Солонянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Солонянський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1225000000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 38 785 (на 1.04.2016)
Площа: 1738 км²
Густота: 22.8 осіб/км²
Тел. код: +380-5669
Поштові індекси: 52400—52481
Населені пункти та ради
Районний центр: Солоне
Селищні ради: 2
Сільські ради: 18
Смт: 2
Села: 101
Селища: 4
Районна влада
Голова ради: Корж Олександр Леонідович
Голова РДА: Концевий Василь Ростиславович[2]
Вебсторінка: Солонянська РДА
Адреса: 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, смт. Солоне, вул. Задернюка, 3, 2-19-93
Мапа
Мапа

Солонянський район у Вікісховищі

Солоня́нський райо́н — колишній район, що був розташований на півдні центральної частини Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Солоне. Населення становило 38 785 (на 1.04.2016).

Географія[ред. | ред. код]

До 2020 року межував з Томаківським, Нікопольським, Софіївським, Криничанським, Дніпровським, Синельниківським районами та Запорізьким районом Запорізької області.

На території району протікають річки Дніпро, Грушівка, Мокра Сура, Суха Сура, Комишувата, Солона та інші малі річки. З корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Історія[ред. | ред. код]

Проти села Микільське-на-Дніпрі був один з дев'яти дніпровських порогів — Ненаситець. Його довжина була 499 м, а висота падіння води — 4,78 м. Окрім Ненаситця, на території району також знаходилися пороги Вовнізький і Будильський, затоплені 1932 року водами Дніпра.

Вище Ненаситця знаходився могильник епохи неоліту. На Дніпрових порогах 972 року у нерівному бою з печенігами загинув Київський князь Святослав Ігорович. На березі Славути, у Микільському-на-Дніпрі навпроти порогів 1912 року встановлено чавунну плиту на честь загибелі князя на порогах. Спершу на валуні поміщалася невисока колонна, увінчана вазою. Рішення про спорудження пам'ятника прийняв Одеський відділ Військово-історичного товариства в лютому 1912 року.

Поблизу села Любимівка магніторозвідкою виявлено декілька поселень гончарів з 18 печами для обпалювання глиняного посуду (VII ст. н. е.). Одна з них нині зберігається в історичному музеї ім. Д. Яворницького в м. Дніпрі.

Поблизу с. Башмачка археологи виявили городище - пам'ятку черняхівської культури, яка датується 3-4 століттями. Поблизу Башмачки розкопано також курганне поховання "князівського" рангу.

У Сурсько-Михайлівці жив і похований запорозький козак-довгожитель Микита Леонтійович Корж (1731-1835). Протягом трьох років спогади старого козака про Запорозьку Січ записував архієпископ Гавриїл (Розанов). 1842 року він видав ці спогади в Одесі окремою книжкою. Також спогади М. Коржа записував український письменник Олекса Стороженко. Це - дуже цінне джерело з історії Запорізької Січи, на яке постійно посилались академік Дм. Яворницький та інші історики запорізького козацтва. Декілька років тому в селі відкрито народний музей Микити Коржа, який підтримує районна влада.

До ліквідації Запорізької Січи (1775) територія району відносилася до Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького Низового. У 1783-1917 ці землі входили до складу Катеринославського повіту. Солонянський район створений у 1923 році.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 106 населених пунктів та підпорядковані Солонянській районній раді. Адміністративний центр — смт Солоне[3].

Поселення[ред. | ред. код]

Поселення 1886 рік 1989 рік 2001 рік
5000-9999
Солоне 735 7400 7428
2000-4999
Сурсько-Михайлівка 2008 2800 2552
Новопокровка 979 2600 2171
1000-1999
Аполлонівка 1700 1466
Башмачка 202 1300 1421
Жданове 1400 1170
Привільне 617 1400 1131
Василівка 1200 1128
500-999
Святовасилівка 980 966
Військове 720 1200 949
Олександропіль 940 910
Микільське-на-Дніпрі 522 760 887
Петриківка 860 818
Широке 956 890 789
Березнуватівка 312 780 734
Кам'яне 590 580
Павлівка 123 800 544
Письмечеве 430 525
Калинівка 490 506
Тритузне 500 505
Промінь 470 497

Поселення зняті з обліку[ред. | ред. код]

28 липня 1988 року знято з обліку село Вишневе Солонянської селищної Ради. 21 січня 1987 року знято з обліку села Новогригорівка Привільнянської сільради, Південне Новомар'ївської сільради і Перше Травня Новопокровської селищної Ради.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 835 4016 2657 6029 4765 2259 109
Жінки 22 665 3872 2445 5727 5817 4333 471


За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[5]:

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 39 649 осіб[6].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 38 980 осіб, з них міського населення — 9 570, сільського — 29 410 осіб[7].

Економіка[ред. | ред. код]

Основною галуззю в районі було сільськогосподарське виробництво.

Провідними сільськогосподарськими підприємствами району є: СТОВ «Агрос», ТОВ «Солонянський завод Агрополімердеталь», СТОВ «Гайдамацьке», ТОВ ВКФ «Укрсільгосппром», СТОВ «Лугівське».

На території району розташовані три промислових підприємства: ТОВ «Завод Полімердеталь», ВАТ «Солонянський молокозавод» та Солонянська виправна колонія. В агропромисловому комплексі району функціонують 47 сільськогосподарських товариств, 221 фермерське господарство, особистих селянських господарств — 2433.

Кількість підприємств малого бізнесу становить 94 одиниць, частка податкових надходжень від діяльності малого підприємництва становить 11,7% від загального обсягу податкових надходжень.

Із корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходили такі автошляхи Н08, Р80, Т 0420, Т 0432 та Т 0444.

Районом проходила залізнична лінія Зустрічний — Апостолове. Три залізничні станції: Незабудине, Привільне та Рясна.

Зупинні пункти: 238 км, 242 км, 252 км, 253 км, 257 км, 263 км, 277 км, 298 км та 303 км.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Для повного забезпечення освітніх послуг на території району діяли 34 загальноосвітні установи освіти, в тому числі гімназія та аграрно-професійний ліцей. Крім цього 5 вечірніх шкіл, 23 дошкільні установи. Працювали дві позашкільні установи: Будинок творчості школярів, що охоплює 41 гурток, в яких займається 758 дітей; ДЮСШ, де організовано 26 спортивних секцій для 305 підлітків.

Культура[ред. | ред. код]

Своєрідною візитною карткою району є пам'ятка історії культури XIX століття — будинок братів Бергманів, розташований в центрі селища Солоне. В ньому міститься музей історії Солонянського району, працює виставка народної творчості, персональні виставки народних умільців. Основний фонд музею становить — 2580 музейних предметів

У 2003 році в районі відкрито художню галерею, де представлено понад 86 картин художників Солонянського району Г. Соя-Смірнова, І. М. Гончаренко, В. В. Білого, І. М. Халуса.

В селищі Новопокровка працює театр, який у 1967 році отримав звання народного. Творчий потенціал району представлений 18 танцювальними колективами, серед яких — лауреат міжнародних фестивалів хореографічного мистецтва у Севастополі, лауреат обласних, районних фестивалів народної творчості танцювальний колектив селища Солоного «Веселка» і танцювальний колектив Сурсько-Михайлівського Будинку культури «Посмішка».

На території Солонянського району активно діють 161 клубних закладів в яких працює 1681 культпрацівників. Протягом останніх років в районі проводяться фестивалі народної творчості, в яких щорічно беруть участь 148 колективів художньої самодіяльності, з них 3 аматорських колективи носять почесне звання «Народний». До центральної бібліотечної системи входять 36 бібліотек, книжковий фонд становить 333600 примірників. На території Солонянського району знаходяться 116 пам'яток історії, з них — 27 монументального мистецтва.

Спорт[ред. | ред. код]

Мережа спортивних споруд дає можливість проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи: до послуг мешканців району 2 стадіони, 32 спортивні зали. Усіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи охоплено 11550 осіб.

За місцем проживання відкрито 2 нових дитячо-підліткових клуби, залучено до занять фізкультурою і спортом на пільгових умовах 78 дітей-сиріт, 45 дітей-інвалідів, 1795 дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Медична допомога населенню Солонянського району надається Центральною районною лікарнею, Новопокровською міською лікарнею, 5 сільськими лікарськими амбулаторіями та 46 ФАПами.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Солонянського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,88 % (проголосували 17 560 із 31 427 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,70 % (7 323 виборців); Юлія Тимошенко — 13,96 % (2 452 виборців), Сергій Тігіпко — 10,52 % (1 848 виборців), Олег Ляшко — 7,25 % (1 273 виборців), Анатолій Гриценко — 6,50 % (1 142 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,19 %.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 485/2019-рп «Про призначення В.Концевого головою Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Солонянського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 11 липня 2023.
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 червня 2016.
  6. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
  7. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Солонянський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.776-801, 786-788

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Криничанський район Дніпровський район
Софіївський район Синельниківський район
Нікопольський район Томаківський район Запорізька область
(Вільнянський район,
Запорізький район)