Кшиштоф Радзивілл (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кшиштоф Радзивілл
Kryštap Radzivił. Крыштап Радзівіл.jpg
Народився 22 березня 1585(1585-03-22)
Біржай
Помер 19 листопада 1640(1640-11-19) (55 років)
Свядость
Громадянство (підданство) Велике князівство Литовське
Діяльність дипломат
Титул Імперський князь
Посада Великий гетьман литовський
Попередник Януш Кишка
Наступник Лев Іванович Сапега
Батько Христофор Радзивілл «Перун»
Мати Q17045096?
Брати, сестри Юрій Юрійович Слуцький, Януш Радзивілл і Галашка Радзивілл[d]
Дружина Анна Кишчанка
Діти Януш Радзивілл
Катажина
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • POL COA Radziwiłł.svg

Кши́штоф Радзиві́лл (пол. Krzysztof Radziwiłł, лит. Kristupas Radvila) (15[1] / 22 березня 1585, Свядость, Віленське воєводство — 19 вересня[2] / листопада 1640, там само) — князь, державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського у Речі Посполитій. Представник княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. Польний гетьман литовський (16151635), воєвода (16331640) i каштелян віленський1633 року), Великий гетьман литовський1635 року). Син Христофора Радзивілла «Перуна» і батько Януша Радзивілла.

Біографія[ред.ред. код]

Кшиштоф Радзивілл невідомий художник 1730—1737

У молодості разом з батьком брав участь у війні зі Швецією, а також у війні з Росією (16091619).

Під час війни зі шведами в 16171618 роках яскраво проявив свій стратегічний талант, на чолі невеликого загону в 900 чоловік завдавши шведам кілька поразок[3], після яких шведський король Густав II Адольф запросив миру.

У 1622 відбив переважаюче за чисельністю шведське військо, яким командував шведський король Густав II Адольф.

Відзначився у битві за Смоленськ в період російсько-польської війни (1632—1634). Йому вдалося невеликими силами армії Великого князівства Литовського маневрувати навколо Смоленська в період облоги міста російськими військами (з грудня 1632 по жовтень 1633), кілька разів прислати загони підмоги, які пробивалися до обложених, тим самим були створені умови, які дозволили дочекатися обрання нового короля і допомоги польських військ на чолі з Владиславом IV. Після прибуття підкріплення брав участь в деблокування міста, очоливши потім рейд у глиб російської території. У 1633 р. Кшиштоф Радзивілл був старостою Чечерського староства[4]. Після війни був нагороджений великою литовською булавою.

Ревниий кальвініст, противник католицького духовенства і короля Сигізмунда III Вази.

Був похований або у Віжунах 22 січня 1641 р. (пол. «Relatio pogrzebu Książęcia Krzysztofa Radziwiłła…»), або у Біржаї (напевне, помилкова інформація).[2]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Анна Кішчанка (шлюб з 1606 р.; перед цим розмірковував про шюб з вдовою Яна Замойського Барбари з Тарновських). Діти:

  • Микола (1610—1614)
  • Януш (1612—1655)
  • Катажина (1614—1674), з 1640 р. дружина Юрія Кароля Хлібовича
  • Юрій (1616—1617)
  • Гальшка (1623—1626)
  • Степан (1624—1624).[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wisner H. Radziwiłł Krzysztof h. Trąby (1585—1640)… — S. 276.
  2. а б в Wisner H. Radziwiłł Krzysztof h. Trąby (1585—1640)… — S. 282.
  3. Лапшов С. П. Армии противников в польско-шведской войне 1601—1629 годов // Вооруженные силы Речи Посполитой]. (рос.)
  4. Главный архив древних актов в Варшаве (AGAD) — Władysław IV, król polski, nadaje Krzysztofowi Radziwiłłowi, kasztelanowi wileńskiemu, starostwo czeczerskie. (пол.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Лев Сапега
POL województwo mińskie IRP COA.svg Воєвода віленський
16331640
POL województwo mińskie IRP COA.svg Наступник
Януш Скумін-Тишкевич