Стрибки у воду

Спортсменка, яка виконує стрибок з трампліна

Стрибки́ у во́ду — один з водних видів спорту. На змаганнях виконуються стрибки з трампліна (1 і 3 метри) і вежі (5, 7,5 і 10 метрів). Під час стрибка спортсмени виконують ряд акробатичних дій (оберти, гвинти, обертання). Суддями оцінюється як якість виконання акробатичних елементів у польотній фазі, так і чистота входу у воду. На змаганнях із синхронних стрибків оцінюється також синхронність виконання елементів двома учасниками.

Змагання

Змагання зі стрибків у воду проводяться Міжнародною аматорською федерацією плавання (FINA). Стрибки у воду входять до програми чемпіонатів світу з водних видів спорту. У програму Олімпійських ігор стрибки у воду включені вперше на третіх Олімпійських іграх в 1904 році, і відтоді постійно присутні на Олімпіадах. Синхронні стрибки з'явилися в програмі Ігор у Сіднеї в 2000 році. У наш час^[Коли?] Олімпійська програма включає в себе 8 комплектів медалей, по 4 комплекти розігруються у чоловіків і в жінок у стрибках з 3-метрового трампліна (одиночні і синхронні) та 10-метрової вишки (одиночні і синхронні). Програма чемпіонатів світу і Європи складається з 10 змагань, додатково включає в себе індивідуальні стрибки з метрового трампліна.

Великі змагання, включаючи Олімпіади і чемпіонати світу, проводяться трьома етапами. Після першого, кваліфікації, визначаються 18 найкращих учасників, які у півфінальній серії стрибків виявляють 12 фіналістів. Оцінки, отримані у фіналі, раніше підсумовувалися з оцінками півфіналу, однак з 2007 року нові правила FINA передбачають починати фінал «з нуля». На кожному етапі спортсмени виконують по черзі 5 або 6 стрибків, залежно від формули турніру. Перед початком кожного етапу спортсмени заявляють програму стрибків, а судді стверджують коефіцієнт складності для кожного стрибка. По ходу змагання замінювати один стрибок іншим або змінювати порядок їх виконання не дозволяється.

Оцінки

Шведський спортсмен Арвід Спангберг, який виконує стрибок з вишки на IV Олімпійських іграх

В індивідуальних змаганнях оцінка кожного стрибка проводиться сімома суддями. Кожен з них виставляє оцінки від 0 до 10, після чого дві найкращі і дві найгірші оцінки відкидаються, а три, які залишились, множаться на коефіцієнт складності стрибка.

Синхронні стрибки оцінює колегія з 9 арбітрів, по двоє суддів оцінюють техніку виконання стрибка кожним спортсменом, а ще п'ять оцінюють лише синхронність. Після чого найгірша і найкраща оцінки відкидаються, а сума інших множиться на коефіцієнт складності.

При оцінці техніки стрибка судді звертають увагу на якість розбігу або вихідної позиції (розбіг повинен бути виконаний по прямій лінії і включати в себе мінімум 4 кроки, стійка повинна бути чітко зафіксована), відштовхування, виконання елементів під час польоту, вхід у воду (повинен бути максимально вертикальним і з мінімальною кількістю бризок).

Снаряди

Трамплін — спеціальна пружна дошка довжиною 4,8 м і шириною 0,5 м, один кінець якої закріплений на борту басейну. При стрибку з трампліна спортсмен спочатку розгойдується на ньому і потім потужно відштовхується, отримуючи додаткове прискорення від трампліна. По всій довжині має протиковзке покриття. Встановлюється на висоті 1 або 3 м над рівнем води.

Вишка — споруда з кількома платформами на різних висотах: 1, 3, 5, 7,5 і 10 м. Ширина кожної платформи — 2 м, довжина — 6 м. Край платформи (як і передній край трампліна) виступає за край басейну не менше, ніж на 1,5 м.

Види стрибків

Існує кілька груп, за якими класифікуються всі спортивні стрибки —

Стійки:

• передня (лицем до води);
• задня (спиною до води);
• на руках.

Наявність розбігу:

• стрибок з місця;
• стрибок з розбігу.

Положення тіла:

• прогнувшись — прямі ноги сполучені разом;
• зігнувшись — тулуб зігнуте в поясі, ноги прямі;
• згрупувавшись — зведені коліна підтягнуті до тулуба, руки обхоплюють нижню частину ніг.

Оберти і гвинти:

• напівоберт — стрибок з обертанням тіла навколо поперечної осі на 180 градусів;
• оберт — стрибок з обертанням тіла навколо поперечної осі на 360 градусів; бувають також стрибки на 1,5, 2, 2,5, 3 та 3,5 оберти;
• напівгвинт — стрибок з обертанням тіла навколо повздовжньої осі на 180 градусів;
• гвинт — стрибок з обертанням тіла навколо повздовжньої осі на 360 градусів; бувають також стрибки з 1,5, 2, 2,5 і 3 гвинтами.

Комбінування різних елементів дозволяє виконати понад 60 варіантів стрибка з трампліна і понад 90 — з вишки. Кожному зі стрибків присвоєно свій коефіцієнт складності, що лежить у діапазоні від 1,2 до 3,8.

Див. також

• Кліфф дайвінг

Посилання

• Офіційний сайт FINA
• Описані в анімації

Література

• Олимпийская энциклопедия. Под ред. С. П. Павлова. — М., 1980 (рос.)
• Прыжки в воду. Справочник. — М., 1980 (рос.)