Скомороше

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Скомороше
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський
Рада/громада Звиняцька сільська рада
Код КОАТУУ 6125583602
Облікова картка Скомороше 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 230 (2014)
Територія 1.160 км²
Густота населення 274.14 осіб/км²
Поштовий індекс 48510
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°07′37″ пн. ш. 25°43′39″ сх. д. / 49.12694° пн. ш. 25.72750° сх. д. / 49.12694; 25.72750Координати: 49°07′37″ пн. ш. 25°43′39″ сх. д. / 49.12694° пн. ш. 25.72750° сх. д. / 49.12694; 25.72750
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
29 км
Найближча залізнична станція Білобожниця
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 48510, с.Звиняч
Карта
Скомороше is located in Україна
Скомороше
Скомороше
Скомороше is located in Тернопільська область
Скомороше
Скомороше

Скоморо́ше — село Чортківського району Тернопільської області. підпорядковане Звиняцькій сільській раді. Поблизу Скоморошого є хутори Муравщина та Перейма.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване в долині, на берегах р. Перейма (біля гирла), правої притоки Серету, басейн Дністра, за 29 км від районного центру та 17 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,16 км². Дворів — 82.

Назва[ред.ред. код]

Є дві версії щодо назви села. Перша — вона походить від скоморохів — мандрівних акторів-музикантів, які в давнину поселилися на березі р. Серет; друга версія — поселення заснував пан Скоморось (Скомороський). Здавна тут люди займалися землеробством, хоча ґрунти здебільшого глинясті й не давали високих урожаїв.

Історія[ред.ред. код]

За переказами старожилів, перші поселення збудовані на берегах річки з боку від с. Буданів; на пагорбі, біля церкви був цвинтар, де зберігся хрест. У 1989 р. під час ремонтних робіт на церковному подвір'ї викопано череп людини, більший, ніж у наших сучасників. Під час копання траншеї під фундамент церкви знаходили людські кістки великих розмірів.

Над крутосхилом р. Потік, між селами Скомороше та Звиняч у XVIII ст. був монастир.

На початку ХХ ст. на околицях Скоморошого знайдено сліди поселень доби неоліту.

Перша писемна згадка — 1508 рік. 1550 року шляхтичі Якуб Будзановський разом з дружиною Катажиною з однієї сторони та Миколай Ґольський з іншої мали судову суперечку стосовно розмежування маєтків Будзанова і Скоморошого.[1]

На поч. XIX століття внаслідок пожежі згоріла половина села.

1880 р. у селі проживали 411 осіб; велика земельна власність належала римо-католицькому проборству в уже згаданому Будзанові.

У 1931 р. в Скоморошому — 480 жителів.

15 червня 1934 р. село Скомороше передане з Теребовлянського повіту до Чортківського[2].

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти:

  • Володимир Бабелюк (1907 р. н.),
  • Михайло Білобровка (1919 р. н.),
  • Степан Боднар (1914 р. н.),
  • Михайло Бойчук (1908 р. н.),
  • Василь (1911 р. н.) і Степан (1916 р. н.) Басаги,
  • Володимир Голденюк (1919 р. н.),
  • Степан Гринчишин (1911 р. н.),
  • Степан Дерев'янко (1915 р. н.),
  • Василь (1923 р. н.) та Іван (1923 р. н.) Дикуни,
  • Михайло (1899 р. н.) й Степан (1919 р. н.) Дмитраші,
  • Іван Дмитрик (1924 р. н.), Іван (1912 р. н.) і Степан (1902 р. н.) Зубики та інші — всього 35 мешканців села.

В УПА воювали Іван Мельник, Василь Ранецький, Степанія Садова та інші жителі Скоморошого.

Освіта[ред.ред. код]

У 1850-х рр. побудовано приміщення для школи, в якій навчання проводили польською мовою; були уроки української мови.

Нині Скоморошівська загальноосвітня школа І ступеня закрита.[3]

Релігія[ред.ред. код]

Каплиці[ред.ред. код]

  • каплиця — із дерев'яною фігурою св. Яна (кін. 17– поч. 18 ст.);
  • каплиця Пресвятої Богородиці.

Пам'ятники[ред.ред. код]

насипано символічні могили УСС (1991) та УПА (1992).

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1852),
  • вцілів дерев'яний хрест із розп'яттям, біля якого традиційно відзначають пам'ятні дати.

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

За Польщі діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.

У другій половині 1940-х рр. у хаті сім'ї Піців (розстріляних) організовано клуб. При ньому в 1949 р. відкрито бібліотеку, яка тоді мала 50 примірників літератури. В клубі діяли аматорські театральні та фольклорні гуртки. 1968 р. збудовано нове приміщення клубу.

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад, ПАП «Скомороше».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. K.Blaschke. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 пол. s.33
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  3. Скоморошівська школа
  4. Василь Градовий // Голос народу. — 2011. — № 34 (24 сер.). — С. 7. — (Пишний краю цвіт).

Література[ред.ред. код]