Теорема Рімана про відображення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Рімана про відображення — теорема у комплексному аналізі, що стверджує, що для довільної однозв'язної відкритої підмножини комплексної площини , що не збігається з усією , існує бієктивне голоморфне відображення із множини на відкритий одиничний круг

де

Зауваження[ред. | ред. код]

Голоморфна функція, що є взаємно-однозначною (тобто оборотною), є конформним відображенням, так що теорему можна формулювати в термінах конформної еквівалентності. Також, не має значення, стверджувати про існування функції або оберненої . Можна навіть вимагати існування відображення з будь-якої однозв'язної області в будь-яку іншу однозв'язну — твердження теореми від цього не стане сильнішим.

Дана теорема здається парадоксальною, оскільки умови на область є чисто топологічними і ніяк не обумовлюють геометрію її межі. Насправді, порівняно легко будуються конформні відображення круга не тільки на многокутники і подібні фігури, але і області на зразок круга з одним вирізаним радіусом і т. д. Можна навіть побудувати функцію на кругу, образ якої має ніде не гладку межу. Втім, Ріман зумів довести теорему лише в припущенні кускової гладкості межі.

Єдиність відображення[ред. | ред. код]

Оскільки одиничний круг легко нетотожно конформно відобразити на себе, то шукане конформне відображення єдиним бути не може. Проте, легко бачити, що вся неоднозначність в побудові відображення відноситься до автоморфізмів одиничного круга, які утворюють дійсну 3-мірну групу Лі. Зокрема, якщо  — елемент множини і φ — довільний кут, тоді існує єдине відображення із теореми Рімана, яке додатково задовольняє умовам відображає в і аргумент похідної в точці рівний куту φ.

Доведення[ред. | ред. код]

Доведемо, що в існує хоча б одна голоморфна і ін'єктивна функція, що по модулю є меншою 1. За умовою межа містить дві різні точки Квадратний корінь має аналітичне продовження вздовж будь-якого шляху в області і оскільки ця область є однозв'язною, то по теоремі про монодромію цей корінь допускає виділення в двох однозначних гілок і що відрізняються знаком.

Кожна з цих гілок є ін'єктивною в , бо з рівності випливає рівність

а з неї, зважаючи на ін'єктивність дробово-лінійної функції, рівність . Ці гілки відображають відповідно на області і , які не мають спільних точок, бо в іншому випадку знайшлися б точки такі, що , але з останнього рівності знову випливає рівність , а тому що неможливо оскільки для всіх

Область містить деякий круг а тому в не набуває значень з цього кола. Тому функція

очевидно є голоморфною і ін'єктивною і обмеженою в :

Позначимо як сім'ю всіх голоморфних і ін'єктивних в функцій, по модулю всюди менших 1. Ця

сім'я є непустою, бо містить функцію і по теоремі Монтеля вона є нормальною. Оскільки є ін'єктивною в , то у довільній точці Підсім'я сім'ї , до якої належать усі функції з для яких

в деякій фіксованій точці є нормальною. Також якщо послідовність функцій збігається рівномірно на компактних підмножинах то границя цієї послідовності належить .

Дійсно з наслідку теореми Гурвіца границя послідовності функцій , що сходиться рівномірно на будь-якій компактній підмножині , може бути лише ін'єктивною функцією або константою але останній випадок виключений нерівністю . Також якщо для елементів цієї послідовності, то і для граничної функції Отож також і

Розглянемо на функціонал Він є неперервним адже для рівномірно збіжної на компактах послідовності із границею , послідовність похідних теж рівномірно на компактах збігається до зокрема

Оскільки є компактною (у просторі голоморфних функцій із компактно-відкритою топологією) множиною то існує функція на якій цей функціонал досягає максимуму, тобто така, що для всіх виконується нерівність

Оскільки функція то вона конформно відображає в одиничний круг . Також оскільки в іншому випадку в була б функція

для котрої

що суперечить означенню функції .

Функція відображає на весь круг . Справді, нехай не приймає в деякого значення . Оскільки , то . Але і значення не приймається цією функцією в (оскільки ), і, отже, по теоремі про монодромію в можна виділити однозначну гілку кореня

яка належить . Але тоді належить і функція

для котрої

Але бо , тобто і що суперечить означенню функції .

Узагальнення[ред. | ред. код]

Якщо замість області на комплексній площині розглядати область на довільній ріманової поверхні, то ми приходимо до часткового випадку теореми про уніформізацію:

для довільної однозв'язної відкритої підмножини ріманової поверхні існує бієктивне голоморфне відображення ( із множини на одну з множин:

Спроби узагальнити дану теорему на дійсну конформну геометрію в розмірностях вище 2, як і на комплексну геометрію в розмірностях вище 1, використовуючи поняття голоморфного відображення, до особливих успіхів не привели. Доведено, що і в тому і іншому випадку для еквівалентності областей вже недостатньо чисто топологічних умов. У будь-якому випадку, такі загальні твердження про еквівалентність областей в багатовимірних просторах науці не відомі.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шабат Б. В. Введение в комплексный анализ. — М.: Наука, 1969. — 577 с.
  • John B. Conway, Functions of one complex variable, Springer-Verlag, 1978, ISBN 0-387-90328-3
  • John B. Conway, Functions of one complex variable II, Springer-Verlag, 1995, ISBN 0-387-94460-5
  • Reinhold Remmert, Classical topics in complex function theory, Springer-Verlag, 1998, ISBN 0-387-98221-3

Посилання[ред. | ред. код]