Координати: 49°32′46.014000100001″ пн. ш. 25°33′55.072800099995″ сх. д. / 49.54612° пн. ш. 25.56530° сх. д. / 49.54612; 25.56530
Очікує на перевірку

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
ТНПУ
49°32′46.014000100001″ пн. ш. 25°33′55.072800099995″ сх. д. / 49.54612° пн. ш. 25.56530° сх. д. / 49.54612; 25.56530
Країна Україна
РозташуванняТернопіль
Назва на честьГнатюк Володимир Михайлович
Засновано1940
РекторБуяк Богдан Богданович
Студентів7209
Факультети10
ВипускникиКатегорія:Випускники Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
АдресаВулиця Максима Кривоноса
Сайтtnpu.edu.ua
Мапа

Терно́пільський націона́льний педагогі́чний університе́т і́мені Володи́мира Гнатюка́ — заклад вищої освіти у м. Тернополі.

Історія

[ред. | ред. код]

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка — найстаріший вищий навчальний заклад на Тернопіллі.

1 жовтня 1805 року відкрито Кременецьку гімназію, яку в 1818 році реорганізовано в ліцей. У 1831 році його закрили, а матеріальна база ліцею стала основною для створення в м. Києві університету Святого Володимира (нині — Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка). У 1920 році відновив свою роботу.

15 квітня 1940 року відкрито Кременецький учительський інститут, який 4 серпня 1950 року реорганізовано в педагогічний. У 1969 році заклад переведено до Тернополя. У 1989 році відкрито ліцей фізико-математичного профілю, а в 1991 році — аспірантуру.

У 1997 році Тернопільський педагогічний інститут реорганізовано в університет[1] і присвоєно ім'я Володимира Гнатюка[2]. У 2004 році отримав статус національного[3][4][5][6][7][8].

Структура університету

[ред. | ред. код]

Факультети

[ред. | ред. код]

Центри

[ред. | ред. код]
  • Довишівської підготовки;
  • Післядипломної освіти.

Музей «Джерела»

[ред. | ред. код]

У 1995 році історик та археолог Олександр Петровський заснував музей як навчально-методичний кабінет з археології та допоміжних історичних дисциплін.[9]

Кадровий склад

[ред. | ред. код]

Ректори

[ред. | ред. код]

Адміністрація

[ред. | ред. код]

Вчена рада

[ред. | ред. код]

Випускники

[ред. | ред. код]
  • Олег Барна — український громадсько-політичний діяч, правозахисник, педагог. Народний депутат України 8-го скликання.
  • Степан Барна — український громадсько-політичний діяч. Народний депутат України 8-го скликання. Голова Тернопільської ОДА (від 2 квітня 2015 до 11 червня 2019).
  • Богдан Буяк — український науковець, громадський діяч, політолог. Доктор філософських наук. Ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
  • Анатолій Вихрущ — український вчений в галузі педагогіки, громадський діяч. Доктор педагогічних наук (1994).
  • Василь Грубінко — український вчений-біолог, педагог. Доктор біологічних наук (1995), професор (1999). Дійсний член Екологічної академії України (2000). Віце-президент Гідроекологічного товариства України.
  • Анатолій Зінкевич — український церковний діяч, митрофорний протоієрей Православної Церкви України. Засновник Тернопільського Свято-Троїцького духовного центру імені Данила Галицького.
  • Борис Заверуха — український ботанік-систематик, флорист, доктор біологічних наук, професор.
  • Володимир Кравець — український вчений-математик, педагог, громадський діяч. Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України. Заслужений працівник освіти України.
  • Юрій Матевощук — український поет, перекладач, засновник поетичного конкурсу «Dictum». Наймолодший на Тернопільщині член Національної спілки письменників України.
  • Василь Махно — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець.
  • Олена Підгрушна — спортсменка, майстер спорту України міжнародного класу, золота призерка чемпіонату світу з біатлону 2013.
  • Дмитро Підручний — український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон Європи, чемпіон та призер Зимової Універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону.
  • Оксана Пекун — народна артистка України.
  • Ігор Побер — український політик, спортсмен (бодибілдинг, пауерліфтинг), народний депутат України VII та VIII скликань, віце-президент федерації бодибілдингу України
  • Ростислав Семків — український письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
  • Олег Собчук — український рок-музикант, засновник і фронтмен українського рок-гурту СКАЙ. Член спілки авторів України.
  • Лідія Тасєнкевич — українська науковиця-ботанік, доктор біологічних наук.
  • Сергій Ухачевський — український письменник, сценарист, журналіст, продюсер, менеджер.
  • Олександр Хома — спортсмен, спортивний волонтер, громадський діяч, співзасновник ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», представник команди освітнього проєкту «Здорове харчування для дітей», співзасновник та заступник голови ГО «Я ДОНОР».
  • Михайло Цимбалюк — генерал-лейтенант міліції, народний депутат України, доктор юридичних наук, професор,  Заслужений юрист України, Почесний громадянин міст Бучач, Підволочиськ та Монастириська Тернопільської області.
  • Іван Шкварло — український парафутболіст, майстер спорту міжнародного класу.
  • Олег Юзчишин — український спортивний діяч, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Виховна та громадська робота

[ред. | ред. код]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Відзнаки і нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2000 — за результатами рейтингу вищих закладів освіти України університет нагороджено Дипломом лауреата[13].
  • 2001 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» університет нагороджено Дипломом лауреата[14].
  • 2002 — на Міжнародному Академічному Рейтингу популярності «Золота Фортуна» в номінації: «Навчальний заклад — як гарант професійної підготовки майбутніх викладачів» університет нагороджено Дипломом лауреата.
  • 2010 — у конкурсі Програма рівних можливостей та прав жінок України університет нагороджено Дипломом переможця конкурсу на створення кафедр ґендерних студій.
  • 2013 — за підсумками Національної системи рейтингового оцінювання став лідером серед вищих навчальних закладів України.
  • 2017 — у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України серед педагогічних навчальних закладів університет посів третє місце.
  • 2018 — у конкурсі «Народний бренд — 2018» серед вищих навчальних закладів університет посів перше місце.
  • 2020 — у рейтингу педагогічних закладів вищої освіти України за версією МОН університет посів перше місце[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 555 «Про створення Тернопільського державного педагогічного університету».
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1997 року № 1293 «Про присвоєння імен навчальним закладам».
  3. Указ Президента України від 1 серпня 2004 року № 957/2004 «Про надання Тернопільському державному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка статусу національного»
  4. Бойко, Т. Відтепер — національний // Свобода. — 2004. — 8 верес. — С. 4.
  5. Вітаємо! Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності вузу та його вагомий внесок у розвиток української освіти і науки, статус національного отримав Тернопільський державний педагогічний університет // Вільне життя. — 2004. — 25 серп.
  6. Кравець В.: “Ми п'ять років йшли до того, щоб нашому педуніверситету присвоїли звання національного, і тільки з призначенням нового губернатора процес «пішов» // Нова Тернопільська газета. — 2004. — 15 верес. — С. 5.
  7. Про надання Тернопільському державному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка статусу національного: Указ Президента України // Офіційний вісник України. — Київ, 2004. — № 35. — С. 35.
  8. Сміла, О. Перший вуз зі статусом «національний» на Тернопіллі // Тернопільська газета. — 2004. — 1–7 верес.
  9. Музейний комплекс Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка // ТНПУ ім. В. Гнатюка. Безпалько, У. Музейний комплекс Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка // Збірник праць Тернопільського осередку Наукового товариства імені Шевченка. Музеї Тернопільщини: присвяч. 140–річчю НТШ і 100–літньому ювілею Тернопільського обласного краєзнавчого музею / редкол.: Б. Андрушків, У. Безпалько, Н. Білик [та ін.]. — Тернопіль: [Терно–граф], 2013. — С. 49–70.
  10. Весна Х., Гудима П., Ханас, В. Преса Тернопільщини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 138. — ISBN 978-966-528-279-2.
  11. Мельничук, Б. Студенський вісник // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 380. — ISBN 978-966-528-279-2.
  12. Колектив ТНПУ ім. В. Гнатюка вітає Буяка Богдана Богдановича з перемогою на виборах ректора університету! // Сайт ТНПУ.
  13. Грицишин, А. Тернопільський педуніверситет у трійці кращих // Свобода. — 2001. — 10 лип.
  14. Клос, С. Педуніверситет: лідер серед кращих // Тернопіль вечірній. — 2001. — 6 черв. — С. 13.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]