Каганець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каганець
Антична(давньоримська) олійна лампа з двома соплами (з розкопок в Німеччині)

Кагане́ць[1], також олійна лампа, розм. мигуне́ць[2] — світильник, що працює на основі згорання олії або лою. Принцип дії схожий з принципом дії гасової лампи: в ємність заливається олія, туди опускається ґніт — мотузка, що складається з рослинних або штучних волокон, за якими, відповідно до властивостей капілярного ефекту олія підіймається вгору. Другий кінець ґнота, закріплений над олією, підпалюється, і олія, піднімаючись по ґноту, горить.

Каганці застосовувалися з давніх-давен. У стародавні часи каганці виліпляли з глини, або виготовляли з міді. У арабській казці «Аладдін» зі збірки «Тисяча і одна ніч» в мідному каганці живе Джин.

Спеціальним чином пристосовані олійні лампи використовувалися принаймні до XIX століття для виміру часу, бувши одним з типів вогневих годинників.

Історичні дані[ред.ред. код]

Олійна лампа, знайдена в Самарії.

Найпоширеніші зразки олійних ламп — це звична плошка-блюдце та напіввідкрита конструкція з ємкістю для олії та носиком-отвором для запалювального ґнота. Останній різновид мав значне поширення, вироблявся з різних вогнетривких матеріалів, серед яких — кераміка, камінь, метали і їх сплави.

Лампа з напіввідкритою ємкістю для олії набула своєрідного консерватизму і мала поширення століттями, однак це не заперечувало пошуків нових її форм та оздоб. Подібна конструкція має ємкість для олії, отвір для заливки олії, держак-рукоять, носик-сопло з ґнотом. Носиків могло були два-три або більше, але при цьому зростала кількість витраченої олії. Незвичний візерунок, рельєф або скульптурна форма перетворювали цей освітній реманент у справжній шедевр декоративно-ужиткового мистецтва.

Форма такої лампи чи її характерні оздоби багато чого розповідають дослідникам про епоху створення пристрою чи навіть про місце його виготовлення.

Галереї олійних ламп[ред.ред. код]

Олійні лампи Стародавньої Греції[ред.ред. код]

Олійні лампи Стародавнього Риму[ред.ред. код]

Олійна лампа у вигляді шолома гладіатора (теракота), Стародавній Рим, Музей Валкгоф-Кам, Неймеген, Нідерланди

Скляні лампи мусульман[ред.ред. код]

Скляна лампа 14 ст, Конья, Туреччина.

В мусульманських країнах середньовіччя з розвиненим скляним виробництвом винайшли свій варіант олійної лампи зі скла. Вона мала вигляд вази з ніжкою та вушками-отворами для металевих ланцюжків для підвішування. Подібні лампи використовували для освітлення мечеті.

Напівпрозорі боки скляної лампи розфарбовували емалями, додавали візерунки та каліграфічні арабські написи. Заборона на зображення людей спонукала звертатися до зображення рослин, птахів, геральдичних знаків. Замовниками скляних ламп були багаті верстви населення, тому на боках цих ламп могли бути титули можновладця і розфарбоване золотом тло. Виготовленням подібних ламп особливо уславилися скляні майстерні середньовічних Сирії та Єгипту. З доби хрестових походів ці лампи почали вивозити в Західну Європу і навіть — караванними шляхами — у Китай. З середньовіччя дійшло небагато подібних зразків сирійсько-єгипетських витворів. Вони давно стали надбанням великих музеїв.

Зразки середньовічних ламп[ред.ред. код]

Олійна лампа в мистецтві[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Amiran Amiran R. Ancient Pottery of the Holy Land, Jerusalem 1969.
  • Appolonia-Arsuf 1983 Sussman V. «The Samaritan Oil Lamps from Apolonia-*Arsuf», TA 10, pp. 71-96.1996 Wexler L. & Gilboa G. «Oil Lamps of the Roman Period from Apollonia-Arsuf», TA 23, pp. 115-131.
  • Bailey Bailey D.M. A Catalogue of the Lamps in the British Museum, III: Roman provincial lamps, London 1988.
  • Potok C., 1978. Wanderings, History of the Jews, Ballantine Books
  • Ran N., 1987. Journeys to the Promised Land, Terra Sancta Arts
  • Rattey B. K., 1964. A Short History of the Hebrews, Oxford Press
  • Roth C., 1996. Encyclopedia Judaica, Keter Publishing
  • Runes D., 1959. Dictionary of Judaism, Citadel Press
  • Ryan W., Pitman W., 1998. Noha's Flood, Simon and Schuster
  • Scheindlin R. P., 1996. The Chronicles of the Jewish People, Michael Friedman Pub.
  • Stefoff R., 1997. Finding the Lost Cities, Oxford Press
  • Sussman V., 1972. Ornamented Jewish Oil-lamps, Israel Inst. and Exploration Society
  • The Grolier, 1994. Encyclopaedia, CD Rom
  • The Tanakh, 1985 The Holy Scriptures, Jewish Publication Society
  • Uris L., 1998. Jerusalem, Doubleday and Company
  • Von Soden W., 1994. The Ancient Orient, William B.Eerdman Publishing.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]