Соломон Рисинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соломон Рисинський
біл. Саламон Рысінскі
Народився 1560[1]
Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське
Помер 13 листопада 1625(1625-11-13)
Dzialacičyd, Новогрудський повіт[d], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Країна Flag of the Grand Duchy of Lithuania 1792.svg Велике князівство Литовське
Національність білоруси
Діяльність письменник, поет
Alma mater Альтдорфський університет
Мова творів латина
Конфесія Кальвіністська церква
POL COA Ostoja średniowieczna.svg

Соломо́н Риси́нський (біл. Салямон Рысінскі, лат. Solomonis Risinius (Pantherus); нар.~1560, с. Рисин Полоцького воєводства Великого князівства Литовського, нині Себезький район Псковської області Росії — †13 листопада 1625[2][3], Делятичі, Любчанська волость, тепер Новогрудський район) — поет-латиніст, філолог, фольклорист-пареміолог. Перша відома людина, яка назвала себе «білорусом» (лат. Leuсorussus, трансліт. скорочено), а свою країну «Білоруссю» (лат. Leucorossia, трансліт. скорочено).

Біографія[ред. | ред. код]

За Є. Порецьким і Ю. Крижановським, С. Рисинський народився в с. Рисин на Полоччині, але, посилаючись на університетські реєстри, де він пишеться «de Cobelinszky» (у Ляйпцигу) і «De Kobilinki» (у Базелі), Г. Люлевич вважає місцем народження письменника село з назвою Кобильники (або Кобильник) на Вітебщині.

Син дрібного шляхтича Федора Рисинського. Одержав добру початкову освіту (вдома і, можливо, в одній із протестантських шкіл ВКЛ). Знав церковнослов'янську мову. Достеменно відомо, що продовжив освіту в Ляйпцизькому університеті, куди приїхав 25 серпня 1582 разом з лікарем Яном Гаслером, колишнім учителем полоцького воєводи К. М. Дорогостайського. В 1584 році був домашнім учителем у Жмудській землі (як вихователь і вчитель працював і пізніше). 1585 року був у Малій Польщі, де викладав у кальвіністській школі. Не покидав бажання продовжити освіту, у листах прохав перевести його в Краків. Наприкінці того ж року працював приватним викладачем у Войнарові. Листувався з братами Кшиштофом та Станіславом Бучинськими з Ольштина з питань поетичного мистецтва. Радив їм їхати на навчання до Німеччини. Вирушаючи туди, брати Бучинські взяли С. Рисинського з собою.

2 грудня 1585 С. Рисинський зарахований до Альтдорфського університету як «Salamon Pantherus Leucorussus». Навесні 1587 разом з братами Бучинськими влаштував подорож придунайськими місцевостями Німеччини, відвідавши ряд міст: Нюрнберг, Аугсбург, Інгольштадт тощо. За неповні три роки навчання в Альтдорфі значно поглибив свої знання в галузі класичної філософії. Потоваришував із Конрадом Рітерсгаузеном, пізніше відомим поетом і юристом. У 15881589 роках підготував разом з ним критичний аналіз і коментарі до творів римського поета Авсонія.

У другій половині 1589 залишив Альтдорф, щоб супроводжувати у Прагу К. Рітерсгаузена. Ймовірно, опісля знову працював учителем у Малій Польщі. Припускають, що в 15941596 перебував у Лейдені. Близько 1596 року опинився на службі у князя К. Радзивілла «Перуна» як педагог його сина Кшиштофа. Вихователем дітей працював і при дворі Радзивіллів у Вільні, Койданові і Воложині в наступні роки.

1601 року супроводжував свого вихованця Кшиштофа, коли той виїхав навчатися за кордон. Влітку того самого року записався в студенти Ляйпцигського університету. У червні 1602 вони були вже в Гайдельберзі, звідки на початку 1603 подалися у Базель. Схоже, що письменник взяв участь у подальшому подорожуванні Європою.

Повернувся на батьківщину на початку 1604. На початку XVII ст. активно долучився до релігійного життя білоруських протестантів. Брав участь в організації протестантської школи в Слуцьку, для якої написав статут[4]. Брав участь у роботі синодів 1609—1612 і 1617—1620 років, на яких захищав інтереси свого патрона, займав високі посади в кальвіністській громаді. Вважався знавцем історії кальвінізму у ВКЛ. 1609 року йому було доручено виправити і доповнити краківський канціонал, для якого він зробив новий переклад деяких псалмів і видав його в Любчі 1614 року. Працював також над кальвіністським катехізисом. З 1620 року займався вихованням сина К. Радзивілла «Перуна» Януша, який навчався у кальвіністській школі у Вільні.

У жовтні 1625, будучи при дворі дружини К. Радзивілла — Анни, несподівано захворів і через кілька днів помер «від апоплексії, поєднаної з епілепсією»[3]. Похований при кальвіністській кірхі у Любчі.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Epistolarum Salomonis Pantheri libros duos. Aldorphii, 1587.
  • Exercitationum epistolicarum ad Ausonium virum consularem libri duo. Aldorphii, 1589.
  • Psalmy Dawida podlug dawnych not wierszem polskim. Lubecz ad Chronum, 1614.
  • Proverbiorum Polonicorum a Solomone Rysinio Collectorum Centuriae Decem et Octo. Lubecz ad Chronum, 1618.
  • Solomonis Rysinii Sarmatae, ad epistolas L. Annaei Senecae, philosophi Stoici, notarum sive conjecturarum liber. Noribergae, 1620.
  • Trumpas pasakojimas apie garsiuosius sviesiausiojo didiko, Birzu ir Dubingiu kunigaikscio Kristupo Radvilos zygius. Vilnius: Lietuviu literaturos ir tautosakos institutas, 2000. 253 p.

Література[ред. | ред. код]

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13 // Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн., БелЭн, 2001. — 576 с.: іл. — ISBN 985-11-0216-4 — Артыкул «Рысінскі Саламон». — С. 519.
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 6. Кн. 1/ Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. 592 с.: іл. — ISBN 985-11-0214-8 — Артыкул «Рысінскі Саламон» / Аўтар — Аляксандар Коршунаў. — С. 159—160;
  • Korotynski, W. Salomon Rysinski. Studium // Kurier Wilenski. 1863, № 132. — S. 6. (пол.);
  • Lulewicz, H. Rysinski Salomon / H. Lulewicz // Polski Slownik Biograficzny, T. XXXIII/4, Z. 139. — Wroclaw etc., 1992. — S. 553—557. (пол.);
  • Narbutas, S. Risinskis, Saliamonas. Trumpas pasakojimas apie garsiuosius šviesiausiojo didiko Biržų ir Dubingių kunigaikščio Kristupo Radvilos žygius / parengė, iš lot. k. vertė ir pratarmę parašė S. Narbutas. — Vilnius: LLTI, 2000. — 253 p. (лит.);
  • Жлутка А. А. Саламон Рысінскі / А. А. Жлутка // Гісторыя беларускай літаратуры XI—XIX стагоддзяў : У 2 т. Т. 1. — Мінск: Беларуская навука, 2007. — С. 642—657;
  • Латышонак, А. Навуковыя крыніцы самаакрэслення Саламона Рысінскага як беларуса / А. Латышонак // Рэфармацыя і грамадства: XVI стагоддзе: Матэрыялы Міжнароднай навуковай канферэнцыі. — Мінск: Беларускі кнігазбор, 2005. — С. 126—131;
  • Порецкий, Я. И. Соломон Рысинский: Solomo Pantherus Leucorussus (конец XVI — начало XVII в.) / Я. И. Порецкий. — Минск: Издательство БГУ, 1983. — 158 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  2. Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13 // Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн., БелЭн, 2001. — С. 519.
  3. а б Жлутка, А. А. Саламон Рысінскі // Гісторыя беларускай літаратуры XI—XIX стагоддзяў : У 2 т. Т. 1. — Мінск: Беларуская навука, 2007. — С. 646
  4. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, Т. 6. Кн. 1. — Мн.: БелЭн, 2001. — Артыкул «Рысінскі Саламон» / Аўтар А.Коршунаў. — С. 159—160