Сольвеєвський конгрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сольвеєвський конгрес
Світлина першої конференції у 1911. Готель Метрополь, Брюссель.
Сидять (зліва направо): В. Нернст, М. Бріллюен, Е. Сольве, Г. Лоренц, Е. Варбург, Ж. Перрен, В. Він, М. Кюрі і А. Пуанкаре.
Стоять (зліва направо): Р. Ґольдшмідт, М. Планк, Г. Рубенс, A. Зоммерфельд, Ф. Ліндеманн, М. де Бройль, M. Кнудсен[en], Ф. Газенерль, Ж. Гостелет, E. Герцен, Дж. Г. Джинс, E. Резерфорд, Г. Камерлінг Оннес, A. Ейнштейн і П. Ланжевен.

Міжнародний Сольвеєвський Інститут фізики та хімії, розташований у місті Брюссель, був заснований бельгійським промисловцем Ернестом Сольве у 1912 році після історичної «закритої» конференції 1911 року, що вважається поворотним моментом у світовій фізиці. Інститут координує конференції, семінари тощо[1].

Після початкового успіху 1911 року Сольвеєвський Конгрес (фр. Conseils Solvay) був присвячений видатним нерозв'язаним проблемам фізики і хімії[en]. Звичайний розклад заходу — раз на три роки, але бувають і більші паузи.

Видатні Сольвеєвські Конгреси[ред. | ред. код]

Перший Конгрес[ред. | ред. код]

Гендрік Лоренц був головою Першого Сольвеєвського Конгресу, який проводився в Брюсселі з 30 жовтня по 3 листопада 1911 року.[2] Тема конгресу - Радіація і кванти - розкривалася у двох напрямках: класичної фізики та квантової теорії. Альберт Ейнштейн був другим за молодістю присутнім фізиком (наймолодшим був Фредерік Ліндеманн). Інші члени Конгресу включали такі постаті, як Марія Склодовська-Кюрі і Анрі Пуанкаре (див. зображення списку учасників).

Третій Конгрес[ред. | ред. код]

Третій Сольвеєвський Конгрес відбувся у квітні 1921, невдовзі по завершенню Першої світової війни. Більшість німецьких науковців не були запрошені. На знак протесту Альберт Ейнштейн, що сам був громадянином і прихильником нової Веймарської республіки, відхилив запрошення. Однак, насправді причиною відсутності Ейнштейна було те, що він прийняв запрошення Хаїма Вейцмана на подорож Сполученими Штатами.[3]

П'ятий Конгрес[ред. | ред. код]

Учасники п'ятого конгресу, 1927. Institut International de Physique Solvay у Леопольд-Парк.
О. Піккар, Е. Анріо, П. Еренфест, E. Герцен, T. де Дондер, E. Шредінгер, Ж.-Е. Фершафельт, В. Паулі, В. Гейзенберг, Ральф Фаулер, Л. Бріллюен;
П. Дебай, M. Кнудсен, В. Л. Брегг, Г. Крамерс, П. Дірак, A. Комптон, Л. Бройль, М. Борн, Н. Бор;
І. Ленгмюр, M. Планк, М. Кюрі, Г. Лоренц, A. Ейнштейн, П. Ланжевен, Ш. Е. Ґюі, Ч. Т. Р. Вільсон, О. В. Річардсон.

Мабуть найвідомішим був П'ятий Сольвеєвський Конгрес із темою Електрони та Фотони, проведений з 24 по 29 жовтня 1927, де зустрілись найвидатніші фізики, щоб обговорити нещодавно сформульовану квантову теорію. Провідними особами були Альберт Ейнштейн та Нільс Бор. 17 з 29 учасників були чи згодом стали лауреатами Нобелівської премії, включаючи Марію Кюрі, яка єдина серед них мала дві Нобелівські премії з двох різних наук: фізики й хімії.[4]

Сольвеєвські Конгреси з Фізики[ред. | ред. код]

№ Рік Назва Переклад Голова
1 1911 La théorie du rayonnement et les quanta Теорія випромінення і кванти Гендрік Антон Лоренц (Лейден)
2 1913 La structure de la matière Структура матерії
3 1921 Atomes et électrons Атоми та електрони
4 1924 Conductibilité électrique des métaux et problèmes connexes Електрична провідність металів та пов'язані проблеми
5 1927 Electrons et photons Електрони і фотони
6 1930 Le magnétisme Магнетизм Поль Ланжевен (Париж)
7 1933 Structure et propriétés des noyaux atomiques Структура і властивості атомних ядер
8 1948 Les particules élémentaires Елементарні частинки Вільям Лоренс Брегг (Кембрідж)
9 1951 L'état solide Твердий стан
10 1954 Les électrons dans les métaux Електрони в металах
11 1958 La structure et l'évolution de l'univers Структура та еволюція всесвіту
12 1961 La théorie quantique des champs Квантова теорія поля
13 1964 The Structure and Evolution of Galaxies Структура та еволюція галактик Роберт Оппенгеймер (Прінстон)
14 1967 Fundamental Problems in Elementary Particle Physics Фундаментальні проблеми фізики елементарних частинок Крістіан Меллер (Копенгаґен)
15 1970 Symmetry Properties of Nuclei Симетричні властивості ядер Едоардо Амальді (Рим)
16 1973 Astrophysics and Gravitation Астрофізика і гравітація
17 1978 Order and Fluctuations in Equilibrium and Nonequilibrium Statistical Mechanics Порядок і флуктуації у рівноважній та нерівноважній статистичній механіці Леон ван Хов[en] (Церн)
18 1982 Higher Energy Physics Фізика вищих енергій
19 1987 Surface Science Фізика поверхні Ф.В. де Ветте (Остін)
20 1991 Quantum Optics Квантова оптика Paul Mandel (Брюссель)
21 1998 Dynamical Systems and Irreversibility Динамічні системи та незворотність Іоаніс Антоніу[5] (Брюссель)
22 2001 The Physics of Communication Фізика комунікації
23 2005 The Quantum Structure of Space and Time Квантова структура простору і часу Девід Гросс (Санта Барбара)
24 2008 Quantum Theory of Condensed Matter Квантова теорія конденсованої матерії Бертран Гальперін[en] (Гарвард)
25 2011 The theory of the quantum world Теорія квантового світу Девід Гросс (Санта Барбара)
26 2014 Astrophysics and Cosmology Астрофізика і Космологія Roger Blandford (Стенфорд)
27 2017 The physics of living matter: Space, time and information in biology Фізика живої матерії: простір, час та інформація в біології Боріс Шрайман (Санта Барбара)

Світлини Конгресів з фізики[ред. | ред. код]

  • Перший конгрес, 1911
    Перший конгрес, 1911
  • Другий конгрес, 1913
    Другий конгрес, 1913
  • Третій конгрес, 1921
    Третій конгрес, 1921
  • Четвертий конгрес, 1924
    Четвертий конгрес, 1924
  • П’ятий конгрес, 1927
    П’ятий конгрес, 1927
  • Шостий конгрес, 1930
    Шостий конгрес, 1930
  • Сьомий конгрес, 1933
    Сьомий конгрес, 1933
  • Восьмий конгрес, 1948
    Восьмий конгрес, 1948
  • Дев’ятий конгрес, 1951
    Дев’ятий конгрес, 1951
  • Десятий конгрес, 1954
    Десятий конгрес, 1954

Сольвеєвські Конгреси з хімії[ред. | ред. код]

№ Рік Назва Переклад Голова
1 1922 Cinq Questions d'Actualité П'ять актуальних питань Вільям Джексон Поуп (Кембрідж)
2 1925 Structure et Activité Chimique Структура і хімічна активність
3 1928 Questions d'Actualité Актуальні питання
4 1931 Constitution et Configuration des Molécules Organiques Конституція і конфігурація органічних молекул
5 1934 L'Oxygène, ses réactions chimiques et biologiques Оксиґен, його хімічні та біологічні реакції
6 1937 Les vitamines et les Hormones Вітаміни і гормони Фредерік Свартс (Гент)
7 1947 Les Isotopes Ізотопи Пауль Каррер (Цюріх)
8 1950 Le Mécanisme de l'Oxydation Механізм оксидації
9 1953 Les Protéines Протеїни
10 1956 Quelques Problèmes de Chimie Minérale Деякі проблеми неорганічної хімії
11 1959 Les Nucléoprotéines Нуклеопротеїни Альфред Уббельоде (Лондон)
12 1962 Transfert d'Energie dans les Gaz Передача енергії в газах
13 1965 Reactivity of the Photoexcited Organic Molecule Реактивність фотозбудженої органічної молекули
14 1969 Phase Transition Фазовий перехід
15 1970 Electrostatic Interactions and Structure of Water Електростатична взаємодія і структура води
16 1976 Molecular Movements and Chemical Reactivity as conditioned by Membranes, Enzymes and other Molecules Молекулярні рухи та хімічна реактивність в умовах мембран, ензимів та інших молекул
17 1980 Aspects of Chemical Evolution Аспекти хімічної еволюції
18 1983 Design and Synthesis of Organic Molecules Based on Molecular Recognition Архітектура і синтез органічних молекул ґрунтуючись на молекулярному розпізнаванні Ефраїм Качальскі (Rehovot) & Владімір Прелог (Zurich)
19 1987 Surface Science Ф.В. де Ветте (Остін)
20 1995 Chemical Reactions and their Control on the Femtosecond Time Scale Хімічні реакції та контроль за ними до фемтосекунд П'єр Ґаспар (Брюссель)
21 2007 From Noncovalent Assemblies to Molecular Machines Від нековалентних зборок до молекулярних машин Жан-П'єр Соваж (Страсбург)
22 2010 Quantum Effects in Chemistry and Biology Квантові ефекти у хімії та біології [[Ґрехем Флеммінґ] (Берклі)
23 2013 New Chemistry and New Opportunities from the Expanding Protein Universe Нова хімія і нові можливості із щодень більшого всесвіту протеїнів Курт Вютріх (ETH Zurich)
24 2016 Catalysis in Chemistry and Biology Курт Вютріх (ETH Zurich) & Роберт Граббс (Caltech, USA)
25 2019 Computational Modeling: From Chemistry to Materials to Biology Комп'ютерне моделювання: від хімії до матеріалів та біології Kurt Wüthrich (ETH Zurich) & Bert Weckhuysen (Utrecht U., The Netherlands)

Галерея Конгресів з хімії[ред. | ред. код]

  • Перший конгрес, 1922
    Перший конгрес, 1922

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Welcome to the Solvay Institutes. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 4 листопада 2020.
  2. ↑ Paul Langevin and Maurice de Broglie, eds., La théorie du rayonnement et les quanta. Rapports et discussions de la réunion tenue à Bruxelles, du 30 octobre au 3 novembre 1911, sous les auspices de M. E. Solvay. Paris: Gauthier-Villars, 1912. See also: The Collected Papers of Albert Einstein, Vol. 3: Writings 1909—1911, Doc. 26, p. 402 (English translation supplement).
  3. ↑ Isaacson, Walter (2007). Einstein: His life and universe. New York: Simon & Schuster.
  4. ↑ Lorentz & the Solvay conferences [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.], Instituut-Lorentz, Leiden University
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 4 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Читайте далі[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сольвеєвський конгрес
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сольвеєвський_конгрес&oldid=41856746