Ортогенез

Ортогенез (від грец. ὀρθός — прямий і генез) — концепція в еволюційному вченні, яка стверджує, що розвиток живої природи зумовлений внутрішніми причинами, що направляють хід еволюції по певному шляху, суворо визначаючи його напрямок. З цієї концепції, спрямованість еволюції визначається тим, що сама мінливість споконвічно має певну спрямованість. Спрямованість еволюції не залежить від природного добору. Всі зміни живих форм відбуваються за небагатьма, суворо визначеним природою організму напрямками і успадковуються.

Історія концепції

У найбільш розгорнутому вигляді цю концепцію викладав Теодор Еймер в 1888—1897 роках. Згодом прихильники ортогенезу як фактори, які зумовлюють хід еволюції, пропонували особливості послідовностей ДНК або будь-яких клітинних структур.

В даний час теорія ортогенезу в цілому визнана незадовільною.

Джерела

1. Біологічний енциклопедичний словник / Гол. ред. М. С. Гіляров. — М.: Радянська Енциклопедія, 1989.
2. В. І. Глазко, Г. В. Глазко. Російсько-Англо-Український тлумачний словник з прикладної генетики, ДНК-технології і біоінформатики. — Київ: Квіц, 2001.