Гладченко Трифон Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гладченко Трифон Федорович (1890/91 — 1920, Катеринослав) — один з отаманів Холодноярської республіки, активіст Діївської «Просвіти».

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 1890 (в інших джерелах 1891) року на хуторі біля села Сурсько-Михайлівки (нині Солонянського району Дніпропетровської області) в родині заможного селянина.

Після Сурсько-Михайлівського двокласного училища навчався в Новобузькій учительській семінарії. За небажання підкоритися загальнообов'язковим правилам семінарського життя (виступив проти виключення з семінарії свого однокласника) рішенням педагогічної ради від 12 травня 1909 року його було виключено. Пізніше, після народження дітей, йому дозволили скласти іспити за семінарію екстерном.

Керував драматичним гуртком у Діївці під Катеринославом. Ставив п'єси Карпенка-Карого, брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта».

Потім, до Першої світової війни, працював на Волині сільським учителем.

На фронті став поручиком, у ході національно-визвольної боротьби 19171921 став однією з найпомітніших постатей визвольного руху на Січеславщині. Створив повстанський загін, став одним з отаманів Холодноярської республіки.

Отаман Вільнокозацької повстанської групи[ред.ред. код]

Відомий дослідник повстанського руху Роман Коваль пише про Гладченка: «Учасник повстання отамана М. Григор'єва (травень-липень 1919 року). Був командиром повстанського батальйону, підпорядкованого Нестору Махну. Хоча останній не довіряв Гладченку, вважаючи його „петлюрівцем“. У листопаді 1919 року — заступник отамана Катеринославського коша, згодом — отаман Вільнокозацької повстанської групи Катеринославщини. Називав себе анархістом, але до жодної анархістської організації не належав. Наприкінці 1920 року його загін нараховував близько 2 тисяч вояків».

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]