Скомороше

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Скомороше
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Звиняцька сільська рада
Код КОАТУУ 6125583602
Облікова картка Скомороше 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 230 (2014)
Територія 1.160 км²
Густота населення 274.14 осіб/км²
Поштовий індекс 48510
Телефонний код +380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°07′37″ пн. ш. 25°43′39″ сх. д. / 49.12694° пн. ш. 25.72750° сх. д. / 49.12694; 25.72750Координати: 49°07′37″ пн. ш. 25°43′39″ сх. д. / 49.12694° пн. ш. 25.72750° сх. д. / 49.12694; 25.72750
Водойми р. Серет
Найближча залізнична станція Білобожниця
Місцева влада
Адреса ради с. Скомороше, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Скомороше is located in Україна
Скомороше
Скомороше
Скомороше is located in Тернопільська область
Скомороше
Скомороше

Скоморо́ше — село Чортківського району Тернопільської області. підпорядковане Звиняцькій сільській раді. Поблизу Скоморошого є хутори Муравщина та Перейма.

Етимологія[ред.ред. код]

Є дві версії щодо назви села. Перша — вона походить від скоморохів — мандрівних акторів-музикантів, які в давнину поселилися на березі р. Серет; друга версія — поселення заснував пан Скоморось (Скомороський). Здавна тут люди займалися землеробством, хоча ґрунти здебільшого глинясті й не давали високих урожаїв.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване в долині, на берегах р. Перейма (біля гирла), правої притоки Серету, басейн Дністра, за 29 км від районного центру та 17 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Історія[ред.ред. код]

За переказами старожилів, перші поселення збудовані на берегах річки з боку від с. Буданів; на пагорбі, біля церкви був цвинтар, де зберігся хрест. У 1989 р. під час ремонтних робіт на церковному подвір'ї викопано череп людини, більший, ніж у наших сучасників. Під час копання траншеї під фундамент церкви знаходили людські кістки великих розмірів.

Над крутосхилом р. Потік, між селами Скомороше та Звиняч у XVIII ст. був монастир.

На початку ХХ ст. на околицях Скоморошого знайдено сліди поселень доби неоліту.

Перша писемна згадка — 1508 рік. 1550 року шляхтичі Якуб Будзановський разом з дружиною Катажиною з однієї сторони та Миколай Ґольський з іншої мали судову суперечку стосовно розмежування маєтків Будзанова і Скоморошого.[1]

На поч. XIX століття внаслідок пожежі згоріла половина села.

1880 р. у селі проживали 411 осіб; велика земельна власність належала римо-католицькому проборству в уже згаданому Будзанові.

У 1931 р. в Скоморошому — 480 жителів.

15 червня 1934 р. село Скомороше передане з Теребовлянського повіту до Чортківського[2].

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти:

  • Володимир Бабелюк (нар. 1907),
  • Михайло Білобровка (нар. 1919),
  • Степан Боднар (нар. 1914),
  • Михайло Бойчук (нар. 1908),
  • Василь Басаг (нар. 1911)
  • Степан Басаг (нар. 1916),
  • Володимир Голденюк (нар. 1919),
  • Степан Гринчишин (нар. 1911),
  • Степан Дерев'янко (нар. 1915),
  • Василь Дикун (нар. 1923),
  • Іван Дикун (нар. 1923),
  • Михайло Дмитраш (нар. 1899),
  • Степан Дмитраш (нар. 1919),
  • Іван Дмитрик (нар. 1924),
  • Іван Зубик (нар. 1912),
  • Степан Зубик (нар. 1902).

В УПА воювали Іван Мельник, Василь Ранецький, Степанія Садова та інші жителі Скоморошого.

Освіта[ред.ред. код]

У 1850-х рр. побудовано приміщення для школи, в якій навчання проводили польською мовою; були уроки української мови.

Нині Скоморошівська загальноосвітня школа І ступеня закрита.[3]

Релігія[ред.ред. код]

Каплиці

Пам'ятники[ред.ред. код]

У селі насипано символічні могили УСС (1991) та УПА (1992).

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1852),
  • вцілів дерев'яний хрест із розп'яттям, біля якого традиційно відзначають пам'ятні дати.

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

За Польщі діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.

У другій половині 1940-х рр. у хаті сім'ї Піців (розстріляних) організовано клуб. При ньому в 1949 р. відкрито бібліотеку, яка тоді мала 50 примірників літератури. В клубі діяли аматорські театральні та фольклорні гуртки. 1968 р. збудовано нове приміщення клубу.

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад, ПАП «Скомороше».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I, tom 17. — S. 33. — ISBN 978-83-89273-71-0 пол.
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  3. Скоморошівська школа
  4. Василь Градовий // Голос народу. — 2011. — № 34 (24 сер.). — С. 7. — (Пишний краю цвіт).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]