Суперкубок УЄФА 2021

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суперкубок УЄФА 2021
UEFA Super Cup.gif
(пен. 6:5)
Дата 11 серпня 2021
Стадіон «Віндзор Парк», Белфаст
Гравець матчу Жерар Морено («Вільярреал»)[1]
Арбітр Сергій Карасьов (Росія)[2]
Глядачі 10,435[3]
Погода Мінлива хмарність
18 °C (64 °F)
59 % Вологість повітря[4]
2020
2022

Суперкубок УЄФА 2021 (англ. 2021 UEFA Super Cup) — футбольний матч, що відбувся 11 серпня 2021 року і став 46-м розіграшем Суперкубка УЄФА, між переможцями Ліги чемпіонів і Ліги Європи в сезоні 2020/21. Рішенням Виконавчого комітету УЄФА від 24 вересня 2019 року матч пройшов у столиці Північної Ірландії — Белфасті на стадіоні Віндзор Парк[5].

Вибір місця проведення[ред. | ред. код]

Заявочна кампанія європейських футбольних асоціацій, які претендують на проведення матчу офіційно розпочнеться у грудні 2018 року. Згідно з порядком заявочного процесу, до 15 лютого 2019 року футбольні асоціації матимуть час офіційно підтвердити свою зацікавленість у проведенні Суперкубка УЄФА 2021, і до 29 березня 2019 року направити в УЄФА заявочні досьє.

Українська заявка[ред. | ред. код]

На початку червня 2018 року президент Федерації футболу України (ФФУ) Андрій Павелко оголосив про створення комітету по роботі над заявкою на проведення матчу за Суперкубок УЄФА 2021 року[6]. У вересні 2018 року очільник українського футболу оголосив, що можливо НСК «Олімпійський» і буде приймати цей матч[7].

Харківська обласна влада разом з Федерацією футболу України, спираючись на досвід проведення міжнародних матчів у Харкові, оголосили 1 листопада 2018 року про підготовку заявки на проведення матчу за Суперкубок УЄФА у 2021 році на стадіоні ОСК «Металіст»[8].

Претенденти[ред. | ред. код]

«Віндзор Парк» у Белфасті, на якому пройшов матч.

Станом на початок листопада 2018 року дві країни заявили про свої наміри провести цей захід. Пізніше ще дві країни подали свої заявки.

Країна Стадіон Місто Місткість
Білорусь Білорусь[9] «Динамо» Мінськ 22 000
Північна Ірландія Північна Ірландія «Віндзор Парк» Белфаст 18 434
Україна Україна «Металіст» Харків 40 003
Фінляндія Фінляндія «Олімпійський» Гельсінкі 36 000

24 вересня 2019 року Виконавчий комітет обрав «Віндзор Парк».[10][11]

Клуби[ред. | ред. код]

Клуб Кваліфікувався як Участей
Англія «Челсі» Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2020/21 4 (1998, 2012, 2013, 2019)
Іспанія «Вільярреал» Переможець Ліги Європи УЄФА 2020/21 Дебют

Матч[ред. | ред. код]

Арбітри[ред. | ред. код]

6 серпня 2021 року УЄФА призначив арбітром матчу росіянина Сергія Карасьова, арбітра ФІФА з 2010 року, який судив матчі на Євро-2016, чемпіонаті світу 2018 року та Євро-2020. Йому допомагали співвітчизники Ігор Демешко та Максим Гаврилін як помічники арбітрів, тоді як Олексій Кульбаков з Білорусі був четвертим суддею. Арбітрами VAR був призначений Марко Фріц з Німеччини, якому допомагали Павел Гіль з Польщі та Массіміліано Ірраті з Італії. Ще один італієць Філіппо Мелі був призначений резервним помічником арбітра[2].

Хід матчу[ред. | ред. код]

«Челсі» відкрив рахунок на 27-й хвилині, коли подачу з лівого флангу від Кая Гаверца замкнув Хакім Зієш. Зієш був замінений через травму плеча наприкінці першого тайму. «Вільяреал» зрівняв рахунок на 73-й хвилині, коли Жерар Морено забив ударом правою ногою у лівий верхній кут воріт після відскоку м'яча від Булая Діа[12]. Матч перейшов у додатковий час, в кінцівці якого воротар «Челсі» Едуар Менді був замінений на Кепу Аррісабалагу. Кепа відбив два післяматчевих пенальті, в тому числі і вирішальний від Рауля Альбіоля, який дозволив «Челсі» виграти з рахунком 6:5 у серії пенальті та здобути трофей[13].

Матч[ред. | ред. код]

«Челсі»[4]
«Вільярреал»[4]
ВР 16 Сенегал Едуар Менді Замінений на 119-ій хвилині 119'
ЗХ 15 Франція Курт Зума Замінений на 66-ій хвилині 66'
ЗХ 14 Англія Трево Чалоба
ЗХ 2 Німеччина Антоніо Рюдігер ЖК 44'
ПЗ 20 Англія Каллум Гадсон-Одой Замінений на 82-ій хвилині 82'
ПЗ 7 Франція Н'Голо Канте (c) Замінений на 65-ій хвилині 65'
ПЗ 17 Хорватія Матео Ковачич
ПЗ 3 Іспанія Маркос Алонсо
ПЗ 22 Марокко Хакім Зієш Замінений на 43-ій хвилині 43'
ПЗ 29 Німеччина Кай Гаверц
НП 11 Німеччина Тімо Вернер Замінений на 65-ій хвилині 65'
Запасні гравці:
ВР 1 Іспанія Кепа Аррісабалага ЖК PSO' Вийшов на заміну на 119-ій хвилині 119'
ЗХ 4 Данія Андреас Крістенсен Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
ЗХ 6 Бразилія Тіагу Сілва
ЗХ 21 Англія Бен Чілвел
ЗХ 24 Англія Ріс Джеймс
ЗХ 28 Іспанія Сесар Аспілікуета Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
ЗХ 33 Італія Емерсон Палміері
ПЗ 5 Італія Жоржиньйо Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
ПЗ 10 США Крістіан Пулишич Вийшов на заміну на 43-ій хвилині 43'
ПЗ 19 Англія Мейсон Маунт Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
НП 9 Англія Теммі Абрагам
НП 12 Англія Рубен Лофтус-Чік
Головний тренер:
Німеччина Томас Тухель ЖК 45+1'
Chelsea vs Villarreal 2021-08-11.svg
ВР 1 Іспанія Серхіо Асенхо
ЗХ 8 Аргентина Хуан Фойт
ЗХ 3 Іспанія Рауль Альбіоль (к)
ЗХ 4 Іспанія Пау Торрес
ЗХ 24 Іспанія Альфонсо Педраса Замінений на 58-ій хвилині 58'
ПЗ 14 Іспанія Ману Трігерос Замінений на 70-ій хвилині 70'
ПЗ 25 Франція Етьєн Капу Замінений на 70-ій хвилині 70'
ПЗ 18 Іспанія Альберто Морено Замінений на 85-ій хвилині 85'
НП 21 Іспанія Єремі Піно ЖК 61' Замінений на 91-ій хвилині 91'
НП 7 Іспанія Жерар Морено
НП 16 Сенегал Булай Діа Замінений на 85-ій хвилині 85'
Запасні гравці:
ВР 13 Аргентина Херонімо Рульї
ЗХ 2 Іспанія Маріо Гаспар Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
ЗХ 12 Еквадор Первіс Еступіньян Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
ЗХ 15 Іспанія Хорхе Куенка
ЗХ 20 Іспанія Рубен Пенья
ЗХ 22 Алжир Аїсса Манді Вийшов на заміну на 91-ій хвилині 91'
ПЗ 6 Іспанія Мануель Морланес Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
ПЗ 10 Іспанія Вісенте Іборра
ПЗ 17 Іспанія Дані Раба ЖК 119' Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
ПЗ 23 Іспанія Мої Гомес Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
НП 9 Іспанія Франсіско Алькасер
НП 34 Іспанія Фернандо Ніньйо
Головний тренер:
Іспанія Унаї Емері

Гравець матчу:
Жерар Морено («Вільярреал»)[1]

Суддівська бригада:

Регламент матчу:

  • 90 хвилин основного часу.
  • 30 хвилин овертайм у разі необхідності.
  • Післяматчеві пенальті у разі необхідності.
  • Сім запасних з кожної сторони.
  • Максимальна кількість замін — по три з кожної сторони, а також по одній додатковій у випадку проведення овертаймів.

Статистика[ред. | ред. код]

Перший тайм[3]
«Челсі» «Вільярреал»
Голів 1 0
Ударів 6 5
Ударів в площину 3 1
Сейвів 1 2
Володіння м'ячем 61% 39%
Кутових ударів 4 2
Порушень правил 5 6
Офсайдів 0 0
Жовтих карток 1 0
Червоних карток 0 0

Другий тайм[3]
«Челсі» «Вільярреал»
Голів 0 1
Ударів 8 5
Ударів в площину 3 3
Сейвів 2 3
Володіння м'ячем 50% 50%
Кутових ударів 2 3
Порушень правил 3 4
Офсайдів 2 1
Жовтих карток 0 1
Червоних карток 0 0

Додатковий час[3]
«Челсі» «Вільярреал»
Голів 0 0
Ударів 7 1
Ударів в площину 1 0
Сейвів 0 1
Володіння м'ячем 59% 41%
Кутових ударів 3 0
Порушень правил 2 5
Офсайдів 2 1
Жовтих карток 1 1
Червоних карток 0 0

Загалом[3]
«Челсі» «Вільярреал»
Голів 1 1
Ударів 21 11
Ударів в площину 7 4
Сейвів 3 6
Володіння м'ячем 56% 44%
Кутових ударів 9 5
Порушень правил 10 15
Офсайдів 4 2
Жовтих карток 2 2
Червоних карток 0 0

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chelsea 1–1 Villarreal (pens: 6–5): Kepa edges Blues to silverware. UEFA.com (Union of European Football Associations). 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  2. а б в г Sergei Karasev to referee 2021 UEFA Super Cup match. UEFA. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  3. а б в г д е Full Time Report Final – Chelsea v Villarreal. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  4. а б в Tactical line-ups. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  5. ВІДОМІ МІСТА-ГОСПОДАРІ ФІНАЛІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ, ЛІГИ ЄВРОПИ ТА СУПЕРКУБКА УЄФА, ХАРКІВ НЕ ОТРИМАВ МАТЧ
  6. Україна замахнулася на проведення Суперакубка УЄФА-2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 
  7. Украина поборется за право принимать Суперкубок УЕФА — 2021 Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.(рос.)
  8. [недоступне посилання з липня 2019 готує заявку на проведення Суперкубка УЄФА-2021 на ОСК Металіст]
  9. Минск хочет принять матч за Суперкубок УЕФА-2021 Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.(рос.)
  10. 2021 Super Cup to take place in Belfast [Суперкубок 2021 пройде у Белфасті]. UEFA.com (Унія Європейських Футбольних Асоціацій). 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.  (англ.)
  11. UEFA Executive Committee agenda for Ljubljana meeting [Порядок денний Виконавчого комітету УЄФА для зустрічі у Любляні]. UEFA.com (Унія Європейських Футбольних Асоціацій). 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 5 січня 2021.  (англ.)
  12. Kepa the hero as Chelsea beat Villarreal on penalties to win Uefa Super Cup. Guardian. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021. 
  13. Chelsea 1 Villarreal 1 (6-5 on pens). BBC Sport. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]