Дзержинськ (Білорусь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Дзержинськ
Coat of Arms of Dziaržynsk, Belarus.svg Flag of Dziaržynsk, Belarus.svg
Герб Дзержинськаd Flag of Dziaržynsk Districtd
Dzyarzhynsk2.JPG
Основні дані
53°41′ пн. ш. 27°08′ сх. д. / 53.683° пн. ш. 27.133° сх. д. / 53.683; 27.133Координати: 53°41′ пн. ш. 27°08′ сх. д. / 53.683° пн. ш. 27.133° сх. д. / 53.683; 27.133
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Район Дзержинський район
Населення 27 225 (2016)
Площа 13,34 км²
Транслітерація назви Kojdanaŭ
Поштовий індекс 222720
Телефонний код +375-1716
Висота 193 м[1] м.н.р.м.
Міста-побратими Васильків
Місцева влада
Веб-сторінка dzerzhinsk.minsk-region.by
Дзержинськ. Карта розташування: Білорусь
Дзержинськ
Дзержинськ
Дзержинськ. Карта розташування: Мінська область
Дзержинськ
Дзержинськ
Дзержинськ (Мінська область)

CMNS: Дзержинськ у Вікісховищі

Дзержи́нськ (біл. Дзяржы́нск) — місто областного підпорядкування в Мінській області Білорусі, адміністративный центр Дзержинського района. Знаходиться на залізничній лінії (ст. Койданово (станція), Дзержинськ (платформа)) і автомобільній трасі МінськБарановичі, в 30 кілометрах від Мінська.

Назва[ред. | ред. код]

До 1932 року називався Ко́йданов[2] (Койданаў, Койданава), під цією назвою відоме ще з часів Київської Русі, до 1146 року мало назву Крутогір'я через нерівну місцевість.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційною датою заснування сучасного Дзержинська вважається 1146 рік, коли поселення згадується як Крутогір’я в легенді про стару Покровську дерев’яну церкву. Однак сучасні енциклопедичні довідники вважають цю інформацію лише ймовірною і датують першим точним письмовим спогадом 1442 року. У дванадцятому столітті. поселення увійшло до складу Полоцького, згодом Мінського князівства. До тринадцятого століття. завершено будівництво дерев’яного замку.

У XIV ст. Койданав приєднався до Великого князівства Литовського . У різні часи територією належали Гедіміновичам, Верейським, Гаштовтам, родині Радзивілів. На початку XVI ст. Койданов постраждав від набігів татар (у 1502 та 1503 роках). У 1542 році поселення стало центром староства, згодом повітом. Бл. 15 - поч. 16 століття на Гаштольдавій горі побудований Койданівський замок.

У 1550 - 1831 роках . Койданов здобув славу як значний центр поширення кальвінізму. Близько 1564 р. Микола Радзивілл «Рудий» збудував дерев’яну кальвіністську церкву (з 1613 р. - цегляну), а також парафію, школу та богодільню. Відповідно до адміністративно-територіальної реформи (1565 - 1566) населений пункт увійшов до складу Мінського повіту Мінського воєводства. У 1588 році населеному пункту було надано статус міста. На той час було 120 димів, замок, кальвіністська церква, ратуша, церква, ринок, 2 таверни, 4 водяні млини. Було 6 вулиць: Віленська, Мінська, Плебанська, Рубежевичська, Слуцька, Станьківська. Король і великий герцог Сигізмунд Ваза дозволили провести 2 основні ярмарки: на Стрітення (2 лютого) і Трійцю і щотижневі торги. Пізніше ярмарки також збиралися у День святого Георгія (23 квітня) та Покрови (1 жовтня). Згідно з даними за 1620 рік, у центрі містечка була чотирикутна торгова площа, забудована будинками ремісників та купців; на площі було 5 магазинів, корчма та 23 міщанські подвір’я; загалом було 110 дворів

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GeoNames — 2005.
  2. Койданов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]