Ядерне горіння вуглецю: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ядерне горіння [[Вуглець|вуглецю]]'''&nbsp;— умовна назва ядерної реакції злиття ядер {{нп|Вуглець-12|вуглецю-12|ru|Углерод-12}} в надрах зір, з масою понад 5-6 [[Маса Сонця|мас Сонця]]<ref>{{cite journal
'''Ядерне горіння [[Вуглець|вуглецю]]'''&nbsp;— умовна назва ядерної реакції злиття ядер [[Вуглець-12|вуглецю-12]] в надрах зір, з масою понад 5-6 [[Маса Сонця|мас Сонця]]<ref>{{cite journal
| author=Girardi, L.; Bressan, A.; Bertelli, G.; Chiosi, C. | title=Evolutionary tracks and isochrones for low- and intermediate-mass stars: From 0.15 to 7 M<sub>sun</sub>, and from Z=0.0004 to 0.03
| author=Girardi, L.; Bressan, A.; Bertelli, G.; Chiosi, C. | title=Evolutionary tracks and isochrones for low- and intermediate-mass stars: From 0.15 to 7 M<sub>sun</sub>, and from Z=0.0004 to 0.03
| journal=Astronomy and Astrophysics Supplement
| journal=Astronomy and Astrophysics Supplement

Версія за 04:57, 16 грудня 2016

Ядерне горіння вуглецю — умовна назва ядерної реакції злиття ядер вуглецю-12 в надрах зір, з масою понад 5-6 мас Сонця[1]. Воно починається при температурі близько 8× 108 К і густині порядку 108 кг/м3. Далі наведені основні реакції «горіння» вуглецю[2].

Реакції з двохчастинним кінцевим станом:

, Q = 4,617 МеВ
, Q = 2,241 МеВ
, Q = 2,599 МеВ
, Q = 8,51 МеВ
, Q = 13,933 МеВ

Реакції з трьохчастинним кінцевим станом:

, Q = 0,113 МеВ

Утворені в цих реакціях нукліди часто захоплюють вивільнені протони, нейтрони та альфа-частинки. При цьому утворюється алюміній, кремній та деякі інші сусідні нукліди:

Див. також

Примітки

  1. Girardi, L.; Bressan, A.; Bertelli, G.; Chiosi, C. (2000). Evolutionary tracks and isochrones for low- and intermediate-mass stars: From 0.15 to 7 Msun, and from Z=0.0004 to 0.03. Astronomy and Astrophysics Supplement. 141: 371—383. doi:10.1051/aas:2000126.
  2. Clayton, Donald. Principles of Stellar Evolution and Nucleosynthesis, (1983)

Посилання