Очікує на перевірку

Соколов Віктор Миколайович (адмірал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соколов Віктор Миколайович
рос. Ви́ктор Никола́евич Соколо́в
Народження4 квітня 1962(1962-04-04) (62 роки)
Бендери, Молдавська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
ПриналежністьРосія Росія
Рід військ ВМФ Росії
ОсвітаВище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе
(1980—1985)
Військово-морська академія імені адмірала флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова
(1995—1998)
Військова академія Генерального штабу
(2004—2006)
Роки служби1985–2023
ЗванняАдмірал
КомандуванняВійськово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Кольська флотилія різнорідних силd
Війни / битвиІнтервенція Росії в Сирію;
Російсько-українська війна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами Орден Нахімова орден «За військові заслуги» Орден «За морські заслуги» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «200 років Міністерству оборони» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги» медаль «Адмірал Кузнєцов» медаль «За військову доблесть» (РФ) Badge Commander of a ship

Віктор Миколайович Соколов (4 квітня 1962, Бендери, Молдавська РСР) — російський військовий, начальник Військово-морської академії ім. Кузнєцова з 13 грудня 2019 року, адмірал, командувач Чорноморського флоту РФ з 10 серпня 2022 року по 02 квітня 2024[1]. Воєнний злочинець. Оголошений у розшук Міжнародним кримінальним судом у Гаазі[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 квітня 1962 року в Бендерах у Молдавській РСР.

Закінчив Вище військово-морське училище ім. Фрунзе (1980—1985), Вищі спеціальні офіцерські класи ВМФ (1991—1992), Військово-морську академію імені адмірала флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова (1995—1998) і Військову академію Генерального штабу Збройних Сил РФ (2004—2006).

Служба

[ред. | ред. код]

Обіймав посаду командира мінно-торпедної бойової частини сторожового корабля «СКР-61» (1985—1987), пізніше — командира мінно-торпедної бойової частини тральщика «Якір» (1987—1989), командира мінно-торпедної бойової частини тральщика «БТ-51» (1989—1990), помічника командира тральщика «Якір» (1990—1991), командира тральщика «Заряд» (1992—1993), начальника штабу 187-го дивізіону тральщиків (1993—1994), командира 81-го дивізіону тральщиків (1994—1995) Тихоокеанського флоту.

Начальник відділу Оперативного управління штабу Тихоокеанського флоту (1998—2000), начальник штабу (2000—2002) та командир 165-ї бригади надводних кораблів Тихоокеанського флоту (2002—2004).

Заступник командувача (2006—2010) та командувач Приморської флотилії різнорідних сил Тихоокеанського флоту (2010—2012).

Командувач Кольської флотилії різнорідних сил Північного флоту (2012—2013)[3][4]. З серпня 2013 року до грудня 2019 року — заступник командувача Північного флоту РФ.

Указом Президента РФ від 13 грудня 2020 призначений начальником Військово-морської академії ім. Кузнецова[5].

Очолював бойовий похід у Середземне море загону кораблів Північного флоту на чолі з важким авіаносним крейсером «Адмірал Флоту СРСР Кузнецов» і важким атомним ракетним крейсером «Петр Великий»[6].

У 2011 році отримав чин контрадмірала, у 2014 — віцеадмірала. 6 червня 2023 року зведений у чин адмірала[7].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Брав безпосередню участь у війні Росії проти України. 10 серпня 2022 року призначений тимчасовим в. о. командувача Чорноморського флоту, замінивши адмірала Ігоря Осипова після вибухів і втрат на авіабазі в тимчасово окупованому Криму[8][9].

14 вересня 2022 року указом президента Росії призначений командувачем Чорноморського флоту[10].

Після знищення БДК «Цезар Куніков» 15 лютого 2024 року з'явились неофіційні повідомлення про відсторонення Віктора Соколова з посади[11]. Офіційно знятий із посади командувача ЧФ РФ 2 квітня 2024[1].

25 вересня 2023 року ЗМІ з посиланням на ССО ЗСУ повідомили, що 22 вересня Соколов загинув унаслідок ракетного удару по будівлі штабу Чорноморського флоту РФ із використанням ракет Storm Shadow/SCAL-P[12][13][14]. 26 вересня Сили ССО ЗСУ повідомили, що ці дані перевірялися[15]. Ці ж дані опублікувала прессекретарка Білого дому Карін Жан-П'єр[16]. 27 вересня кремлівські пропагандисти почали поширювати чутки, що Соколов вступив у змову із ССО ЗСУ для знищення свого штабу[17]. За даними Пентагону, підтверджень можливої ліквідації не було[18].

Розслідування

[ред. | ред. код]

Особисті дані

[ред. | ред. код]
  • Дружина: Соколова Тетяна Борисівна, 26.07.1969
  • Старший син: Соколов Андрій Вікторович, 06.09.1992
  • Молодший син: Соколов Микита Вікторович, 02.11.1998. Захоплюється хокеєм, грає в аматорській команді[19]
  • Брат: Соколов В'ячеслав Миколайович
  • Сестра: Соколова Міла Миколаївна

Нагороди

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів 1992 і 1998 років народження[9].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Путін призначив нового командувача Чорноморського флоту РФ. Дзеркало Тижня, 02 квітня 2024
  2. МКС видав ордер на арешт командувача Чорноморського флоту РФ Соколова та командувача дальньої авіації РФ Кобилаша Джерело: https://censor.net/ua/n3476962. 5 березня 2024.
  3. Личному составу Северного флота представлены новые командиры объединений (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  4. 30 минут для спорта. Вице-адмирал Виктор Соколов рассказывает о службе, спорте и своей победе (рос.). Красная звезда. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-15 у Wayback Machine.]
  5. Из Указов Президента Российской Федерации // Морской сборник. — 2020. — № 2. — с. 4.
  6. В соответствии с решением Верховного Главнокомандующего Вооруженными Силами Российской Федерации В. В. Путина Министерство обороны России приступает к сокращению группировки Вооруженных Сил в Сирии (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  7. Указ Президента Российской Федерации от 06.06.2023 № 408 ∙ Официальное опубликование правовых актов (рос.). Официальный интернет-портал правовой информации РФ. Процитовано 25 вересня 2023.
  8. Соколов, Виктор Николаевич. ТАСС (рос.). Процитовано 15 березня 2023.
  9. а б Ліснічук, Марина (13 серпня 2022). Після вибухів у Криму призначено нового командувача Чорноморського флоту РФ: що про нього відомо. Фото. Obozrevatel. Процитовано 25 вересня 2023.
  10. У Росії призначено нового командувача Чорноморського флоту. РБК Україна. Процитовано 17 серпня 2022.
  11. В Росії змінили командувачі Чорноморського флоту РФ – ЗМІ Дзеркало Тижня, 15 лютого 2024
  12. У Севастополі загинув командувач флоту — ССО. korrespondent.net. Процитовано 25 вересня 2023.
  13. Унаслідок удару по штабу в Криму загинув командувач ЧФ РФ Соколов: що про нього відомо
  14. Командувач ЧФ РФ та 33 офіцери ліквідовані внаслідок ураження штабу ЧФ РФ, на ворожому ВДК «Мінськ» знищено 62 окупанти — ССО. korrespondent.net. Процитовано 25 вересня 2023.
  15. Розʼяснення інформації стосовно знищення командувача чф рф. Telegram. Сили Спеціальних Операцій ЗС України. Процитовано 25 вересня 2023.
  16. У Білому домі поки не можуть підтвердити дані щодо смерті командувача ЧФ РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  17. Росіяни поширюють чутки про атаку на штаб Чорноморського флоту, - "Атеш". РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  18. У Пентагоні поки не можуть підтвердити смерть командувача Чорноморського флоту РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  19. Соколов Никита Викторович, команда Черная речка | Ночная хоккейная лига. Республика Адыгея (рос.).