Еліптична галактика

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 січня 2019, заснована на цій версії.

Еліпти́чна гала́ктика — галактика, контури якої мають більш-менш еліпсоподібну форму. Яскравість такої галактики плавно зменшується від центра до периферії. Еліптичні галактики позначають латинською літерою E, після чого ставлять число (n = 0—7), яке характеризує міру стиснення видимої проекції галактики на площину спостереження (а не реальну форму галактики, яку може бути важко встановити).

Число n визначають зі співвідношення n = 10 (a–b) / a, де a і b — велика і мала піввісь зображення, що спостерігається. Для круглого зображення n = 0. Зображення зі стисненням n > 7 не спостерігали^[1]. Стиснення еліптичних галактик свідчить про те, що вони обертаються.

Середній спектральний клас еліптичних галактик — G4. Основне населення — зорі пізніх спектральних класів. Більшість еліптичних галактик практично не мають у своєму складі міжзоряного газу, тому зореутворення там майже не відбувається. Населення цих галактик — старі зорі, подібні до Сонця або менш масивні^[1].

Частка еліптичних галактик у загальній кількості становить ~25 %. За розмірами ці галактики дуже різноманітні — серед них трапляються як велетенські з масою 10¹³ мас Сонця, так і карликові — 10⁵ мас Сонця^[1].

Карликові еліптичні галактики

Еліптичні галактики, світність яких не перевищує 10⁸ L_☉, вважають карликовими. Їх позначають dE (від англ. dwarf — карлик). Принципових відмінностей від еліптичних галактик високої світності вони не мають^[2].