: 49°03′46″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 49.06278° пн. ш. 25.69778° сх. д. / 49.06278; 25.69778
Найближча залізнична станція Калинівщина
Місцева влада
Адреса ради с. Свидова, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Семаківці. Карта розташування: Україна
Семаківці
Семаківці
Семаківці. Карта розташування: Тернопільська область
Семаківці
Семаківці

Семакі́вці — село Чортківського району Тернопільської області. Було підпорядковане Білобожницькій сільраді.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Білобожницької сільської громади.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах р. Білий Потік (права притока Серету, басейн Дністра), за 11 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Назва[ред. | ред. код]

За леґендою, колись давно на горі біля лісу мешкали люди, які у посушливі роки йшли до річки по воду. З часом переселилися на ту місцину жити. Першим поселенцем був Семен, його ще називали Семко. Від цього імені, очевидно, походить назва села.

Історія[ред. | ред. код]

Село відоме від початку XVII ст.

1785 — у Семаківцях проживало 440 осіб.

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Владиславові Охоцькому.

У Семаківцях у 1900 р. — 564 жителі, 1910—556, 1921—540, 1931—548 жителів; 1921 р. — 102, 1931—118 дворів.

За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з польською мовою навчання; за Польщі збудовано приміщення школи, згодом спорудили Народний дім.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 18 жителів села:

  • Йосип Гажицький (нар.1919),
  • Ян Гандалишин (нар.1905),
  • Казимир Годима,
  • Андрій Гриб (нар.1910),
  • Іван Деркач (нар.1919),
  • Степан Деркач (нар.1908),
  • Михайло Домінік (нар.1920),
  • Григорій Дубчак (нар.1921),
  • Василь Єдинороз (нар.1915),
  • Павло Єдинороз (нар.1919),
  • Володимир Зарівний (нар.1919),
  • Йосип Зюбрак (нар.1906),
  • Корній Ребенчук (нар.1917),
  • Юзеф Сівак,
  • Михайло Талоха (нар.1912),
  • Антон Чорний (нар.1925),
  • Степан Чорний (нар.1899) ,
  • Ілля Шмадило (нар.1913).

В УПА воювали Іван Проник, Василь Сенків та інші жителі села.

1978 — закрито початкову школу, 1987 —школу реконструйовано під дитячий садок, який працював до 1998 року

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є костел Преображення Господнього (1895).

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
564 556 540 548 202 198[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філія товариства «Просвіти», «Сільського господаря», «Рідної школи» та інших товариств.

1949 — в Семаківцях примусово створено колгосп (голова правління Федір Атаманчук). 1958—1960 — об'єднаний із господарствами сіл Калинівщина та Білобожниця.

1969 — в селі побудовано торговий заклад.

Нині працюють клуб, ФАП, фольклорний ансамбль «Бабограй», ПП «Семаківці», торговий заклад.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Толоха Євген (нар. 1958) — господарник, «Почесний залізничник» (2004).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]