Харедім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Харедім (від івр. חרדים‎) — узагальнююча назва і деякою мірою самоназва різних ультра-ортодоксальних єврейських релігійних громад і членів цих громад в Ізраїлі і поза ним. Буквально воно означає «тремтливе» (перед Богом). Стиль життя громад харедім визначається консервативними звичаями, сформованими в європейському єврействі до XX століття, а також традиційними канонами юдаїзму. Вищою духовною цінністю та ідеалом вважають довічне вивчення Тори і старанне виконання заповідей. Вітається виконання правил і звичаїв з максимальною строгістю.

Інтереси харедім в парламенті Ізраїлю і органах місцевого самоврядування значною мірою представляють ультра-релігійні політичні партії. В ізраїльській політиці ці партії виступають проти порушень законів Тори на державному рівні. Депутати Кнесету з числа харедім зазвичай принципово не займають міністерські пости, але іноді керують міністерствами в чині заступника міністра. В Ізраїлі харедім складають близько мільйона осіб.

Групи[ред. | ред. код]

За історичним походженням і традиціями виділяють дві основні групи:

  • Aшкеназські харедім - нащадки східноєвропейських і центрально-європейських євреїв.
  • Сефардські харедім - вихідці з країн Середземномор'я, Північної Африки і Близького Сходу.

У напрямку в іудаїзмі:

  • Хасиди - релігійний єврейський рух, що виник в середині XVIII століття. Засновником його вважається Баал Шем Тов. Відрізняється більш емоційним підходом до релігійного життя. Серед «хасидів» виділяють безліч «дворів» (громад) ( «Гур», «Белза», «Сатмар», «Бобов», «Махнівка», та ін.) На чолі кожного «двору» стоїть (або стояв у минулому) ребе, що направляє своїх послідовників. Відрізняються певним одягом і звичаями.
  • Литовське напрямок - консервативна група в ортодоксальному юдаїзмі. Почала формуватися на території східної Європи в XVIII столітті. Відрізняється раціональним підходом до вивчення Тори. Серед рабинів, які вплинули на формування світогляду, були Гаон із Вільна, Хафец-Хаїм, Хазон-Иш та інші. Також відомі як «міснагдім», буквально «противники», тобто опоненти хасидів.
  • Сефарди-харедім - напрямок серед ізраїльських харедім, що включає ортодоксів-сефардів (за даними CBS, налічують приблизно 300 тисяч чоловік).
  • ХАРДАЛ, хардальникі - (абревіатура від «національні харедім») - найбільш консервативна частина прихильників релігійного сіонізму, чий спосіб життя знаходиться ближче до ультраортодокс (харедім), ніж до сучасних ортодоксам, що не включаються в число харедім.

Поділ на напрями є в певній мірі умовним, оскільки як серед послідовників литовської течії, так і серед хасидів є і сефарди; немає чіткої межі між «Хардаль» і частиною Бреславських і любавічеських хасидів, що стоять на просіоністських позиціях, а також між «Литваками» і «сучасними ортодоксами» (не харедім).

Особливості[ред. | ред. код]

Типові молоді харедім читають агітаційні афіші на підтримку блоку «Яхадут ха-Тора» в уряді Шарона під час розмежування.

Звільнення від служби в армії.[ред. | ред. код]

Юнаки-харедім, учні в ешивах, звільнялися від служби в ізраїльській армії з часу створення держави. Спочатку мова йшла про декілька сотень чоловік, але з часом кількість харедім призовного віку значно збільшилася. У липні 2002 року набрав чинності Закон Таля, що дозволяє учням в ешивах отримувати автоматично відстрочку від призову до досягнення віку 22 років. Потім відстрочка або продовжувалася щорічно для тих, хто продовжував навчання в єшиві або дубів [en], а іншим пропонувався вибір між закликом на 16 місяців або проходженням альтернативної служби протягом року. При цьому учням ешив і коллелей заборонялося влаштовуватися на роботу навіть на неповну ставку. Закон був прийнятий як тимчасовий захід строком на п'ять років і був продовжений ще на п'ять років. У лютому 2012 року Закон Таля був визнаний неконституційним Верховним судом, і в серпні 2012 року термін дії цієї норми закінчився. Відповідно до діючого закону харедім, отримавши повістку, повинні з'явитися на призовний пункт в загальному порядку (і можуть бути заарештовані за неявку), але потім їх заклик, як правило, відкладається за розпорядженням міністра оборони як недоцільний.

У 2002 році в складі Бригади Кфір був утворений 97-й батальйон «Нецах Єгуда» (івр. נצח יהודה, неофіційно називається також «Нахаль Хареді» (івр. נח"ל חרדי) для харедім, бажаючих служити в армії, при цьому строго дотримуючи релігійні обряди, наприклад, на їх базах не проходять службу дівчата, вивчення Талмуда входить в розпорядок дня, а нагляд над кашрутом (кошерних продуктів) здійснюється на рівні, прийнятому в громадах харедім. Заодно багато з них набувають цивільну професію . Проте, значна частина батальйону - вихідці з сімей харедім, відраховані або кинули навчання в єшиві ще до призову в армію (багато з них, або їх батьків приєдналися до харедім лише на якомусь етапі свого життя і не вписалися повністю в цей прошарок), а також вихідці з найбільш ортодоксальних кіл релігійних сіоністів, тобто не харедім за походженням, які віддають перевагу службі спільно з харедім. Більшість призовників з сімей релігійних сіоністів воліють служити в рамках Хесдер, тобто поєднуючи навчання в єшиві зі службою в армії протягом п'яти років, з яких від 16 до 24 місяців припадають на військову службу.

Система освіти[ред. | ред. код]

Літні євреї-харедім під час читання Тори.

Існує окрема недержавна система навчальних закладів. Хлопчики вчаться окремо від дівчаток. Навчання хлопчиків починається з 3 років. Спочатку хлопчики вчаться в хедері, де докладно вивчають Хумаш з коментарями, продовжують в єшиві, а після одруження - в дубів. Глибоко вивчаються вавилонський Талмуд і Галаха. Світські предмети вивчаються в мінімальному обсязі, або не вивчаються зовсім.

Одяг[ред. | ред. код]

Одяг харедім схожа на уніформу. В одязі переважає темний колір.

Цілий рік чоловіки одягаються в більшості в темні костюми, білі сорочки, чорні шапочки (ярмулки) і чорні капелюхи. Багато чоловіків під сорочкою носять Таліт-катан.

Жінки одягаються скромно. Довгі спідниці, довгі рукави. Заміжні покривають волосся хусткою або перукою або перукою з капелюшком. У деяких хасидських громадах харедім, дружини носять на голові тільки хустку. Одяг червоного кольору не вважається скромним і тому є неприйнятним в суспільстві. Тенденція останніх років - жінки-харедім стали застосовувати більше кольору в одязі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Ідеологія харедім ратує за багатодітність. Більшість сімей багатодітні, в середньому нараховують 7-8 дітей. Пару для свого сина або дочки підшукують батьки, користуючись, як правило, послугами свах. Дошлюбні зв'язки заборонені. Відсоток розлучень нижче, ніж серед інших ізраїльтян.

Працевлаштування[ред. | ред. код]

Тільки меншість харедім-чоловіків в Ізраїлі офіційно працюють. Число ультроортодоксальних ізраїльських чоловіків, що працюють в даний час, склало 47% від їх загальної чисельності. У той же час число працюючих жінок-харедім збільшується і склало 81%[1]. Основу бюджету сім'ї становлять державні дотації і, часто, заробіток дружини. Також вони користуються пільгами, медичними страховками і т. П. Як і всі громадяни Ізраїлю. Однак невелика частина харедім принципово не користуються ніякими посібниками держави, проти існування якого вони виступають, і в цілому уникають вступати з ним в будь-які відносини аж до забезпечення своїх кварталів електрикою, виробленим власними генераторами (також через побоювання порушення законів шаббата співробітниками Електричної компанії).

Райони проживання[ред. | ред. код]

В Ізраїлі існують окремі міста, де більшість жителів є харедім (Бней-Брак, Ельада, Бейтар-Іліт, Бейт-Шемеш, Модіін-іліт, Рехасім і ін.). У багатьох великих містах, в тому числі в Єрусалимі, є окремі квартали, де селяться, в основному, харедім, наприклад, Меа Шеарім. У США і Канаді є кілька районів харедім, в основному, в Брукліні, Торонто і Монреалі, а також кілька невеликих містечок в штатах Нью-Йорк і Нью-Джерсі, де харедім складають значну частину населення.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.themarker.com/1.7224147