Угринів (Тернопільський район)
| село Угринів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Підгаєцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040370330083573 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1450 |
| Населення | 832 |
| Територія | 17.366 км² |
| Густота населення | 47.91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48020 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′15″ пн. ш. 25°4′37″ сх. д. / 49.25417° пн. ш. 25.07694° сх. д.G O |
| Середня висота над рівнем моря |
327 м |
| Водойми | річка Яблунівка |
| Відстань до районного центру |
6 км |
| Найближча залізнична станція | Потутори |
| Відстань до залізничної станції |
35 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
| Карта | |
| Мапа | |
![]() | |
|
| |
Угри́нів — село у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району.
Населення становить 823 особи (2007).


До 2020 року село було адміністративним центром однойменної сільської ради, якій підпорядковувалося село Яблунівка. До 1939 року поблизу Угринова існував хутір Казьмирівка, де мешкали польські переселенці. До 1990 року село належало до Бережанського району.
Поблизу села розташоване урочище Угринів — ботанічний заказник місцевого значення, а також Угринівське родовище вапняків. У селі бере початок річка Яблунівка.
Перша писемна згадка про село датується 1450 роком.
За народними переказами, назва походить від імені першого поселенця — Угора. За іншою версією, назва пов'язана з «уграми» (угорцями), які панували в цих місцях до 1387 року.
Основним заняттям місцевих жителів було землеробство.
У 1701 році селяни виступили проти примусового запровадження унії, а протягом 1846—1890 років протистояли феодальному свавіллю.
У 1854—1918 рр. у складі Підгаєцького повіту (Австро-Угорщина)[1].
У 1890 році в селі збудували римо-католицьку каплицю (згодом зруйновану). За даними М. Нєдзвєцького (книга «Повят Подгаєцкі»), станом на 1896 рік в Угринові налічувалося 75 дворів і 330 жителів; функціонували фільварок, каплиця та дві цегельні.
За часів Австро-Угорщини та Польщі у селі працювала школа з українською та польською мовами навчання. Під час Першої світової війни згорели понад 20 господарств.
У селі діяли осередки товариств «Просвіта», «Сільський господар», а також інші громадські організації та кооперативи.
Від вересня 1939 року село перебувало під радянською окупацією. З 5 липня 1941 по 21 липня 1944 року — під нацистською окупацією.
Жителі села брали активну участь у національно-визвольному русі ОУН та УПА. У 1937—1939 роках за наказом Ярослава Старуха майбутній останній командир УПА Василь Кук організував у селі підпільну друкарню «Мандоліна».
У 1978 році в селі розпочав роботу цех «Світильник».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Підгаєцької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, Угринів увійшов до складу Тернопільського району[3].
Розподіл населения за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 830 | 99,76 % |
| російська | 1 | 0,12 % |
| польська | 1 | 0,12 % |
| Усього | 832 | 100 % |
- Поселення «Угринів I[d]» (трипільська культура).
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1936, дерев'яна) та капличка.
- Пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
- Символічна могила Борцям за волю України (1991).
- У лісі поблизу Угринова збереглися три братські могили (за народними переказами, з часів набігів угорців на Галицьке князівство).
У селі працюють заклад загальної середньої освіти І–ІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт та заклад торгівлі.
- Томин Василь Адольфович (нар. 1959) — український журналіст, редактор.
- Вирста Артур Миколайович (нар. 1989) — український художник.
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Ксидра Б., Уніят В. Угринів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 482. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Коропецька У., Мельничук Б. Угринів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 201—202. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Uhrynów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 758. (пол.)
- Uhrynów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 758. (пол.)
- Фотоальбом, с. Угринів

