Рейхсвер: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Скасування редагування № 38285108 користувача 88.134.42.187 (обговорення) Мітка: Скасування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка військового формування |
{{Картка військового формування |
||
| назва = Райхсвер |
| назва = Райхсвер |
||
| оригінальна_назва = {{lang-de|Reichswehr}} |
| оригінальна_назва = {{lang-de|Reichswehr}} |
||
| зображення = Flag of Weimar Republic (war).svg |
| зображення = Flag of Weimar Republic (war).svg |
||
| розмір_зображення = 200пкс |
| розмір_зображення = 200пкс |
||
| альт = |
| альт = |
||
| підпис = Військовий прапор |
| підпис = Військовий прапор Рейхсверу |
||
| дати = [[19 січня]] [[1919]] – [[16 березня]] [[1935]] |
| дати = [[19 січня]] [[1919]] – [[16 березня]] [[1935]] |
||
| країна = {{ПрТ|Веймарська республіка}} |
| країна = {{ПрТ|Веймарська республіка}} |
||
| належність = |
| належність = |
||
| вид = |
| вид = |
||
| тип = |
| тип = |
||
| роль = |
| роль = |
||
| спеціалізація = |
| спеціалізація = |
||
| розмір = 115 000 (1921) |
| розмір = 115 000 (1921) |
||
| командна_структура = [[Truppenamt|Військове Управління Німеччини]] ({{lang-de|Truppenamt}}) |
| командна_структура = [[Truppenamt|Військове Управління Німеччини]] ({{lang-de|Truppenamt}}) |
||
| гарнізон = [[Цоссен]], біля Берліна |
| гарнізон = [[Цоссен]], біля Берліна |
||
| гарнізон_назва = Штаб |
| гарнізон_назва = Штаб |
||
| прізвисько = |
| прізвисько = |
||
| оборонець = |
| оборонець = |
||
| гасло = |
| гасло = |
||
| штандарт = <!-- або | кольори = --> |
| штандарт = <!-- або | кольори = --> |
||
| штандарт_назва = <!-- або | кольори_назва = --> |
| штандарт_назва = <!-- або | кольори_назва = --> |
||
| марш = |
| марш = |
||
| талісман = |
| талісман = |
||
| річниці = |
| річниці = |
||
| оснащення = |
| оснащення = |
||
| оснащення_назва = |
| оснащення_назва = |
||
| битви = [[Листопадова революція]]<br>[[Сілезькі повстання]]<br>Придушення [[Пивний путч|Пивного путчу]]<br>[[Рурське повстання]]<br>[[Каппський заколот]] (обмежена підтримка) |
| битви = [[Листопадова революція]]<br>[[Сілезькі повстання]]<br>Придушення [[Пивний путч|Пивного путчу]]<br>[[Рурське повстання]]<br>[[Каппський заколот]] (обмежена підтримка) |
||
| битви_назва = |
| битви_назва = |
||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
| почесні_найменування = |
| почесні_найменування = |
||
| почесні_найменування_назва = |
| почесні_найменування_назва = |
||
| розформовано = [[16 березня]] [[1935]] |
| розформовано = [[16 березня]] [[1935]] |
||
| льотні_години = |
| льотні_години = |
||
| вебсайт = <!-- Командувачі --> |
| вебсайт = |
||
<!-- Командувачі --> |
|||
| командувач1 = <!-- або | поточний_командувач = --> |
| командувач1 = <!-- або | поточний_командувач = --> |
||
| командувач1_назва = |
| командувач1_назва = |
||
| командувач2 = |
| командувач2 = |
||
| командувач2_назва = |
| командувач2_назва = |
||
| командувач3 = |
| командувач3 = |
||
| командувач3_назва = |
| командувач3_назва = |
||
| командувач4 = |
| командувач4 = |
||
| командувач4_назва = |
| командувач4_назва = |
||
| визначні_командувачі = [[Пауль фон Гінденбург]], [[Ганс фон Зект]], [[Курт фон Шлейхер]], [[Вернер фон Бломберг]] |
| визначні_командувачі = [[Пауль фон Гінденбург]], [[Ганс фон Зект]], [[Курт фон Шлейхер]], [[Вернер фон Бломберг]] |
||
<!-- Знаки розрізнення -->| знак_розрізнення = |
<!-- Знаки розрізнення --> |
||
| знак_розрізнення = |
|||
| знак_розрізнення_назва = |
| знак_розрізнення_назва = |
||
| знак_розрізнення2 = |
| знак_розрізнення2 = |
||
| знак_розрізнення2_назва = |
| знак_розрізнення2_назва = |
||
| знак_розрізнення3 = |
| знак_розрізнення3 = |
||
| знак_розрізнення3_назва = |
| знак_розрізнення3_назва = |
||
| знак_розрізнення4 = |
| знак_розрізнення4 = |
||
| знак_розрізнення4_назва = |
| знак_розрізнення4_назва = |
||
| знак_розрізнення5 = |
| знак_розрізнення5 = |
||
| знак_розрізнення5_назва = |
| знак_розрізнення5_назва = |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Рейхсве́р'''<ref>{{СУМ-11|Рейхсвер}}</ref> ({{lang-de|Reichswehr}} від ''Reich'' [[держава]], [[імперія]] та ''Wehr'' [[оборона]]) — [[Збройні сили Німеччини]] в [[1919]]–[[1935]], обмежені за складом і чисельністю умовами [[Версальський договір 1919|Версальського мирного договору 1919]]. Вербувалися за наймом (115 тис. чоловік і обмежене число кораблів). |
||
Після поразки [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в [[Перша світова війна|Першій світовій війні 1914-18]] [[6 березня]] [[1919]] Веймарські національні збори прийняли закон про створення тимчасового |
Після поразки [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в [[Перша світова війна|Першій світовій війні 1914-18]] [[6 березня]] [[1919]] Веймарські національні збори прийняли закон про створення тимчасового рейхсверу чисельністю 400 тис. ос., як перехідної форми на шляху розгортання масової армії. Однак на підставі Версальського мирного договору 1919 і розробленого на його основі військового закону від [[23 березня]] [[1921]] чисельність рейхсверу скорочувалася до 115 тис. ос. (100 тис. у сухопутних військах і 15 тис. у ВМС), а озброєння різко обмежувалося. За цим законом про оборону країни, німецькі збройні сили (рейхсвер) поділялися на [[Сухопутні війська|сухопутну армію]] ({{lang-de|Reichsheer}}) і [[військово-морський флот]] ({{lang-de|Reichsmarine}}). Німеччині було заборонено мати [[Генеральний штаб Німеччини|Генеральний штаб]], [[військова авіація|військову авіацію]], підводні човни, великі [[Бойовий корабель|бойові кораблі]], [[Зенітна артилерія|зенітну]] і важку артилерію, а також [[хімічна зброя|хімічну зброю]]. |
||
Структура |
Структура рейхсверу остаточно склалася до початку [[1924]] року. Вона будувалася з розрахунком, щоб на базі рейхсверу в майбутньому без докорінної організаційної ломки розгорнути масову армію. Міністерство рейхсверу створило дві [[Армійська група|військові (армійські) групи]] (1-а — зі штабом в [[Берлін]]і в складі 4 [[Піхотна дивізія|піхотних]] і 2 [[кавалерійська дивізія|кавалерійських дивізій]], 2-а — зі штабом в [[Кассель|Касселі]] в складі 3 піхотних і 1 кавалерійської дивізій) і 7 [[військовий округ|військових округів]], кожен з яких включав 1 піхотну дивізію (12 тис. чол.). Діяльність керівництва рейхсверу була спрямована головним чином на нелегальну підготовку кадрів і розгортання масових збройних сил, поступове переозброєння армії і флоту. |
||
З моменту свого утворення |
З моменту свого утворення рейхсвер мав прихований [[резерв]], т. зв. «[[Чорний рейхсвер]]», який включав загони місцевої самооборони (хеймвер), солдатські і офіцерські союзи, спілки ветеранів («[[Сталевий шолом]]», «Кіфхойзербунд», «Вікінг», «Младогерманський орден», «Національна спілка німецьких офіцерів» тощо), воєнізовані молодіжні та спортивні союзи і клуби, що об'єднували кілька млн осіб і діяли під керівництвом командування рейхсверу. Резервом рейхсверу були також офіційно дозволені частини прикордонної охорони (близько 100 тис. ос.), і поліцейські формування (200 тис. ос.), організація, [[озброєння]] і [[бойова підготовка]] яких брало будувалися за армійським принципом і знаходилися під контролем міністерства рейхсверу. |
||
Велика робота проводилася зі створення [[Люфтваффе|ВПС]]. Підготовка та перепідготовка військових льотчиків здійснювалися нелегально у військових округах і через [[цивільна авіація|цивільну авіацію]]. Зважаючи на те, що Німеччині заборонялося мати власну воєнну промисловість, виробництво зброї і військової техніки було організовано за кордоном. За проектами німецьких конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, [[Підводний човен|підводні човни]] та надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр. |
Велика робота проводилася зі створення [[Люфтваффе|ВПС]]. Підготовка та перепідготовка військових льотчиків здійснювалися нелегально у військових округах і через [[цивільна авіація|цивільну авіацію]]. Зважаючи на те, що Німеччині заборонялося мати власну воєнну промисловість, виробництво зброї і військової техніки було організовано за кордоном. За проектами німецьких конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, [[Підводний човен|підводні човни]] та надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр. рейхсвер був тісно пов'язаний з [[націонал-соціалізм]]ом. У роки [[Велика депресія|економічної кризи 1929-33]] його керівництво зіграло вирішальну роль у встановленні в Німеччині нацистської диктатури. [[Machtergreifung|З приходом Гітлера до влади]] почали втілюватися в життя плани створення масової армії. До жовтня [[1934]] було завершено розгортання 21 піхотних дивізії, збільшилася чисельність армії до 300 тис. ос. |
||
[[16 березня]] [[1935]] Німеччина запровадила загальну [[Військова повинність|військову повинність]], в односторонньому порядку анулювавши військові статті Версальського договору. На базі |
[[16 березня]] [[1935]] Німеччина запровадила загальну [[Військова повинність|військову повинність]], в односторонньому порядку анулювавши військові статті Версальського договору. На базі рейхсверу почалося формування багатомільйонного [[Вермахт]]у. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 72: | Рядок 74: | ||
* [[Імператорські військово-морські сили]] |
* [[Імператорські військово-морські сили]] |
||
* [[Вермахт]] |
* [[Вермахт]] |
||
* [[Рейхсмарине |
* [[Рейхсмарине]] |
||
* [[Генеральний штаб Німеччини]] |
* [[Генеральний штаб Німеччини]] |
||
Версія за 20:57, 14 лютого 2023
| Райхсвер | |
|---|---|
| нім. Reichswehr | |
.svg) Військовий прапор Рейхсверу | |
| На службі | 19 січня 1919 – 16 березня 1935 |
| Країна |
 Веймарська республіка |
| Чисельність | 115 000 (1921) |
| У складі | Військове Управління Німеччини (нім. Truppenamt) |
| Штаб | Цоссен, біля Берліна |
| Війни/битви |
Листопадова революція Сілезькі повстання Придушення Пивного путчу Рурське повстання Каппський заколот (обмежена підтримка) |
| Розформовано | 16 березня 1935 |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Пауль фон Гінденбург, Ганс фон Зект, Курт фон Шлейхер, Вернер фон Бломберг |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Рейхсве́р[1] (нім. Reichswehr від Reich держава, імперія та Wehr оборона) — Збройні сили Німеччини в 1919–1935, обмежені за складом і чисельністю умовами Версальського мирного договору 1919. Вербувалися за наймом (115 тис. чоловік і обмежене число кораблів).
Після поразки Німецької імперії в Першій світовій війні 1914-18 6 березня 1919 Веймарські національні збори прийняли закон про створення тимчасового рейхсверу чисельністю 400 тис. ос., як перехідної форми на шляху розгортання масової армії. Однак на підставі Версальського мирного договору 1919 і розробленого на його основі військового закону від 23 березня 1921 чисельність рейхсверу скорочувалася до 115 тис. ос. (100 тис. у сухопутних військах і 15 тис. у ВМС), а озброєння різко обмежувалося. За цим законом про оборону країни, німецькі збройні сили (рейхсвер) поділялися на сухопутну армію (нім. Reichsheer) і військово-морський флот (нім. Reichsmarine). Німеччині було заборонено мати Генеральний штаб, військову авіацію, підводні човни, великі бойові кораблі, зенітну і важку артилерію, а також хімічну зброю.
Структура рейхсверу остаточно склалася до початку 1924 року. Вона будувалася з розрахунком, щоб на базі рейхсверу в майбутньому без докорінної організаційної ломки розгорнути масову армію. Міністерство рейхсверу створило дві військові (армійські) групи (1-а — зі штабом в Берліні в складі 4 піхотних і 2 кавалерійських дивізій, 2-а — зі штабом в Касселі в складі 3 піхотних і 1 кавалерійської дивізій) і 7 військових округів, кожен з яких включав 1 піхотну дивізію (12 тис. чол.). Діяльність керівництва рейхсверу була спрямована головним чином на нелегальну підготовку кадрів і розгортання масових збройних сил, поступове переозброєння армії і флоту.
З моменту свого утворення рейхсвер мав прихований резерв, т. зв. «Чорний рейхсвер», який включав загони місцевої самооборони (хеймвер), солдатські і офіцерські союзи, спілки ветеранів («Сталевий шолом», «Кіфхойзербунд», «Вікінг», «Младогерманський орден», «Національна спілка німецьких офіцерів» тощо), воєнізовані молодіжні та спортивні союзи і клуби, що об'єднували кілька млн осіб і діяли під керівництвом командування рейхсверу. Резервом рейхсверу були також офіційно дозволені частини прикордонної охорони (близько 100 тис. ос.), і поліцейські формування (200 тис. ос.), організація, озброєння і бойова підготовка яких брало будувалися за армійським принципом і знаходилися під контролем міністерства рейхсверу.
Велика робота проводилася зі створення ВПС. Підготовка та перепідготовка військових льотчиків здійснювалися нелегально у військових округах і через цивільну авіацію. Зважаючи на те, що Німеччині заборонялося мати власну воєнну промисловість, виробництво зброї і військової техніки було організовано за кордоном. За проектами німецьких конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, підводні човни та надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр. рейхсвер був тісно пов'язаний з націонал-соціалізмом. У роки економічної кризи 1929-33 його керівництво зіграло вирішальну роль у встановленні в Німеччині нацистської диктатури. З приходом Гітлера до влади почали втілюватися в життя плани створення масової армії. До жовтня 1934 було завершено розгортання 21 піхотних дивізії, збільшилася чисельність армії до 300 тис. ос.
16 березня 1935 Німеччина запровадила загальну військову повинність, в односторонньому порядку анулювавши військові статті Версальського договору. На базі рейхсверу почалося формування багатомільйонного Вермахту.
Див. також
- Імперська армія Німеччини
- Імператорські військово-морські сили
- Вермахт
- Рейхсмарине
- Генеральний штаб Німеччини
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 99. — 686 с. — ISBN 00101-150. (рос.)
- ↑ Рейхсвер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.