Туринський політехнічний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туринський політехнічний університет

POLITO
45°03′47″ пн. ш. 7°39′39″ сх. д. / 45.06309444447177270° пн. ш. 7.66107500002777808° сх. д. / 45.06309444447177270; 7.66107500002777808Координати: 45°03′47″ пн. ш. 7°39′39″ сх. д. / 45.06309444447177270° пн. ш. 7.66107500002777808° сх. д. / 45.06309444447177270; 7.66107500002777808
Тип Громадський, Технічний університет
Країна  Італія
Засновано 1859; 164 років тому (1859)
Ректор Guido Saraccod
Студентів 26 000
Співробітників 890 осіб
Кольори      Берлінська лазур[1]
Членство у
  • Союз середземноморських університетів, Асоціація інженерних університетів Європи, ORCID[d][2][3], Асоціація університетів Європи[4], Netval Research Universities Networkd[5] і Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[6]
    • Мова викладання італійська
    Випускники Category:Polytechnic University of Turin alumni
    Сайт polito.it
    Мапа
    CMNS: Туринський політехнічний університет у Вікісховищі

    Туринський політехнічний університет (італ. Politecnico di Torino) є найстарішим італійським державним технічним університетом[7]. Університет пропонує декілька курсів у сферах інженерії, архітектури, міського планування та промислового дизайну[8] і постійно входить до числа найкращих університетів Італії та Європи. Станом на 2022 рік QS World University Rankings займає 33-е місце серед університетів інженерії та технологій у світі,[9] 31-е місце у світі для машинобудування, 16-те для нафтової інженерії, 28-е для архітектури, 31-ше для цивільної інженерії та 43-е для електротехніки та електроніки інженерія[10].

    Туринський політехнічний університет має свої головні кампуси в місті Турин, Італія, де розташована більшість дослідницької та викладацької діяльності, а також інші кампуси-супутники в чотирьох інших містах регіону П’ємонт[11].

    З одинадцятьма відділами та кількома дослідницькими інститутами в ньому навчається близько 35 000 студентів (студентів та аспірантів) і 1800 співробітників (викладацький, дослідницький, допоміжний та управлінський персонал).

    Politecnico di Torino є членом кількох університетських федерацій, включаючи TIME, CESAER і PEGASUS.

    Історія[ред. | ред. код]

    Regio Politecnico di Torino (Королівський політехнічний університет Турину) був заснований у 1906 році. Сучасній установі передували Scuola di Applicazione per gli Ingegneri (Технічна школа для інженерів), яка була заснована в 1859 році на застосування закону Казаті, і Museo Industriale Italiano (Музей італійської промисловості), заснований у 1862 році Міністерством сільського господарства, торгівлі та промисловості[12]. Технічна школа для інженерів була частиною університету, що призвело до того, що технічні дослідження стали частиною вищої освіти. У ті часи Італія збиралася розпочати нову індустріальну еру, до якої Музей промисловості мав звернутись більш безпосередньо завдяки відомим ученим і дослідникам, які займалися такими новими предметами, як електротехніка та будівництво. Нова школа була глибоко стурбована потребами італійського суспільства та перспективами його розвитку[12].

    Кампуси[ред. | ред. код]

    Кампуси Політехнічного університету Туріна черпають натхнення в структурі англосаксонських, з багатофункціональними будівлями для навчання, базових і прикладних досліджень і послуг для студентів у Турині, а також регіональною мережею технологічних центрів (Алессандрія, Б’єлла, Мондові, Веррес), присвячений дослідницькій діяльності, передачі технологій, спеціалізованій освіті та послугам для регіону[13].

    Музей[ред. | ред. код]

    Museo Archivio Politecnico (MAP) здійснює діяльність з історичної документації для університету та для науковців, які мають намір проводити дослідження та вивчення розвитку політехнічної культури Турина, а також події, які протягом багатьох років залучали технічні установи та промисловість до Турин, П’ємонт та Італія.

    Академіки[ред. | ред. код]

    Школа архітектури: Castello del Valentino
    Кампус

    Статистика студентів (AY 2018-2019)[14]

    • 35700 студентів бакалаврів та магістрів
    • 52% італійських студентів з-за меж П'ємонту
    • 16% іноземні студенти
    • 5300 першокурсників
    • 565 спеціалізованих магістрантів
    • 696 кандидатів наук

    Каталог курсів (AY 2019-2020)[14]

    • 23 програми бакалавра (3 з архітектури, дизайну та просторового планування, 19 з інженерії та 1 програма професійного бакалавра)
    • 30 магістерських програм (6 з архітектури та 24 з інженерії)
    • 23 курси повністю викладаються англійською мовою
    • 5 I рівень Спеціалізація Магістри
    • 17 магістрів спеціалізації II рівня
    • 16 докторських програм, у тому числі 5 у співпраці з іншими університетами (3) та дослідницькими центрами (2)

    Статистика випускників 2018 року[14]

    • 6691 випускник
    • 3495 випускників бакалавра (Середній вік: 23,7)
    • 3196 випускників магістра (Середній вік 26,2)

    Кафедри[ред. | ред. код]

    Університет складається з 11 відділів, які займаються як навчанням, так і дослідженнями. Відділи виконують обов'язки з координації, сприяння дослідженням, організації та управління викладацькою діяльністю, після недавньої реформи системи університету. Відділи:[15]

    • DAD – кафедра архітектури та дизайну
    • DAUIN – Кафедра контролю та обчислювальної техніки
    • DENERG – Департамент енергетики
    • DET – кафедра електроніки та телекомунікацій
    • DIATI – Департамент навколишнього середовища, землі та інженерії інфраструктури
    • DIGEP – кафедра менеджменту та інженерії виробництва
    • DIMEAS – кафедра машинобудування та аерокосмічної інженерії
    • DISAT – Департамент прикладної науки та технологій
    • DISEG – Кафедра структурної, геотехнічної та будівельної інженерії
    • DISMA – Департамент математичних наук
    • DIST – Міжвузівська кафедра регіональних і міських досліджень та планування

    Дослідження[ред. | ред. код]

    Науково-дослідна діяльність, зокрема, структурована за чотирма макронапрямами: промислове будівництво; Інформаційні технології; менеджмент та математична інженерія; Цивільне, екологічне, архітектурне та проектування.

    FIAT - Lingotto

    Політехніка має дослідницькі зв’язки з місцевими та міжнародними компаніями, укладаючи близько 700 щорічних дослідницьких контрактів з такими фірмами, як EthosEnergy, Thales Alenia Space, Intel, Motorola, Compaq, Ferrari, Fiat, Leonardo, General Motors, Telecom Italia, Freescale, Vishay, Avio, Agusta, IBM, Microsoft, Nokia, Pininfarina, Bosch, General Electric, STMicroelectronics і ESA.

    Мережі[ред. | ред. код]

    Політехнічний університет Туріна є членом

    Студентське життя[ред. | ред. код]

    У Туринському політехнічному університеті плата за навчання залежить від сімейного доходу кожного студента (форма ISEE) і зазвичай вона збільшується, якщо студент запізнюється з навчанням. Комісії коливаються приблизно від 161 євро на рік до 3821 євро на рік[16]. Студенти з сімейним доходом (ISEE) нижчим за 25 500 євро на рік належать до «зони без податків» і платять 161 євро на рік[17]. Велика кількість студентів, у тому числі іноземних студентів, отримують переваги від знижок.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ Politecnico di Torino's official colour. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
    2. ↑ https://orcid.org/members/001G000001rkwmRIAQ-politecnico-di-torino
    3. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    4. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
    5. ↑ https://web.archive.org/web/20220805081904/https://netval.it/chi-siamo/soci-netval/
    6. ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    7. ↑ Polytechnic University of Turin. Times Higher Education (THE) (англ.). 20 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
    8. ↑ Polytechnic University of Turin. www.usnews.com. 
    9. ↑ Politecnico di Torino. Top Universities (англ.). Процитовано 27 березня 2022. 
    10. ↑ QS World University Rankings by Subject 2022. Top Universities (англ.). Процитовано 10 квітня 2022. 
    11. ↑ Sedi e mappe. www.polito.it. Процитовано 27 березня 2022. 
    12. ↑ а б History. Politecnico di Torino. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 4 квітня 2014. 
    13. ↑ Students with special needs. University of Turin (англ.). 12 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2021. 
    14. ↑ а б в Politecnico di Torino statistics. Politecnico di Torino at a glance. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 22 березня 2022. 
    15. ↑ I Dipartimenti. www.polito.it. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2021. 
    16. ↑ Tasse e Riduzioni | Tuition fee guide 2022/2023. didattica.polito.it. Процитовано 24 липня 2022. 
    17. ↑ Legge di bilancio 2020/21. prezi.com (англ.). Процитовано 24 липня 2022. 

    Посилання[ред. | ред. код]

    Провінції:
    Географія та географічні карти
    Література та бібліографія
    Тематичні сайти
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туринський_політехнічний_університет&oldid=40638270