Спасо-Преображенська церква (Глухів)
Спасо-Преображенська церква | |
---|---|
51°40′31.32″ пн. ш. 33°54′49″ сх. д. / 51.67537° пн. ш. 33.91361° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Глухів |
Архітектор | Квасов Андрій Васильович |
Початок будівництва | XVII століття |
Кінець будівництва | 1765 |
Належність | УПЦ МП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України (180034-Н) і пам'ятка історії національного значення Україниd (180034-Н) |
Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі |
Спасо-Преображенська церква — тетраконховий храм у місті Глухів. Церква стояла за межами колишніх загальноміських укріплень і тому називалася «Заградською», зараз розташована в самому центрі Глухова на площі Рудченка, неподалік Трьох-Анастасіївської церкви, і є однією з головних архітектурних окрас міста.
Церква мурована з місцевої цегли, потинькована з побіленим інтер'єром. Фасади мають двобарвне пофарбування: жовте тло з білими деталями. У пандативах частково збереглися олійні зображення Св. Євангелістів у медальйонах. Старий іконостас майже не зберігся[1]. Підлога дощана. Щипцевий та вальмові дахи, а також баня на дерев'яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю й пофарбовані зеленим кольором[2].
На початку XIX століття у північно-західному куті церковного подвір'я спорудили муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму, яка була зруйнована в 1930 році. 1855 року архітектор А. Ассінг розробив проєкт прибудови з заходу теплої церкви, яку реалізували 1867 року. У 1961 році святиню закрили з ризиком можливого знесення. Церкву використовували як склад до 1979 року, коли її оголосили пам'яткою архітектури національного значення. З 1989 року Спасо-Преображенську церкву повернули релігійній громаді. Поступово храм реставрували: перший етап реставраційних робіт було завершено 1992 року (автор проєкту реставрації — архітектор інституту «Укрпроектреставрація» С. Халепа[3]), другий — у 2004.
У липні 2008 р. реставратори відкрили в глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомий унікальний живопис XVIII століття. Смисловий та композиційний центр — зображення Ісуса в червоній багряниці. Цей живопис зберігся на первинному тиньку, тому його можна датувати 70-ми роками XVIII ст. Припускають, що він виконаний художником з Петербурзької академії мистецтв[4].
У кінці 2010 року реставратори надали церкві нового вигляду[джерело?].
- ↑ Стаття «У Спасо-Преображенській церкві Глухова виявлено унікальні старовинні розписи XVIII століття» на Сайті прес-служби Української Православної Церкви [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Стаття «Спасо-Преображенська церква» [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.] на Неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 58. — ISBN 5-7707-9955-2.
- ↑ А. Є. Бартош, В. А. Марампольська. Унікальна знахідка 2008 року. «Сіверщина в історії України».
- Фото Преображенської церкви [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Перлини України [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.]