Жан Батист Перрен
| фр. Jean Baptiste Perrin | |
|---|---|
| Народився | 30 вересня 1870 Лілль, Франція |
| Помер | 17 квітня 1942 (71 рік) Нью-Йорк, США |
| Поховання | Пантеон[1] |
| Місце проживання | |
| Країна | |
| Національність | Француз |
| Діяльність | фізик, викладач університету, композитор, хімік, фізик-теоретик |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Галузь | Фізика |
| Заклад | Вища нормальна школа, Сорбонна |
| Посада | президент Французької академії наукd[2] і президент[d] |
| Науковий ступінь | професор |
| Науковий керівник | Jules Violled і Марсель Бріллюен[3] |
| Аспіранти, докторанти | Horia Hulubeid Івет Кошуа René Gossed[3] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук Шведська королівська академія наук Російська академія наук[4] Туринська академія наук[5] |
| Відомий завдяки: | Катодні промені |
| У шлюбі з | Henriette Perrin-Duportald |
| Діти | Francis Perrind Aline Lapicqued |
| Родичі | Georges Lapicqued, Nils Perrind і David Perrind |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Жан Бати́ст Перре́н (фр. Jean Baptiste Perrin, 30 вересня 1870, Лілль, Франція — 17 квітня 1942, Нью-Йорк, США) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1926 році «за роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».
У період з 1894 по 1897 рік займався вивченням катодних і рентгенівських променів. У 1897 році йому отримав ступінь доктора наук (docteur ès sciences) за дисертацію про катодні і рентгенівські промені. У тому ж році він став читати лекції у Сорбонні. У 1910 році Перрен став професором і залишався на цій посаді до окупації німецькими військами під час Другої світової війни.
У 1895 році Перрен показав, що катодні промені мають корпускулярну природу і мають негативний електричний заряд. Також Перрен визначив значення числа Авогадро декількома методами. Крім того він пояснив джерело сонячної енергії — термоядерні реакції за участю водню.
Після публікації Ейнштейном у 1905 році теоретичної роботи про атомарну природу Броунівського руху, Перрен поставив експеримент з метою перевірки тверджень Ейнштейна та завершив, таким чином, столітню дискусію про атомну теорію Джона Дальтона. У 1926 році Перрен отримує Нобелівську премію з фізики.
Під час Першої світової війни Перрен був офіцером інженерного корпусу. Під час німецької окупації Франції Перрен виїхав у 1940 році до США, де і помер у Нью-Йорку. Після війни, у 1948 році, останки Перрена були перевезені до Франції на борту військового корабля Жанна Д'Арк і поховані у Пантеоні.
Жан Батист Перрен був батьком Франсіса Перрена — також фізика. Серед відомих студентів Перрена слід виділити П'єра Віктора Оже.
Перрен є лауреатом багатьох нагород, серед яких були премія Джоуля Лондонського королівського товариства у 1896 році та La Caze Prize від Паризької академії наук. Двічі Перрен призначався членом Солвеєвського комітету — в 1911 та 1921 роках. Також він був членом Лондонського королівського товариства та Бельгійської, Шведської, Туринської, Румунської і Китайської академій наук. У 1926 році Перрен став командором Почесного легіону, а також командором ордена Леопольда (Бельгія).
Перрен є автором численних книг та дисертацій. Найвідомішими є: «Rayons cathodiques et rayons X» (катодні та рентгенівські промені); «Electrisation de contact» (контактна електрика); «Réalité moléculaire» (молекулярна реальність); «Matière et Lumière» (матерія і світло); «Lumière et Reaction chimique» (світло і хімічні реакції).
- 8116 Жанперрен — астероїд, названий на честь Жана Батиста Перрена[6].
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- 1 2 Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VI. 1941—1945 — Москва: Архив Российской академии наук, 2021. — С. 487. — 592 с. — ISBN 978-5-6046932-0-9
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Храмов Ю. А. Перрен Жан Батист (Perrin Jean Baptiste) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — 400 с. — 200 000 екз.
- Jean Baptiste Perrin [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Нобелівської премії (англ.)
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 30 вересня
- Народились 1870
- Померли 17 квітня
- Померли 1942
- Поховані в паризькому Пантеоні
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Французької академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Академіки РАН
- Командори ордена Леопольда II
- Командори ордена Почесного легіону
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Нагороджені медаллю Маттеуччі
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Французькі фізики
- Французькі Нобелівські лауреати
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Академіки АН СРСР
- Французькі атеїсти
- Люди на марках
- Випускники Вищої нормальної школи (Париж)
- Випускники Паризького університету
- Уродженці Лілля
- Члени Туринської академії наук
